Структуру НБУ ждут перемены. В правлении добавится седьмой член. В этом нет необходимости
У Національному банку тепер буде сім членів правління. Розширення його складу з шести до семи чоловік схвалив профільний фінансовий комітет у банківському законопроекті до другого читання №4367.
Наприкінці травня цей документ пройшов перше читання. На той момент, ініціативи розширити склад правління у законопроекті не було. Але до другого читання у законопроект, який був обов’язковою умовою продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, внесли правку, яка суттєво змінює внутрішню структуру Національного банку.
Тепер же законопроект піде "під купол" Верховної Ради. Остаточне рішення буде за депутатами.
Чи є потреба у сьомому члені правління?
Під час обговорення законопроекту, голова комітету Данило Гетьманцев пояснив, що сьомий член правління нібито знадобився через перехід у 2020 році небанківського ринку під нагляд НБУ. Тож новий заступник голови буде курувати роботу небанківських фінансових установ: страховиків, кредитних спілок, ломбардів, фінансових компаній. Це наразі близько 1900 компаній.
Зауважу, що "спліт" Нацкомфінпослуг і передача небанківського ринку "під крило" НБУ відбулася рівно рік тому, у липні 2020 року. Під час ліквідації комісії було вирішено, що розподіл всіх її повноважень буде функціональним.
Наприклад, однією з функцій комісії була видача та відкликання ліцензій у небанківських установ. У Національного банку також є функція ліцензування, тільки банків. Займається цим департамент ліцензування. Логічно, що саме цей підрозділ прийняв функцію з ліцензування і небанків. Тоді як створювати новий департамент було неефективно.
Таким чином, між діючими підрозділами НБУ розкидали функції з ліцензування, виїзних перевірок, фінмоніторингу, юридичного супровіду небанківських фінустанов.
Виключенням стали два величезних напрямки – це нагляд за небанками та методологія. Враховуючи масиви роботи у цих сферах, НБУ спеціально створив два нових підрозділи. Якщо ж повертатися до теми профільного заступника голови НБУ за роботою небанків, то на той момент у ньому потреби також не виникло. Адже більшість функцій рік тому були органічно передані діючому заступнику голови, який відповідає за пруденційний нагляд.
Тож незрозуміло до кінця, чому позицію сьомого члена правління не ввели, коли у вересні 2019 року Верховна Рада цього скликання ухвалювала закон про "спліт". Це було б значно логічніше. Був би час, за період з вересня 2019-го по липень 2020 року, підготувати структуру до переходу нових функцій під НБУ. Але на той момент депутати не схилялися до такої опції.
Тепер же, коли за останній рік Національний банк провів колосальну роботу з підготовки і затвердження нормативної бази, напрацювання пакету законопроектів (три документа вже пройшли перше читання) у напрямку нагляду та ліцензування за небанками (виявили порушників нормативів та сплячі компанії), раптом виникає бажання виокремити це все у новий блок під нового заступника голови.
Для чого, якщо все працює, як годинник?!
Перший і головний наслідок цих змін – деякі департаменти всередині НБУ доведеться ділити на частини, щоб передати небанківські функції в окремий блок новому заступнику. Наприклад, виїзні перевірки, ліцензування. Можливо, фінмоніторинг.
Другий наслідок – суто матеріальний. Сьомий член правління – це додаткових 5 млн грн на рік видатків на зарплату.
Третій наслідок – до кінця незрозуміло, як до таких змін поставиться МВФ. Адже це частково змінює шестигранну структуру Нацбанку, яка була затверджена законом про інституційну спроможність НБУ у 2015 році. Ця умова була обов’язковою у програмі EFF від 2015 року.
Нагадаю, що до 2014 року, у правління НБУ входило 11 членів. Але у 2014-2016 роках була проведена серйозна внутрішня трансформація, яка полягала у скороченні кількості персоналу, побудові замість неефективної вертикальної структури більш гнучкої горизонтальної та скороченні кількості членів правління з 11 до 6.