USD:  26.21  26.53   EUR:  28.25  29.06

Лавренчук: Приятно, что меня считают кандидатом на пост главы НБУ

10.05.2017 10:15
Интервью с главой Райффайзен Банка Аваль Владимиром Лавренчуком (укр.)
Владимир Лавренчук

Володимир Лавренчук очолює Райффайзен Банк Аваль з 2005 року, але сьогодні його прізвище частіше згадується в іншому контексті. ЗМІ називають Лавренчука головним кандидатом на посаду голову Національного банку після того, як Валерія Гонтарєва пішла у відставку. Банкір чутки не коментує, хоча й натякає, що погодиться на таку пропозицію, якщо вона надійде. Втім, ми говоримо з Лавренчуком не тільки про можливий перехід до НБУ, а й про справи банківської системи, гривню та Райффайзен Банк.

- Після декількох збиткових років в 2016-ому Райффайзен отримав прибуток 3,8 млрд грн. Чи можна казати, що для вас і банківської системи в цілому найгірше вже позаду?

- Банківська система в цілому стабілізувалася, тому і показники учасників ринку покращилися. За підсумками року наш банк отримав прибуток 3,8 млрд грн, і це результат довгострокової роботи з покращення фінансового стану банку. Криза 2008-2010 років, а потім і криза 2014-2015 років дали нам поштовх до того, щоб ми переглянули бізнес-модель, поміняли систему управління, привели у відповідність мережу відділень.

Наразі операційна модель Райффайзен Банку адекватна до розміру економіки і запитів наших клієнтів. Ми вважаємо, що вдало оперували запозиченнями грошей, включаючи вклади і поточні рахунки, дотримувалися здорової економії в усіх видатках.  Маємо добре фондування і хорошу процентну маржу, а за рівнем прибутковості ми в лідерах серед банків групи Райффайзен.

Чи є наш фінансовий результат сталим? Це поки що лише припущення, адже ринок змінюється. Ми очікуємо зниження процентних ставок, а це призводить до зниження процентних доходів банків. Будуть також макроекономічні зміни. Я сподіваюсь, вони підуть на користь нашим клієнтам і економіці.



- Банк готується сплатити акціонерам дивіденди на 3,6 млрд грн. Це значна сума, враховуючи досить хитку стабільність в Україні. Поясніть таке рішення.

- В банку більше 100 000 акціонерів. Є ключові акціонери, які володіють найбільшими пакетами акцій - Raiffeisen Bank International і Європейський банк реконструкції і розвитку. Ми неодноразово зверталися до акціонерів із проханням інвестувати в капітал, особливо в період непередбачуваності і глобальної кризи. Протягом останніх криз акціонери підтримували банк, для того, щоб він відповідав вимогам НБУ і залишався стабільним. Очевидно, зараз всі зацікавлені в тому, щоб банк був прибутковим. І ця прибутковість не має бути штучна. Це дуже природна річ, коли банк платить акціонерам, які не залишали його у найскладніші часи. 

- Протягом останніх років іноземні групи при першій можливості намагалися залишати банківський ринок України. Подібні розмови були і про Райффайзен Банк Аваль. Банк досі продається?

- Я менеджер банку і не приймаю участі в таких переговорах. Всі аналітичні роботи і переговори на цю тему закінчилися у 2013 році. З 2014 року не було жодних сигналів, принаймні мені про них нічого не відомо. Нових переговорів ми не очікуємо.  

- А чого очікують акціонери Райффайзен Банку від української економіки?

- Ми даємо їм нашу експертну оцінку макроекономічної ситуації. Як бачимо, фінансовий сектор стабілізувався. Це дуже добрий результат, отриманий за досить короткий період часу, враховуючи втрату 9% територій, втрату 19% промислового виробництва, втрату найбільшого експортного ринку і інші обставини.

Стабілізація є комплексним результатом, а не ефектом від якоїсь однієї дії, адже Україна перебувала в екстраординарних умовах. Наразі економіка зростає як в окремих секторах, так і в цілому. Це відбувається повільно, але відбувається. І ми звітуємо нашим акціонерам про час стратегії зростання. Маємо від них добрі відгуки.

Якщо подивитися на кредитний портфель нашого банку в 2016 році, то його приріст в корпоративному секторі склав близько 4 млрд грн. Тому помиляються ті, хто каже, що банки не кредитують економіку. У нас обслуговуються 2 мільйона вкладників і більше 200 000 підприємств та організацій, і ми бачимо зростаючий попит на кредити.

Конспіративна дискусія стосовно того, хто більше впливає на курс, дещо переоцінена і має штучний характер. Ціна дестабілізації настільки висока для всіх, що я не думаю, що хтось може бавитися з валютним курсом у власних цілях

- Банкопад допоміг суттєво збільшити клієнтську базу? 

- Ми відкриті для всіх клієнтів, які відповідають вимогам кредитування. Очевидно, що клієнт, який має тут рахунки і проводить свої операції через нас, є ближчим. Формула "Знай свого клієнта" не написана тільки для того, щоб відповідати нормативам Нацбанку. Вона створена саме для кредитування. Новий клієнт, який тільки відкриває рахунки в банку потребує більшої аналітики ніж той, який давно обслуговується. Але дійсно у нас був дуже великий приток клієнтури. В корпоративному секторі - близько 1200 нових компаній у 2016 році. 

- У Райффайзен Банка Аваль чи не найменші депозитні ставки на ринку. Чому так? 

- Ставки низькі чи високі? Я би сказав, що вони справедливі. У 2015-2016 роках на міжнародних ринках процентні ставки були близькі до нуля, а в окремих країнах - від'ємними. Це означає, що за залишки на рахунках в доларах або в євро треба доплачувати, а в кращому випадку отримаєш нуль.

Читайте також: Дело вкуса. В каких банках хранят деньги топ-менеджеры НБУ

Має бути якась причина для того, щоб в Україні сплачувати значно більше. Наприклад, жваве кредитування в іноземній валюті і великий попит на іноземні валюти. Але валютне кредитування населення і в Україні, і в світі, визнане як небезпечне, до того ж історія з валютними іпотечними кредитами в Україні уже створила велику кризу.

Тому при міжнародних цінах на долар і євро мінус або нуль, ставки які перевищують 0-0,5%, не є виправданими, на наш погляд. Ми пояснили нашим клієнтам таке ціноутворення.  Я не коментую інші банки, адже у кожного з них є своя причина тих чи інших процентних ставок.

- Національний банк планує через декілька років вийти на середньорічну інфляцію в 5%. Чи означатиме це, що облікова ставка НБУ також наблизиться до цього рівня, а гривневі кредити будуть доступними хоча б під 10% річних?

- Те, що банківський ринок тепер спирається на ставку НБУ як на орієнтир, є великим досягненням. Раніше ставка рефінансування не була параметром ціноутворення і не впливала прямо на депозитні або кредитні ставки. Сьогодні механізм рефінансування прозорий і передбачуваний, до того ж ставка прив"язана до інфляційного таргету. Очевидно, якщо ставки стали 13%, то і депозити будуть близькими до цього значення. Наші відсотки якраз в цьому параметрі. Якщо в цьому році інфляція буде 8% або 9%, і депозити будуть близькими до цього показника, кредити на 2-3 п.п. можуть знизитися. З огляду на плани Національного банку, ставка 10% за кредитами - це те, чого можна очікувати за 2-3 роки. Ми зацікавлені в тому, щоб клієнтів і позик було більше, і шлях до цього лише один - зниження процентних ставок. І в цьому всі зацікавлені.

З огляду на плани Національного банку, ставка 10% за кредитами - це те, чого можна очікувати за 2-3 роки

- Банки завжди жалілися на судову систему, яка не захищала їх від недобросовісних позичальників. За останні роки ситуація змінилася? 

- Відповідь не однозначна, але я би сказав, що так. Було б несправедливо казати, що все як було погано, так і залишилося. Наприклад, більше немає посередників між судами і банками. В період 2010-2012 років масовим було явище, коли стукали в двері різні перемовники, щоб "вирішити" питання. Ця культура зникла, хоча це не означає, що процедури в судах суттєво покращилися.

Сформувалася значно краща культура взаємовідносин банківського інституту і судів, але судові процеси і процедури досі є обтяжливими і часто нескінченними. І це найбільша загроза для кредиторів та інвесторів. Наш проблемний кредитний портфель сформувався до 2010 року, тобто судові процеси тривають уже 7-8 років.

- Наскільки погіршився ваш кредитний портфель через події в Криму і на Донбасі? У вас були проблемні кредити АВК, корпорації ІСД.

- Я не обговорюю конкретні угоди з нашими клієнтами, але в цілому втрата територій вплинула на наш кредитний портфель.  Ми не працюємо на непідконтрольних територіях, у Криму та на Сході, з першого дня дії відповідного закону. Всі втрати цієї частини кредитного портфелю зарезервовані на 100%.

- Чи є у вашому чорному списку позичальників найбільші ФПГ або компанії, які належать народним депутатам?

- У нас є бюро кредитних історій, де ми фіксуємо всі проблемні кредити. Але такого документу, як чорний список немає. Є фінансовий моніторинг і принцип "Знай свого клієнта", тобто обов'язкова репутаційна оцінка. Якщо якийсь борг не обслуговувався з об'єктивних економічних причин, то ми маємо двічі подумати, чи варто такому клієнту знову давати кредит, хоча це не завжди може бути підставою для остаточного рішення. Якщо хтось штучно виводив активи, застави, агресивно боровся в суді, визначаючи недійсними ті чи інші документи, то таким клієнтам важко дати хорошу репутаційну оцінку.

- Минулого року ви говорили, що МСБ - найбільш надійна група позичальників. Щось змінилося?

- Надійні позичальники у нас є в усіх сегментах. Але показник якості портфелю, як не дивно, найкращий серед малих і середніх підприємців. Починаючи з 2010 року, саме по цьому сегменту проблемність складає не більше 1%. Це унікальний випадок не лише для України, а й для розвинутих ринків. МСБ - дуже відповідальні клієнти. Хотілося б всім, щоб більш кількісно ці компанії брали кредити.

- У вашому розумінні МСБ - це який бізнес?

- До 56,5 млн грн річної виручки.

Надійні позичальники у нас є в усіх сегментах. Але показник якості портфелю, як не дивно, найкращий серед малих і середніх підприємців. Починаючи з 2010 року, саме по цьому сегменту проблемність складає не більше 1%

- Якщо вірити вашій статистиці, то маленькі клієнти - майже бездоганні позичальники. Звідки така дисципліна?  

- У маленького клієнта часто відповідальність і за себе, і за бізнес збігається в одній кишені. Кредит сприймається як персональна відповідальність, а вона за природою інша. Хоча великі компанії теж опікуються своєю репутацією. У нас 50% корпоративних кредитів пов'язані з аграрним сектором. У них дуже висока якість обслуговування боргів, адже багато хто з них йде на міжнародні ринки. Коли закрився ринок Росії, наші фермери вимушені були дуже швидко відкривати Африку, Північну Америку, Європу, і за 18 місяців вони перебудували експорт. Щоби за кордоном відкривати бізнес, треба мати добру репутацію.  

- Що треба зараз, щоб банки жвавіше кредитували економіку? 

- Те, що відбувається в нашому банку може бути поясненням того, що відбувається в секторі. Наприклад, приріст портфеля в 2015 році склав до 10%, але міняється зміст цього портфеля. Якщо раніше в нашому банку в корпоративному сегменті домінували великі металургійні і інші холдинги, то тепер вони заміщаються більшою кількістю кредитів середнього розміру.

Читайте також: Обратный ход. Надолго ли укпрепилась гривня

Ми побачили,  що висока концентрація - це небезпечно. Якщо дуже великому холдингу потрібні дуже великі гроші, є ринок капіталів, або консорціуми великих міжнародних банків, де під відповідні гарантії можна залучати подібні запозичення. А для української економіки більш актуальним є збільшення кількості середнього класу, середніх компаній і середніх кредитів. Я сам зацікавлений в цьому з багатьох причин: це більша частина контактів, більша частина кількісної економіки, простіше управління ризиками. Якщо в нашому банку портфель в 2017 році зросте на 15-20% саме таких кредитів, це буде позитивним сигналом. Такі зміни не дуже помітні статистично, але зміст цих цифр дуже вагомий.

- Чи можна було б вповільнити падіння української економіки в 2014-2015 рр., якщо б Національний банк не тримав надвисокою облікову ставку і банки кредитували б бізнес, а не вкладалися в ОВДП і сертифікати НБУ?

- Я вважаю економічні умови 2014-2016 років з втратою експортних ринків, боргом країни і енергозалежністю екстраординарними. Ми спілкуємося з експертами групи Райффайзен, експертами інших з країн, де є ті чи інші кризи, і бачимо, що українські проблеми ні з чим порівняти. Чи можна було чинити якось інакше? Може бути, а може і не бути. Така дискусія малоперспективна. Нам просто з вами пощастило, що ми з вами зараз п'ємо каву і розмовляємо, чи є  у України перспектива. У надважких умовах за три роки зроблено багато.



- Ще три роки тому долар по 27 здавався б жахом, а сьогодні це ринковий курс.  Зрозуміло, що війна та економічні проблеми мали місце, та чи була політична складова у падінні курсу гривні?

- Я думаю, що ця конспіративна дискусія стосовно того, хто більше впливає на курс, дещо переоцінена і має штучний характер. Ціна дестабілізації настільки висока для всіх, що я не думаю, що хтось може бавитися з валютним курсом у власних цілях. З дестабілізації деякі країни виходять десятиріччями. На падінні всі втрачають. Незважаючи на всі складнощі, ми знаходимось зараз в стані конструктивного розвитку. Нас не задовольняють його темпи, втім, його взагалі могло б і не бути.

- Нещодавно ми спілкувалися з іншим банкіром і він сказав, що на ринку все ще забагато банків. Яка ваша думка?

- Все в руках акціонера і менеджменту. Буде стільки банків, скільки вони готові інвестувати для того, щоб банки гарантовано виконували свої цілі. А інвестувати треба багато - особливо в людей і технології, бо зараз у банків є потреба у розширенні IT сервісів для клієнтів, Big Data для аналітики, фінансовому моніторингу і Anti Money laundering для контролю.

З іншого боку, банки несуть збитки через  погані кредити, накопичені за роки. Я розумію інвестора, якому пропонують вкласти гроші в банк, а він питає де його дивіденди. Тому і зменшується кількість банків.  

В Словаччині 9 банків, а в Чехії - 30, а є країни де  - 200. Цифра має менше значення, мають значення стратегії інвесторів. Практика покаже в наступні 6-12 місяців, скільки інвесторів захочуть утримувати свої банки в Україні.  

- Вам не дуже подобається говорити про інші банки.

- Я дуже ціную, що у нас в секторі є взаємна повага один до одного і чесна конкуренція між учасниками.

- Банки, що пропонують 27% за депозитами, це і є чесна конкуренція?

- Я не думаю, що це питання конкуренції. Банками керують професійні люди і у них має бути пояснення того, наскільки ставка є виправданою. Ми такі ставки не платимо, бо не займаємося високо ризикованими кредитами. Були банки, які на 50% зростали щороку, поки їх не закрили. Це ознаки високоризикованої діяльності, адже економіка так не зростає. І така стратегія не є виправданою, з моєї точки зору. Але це ризик, який взяли на себе акціонери і тільки час покаже, чи правильно вони зробили. Декому час вже показав. Можливо, це збіг обставин, а може все одно так би все і закінчилось. Але я не можу сказати, що це приклади нечесної конкуренції.

- Державні банки - ваші основні конкуренти після приватизації Приватбанку?

- Я бачу хорошу перспективу в державному секторі. За останні роки Ощадбанк і Укрексімбанк провели багато змін. На Приват багато змін чекає, але те, що там відбулося вже в організаційному плані - це дуже якісна зміна. Озвучуються плани по частковому залученню міжнародних фінансових організацій в капітал державних банків і це потужний сигнал для ринку. Ми їх розглядаємо як сильних конкурентів. З точки зору поведінки на ринку все менше і менше відмінностей між державними і недержавними банками.

- Чи повернуться західні інвестори в банківський сектор України?  

- Я можу говорити лише про очікування. Фінтех-компанії невдовзі кинуть виклик традиційним банківським установам. На ринок можуть прийти небанківські фінансові інститути або спеціалізовані банки, які для підприємців і населення будуть приємною альтернативою. Це найбільш цікава перспектива. Нові сервіси мають іти на заміну традиційним швидко і цьому немає альтернативи. Залишаться ті банки, які швидко адаптують себе до очікувань клієнтів.

Більше немає посередників між судами і банками. В період 2010-2012 років масовим було явище, коли стукали в двері різні перемовники, щоб "вирішити" питання. Ця культура зникла, хоча це не означає, що процедури в судах суттєво покращилися

- Ви багато говорите про технології, хоча клієнти Райффайзену досить часто висловлюють незадоволення великим документообігом з вами і недоліками вашого інтернет-банку. Чому так?

- Коли банк несе втрати і перспективи самого банку з такими збитками є під питанням, навряд чи варто очікувати значні інвестиції в технології. Спочатку банк має вийти із збитків і показати стабільний фінансовий результат. Ми, до речі, щорічно інвестуємо в ІТ, але нашою метою було забезпечити стабільність та надійність роботи системи. Ми поспостерігали за банками, які більше інвестували в сервіси. Можливо, для когось вони були більш привабливими. І напевно, у них були причини інвестувати саме в сервіси. Але ми інвестували в стабільність і перспективу.

Банк вийшов на прибуткову діяльність, і це дає менеджменту підстави презентувати акціонерам стратегію інновацій, яка принципово відрізняється від того, що ми робили раніше. В банку зараз панує креативний дух, погоджуємо з акціонерами стратегію оцифрування сервісів для клієнтів, внутрішніх процесів, щоб мінімізувати паперовий документообіг, зробити доступ до рахунків можливим через мобільні додатки зручним і надійним.

- Як ви ставитесь до ситуації навколо російських банків?

- Ми так виховані, що треба вести порядний бізнес, і тут немає винятків, це банки російські чи не російські. Я так розумію по ринку, що є високий рівень контролю за ними.



- 90 банків збанкрутіли і майже ніхто відповідальності не поніс. Чи вважаєте, що акціонерів і менеджмент цих установ обов'язково треба притягти до відповідальності?

- Якщо в тих чи інших випадках були кримінальні дії, то як ще я маю ставитися до цих речей? На певні дії є певні реакції, які не повинні дискутуватися. Якщо банк допомагав виводити гроші і це частина кримінального злочину, то має бути реакція прокуратури і інших правоохоронних органів.

Читайте також: Мистер Фукс. Кто претендует на Проминвестбанк

- Вже завершуємо, давайте все ж про чутки. Чи на травневі свята не плануєте прогулятися по вулиці Банковій?

- Я замерзаю у квартирі, а на свята прогнозують теплу погоду, тобто нарешті зігріюся. Як киянин прогуляюся по Андріївскому узвозі, подивлюся нові експозиції на виставках у Києві.

- А якщо серйозно? Адміністрація президента контактувала з вами з приводу роботи в НБУ?

- Я не можу давати коментарі з цього питання, оскільки на цей час не оголошено, чию кандидатуру буде подано на затвердження на посаду голови НБУ. Проте знаю, що я називаюся одним з ймовірних кандидатів. Мені це професійно приємно знати.

Кристина Болотова, Олег Сорочан

Подписывайтесь на аккаунт ЛІГА.net в Twitter, Facebook, ВКонтакте и Одноклассниках: в одной ленте - все, что стоит знать о политике, экономике, бизнесе и финансах.

ЛIГАБiзнесIнформ
Информационное агентство
www.liga.net
Теги: Райффайзен Банк Аваль, Нацбанк, Гонтарева
Печать
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Добавление комментария означает Ваше согласие с Правилами комментирования.

Комментарий будет удален, если:

  • пропагандирует ненависть, дискриминацию по расовому, этническому, половому, религиозному, социальному признакам, содержит оскорбления, угрозы в адрес других участников обсуждения, конкретных лиц или организаций, нарушает любые применимые нормы права;
  • распространяет персональные данные третьих лиц без их согласия;
  • преследует коммерческие цели, содержит спам, рекламную информацию, ссылки на сторонние ресурсы;
  • содержит обсценную лексику и её производные, а также намёки на употребление лексических единиц, подпадающих под это определение
  • комментатор выдает себя за сотрудника сайта, автора и т.п.
  • по иным причинам (в случае если модератор считает это необходимым)

Если Вам кажется, что эти Правила слишком строги и/или жестоки - воздержитесь от написания комментариев на этом ресурсе.

blog comments powered by Disqus

Новости партнеров