Содержание:
  1. "Мета – робота в білу"
  2. "Активна фаза перевірок триватиме три місяці"
  3. "Держава втрачає від неформальної зайнятості 100 млрд грн на рік"
  4. "Офіціанти у ресторанах – це ФОП, які орендують столик"
  5. "Максимальний штраф – 180 000 гривень за одного працівника-нелегала"
  6. "Щоб охопити перевірками увесь бізнес потрібно 36 років"
  7. "Хочемо платити інспекторам хоча б 15 000 грн"

1 липня Державна служба з питань праці розпочала чергову кампанію боротьби з неформальною зайнятістю.

У полі зору відомства – тисячі підприємств та більш ніж 3 млн громадян, праця яких використовується нелегально. Штраф за одного такого працівника – 60 000 грн, при повторному порушенні – 180 000.

Такі значні суми можна пояснити іншою вражаючою цифрою: тіньова зайнятість призводить до щорічних втрат держбюджету у 100 млрд грн, підрахували у відомстві.

Кому першою чергою очікувати на візит інспекторів Держпраці, чи варто хвилюватися штатним працівникам, які оформлені як фізичні особи-підприємці та як ще, окрім перевірок, держава мотивує бізнес переходити на "білі" трудові відносини?

LIGA.net поставила ці запитання заступнику голови Держпраці Ігорю Дегнері. Нижче – ключові тези розмови з ним.

Ігор Дегнера, фото – пресслужба Держпраці

"Мета – робота в білу"

За перші три тижні інспекцій ми виявили більше трьох тисяч неоформлених працівників. За цей період були перевірені 663 роботодавці. Раніше такі показники Держпраці мала за квартал. Підвищення ефективності роботи інспекторів очевидне.

У 2020 році ми змінили підхід до організації праці інспекторів, тепер вона складається з двох етапів: інформаційного та інспекційного. Метою є не накладення штрафу, як таке, важливо стимулювати роботодавців до роботи "в білу". Є компанії, які вагаються чи готові ризикувати аби тільки не сплачувати податки. 

Минулого року наші інспектори праці за короткий період охопили інформаційними відвідуваннями максимально можливу кількість роботодавців – близько 360 тисяч. Цього року робота організована аналогічно.

В центрі уваги – ризиковані галузі: торгівля, громадське харчування та тимчасове розміщування (готелі, хостели і т.п., - Ред.), будівництво та сільське господарство. Акцент – на інформаційній кампанії, а не перевірках. В результаті кількість повідомлень про прийняття на роботу працівників вже зросла на 31 відсоток у порівнянні із минулим роком, а у окремих галузях, таких як тимчасове розміщування – на 130%, організації харчування – на 79%, будівництві – на 19%, торгівлі – на 14%.

Ми очікуємо зростання офіційного працевлаштування не менш ніж на 25% після завершення кампанії, але перші результати дають нам підстави прогнозувати більш суттєве зростання.

"Активна фаза перевірок триватиме три місяці"

Попередні півроку ми проводили інформаційну кампанію серед підприємств, з липня упродовж трьох місяців триватиме активна фаза інспекційних перевірок. Але, інспекційна кампанія – це не разовий захід, це не означатиме припинення контролю.

Надалі ми будемо слідкувати за підприємствами, де відбувся приріст офіційної зайнятості. Якщо фіксуватимемо зменшення кількості зареєстрованих працівників після закінчення кампанії перевірок, будемо інспектувати повторно.

Відстеження кількості працівників у кожного роботодавця – реальна процедура за рахунок використання можливостей інших державних органів, таких як Податкова служба та Пенсійний фонд.

Джерело – принтскрін facebook-сторінки Держпраці

"Держава втрачає від неформальної зайнятості 100 млрд грн на рік"

За даними Держстату, на початок 2021 року ми мали 3,2 млн незареєстрованих найманих працівників. З них 1,4 млн – у сільському господарстві, 557 000 – у будівництві, 520 000. – у сфері торгівлі. Тобто, йдеться про тисячі роботодавців, значна частина з яких працює у неформальному секторі економіки.

Якщо порахувати які сплати податків могли б бути хоча б у розрахунку до мінімальної зарплати, йдеться про втрати держави близько 100 млрд грн. на рік. Хоча й насправді, суми можуть бути більшими: деякі фахівці вважають оцінку Держстату заниженою. Можливі масштаби цього явища – 4-5 млн осіб. Тобто втрати бюджету можуть бути суттєвішими.

Чи можемо ми боротися з зайнятістю на підприємствах, яких не існує навіть юридично? Безпосередньо Держпраці – ні, але ми можемо ідентифікувати їх та передавати інформацію до поліції та податкової.

Якщо говорити більш широко, ми очікуємо змін, які б закріпили повноваження Держпраці на законодавчому рівні. Наразі вони регулюються актами Кабміну, що ставить нас у дуже залежне становище.

Наприклад, у 2019 році суд скасував 295 Постанову КМУ (у ній були прописані умови та параметри інспекційних перевірок Держпраці, - Ред.). Після цього ми зафіксували миттєве скорочення кількості офіційно працюючих на півмільйона, адже бізнес зрозумів, що інспекційних перевірок більше не буде.

"Офіціанти у ресторанах – це ФОП, які орендують столик"

Ми дуже тісно співпрацюємо з Податковою службою, яка має надзвичайно потужну інформаційну базу. Наприклад, зараз з огляду на сезонність ми будемо концентруватися на аграрній сфері. Нещодавно отримали від Податкової інформацію про близько 3 000 підприємств, які, можливо, використовують працю незадекларованих працівників.

Як ми розуміємо, яка компанія є ризиковою, а яка – ні? До прикладу, ми бачимо у звітах Податкової, що на підприємстві зареєстрована певна кількість касових апаратів. Вони функціонують, за ними проходять кошти. Однак, згідно даних Пенсійного фонду, кількість зареєстрованих працівників не відповідає такому числу касових апаратів, особливо якщо вони ще й зареєстровані за різними точками.

Або якщо ми бачимо агропідприємство зі значними обсягами виробництва та відповідно виручкою. Однак на ньому зареєстровані тільки директор та головний бухгалтер. Це наштовхує на певні висновки про ризики використання незадекларованої праці.

Загалом таких прикладів дуже багато. Ресторани нерідко оформлюють офіціантів як ФОП, який орендує у них один чи декілька столиків, не кажучи про загальну практику маскування трудових відносин через цивільно-правові договори.

"Максимальний штраф – 180 000 гривень за одного працівника-нелегала"

Звичайна санкція для першої та третьої груп спрощеної системи оподаткування – попередження, для решти суб’єктів – 10 мінімальних зарплат (зараз – 6000 грн, з 1 грудня 2021 – 6500 грн, - Ред.) або 60 000 грн.

Повторне порушення з неоформленним працівником і для тих, і для інших – 30 мінзарплат або 180 000 грн. Це – максимальний штраф за одного неоформленого працівника.

Сума нарахованих та фактично сплачених штрафів за результатами перевірок Держпаці дуже суттєво відрізняється, хоча й поступово цей показник зростає.

Якщо у 2019 році йшлося про сплату всього 3,5 % від нарахованого, то у 2020 було вже 11%, у першому півріччі 2021 – 23%.

Тобто, із 1,618 млрд грн штрафів, винесених у 2019 році сплачено 57,6 млн грн, у 2020 році з 314,6 млн грн. сплачено 34,1 млн, з початку 2021 року з 99,4 млн грн. сплачено 23,1 млн грн.

Зростання цього року можна пояснити зміною підходу: ми пропонуємо підприємцям знизити розмір штрафу на 50% у разі, якщо його буде сплачено упродовж 10 банківських днів. З іншого боку, у цьому році ми поки не концентрувалися на накладенні штрафних санкцій, адже у першому півріччі проводили інформаційну кампанію. У другому півріччі сума штрафів, ймовірно, зросте.

Заступник голови Держпраці Ігор Дегнера та кореспондент LIGA.net Сергій Шевчук. Фото – пресслужба Держпраці

"Щоб охопити перевірками увесь бізнес потрібно 36 років"

Чи може Держпраці боротися зі схемами, коли бізнес офіційно сплачує лише мінімальну зарплату, а все інше у конверті, або оформлює штатних працівників як фізосіб-підприємців?

Для того, щоб інспектори Держпраці охопили перевірками увесь український бізнес, необхідно витратити близько 36 років. Наш ресурс дуже обмежений, тому треба розуміти пріоритети та першою чергою займатися найбільшою проблемою – повністю неформальною зайнятістю, коли людина-працівник взагалі не має ніяких прав, а підприємство-роботодавець – не сплачує жодних податків.

Але це не означає, що інші порушення залишаються поза увагою інспекторів праці. Якщо працівник вважає свої трудові права порушеними – він завжди може звернутися до Держпраці.

"Хочемо платити інспекторам хоча б 15 000 грн"

Інспектор, що тільки приходить до Держпраці без досвіду роботи отримує усього 5700 грн зарплати. При цьому, ця людина повинна знати законодавство: не лише безпосередньо про працю (безпека, гігієна тощо), а й специфічні речі, такі як кадрове діловодство, особливості бухгалтерського обліку. До всього важливо бути стресостійким.

На ринку послуги таких фахівців можуть коштувати до 40 000 грн. Ми ж хотіли б досягти хоча б приблизно рівня зарплат у приватному секторі – орієнтовно 15 000 грн.

Зрозуміло, що це породжує, по-перше, суттєву плинність кадрів: наразі за напрямом неформальної зайнятості ми повинні мати 520 інспекторів, фактично ж працює 420. По-друге, йдеться про корупційні ризики. 

Однак варто зауважити, що інспектор праці не є представником працівника, або адвокатом роботодавця. Головна ціль діяльності інспекції праці як державної інституції – забезпечення дотримання вимог законодавства України всіма учасниками трудових відносин.