Что ждет гривню и экономику в условиях пандемии. Рассказывают лучшие экономисты и банкиры

Київська школа економіки з 13 квітня запровадила онлайн-марафон публічних zoom-конференцій "Економічний тиждень". З 13 до 19 квітня школа проводитиме ефіри з ТОП-спікерами про економіку в умовах карантину.

На першому ефірі модератор дискусії Тимофій Милованов, екс-міністр економіки і президент Київської школи економіки, поставив учасникам три запитання:

- Що робити з особистими фінансами під час кризи?

- Що буде з курсом та банківською системою?

- Чи будуть зміни в таких простих інструментах, як депозити чи ОВДП?

Для текстової публікації LIGA.net обрала найцікавіше з першого ефіру. Ось, що відповіли спікери.

В економіці світу відбулись суттєві зміни. Зараз на валюти країн йде суттєвий тиск, але Україна виглядає досить непогано. Якщо ми порівняємо поточну ситуацію з ситуацією, яка була у 2008 або 2013 роках, у нас набагато стійкіша зовнішня позиція. 

Поки що ефекти світової кризи позитивно впливають на наш торговий баланс. Такі статті, як продукція АПК або IT послуги залишаються досить стійкими. Крім того, НБУ зміг накопичити достатній рівень резервів, фіскальна політика була достатньо виваженою. На сьогодні банківська система набагато стійкіша, ніж в періоди попередніх криз. Якщо дивитися на циклічні фактори в цьому випадки гривня не мала б сильно послаблюватися.

Але гривня суттєво послабилась за останній місяць, інвестори гірше до неї відносяться. Чому? Перш за все, це обумовлено психологічними чинниками. Розгортання коронавірусу збіглося з розпуском уряду України, і це все погано вплинуло на українські цінні папери у порівнянні з іншими ринками, які зростають. Втім унаслідок розгортання кризи відбувається традиційний перехід інвесторів в безпечні активи.

Історія з наслідками COVID тільки починається. За моїм переконанням, у першому кварталі буде зростання ВВП. Удару по роздрібних мережах ще не відбулося, але у квітні-травні ситуація вже буде погіршуватися. 

Однак якщо ми вийдемо з карантину в кінці квітня, то, можливо в цьому році побачимо зростання ВВП. Поки ми маємо ситуацію з відкладеним попитом, далі вже почнуться звільнення, що є набагато серйозніше.

Що стосується курсу - то це штатна ситуація. Курс 23 грн/$ був наслідком заходу іноземних інвесторів в ОВДП. Нинішня ситуація на міжбанку навіть позитивна для гривні, тому що розвивається експорт (хоча і є переживання стосовно металургів, тому що знизився попит промислового виробництва), закрито багато точок, які торгують імпортом. І, по-друге, подивившись на показник умов торгівлі (співвідношення цін експорту до імпорту) ми можемо побачити, що з початку року позиції України значно покращились, тому що подешевшали енергоресурси більш ніж у два рази, в той час як ціни на агропродукцію тримаються в позитивній динаміці.

Боятися того, що в банківській кризі буде якась системна криза не варто, тому що її за останні п'ять років добре вичистили. Ми готові до відтоку депозитів. Кризу в банківській системі не чекайте.  

Ми скоріше за все не будемо підвищувати ставки для підвищення ліквідності. Можливий ріст ставок в емісійному сценарії, але можливо вам тоді вже буде не до гривневого депозиту. 

У плані валютного курсу найгірший сценарій для гривні буде у випадку не отримання траншу МВФ.

На вічне питання, в чому тримати заощадження, вічна відповідь - диверсифікувати. Стосовно решти питань, яким буде курс і депозитні ставки, то передусім важливо визначити, як довго продовжиться карантин. 

Ключовий важіль від якого залежить розвиток країни зараз знаходиться у Верховній Раді. Це стосується закону про банки та закону про земельний ринок. Саме їх прийняття є ключовою умовою для подальшого співробітництва з МВФ. Зараз у нас є два способи отримати гроші: або отримати транш від МВФ, або робити емісію.

Шок, викликаний коронавірусом, показує як буде жити світова економіка в найближчі роки. Що ж робити?

По-перше, не панікувати та бути готовим до змін. Можна інвестувати в найбільш ліквідні активи. Я наприклад вірю в інвестиції в американські акції.

Чи варто купувати українські ОВДП? Я думаю про це, але треба переконатися в тому, чи буде продовжуватися політика недопущення бездумної емісії гривні.

Головні ризики цієї кризи не є економічними, а є політичними. Один з них - це відносини з МВФ, другий - прийняття відповідного бюджету, третій - розвиток політичних подій.

НБУ, уряд, державні підприємства підійшли до кризи набагато більш підготовленими, ніж у 2014 році.
Макроекономічні показники зараз знаходяться в нормальному стані, девальвації гривні не буде, облікова ставка буде знижуватися. Але це за умови фінансування з боку МВФ. 

Якщо  політична невизначеність призведе до розриву відносин з МВФ, ми пройдемо цю кризу, але набагато важче.