Налоги нужно срочно снижать. Особенно для МСБ. И особенно в ответ на коронакризис

Наразі опубліковано п’ятий щорічний Звіт ОЕСР "Реформи податкової політики 2020", який містить порівняльну інформацію про податкові реформи в різних країнах та узагальнює розвиток податкової політики з часом. 

Цього року звіт охоплює останні реформи податкової політики в усіх країнах ОЕСР, а також в Аргентині, Китаї, Індонезії та Південній Африці, а також включає підсумки податкових та більш широких фіскальних заходів, запроваджених країнами у відповідь на кризу від початку спалаху COVID-19 до середини червня 2020 року. 

У своїй вступній промові до Звіту, Директор Центру податкової політики та адміністрування Паскаль Сен-Аманс стверджує, що як тільки країни вийдуть з кризи та економіки відновляться, уряди почнуть прагнути відновити державні фінанси, але вони не зможуть вдатися до традиційних рецептів отримання доходів. 

"Підвищення податків на працю та споживання, як це було зроблено після світової фінансової кризи 2008 року, може бути складним у політичному плані, а в багатьох випадках і небажаним з точки зору справедливості. Урядам потрібно буде знайти альтернативні джерела доходів", - зазначає він. 

Вже з його промови стає зрозуміло, що глобальна співпраця важлива як ніколи раніше. Власне кажучи, податковому співробітництву стовідсотково буде прикута увага в майбутньому. 

Розглянемо загальні тенденції в оподаткуванні та про реформи, прийняті до кризи COVID-19: 

- Спостерігається подальше зниження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), здебільшого орієнтоване на підтримку домогосподарств з низьким та середнім рівнем доходу. Натомість реформи в частині внесків на соціальне страхування (ЄСВ) сповільнилися.

- Помітно продовжується зниження ставок податку на прибуток.

Як і минулого року, найзначніші зниження ставки податку на прибуток, як правило, були введені в країнах з вищими початковими ставками податку на прибуток. Це призвело до подальшого зближення встановлених законодавством ставок податку на прибуток у різних країнах.

Має місце розширення податкових пільг для стимулювання інвестицій та інновацій (R&D).

- Основні ставки ПДВ здебільшого залишаються стабільними.

Разом з цим є місце розширенню бази оподаткування, в деяких країнах зменшені ставки ПДВ для окремих галузей. Чимало країн зосередили свої зусилля на боротьбі з шахрайством з ПДВ та забезпеченні ефективного оподаткування транскордонних онлайн-продажів, щоб отримати додаткові доходи та зміцнити функціонування своїх ПДВ систем.

- Ряд країн підвищили акцизні ставки, зокрема на тютюнові вироби та напої, підсолоджені цукром, відповідно до тенденцій попередніх років.

- Порівняно з попередніми роками, було зосереджено увагу на оподаткуванні майна. Попередні видання цього звіту, як правило, демонстрували обмежені зміни до податків на майно.

Цей рік знаменує собою зміни, де зростає кількість реформ у цій галузі. Отже спостерігається чіткіша тенденція до збільшення оподаткування майна.

- В частині міжнародного оподаткування, податкові проблеми, що виникають внаслідок цифрової економіки, продовжують викликати серйозне занепокоєння для багатьох країн. Зусилля щодо досягнення на основі консенсусу багатостороннього рішення для вирішення цих проблем тривають, але все більша кількість країн оголосила або впровадила тимчасові заходи щодо оподаткування певних доходів від цифрових послуг.

З огляду на загальні світові тенденції в царині оподаткування, Україні варто розглядати цей Звіт через призму можливості екстраполяції такого досвіду.

Отже, які податкові зміни можуть мати місце в Україні?

По-перше, зниження ставки податку на прибуток для малих та середніх підприємств.

Як йдеться в Звіті, ряд країн надають знижені ставки податку на прибуток для малого та середнього бізнесу (МСБ). Деякі країни застосовують нижчі податкові ставки до першого отриманого прибутку, незалежно від рівня загального доходу, інші знизили ставку податку для МСБ з доходом нижче певного рівня. Є й такі, які визначають право на отримання нижчих ставок податку на прибуток для МСБ на основі інших критеріїв, які не пов’язані із прибутковістю, наприклад, на основі обороту чи вартості активів. 

Так, у Нідерландах ставка податку на прибуток для МСБ, яка застосовується до оподатковуваного доходу до 200 000 євро на рік, була знижена з 19% до 16,5% у 2020 році і буде додатково знижена до 15% у 2021 році. 

Словацька Республіка знизила ставку податку на прибуток з 21% до 15% для всіх корпорацій з товарообігом нижче 100 000 євро на рік. 

У Польщі визначення поняття "малий платник податків" для цільового збору податку на прибуток було збільшено, щоб включити компанії з доходами, що не перевищували еквівалент 2 млн євро в попередньому податковому році (до 2019 року цей поріг дорівнював 1,2 млн євро). 

Аналогічний підхід використали в Португалії, де ставка податку на прибуток складає 12,5% для МСБ з річним доходом до 25 000 євро. 

На моє переконання, в Україні ставка податку на прибуток для МСБ із річним доходом до 1 млн євро, може бути знижена з 18% до 5%. Такий крок стимулюватиме приватних підприємців переходити до режиму МСБ. 

По-друге, зниження ставок ПДВ для підтримки конкретних галузей. 

Так приміром, Угорщина знизила свою ставку ПДВ на послуги з проживання з 18% до 5%. Чехія та Греція знизили ставки ПДВ на послуги громадського харчування. 

В Україні готельний та ресторанний бізнес, зазвичай, побудований із залученням великої кількості приватних підприємців, які застосовують другу та третю групи спрощеної системи оподаткування. 

Зниження ставки ПДВ, приміром, до 7% для цих галузей стимулюватиме бізнес відмовитися від армії підприємців та перейти до режиму МСБ, що по суті є гарною пропозицією для виведення бізнесу з тіні. Особливо це спрацює в разі, якщо ставка податку на прибуток одночасно буде зменшена до 5%. 

По-третє, запровадження односторонніх заходів щодо оподаткування цифрової економіки та введення податку на цифрові послуги - digital services taxes (DST), такі як онлайн діяльність, рекламні послуги, цифрові транзакції, онлайн- і фізичний розподіл аудіо-візуального вмісту. 

Наприклад, у Туреччині з 1 січня 2019 року введений податок на репатріацію (WHT) 15% на платежі, здійснені постачальникам рекламних послуг або посередникам в обмін на надання послуг через Інтернет мережу, а також 7,5% DST. 

В Австрії з 1 січня 2020 року введений 5% цифровий податок на послуги з реклами в Інтернеті, що стягуються з цифрових інтерфейсів або будь-якого типу програмного забезпечення чи веб-сайту, які надаються в Австрії. 

В Угорщині з лютого 2020 року запроваджений податку на прибуток від реклами (7,5%), що перевищує 100 мільйонів HUF на рік. 

Очевидно, запровадження такого податку потребуватиме чіткого визначення бази оподаткування. Законотворцям в Україні, щонайменше, варто починати думати в цьому напрямку. 

На завершення, хотіла би повернутися до вступної промови директора Центру податкової політики та адміністрування ОЕСР. Після виходу із світової економічної кризи, пов’язаної із COVID-19, уряди повинні перейти від антикризового управління до розгляду структурних реформ. І вони повинні бути обережними, щоб не діяти передчасно, оскільки це може поставити під загрозу відновлення економіки. 

Замість того, щоб просто повернутися до звичного бізнесу, метою повинно стати "build back better", тобто повернення до існуючого оподаткування, проте найкращим чином та за допомогою усунення структурних слабких місць, які оголила криза. 

Напевно, Україні нема куди повертатися, адже податкові пільги та будь-яка підтримка бізнесу так і не була надана у важкі часи карантину. 

Разом з цим, над майбутніми реформами варто починати працювати вже сьогодні. І вони мають бути ексклюзивними та справжніми для українського бізнесу.