USD:  26.14  26.38   EUR:  28.98  29.55

Дилемма Нацбанка: фиксированный курс или доступные кредиты

Володимир Лепушинський
18.05.2017 17:33
НБУ часто критикуют за переход к плавающему курсообразованию. Справедливо ли это? (укр.)

Ніколи центральні банки не стають такими "популярними" у суспільстві, як у періоди кризи. Увага прикута до їх повідомлень щодо оцінки ситуації та запланованих дій, оскільки кожен відчуває це на власній кишені. Українцям, які пережили вже не одну кризу, до цього не звикати.

Втім, центральному банку заслужити добру славу героя-рятівника, навіть за успішного подолання економічної кризи, майже неможливо, бо кризи завжди пов"язані з втратами економічного зростання, доходів і заощаджень. Не дивно, що акцент у діяльності центрального банку під тиском суспільства поступово зміщувався зі стабілізації економіки в сторону мінімізації наслідків криз або їх попередження.

Ціновий контроль

Стабільність грошей - пряма відповідальність центрального банку, оскільки він сам їх створює. Якщо вартість грошей нестабільна і непередбачувана, не може бути мови про економічний розвиток. Ті, хто має гроші (вкладники, інвестори) і ті, кому вони потрібні (виробники, громадяни-позичальники) не зможуть домовитись між собою про ціну грошей - відсоткову ставку, оскільки невідома вартість грошей у майбутньому. Або через невизначеність відсоткова ставка за позикою включатиме зависоку премію за ризик, що зробить будь-яку продуктивну інвестицію невигідною. Не варто забувати і соціальні аспекти: від знецінення грошей страждають найбільш незахищені верстви населення, які отримують доходи (заробітну плату та соціальні виплати) у фіксованих сумах.

Стабільність грошей є тією "точкою опори", яка дає можливість економіці розвиватися. Сучасні гроші, на відміну від золотих та срібних монет, не мають внутрішньої, реальної вартості. Їх вартість є номінальною і може бути забезпечена лише довірою до емітента - центрального банку. Для того, щоб розуміти чи є такі гроші стабільними, необхідний певний орієнтир - номінальний якір. Таким номінальним якорем може вступати, приміром, індекс інфляції або обмінний курс.

Якщо не давати обмінному курсу коливатися відповідно до зміни фундаментальних умов, економіка доволі часто стикатиметься з кризами, які руйнують довіру до національної валюти. Цей шлях Україна вже проходила.

Обмінний курс - найбільш простий та зрозумілий номінальний якір. Легко зробити висновок про стабільність грошей, просто дивлячись на табло обмінних пунктів. Ніби то це наочний показник, але диявол - він, як відомо, криється в деталях. Економіка існує в глобальному середовищі. У разі зміни умов на світових ринках, коливання обмінного курсу допомагають економіці знаходити баланс.  Є, звісно, приклади країн, які успішно підтримують фіксований курс відносно довгий час. Але в такому разі вони позбавляються можливості використовувати монетарну політику для стабілізації економіки. Така стабілізація відбувається за рахунок скорочення номінальних доходів населення. Приміром, Естонія, Латвія та Литва для збереження прив"язки своїх валют до євро у 2008 році були вимушені добровільно скоротити бюджетні видатки, зокрема зарплати та соціальні виплати. Втім, далеко не завжди таке скорочення є політично можливим.

Читайте також: Высокий сезон. ТОП-20 прибыльных и убыточных банков

Якщо не давати обмінному курсу коливатися відповідно до зміни фундаментальних умов, економіка доволі часто стикатиметься з кризами, які руйнують довіру до національної валюти. Цей шлях Україна вже проходила. НБУ регулярно брав на себе роль героя-рятівника, який намагався стабілізувати курс в періоди глобальних потрясінь. При цьому, ні самому НБУ, ні гривні це довіри не додавало. Результат недовіри - висока вартість позикових коштів, значна доларизація.

Виходом з такої ситуації має стати перехід до номінального якоря, який можна підтримувати у довгостроковій перспективі. Досвід багатьох країн свідчить, що довіру до грошей можна підтримувати завдяки низькій та стабільній інфляції - вона дає можливість планувати на довгі роки заощадження та інвестиції.

Така політика називається інфляційним таргетуванням, а головною її складністю є необхідність реагування на випередження. Тобто центральний банк реагує на ризики інфляції, які передбачає у майбутньому. Отже він повинен вміти робити якісну аналітику та прогноз, і пояснювати логіку власних дій громадськості.

Читайте також: Банкир Ахметова: 90 банков для Украины - слишком много

Саме таку політику вже другий рік проводить НБУ і якщо він не зверне з цього шляху, за деякий час довіра українців до гривні зміцниться, громадяни будуть зберігати кошти і брати кредити в національній валюті за прийнятною відсотковою ставкою. Стабільність гривні і, відповідно, монетарна політика НБУ  вже не будуть темою №1 в економічному житті країни. Якщо низька та стабільна інфляція підтримується в країні протягом десятиліть (приміром Нова Зеландія та США), то громадяни взагалі мало знають про це явище, а більшість з них не знають ім"я голови центрального банку.

Чистка системи

Не менш важливою для зростання економіки зоною відповідальності центрального банку є стабільність фінансової системи і, зокрема її банківської складової. Без такої стабільності  економіка паралізується.

Підходи центральних банків до запобігання фінансовим кризам суттєво змінювалися. В ХІХ сторіччі Волтер Бейджхот сформулював принципи підтримки центральним банком банків у випадку панічного відтоку вкладів: необмежений обсяг  кредитів за штрафною ставкою та під якісну заставу.

У 2014-2016 роках ринок залишила половина банків, стан яких був вже несумісним з життям. Але система в цілому від цього стала лише здоровішою.

Втім, кредит від центрального банку далеко не універсальний інструмент. Він може лише допомогти зупинити паніку у випадку, якщо банк платоспроможний, але не має ліквідних коштів. Якщо ж банк неплатоспроможний через надто ризиковану діяльність, то такий інструмент від кризи не врятує. Згодом до центрального банку почали висуватися нові вимоги з попередження ризиків у діяльності банків як на рівні окремих установ, так і всієї фінансової системи.

НБУ мав досвід кількох банківських криз, які лікувалися в основному в "режимі гасіння пожежі" за допомогою кредитів рефінансування. Банківська система втрачала довіру, бо вкладники не розуміли, який банк здоровий, а який - на межі виходу з ринку. Ситуація вимагала кардинальних змін і вони відбулися - у 2014-2016 роках ринок залишила половина банків, стан яких був вже несумісним з життям. Але система в цілому від цього стала лише здоровішою. НБУ запровадив нові підходи до нагляду за банками на основі оцінки ризиків їх діяльності, що зробить систему більш стійкою.

Грошова допомога

Внесок центрального банку в економічне зростання полягає у  забезпечені стабільності грошей та фінансової системи. Саме така мета створення і функціонування цієї установи. А як щодо стимулювання? Чому приміром Європейський Центральний банк і Банк Японії утримують негативні відсоткові ставки і накачують економіку грошима, а НБУ - ні?

Відповідь проста - в Єврозоні та Японії існує загроза дефляції, яка не менш шкідлива, ніж висока інфляція, і центробанки реагують на цю загрозу відповідно. Отже, наразі стимулювання економіки узгоджується з їх основною ціллю - досягненням цінової стабільності. В НБУ завдання протилежне - знизити інфляцію і відновити довіру до гривні. Неможливо дати економіці додатковий грошовий стимул так, щоб це не позначилось на інфляції або ризиках для банківської системи - це суперечить законам економіки та історичному досвіду.

Читайте також: Лавренчук: Приятно, что меня считают кандидатом на пост главы НБУ

Будь-які кон"юнктурні, короткочасні вигоди не переважать шкоду від втрати довіри до дій центрального банку. Вона здобувається роками, а втрачається миттєво. Тим більше, власний досвід такого "ходіння по граблях" НБУ вже має. НБУ слід продовжувати зосереджувати свою політику на запобіганні ризикам для цінової та фінансової стабільності. Це стане надійним підґрунтям для стійкого економічного зростання. А роль героя-рятівника не доведеться виконувати на постійній основі.

Володимир Лепушинський, заступник директора департаменту - начальник управління монетарної політики Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Материалы, публикуемые в разделе Мнения, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ"

Добавление комментария означает Ваше согласие с Правилами комментирования.

Комментарий будет удален, если:

  • пропагандирует ненависть, дискриминацию по расовому, этническому, половому, религиозному, социальному признакам, содержит оскорбления, угрозы в адрес других участников обсуждения, конкретных лиц или организаций, нарушает любые применимые нормы права;
  • распространяет персональные данные третьих лиц без их согласия;
  • преследует коммерческие цели, содержит спам, рекламную информацию, ссылки на сторонние ресурсы;
  • содержит обсценную лексику и её производные, а также намёки на употребление лексических единиц, подпадающих под это определение
  • комментатор выдает себя за сотрудника сайта, автора и т.п.
  • по иным причинам (в случае если модератор считает это необходимым)

Если Вам кажется, что эти Правила слишком строги и/или жестоки - воздержитесь от написания комментариев на этом ресурсе.

blog comments powered by Disqus

Новости партнеров