Економіка України входить у 2018-й рік із позитивними сподіваннями, щодо росту реального ВВП. Він складатиме 3% після майже 2%-відсоткового підйому у 2017-му. МВФ прогнозує зростання на рівні 3,2%, ЄБРР та уряд України схиляються до 3%.

Аналітичний відділ групи ICU підтримує прогноз росту на рівні 3%. Економіка поступово приходить до тями після сильної рецесії 2014-15 років, зовнішні та внутрішні фактори є сприятливими.

Як мінзарплата впливає на економіку

На зовнішніх ринках стає більш очевидним, що кількарічний період сильного долара відходить у історію і його вартість протягом 2018-го року буде спадати. Це підтримає ціни на сировину та збільшить доходи українських експортерів, що покращить їх кредитоспроможність у очах інвесторів.

У 2017 році зростання відбувалось за рахунок споживання домогосподарств (традиційно найбільшого компоненту ВВП, з часткою 65%), споживання уряду (19%) та інвестицій (15%), які є прямим індикатором інвестиційної діяльності приватного сектору економіки. Серед цих трьох компонентів найбільшими темпами зростали саме інвестиції – плюс 20,5% за рік станом на 1 липня 2017 року, в той самий час, коли споживання громадян та витрати уряду збільшилися на 1,5% та 2% відповідно.

Читайте также - На скорую руку. Семь сюрпризов для бизнеса в бюджете-2018

Одним з основних факторів стрімкого зростання інвестицій було значне збільшення частки валового прибутку підприємств усіх форм власності в структурі ВВП. На сьогодні частка прибутку бізнесу є найвищою з 1996 року – 46%. Востаннє така частка ВВП, що розподіляється у валовий прибуток, мала місце наприкінці 2001 року – трохи більше 44%. Слід зазначити, що інвестиції – досить мінливий компонент економіки. Вони можуть однаково швидко і зростати, і скорочуватися.

Зворотня сторона медалі – стрімке падіння частки заробітних плат в розподілі національного доходу (ВВП). Так, через кризу 2014-15 років вона зменшилася з більш ніж 50% до 37% наприкінці 2016 року. За перше півріччя 2017 року ця частка відновилася до 38%, не в останню чергу через збільшення мінімальної зарплати. Двозначне зростання зарплат протягом 2017 року було зафіксоване у всіх секторах економіки – це стосується як тих, хто отримує "мінімалку", так і тих, чиї зарплати знаходяться більш високих рівнях. За результатами року частка заробітних плат в розподілі національного доходу (ВВП) збільшиться до 39%, що тим не менш, досить мало у порівнянні з докризовим періодом.

Споживання громадян, як компонент ВВП, є більш стабільним у порівнянні з інвестиціями. Тому будь-який тренд до широкого та рівномірного збільшення оплати праці є однією з передумов до більш збалансованого та більш стабільного стану економіки.

Не дивно, що уряд та влада підштовхують недержавний сектор до збільшення зарплат. Нормальною можна вважати частку оплата праці в діапазоні 45-50% від ВВП – з огляду на це логічною є політика щодо збільшення мінімальної зарплатні як в 2017 так і в 2018 рр.

Чому НБУ не досягає своїх цілей

Інфляційні процеси слід розглядати і з точки зору розподілу національного доходу. Бізнес підвищує ціни також з міркувань утримання частини прибутку. Тому не слід очікувати, що політика таргетування інфляції НБУ завжди на 100% влучатиме у заявлену ціль.

У багатьох країнах, таргети центробанку та їх фактичне значення часто істотно відрізняються. Те, що НБУ в 2016 році майже точно досяг мети по інфляції є скоріш унікальним досягненням, яке буде складно повторити в найближчі роки (наприклад, ні ФРС США ні ЄЦБ не досягають інфляційних цілей вже протягом багатьох років). З огляду на вказані фундаментальні процеси у цьому році слід очікувати двозначну інфляцію в діапазоні 10-12%.

Читайте также - Революция или популизм. Зачем отменяют налог на прибыль

Суспільний запит на стабільність обмінного курсу та суттєвий обсяг боргів у валюті (від домогосподарств та приватних компаній до комерційних банків та уряду) зумовлює появу двох інших суттєвих факторів, що і надалі впливатимуть на економіку:

1) підтримка мінімальних коливань обмінного курсу через інтервенції та політику високої облікової ставки НБУ (більше 10%, наразі 13,5%) та обмеження на операції з іноземною валютою;

2) державний бюджет останні декілька років зводиться з так званим профіцитом, але з урахуванням витрат на обслуговування боргу, фактично ми маємо дефіцит.

Це продовжуватиметься і у 2018 році. Така політика робить більш привабливими активи у гривні, у порівнянні із дохідністю в інших валютах, особливо у доларі США та євро.

Щодо обмінного курсу гривні у 2018 році – вищезазначений монетарний та фіскальний підхід та зовнішні умови (індекс долару DXY буде знижуватися) є сприятливими для обмеженого коливання ринкового курсу.

Читайте также - Широкий жест. Кто заплатит за минималку 4100 грн

З точки зору підтримки зростання економіки, фінансові потоки державного бюджету та приватного сектору будуть і надалі розширюватися. Витрати держбюджету зростатимуть номінально – більш ніж на 100 млрд грн у порівнянні з минулим роком.

Уряд свідомо відмовляється від шкідливої політики економії, яку часто представляють як "зниження долі перерозподілу через бюджет". Витрати приватного сектору теж продовжать демонструвати зростання – банківське кредитування активізувалось у другому півріччі 2017 року, тому очікується його стале розширення у 2018-му.

Єдиний довготривалий тренд, який закладає проблеми у майбутньому – відновлення запиту на борги в іноземній валюті. Це помітно з розміщення внутрішнього державного боргу та відновлення банківського кредиту в іноземній валюті. Така ситуація підтримує розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу в 2018 році до 4% від ВВП. Але ця проблематика буде актуальною вже у 2019 році.

Олександр Вальчишен,
керівник аналітичного підрозділу групи ICU

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net