Володимир Лавренчук очолює Райффайзен Банк Аваль з 2005 року, але сьогодні його прізвище частіше згадується в іншому контексті. ЗМІ називають Лавренчука головним кандидатом на посаду голову Національного банку після того, як Валерія Гонтарєва пішла у відставку. Банкір чутки не коментує, хоча й натякає, що погодиться на таку пропозицію, якщо вона надійде. Втім, ми говоримо з Лавренчуком не тільки про можливий перехід до НБУ, а й про справи банківської системи, гривню та Райффайзен Банк.

- Після декількох збиткових років в 2016-ому Райффайзен отримав прибуток 3,8 млрд грн. Чи можна казати, що для вас і банківської системи в цілому найгірше вже позаду?

- Банківська система в цілому стабілізувалася, тому і показники учасників ринку покращилися. За підсумками року наш банк отримав прибуток 3,8 млрд грн, і це результат довгострокової роботи з покращення фінансового стану банку. Криза 2008-2010 років, а потім і криза 2014-2015 років дали нам поштовх до того, щоб ми переглянули бізнес-модель, поміняли систему управління, привели у відповідність мережу відділень.

Наразі операційна модель Райффайзен Банку адекватна до розміру економіки і запитів наших клієнтів. Ми вважаємо, що вдало оперували запозиченнями грошей, включаючи вклади і поточні рахунки, дотримувалися здорової економії в усіх видатках. Маємо добре фондування і хорошу процентну маржу, а за рівнем прибутковості ми в лідерах серед банків групи Райффайзен.

Чи є наш фінансовий результат сталим? Це поки що лише припущення, адже ринок змінюється. Ми очікуємо зниження процентних ставок, а це призводить до зниження процентних доходів банків. Будуть також макроекономічні зміни. Я сподіваюсь, вони підуть на користь нашим клієнтам і економіці.



- Банк готується сплатити акціонерам дивіденди на 3,6 млрд грн. Це значна сума, враховуючи досить хитку стабільність в Україні. Поясніть таке рішення.

- В банку більше 100 000 акціонерів. Є ключові акціонери, які володіють найбільшими пакетами акцій – Raiffeisen Bank International і Європейський банк реконструкції і розвитку. Ми неодноразово зверталися до акціонерів із проханням інвестувати в капітал, особливо в період непередбачуваності і глобальної кризи. Протягом останніх криз акціонери підтримували банк, для того, щоб він відповідав вимогам НБУ і залишався стабільним. Очевидно, зараз всі зацікавлені в тому, щоб банк був прибутковим. І ця прибутковість не має бути штучна. Це дуже природна річ, коли банк платить акціонерам, які не залишали його у найскладніші часи.

- Протягом останніх років іноземні групи при першій можливості намагалися залишати банківський ринок України. Подібні розмови були і про Райффайзен Банк Аваль. Банк досі продається?

- Я менеджер банку і не приймаю участі в таких переговорах. Всі аналітичні роботи і переговори на цю тему закінчилися у 2013 році. З 2014 року не було жодних сигналів, принаймні мені про них нічого не відомо. Нових переговорів ми не очікуємо.

- А чого очікують акціонери Райффайзен Банку від української економіки?

- Ми даємо їм нашу експертну оцінку макроекономічної ситуації. Як бачимо, фінансовий сектор стабілізувався. Це дуже добрий результат, отриманий за досить короткий період часу, враховуючи втрату 9% територій, втрату 19% промислового виробництва, втрату найбільшого експортного ринку і інші обставини.

Стабілізація є комплексним результатом, а не ефектом від якоїсь однієї дії, адже Україна перебувала в екстраординарних умовах. Наразі економіка зростає як в окремих секторах, так і в цілому. Це відбувається повільно, але відбувається. І ми звітуємо нашим акціонерам про час стратегії зростання. Маємо від них добрі відгуки.

Якщо подивитися на кредитний портфель нашого банку в 2016 році, то його приріст в корпоративному секторі склав близько 4 млрд грн. Тому помиляються ті, хто каже, що банки не кредитують економіку. У нас обслуговуються 2 мільйона вкладників і більше 200 000 підприємств та організацій, і ми бачимо зростаючий попит на кредити.

Конспіративна дискусія стосовно того, хто більше впливає на курс, дещо переоцінена і має штучний характер. Ціна дестабілізації настільки висока для всіх, що я не думаю, що хтось може бавитися з валютним курсом у власних цілях

- Банкопад допоміг суттєво збільшити клієнтську базу?

- Ми відкриті для всіх клієнтів, які відповідають вимогам кредитування. Очевидно, що клієнт, який має тут рахунки і проводить свої операції через нас, є ближчим. Формула "Знай свого клієнта" не написана тільки для того, щоб відповідати нормативам Нацбанку. Вона створена саме для кредитування. Новий клієнт, який тільки відкриває рахунки в банку потребує більшої аналітики ніж той, який давно обслуговується. Але дійсно у нас був дуже великий приток клієнтури. В корпоративному секторі - близько 1200 нових компаній у 2016 році.

- У Райффайзен Банка Аваль чи не найменші депозитні ставки на ринку. Чому так?

- Ставки низькі чи високі? Я би сказав, що вони справедливі. У 2015-2016 роках на міжнародних ринках процентні ставки були близькі до нуля, а в окремих країнах - від'ємними. Це означає, що за залишки на рахунках в доларах або в євро треба доплачувати, а в кращому випадку отримаєш нуль.

Читайте також: Дело вкуса. В каких банках хранят деньги топ-менеджеры НБУ

Має бути якась причина для того, щоб в Україні сплачувати значно більше. Наприклад, жваве кредитування в іноземній валюті і великий попит на іноземні валюти. Але валютне кредитування населення і в Україні, і в світі, визнане як небезпечне, до того ж історія з валютними іпотечними кредитами в Україні уже створила велику кризу.

Тому при міжнародних цінах на долар і євро мінус або нуль, ставки які перевищують 0-0,5%, не є виправданими, на наш погляд. Ми пояснили нашим клієнтам таке ціноутворення. Я не коментую інші банки, адже у кожного з них є своя причина тих чи інших процентних ставок.

- Національний банк планує через декілька років вийти на середньорічну інфляцію в 5%. Чи означатиме це, що облікова ставка НБУ також наблизиться до цього рівня, а гривневі кредити будуть доступними хоча б під 10% річних?

- Те, що банківський ринок тепер спирається на ставку НБУ як на орієнтир, є великим досягненням. Раніше ставка рефінансування не була параметром ціноутворення і не впливала прямо на депозитні або кредитні ставки. Сьогодні механізм рефінансування прозорий і передбачуваний, до того ж ставка прив"язана до інфляційного таргету. Очевидно, якщо ставки стали 13%, то і депозити будуть близькими до цього значення. Наші відсотки якраз в цьому параметрі. Якщо в цьому році інфляція буде 8% або 9%, і депозити будуть близькими до цього показника, кредити на 2-3 п.п. можуть знизитися. З огляду на плани Національного банку, ставка 10% за кредитами - це те, чого можна очікувати за 2-3 роки. Ми зацікавлені в тому, щоб клієнтів і позик було більше, і шлях до цього лише один – зниження процентних ставок. І в цьому всі зацікавлені.

Чтобы прочесть этот материал нужно оформить подписку. Перейдите к полной версии страницы.