06.04.2018, 08:00

Капинус: Мошенникам несложно выдавать себя за реальный бизнес


Євген Капінус (фото - Андрій Гудзенко/LIGA.net)

Интервью с госсекретарем Министерства финансов Евгением Капинусом (укр.)

Міністерство фінансів вирізняється з-поміж інших держструктур топ-рівня тим, що вступає в полеміку з ініціативами президента та лояльних до нього депутатів. Широкого розголосу набув конфлікт очільника відомства Олександра Данилюка та голови «податкового» комітету Ради Ніни Южаніної (Блок Петра Порошенка), яка публічно назвала міністра фінансів некомпетентним.

Ключові «гарячі» точки стосуються низки податкових питань, зокрема роботи системи автоматичного блокування податкових накладних та податку на виведений капітал, за що Мінфін періодично наражається на критику не лише депутатів, а й президента. Окрема тема – орган, що замінить собою податкову міліцію, та те, кому він буде підпорядковуватися: Мінфіну чи президенту.

Декілька разів парламентарі порушували питання про звільнення Данилюка з посади міністра.

У самому міністерстві про конфлікт з депутатами воліють зайвий раз не згадувати. Під час зустрічі з LIGA.net державний секретар міністерства Євген Капінус наголосив на тому, що його відомство результативно співпрацює з парламентом та сподівається на якнайшвидше прийняття критичних для України податкових законів.

Мова, зокрема, про пакет антиофшорних законів BEPS, реформу Держфіскальної служби та митниці, а також про застереження Мінфіну щодо податку на виведений капітал. Тему Служби фінрозслідувань Капінус не коментує, відзначаючи, що це прерогатива лише міністра Данилюка.

Про конфлікт з парламентом

- Усі чули про конфлікт Міністерства фінансів з податковим комітетом Верховної Ради на чолі з Ніною Южаніною, яка доволі гостро критикує як міністра Олександра Данилюка, так і саме міністерство. Така позиція не може не позначатися на ефективності вашої співпраці з парламентом. Наскільки це серйозна проблема для міністерства?

- Можна називати наші стосунки з депутатським корпусом по-різному, але це не знімає головного завдання – має бути взаємодія та результат. Минулого року, зокрема, ми конструктивно попрацювали, і ВРУ ухвалила законопроект №1797 щодо покращення інвестиційного клімату в Україні.

- Зовні ваші стосунки з депутатами не виглядають надто продуктивними.

- Зрозуміло, є певні речі, де нам бракує порозуміння. Один із прикладів – уповноважений економічний оператор (законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із ввезення на митну територію України товарів уповноваженими економічними операторами» (№ 4776) та «Про внесення змін до Митного кодексу України» (№ 4777). – Ред.). По-перше, це вимога Євросоюзу. По-друге, інститут уповноваженого оператора дозволить суттєво спростити митні правила для міжнародної торгівлі, причому як для українських, так і для іноземних компаній. Залишається, щоб цю ідею підтримали депутати. Проте я вважаю, що не слід драматизувати – це звичайні робочі моменти, які будуть вирішені з часом.

- Але все-таки, які термінові зміни, на думку Мінфіну, наразі необхідно прийняти парламенту, однак він не робить цього?

- Апріорі це великий пакет законів, який пов'язаний з виконанням угоди про Асоціацію з ЄС. Наразі ми дискутуємо з парламентом не лише з приводу уповноваженого економічного оператора, а й про запровадження єдиного рахунку для сплати всіх податкових та соціальних зборів, окрім ПДВ та акцизу на пальне. Вони адмініструються окремо. Також ми напрацювали законопроект про подання єдиної звітності для ЄСВ та ПДФО. Це значно зменшить витрати часу бізнесу на складання звітності та спростить адміністрування цих платежів.

- Наскільки ці дискусії є результативними? Чи є питання, щодо яких у вас з парламентом абсолютно протилежні позиції?

- Я вважаю, що не існує питань, які не можна вирішити. Тим паче, коли мова йде про спрощення умов ведення бізнесу в Україні, не говорячи вже про наші прямі зобов’язання в рамках угоди з ЄС.

- Багатьох здивувала ініціатива депутатів від президентської фракції, які пропонували ліквідувати третю групу платників єдиного податку. Як у Мінфіні сприйняли такий жест?

- Це позиція окремих депутатів. Президент чітко виступив проти цієї ідеї. На мою думку, спрощена система в нашій країні не ідеальна. З одного боку, ми повинні створювати всі умови для прозорого ведення бізнесу, а з іншого, працювати над тим, аби зменшити зловживання, які існують у цій системі.

- Як з ними боротися без радикальних кроків?

- Ми зараз працюємо над тим, щоб спростити та здешевити для підприємців використання касових апаратів. Це дозволить зробити спрощену систему більш прозорою. Без цього й надалі будуть зловживання, а відповідно, законодавці порушуватимуть питання щодо радикального вирішення цієї проблеми.

Про BEPS

- Серед актуальних зобов’язань України, що зараз активно обговорюються, міжнародна «антиофшорна» ініціатива BEPS. Що про неї говорять у парламенті, якому потрібно прийняти низку відповідних законів? Чи є у цьому сенсі спірні моменти?

- Дискусії тут точаться не щодо того, потрібні закони BEPS чи ні, а про те, в якому обсязі їх приймати. Наша дорожня карта містить лише чотири кроки з п’ятнадцяти. Ми зараз обговорюємо можливість більш ширшого застосування програми в Україні. Але «програму мінімум» зобов’язані виконати.

КОРИСНІ ДАНІ. BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – план дій з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку. План складається з 15 кроків, мінімальний стандарт для кожної країни - учасниці ОЕСР – виконання 4 з 15 пунктів. Україна взяла на себе зобов'язання виконати програму-мінімум. У травні 2017-го Мінфін представив дорожню карту з її реалізації в Україні.

- Що представляє собою власне пакет BEPS? За що конкретно голосуватимуть депутати?

- Перш за все це сама Багатостороння угода про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI). Саме MLI є п’ятнадцятим кроком BEPS.

- Її має ратифікувати парламент?

- Так. Далі – зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів. Якщо говорити про “мінімальний стандарт”, то ми зобов’язалися виконати п’ятий крок щодо вдосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями, шостий - щодо недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами, чотирнадцятий - напрацювання більш ефективного механізму врегулювання спорів. Найближчим часом очікуємо підписання і ратифікацію MLI. Саме ратифікація MLI дозволить виконати два з чотирьох кроків “мінімального стандарту” BEPS (6 та 14). Ця угода дозволяє оперативно та одночасно внести зміни в усі необхідні двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Окрім того, ми працюємо над удосконаленням трансфертного ціноутворення та обміну фінансовою інформацією для податкових цілей з іншими країнами. Тобто ми будемо не лише розкривати інформацію щодо наших компаній, а й отримувати аналогічні дані від іноземних колег, щоб зменшити імовірність ухилення від оподаткування вітчизняних компаній.

- НБУ підтримує зміни в напрямі банківських даних?

- Зміни готувались із залученням Нацбанку. Тому це узгоджена позиція.

- Україна готова до більш масованої, аніж програма-мінімум, боротьби з тіньовими активами та їх власниками?

- Ми переконані, що було б краще, якби наша країна швидше долучилася до світової практики. Якщо буде можливість, тобто і бізнес, і держава виявлять готовність до більш широкої участі в ній, – міністерство буде лише за. Але поки треба зосередити увагу на виконанні тих чотирьох пунктів, які ми зобов’язались імплементувати.

- Існують побоювання, що депутати не будуть приймати ці закони без нульової декларації, тому що для багатьох із них це фактично означає нашкодити самим собі. При цьому нульову декларацію не підтримує МВФ. Як у Мінфіні оцінюють перспективи голосування за BEPS за таких умов?

- Я б не став змішувати ці поняття – нульова декларація окремо, BEPS – окремо. Позиція Мінфіну – ми повинні будь-що виконати програму-мінімум.

- Нещодавно Олександр Данилюк зауважив, що Україні загрожують санкції Євросоюзу в разі, якщо ми не приймемо пакет законів BEPS до кінця 2018 року. Про які саме наслідки йде мова?

- Якщо все-таки ми не виконаємо ці зобов’язання, то сторони цієї угоди можуть застосувати до українських компаній певні санкції. Грубо кажучи, працювати на конкретних ринках так, як зараз, наш бізнес в інших країнах, зокрема у США, не зможе. Тому це дійсно доволі серйозні наслідки.

Про податок на виведений капітал

- Якщо повернутися до дискусійних моментів – зараз активно обговорюється ідея заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, її підтримує бізнес, за виступив і президент. Але Мінфін заперечує.

- Мінфін не проти: навпаки, ми спільно з бізнесом, експертами власне й розробили цей проект. Презентуючи цю ідею, міністр говорив, що новий податок стимулюватиме реінвестиції в економіку, тобто більше коштів залишатимуться в Україні, а не виводитимуться за кордон. Це значно покращить бізнес-клімат у країні. Проте ми розуміємо, що це також призведе до втрат держбюджету. За нашими розрахунками, мова йде про 25 млрд грн. Тому перш ніж запроваджувати новий податок, необхідно розробити систему компенсаторів. Причому треба говорити виключно про зменшення видаткової частини, а не про збільшення податкового навантаження на бізнес.

- У Мінфіну є пропозиції щодо конкретних компенсаторів? Де саме скорочувати видатки?

- Ми зараз працюємо над трирічною бюджетною резолюцією до 2021 року, тому сьогодні ще рано говорити про це. Ми повинні поки що звести баланс дохідної та видаткової частин, але це не означає, що податок на виведений капітал буде компенсований за рахунок декількох програм чи видів платежів. Питання більш масштабне.

- Ви обговорювали цю ідею з МВФ?

- Так, Фонд наголошував на двох ключових моментах. По-перше, країни, які раніше вводили аналогічний податок, були значно меншими за Україну – ми будемо першою країною такого масштабу, яка запроваджує подібні зміни. Друге – якщо ми все-таки йдемо таким шляхом, це не повинно зашкодити збалансованості бюджету.

Про блокування податкових накладних

- Ще одна тема, що пов’язана з критикою Мінфіну, – це система автоматичного блокування податкових накладних. Перша її редакція від червня минулого року провалилася, у березні ДФС запустила оновлену версію...

- Спершу варто зазначити, що систему ризиків з ПДВ ми ввели як логічне продовження системи автоматичного відшкодування ПДВ. 1 квітня минув рівно рік з моменту її запровадження. На мою думку, система працює ефективно. Порівняно з минулими роками, зараз майже 90% заявок відшкодовується у 30-денний строк. Раніше підприємці не знали, коли очікувати на відшкодування. Зараз зовсім інший підхід. Система ризиків з ПДВ потрібна для мінімізації зловживань – тих же «скруток», які вимивали дуже значні кошти з бюджету, не дозволяючи повною мірою відшкодовувати ПДВ реальним підприємствам. Без ефективної боротьби зі скрутками говорити про регулярне відшкодування ПДВ складно.

- Але створена вами система не виявилася ефективною. Чому?

- Тому що в ідеалі боротьбою зі зловживаннями має займатися спеціалізований орган (за версією Мінфіну – Служба фінрозслідувань. – Ред.). Але його поки немає. Просто сидіти й чекати також не вихід. Тому ми запровадили систему ризиків. Із самого початку ми розуміли, що система працюватиме неідеально. Ми спільно з ДФС вирішували проблеми, з якими стикався бізнес. Проте цього виявилося недостатньо. Невеликий відсоток податкових накладних реального сектору бізнесу блокувалися. У грудні минулого року було призупинено роботу системи, аби напрацювати узгоджене рішення, яке не міститиме ризиків для всіх сегментів бізнесу та одночасно буде ефективним інструментом боротьби зі схемами з розкрадання ПДВ.

- Бізнес жалівся, зокрема, на те, що система блокує реальні операції добросовісних компаній.

- У цьому полягала головна складність для нас – треба було знайти механізми, як боротися зі зловживаннями так, щоб мінімізувати вплив на діяльність реального сектору. Проблема в тому, що шахраям доволі просто видавати себе за реальне підприємство. Найпростіший варіант податкової «скрутки» – це так званий пересорт, коли за документами компанія купує один вид продукції, а продає зовсім інший. У випадку з реальним сектором, який справді здійснює переробку сировини, виявити, де справжня транзакція, а де - фіктивна, дуже складно.

КОРИСНІ ДАНІ. Імпортні «скрутки» - вид податкового шахрайства, коли за рахунок фіктивної поставки товару підприємство генерує податковий кредит (сума, на яку покупець повинен скоротити свої ПДВ-зобов'язання, оскільки ПДВ уже сплатив до бюджету продавець товару), на підставі чого воно може знизити власні зобов’язання перед бюджетом, а також претендувати на відшкодування ПДВ.

- У чому принципова відмінність нової системи?

- Нова система передбачає чотири рівні оцінки ризику фіктивної транзакції. Раніше їх було два. На першому етапі відсікаються всі найбільш очевидні показники, які з високою імовірністю свідчать, що це реальний бізнес. Наприклад, якщо податкове навантаження становить 3% або обсяг транзакції менше 500 000 грн, скоріш за все, це реальний бізнес, тому що «скрутчики», як показує практика, не працюють на таких об’ємах. Далі аналізується «потенціал» ризикових операцій по конкретному платникові – він високий, якщо підприємство, наприклад, зареєстровано в зоні АТО або жодного разу не подавало звітності. У такому разі рішення щодо блокування приймає комісія.

- Які є гарантії того, що зараз минулорічна ситуація не повториться і справжні підприємства не постраждають?

- Це лише перший етап перевірки. Наступний – ми ввели поняття “позитивна історія платника податків”. Якщо підприємство платить податки, має землю або іншу власність тощо, у неї вже були зареєстровані транзакції, ми виходимо з того, що такі компанії не будуть зловживати, тому що їм є що втрачати. Такі варіанти відсіюються також. Щоб бізнес розумів, що відбувається, та на якому етапі перебувають його документи, ми запроваджуємо електронний реєстр заблокованих податкових накладних.

- Він вже працює?

- Ні, наразі розробляємо: відповідно до постанови №117, у нас є на це місяць з моменту запуску оновленої системи.

- Чимало критики стосувалося також роботи комісії при ДФС: окрім того, що вона працювала дуже повільно, були претензії і щодо самих рішень. Зараз ви розширили діяльність комісії, створивши її аналоги на місцях. Ви не вбачаєте в цьому ризик додаткової корупції?

- Ми створили комісії на регіональних рівнях, щоб розвантажити центральний апарат та пришвидшити весь процес. Регіональні комісії не будуть працювати автономно – їх повністю контролюватиме «центр». Ще одна важлива зміна: ми встановили чіткий строк, за який комісія повинна прийняти рішення стосовно конкретної накладної. Якщо рішення немає, накладна автоматично вважається зареєстрованою. Також розробили конкретні вимоги до висновків комісій. Раніше вони могли відмовити в реєстрації в довільній формі. Зараз є обов’язковий перелік інформації, що має міститися у висновках комісій.

- У попередній редакції системи критерії для блокування розробляв Мінфін, тепер ви віддали це право ДФС. Деякі юристи при цьому наголошують, що на цій підставі взагалі можна через суд визнати дії ДФС з блокування накладних незаконними, оскільки право встановлювати підстави для блокування є лише у Кабінету міністрів. Це резонне зауваження?

- Ми це зробили для того, щоб ДФС могла оперативно вдосконалювати перелік критеріїв у відповідь на зловживання та нові схеми. Відповідно до змін, які були внесені до Податкового кодексу в лютому, Кабінетом міністрів було затверджено порядок функціонування системи. Тобто, визначивши порядок роботи нового механізму, уряд уповноважив ДФС розробляти та публікувати в себе на веб-сайті нові критерії блокування. Ці критерії Фіскальна служба має узгоджувати з Мінфіном. Тому я не бачу особливих підстав для того, щоб у цьому питанні могли виникати проблеми.

Про реформу ДФС

- З ПДВ була пов’язана ще одна скандальна тема – дотації аграріям, коли левову частку державної допомоги в минулому році отримали агрохолдинги олігархів Юрія Косюка та Олега Бахматюка. У результаті формулу обіцяли змінити. Чим закінчилася ця історія?

- Механізм призначення дотацій пропорційно до розміру сплати ПДВ не працює. У цьому році кошти за цією програмою не передбачені.

- За яким конкретно принципом працює нова система?

- Це широке питання, на жаль, я не можу його прокоментувати.

- Міністр Олександр Данилюк одним з досягнень ДФС та Мінфіну називає початок реформи митниці та введення так званого єдиного вікна, що мало на меті боротьбу з корупцією на місцях. Як це змінило роботу митниці та чи можна побачити конкретний ефект від нововведень?

- Ми регулярно публікуємо результати моніторингу по єдиному вікну – наразі близько 77% операцій на митниці проходять виключно за цим принципом. Це прямо впливає на корупційні можливості: єдина електронна система фіксує кожну конкретну особу, яка проводила операції на митниці. Тепер дуже легко відстежити, де саме з’явилися проблеми або затримки, або які процедури не були виконані та хто з посадових осіб відповідальний за це. Тому навіть інспекції – фітосанітарні, екологічні, – які також зазвичай генерують великі корупційні ризики, зараз зацікавлені в тому, щоб пришвидшити свої процедури. Інакше вони не зможуть виконувати їх у повному обсязі, а це порушення, яке вже не залишиться непоміченим.

КОРИСНІ ДАНІ. «Єдине вікно» - централізована база даних митних та контролюючих органів, до якої подають документи підприємці для здійснення державних видів контролю та при митному оформленні товарів. Митні та контролюючі органи мають до неї одночасний доступ. В Україні принцип «єдиного вікна» застосовується з 1 серпня 2016 року. Згідно з постановою Кабміну, час на прийняття рішення контролюючим органом щодо здійснення відповідного виду контролю становить 4 години. В іншому випадку застосовується принцип "мовчазної згоди", тобто ІТ-система автоматично формує позитивне рішення, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів. Огляд товарів проводиться одночасно всіма контролюючими органами не пізніше ніж через 12 робочих годин від запропонованого підприємством часу. З 1 лютого 2018 року застосування цієї системи стало обов’язковим, за деякими виключеннями.

- Зазвичай говорять, що ДФС повинна пройти шлях від карального органу до сервісної служби. Що для цього треба зробити, якщо виключити тему остаточної ліквідації податкової міліції?

- Перш за все це переведення послуг ДФС в електронний вигляд, щоб бізнес працював онлайн та не витрачав час на звернення до Фіскальної служби. Ми працюємо над вдосконаленням електронного кабінету платника податків, розширенням спектру послуг, які можна отримати через нього. Приміром, плануємо додати функціонал отримання інформації з різноманітних реєстрів та надати можливість користувачеві самостійно вносити свої дані до системи. Далі хочемо оптимізувати роботу кол-центрів, які мають більше орієнтуватися на виконання роз’яснювальної функції.

Сергій Шечук

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.