Снижение инфляции, финтех и безбумажный Нацбанк. 12 целей НБУ до 2025 года
20 травня, НБУ презентував нову Стратегію Національного банку України до 2025 року. Документ відповідає викликам сьогодення та сприятиме розвитку як всього фінансового українського сектору, так і регулятора.
На шляху втілення стратегії у життя ми сконцентруємося на трьох основних напрямах, кожен з яких включає чотири стратегічні цілі.
Напрям №1. Сприяння відновленню та розвитку економіки
Наші чотири стратегічні цілі у цьому напрямі – підтримання макростабільності, відновлення кредитування економіки, розвиток ринку фінансових послуг та розвиток інфраструктури ринків капіталу.
Ми сфокусуємося на забезпеченні низьких та стабільних темпів інфляції у межах 5%±1 %. Це дозволить захистити доходи та заощадження українців від знецінення, а підприємці зможуть здійснювати довгострокові інвестиції у вітчизняну економіку, що сприятиме створенню робочих місць.
Збереження низької інфляції також дозволить не допустити зростання ставок за довгостроковими кредитами.
Тому ми і надалі будемо здійснювати монетарну політику у такий спосіб, щоб забезпечити прогнозовану й помірну інфляцію, а отже – і низьку вартість кредитів. Адже це запорука для забезпечення ще одного пріоритету для центробанку – відновлення активного кредитування.
Ми працюватимемо над розвитком кредитування, зокрема малого та середнього бізнесу та іпотеки.
Для цього важливо продовжити покращувати якість кредитного портфеля банків та і надалі скорочувати частку непрацюючих кредитів. За останній рік якість кредитних портфелів покращилася в банках усіх груп. Цього року частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках стала нижчою за 40%. Непрацюючі кредити більше не тиснуть на прибутковість банків та їхній капітал, оскільки рівень резервування становить 98%. Проте подальше скорочення їхньої частки – це питання інвестиційної привабливості банківського сектора, яку потрібно підвищувати.
Масштабну роботу з очищення портфелів від непрацюючих кредитів провели державні банки. Минулого року вони скоротили рівень NPL з 63,5% до 57,4%. Це важлива передумова для їхньої подальшої приватизації. Курс на приватизацію державних банків закладений в урядовій стратегії реформування державного банківського сектора. Мета – зменшити частку ринку державних банків з поточних понад 50% до 25% до 2025 року. Це сприятиме роботі банківської системи відповідно до ринкових принципів та призведе до зростання обсягів кредитування економіки.
Ми розуміємо, що масове кредитування можливе лише у разі зниження ризиків для кредиторів. Зокрема, для цього ми виступили ініціатором створення спеціалізованої судової інституції – фінансового суду, що дозволить уникнути нових непрацюючих кредитів та забезпечить дієвий захист прав кредиторів та інвесторів.
Також ми будемо розвивати Sustainable Finance ("стале фінансування"), адже саме фінансовий сектор здатен відігравати ключову роль у переході на "зелені" фінанси (це фінансові послуги та продукти, використання яких стимулює економіку та домогосподарства до збереження навколишнього середовища та зменшення ризиків для екології) і пом'якшити негативний вплив зміни клімату.
У нас є всі можливості для того, щоб стати лідером у галузі сталого розвитку в регіоні. Для цього ми приєдналися до Мережі для озеленення фінансової системи (NGFS) та Мережі сталого банкінгу (SBN) при Світовому банку. Обидві ініціативи допоможуть нам надати максимальну підтримку фінансовому сектору в його зусиллях з подолання кліматичної кризи.
Напрям №2. Розвиток цифрових фінансів
У напрямі цифрових трансформацій ми маємо досягти такі чотири стратегічні цілі: розвиток безготівкової економіки, підвищення рівня фінансової інклюзії, розвиток інновацій та кіберзахист фінансового сектору.
Ми будемо розвивати інноваційну та безготівкову економіку та плануємо скоротити співвідношення готівки до ВВП з 12,3% у 2020 році до 7,5% у 2025.
За результатами перших трьох місяців 2021 року 9 із 10 операцій з картками були безготівковими, а частка безготівкових операцій за сумою становила 61%.
Кількість платіжних терміналів у розрахунку на 1 тисячу українців наразі становить приблизно 9 штук. За нашими прогнозами цей показник до 2025 року повинен зрости до 15 штук.
Також ми будемо розвивати інновації та фінтех-екосистему, посилюватимемо кіберстійкість фінансових установ та розвиватимемо дистанційні сервіси і послуги.
Для розвитку фінтех-ринку ми плануємо запустити Регуляторну пісочницю (спеціальний правовий режим роботи та безпечне тестове середовище, в якому фінтех-компанії випробовують свої ідеї, продукти). Її робота стане можливою після оновлення законодавства. Сьогодні ми вже працюємо над необхідними законодавчими змінами: відповідні норми включені до законопроєктів №4364 "Про платіжні послуги" та №5065 "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Ми також зосереджені на пошуку ефективного способу використання е-гривні. Для цього ми опитали понад 100 експертів із різнопрофільним досвідом. Згідно з результатами, найбільший потенціал – у застосуванні е-гривні для роздрібних платежів із можливістю функції "програмованих" грошей (які можуть витрачатись тільки на конкретні цілі та/або в конкретний час), а також здійснення операцій у сфері обігу віртуальних активів.
Ще одна наша ціль – плануємо, що до кінця 2024 року 80% дорослого населення України матиме банківські рахунки. Для цього ми продовжимо працювати над розвитком дистанційної ідентифікації та верифікації фінансових установ, підвищенням рівня фінансової обізнаності українців, вдосконаленням захисту прав споживачів фінансових послуг. Рівень довіри українців до банків та небанківських установ має суттєво зрости.
Напрям №3. Інституційний розвиток центробанку
Необхідно розбудовувати інституційну спроможність та підтримувати незалежність Національного банку. Для цього ми продовжимо внутрішню трансформацію та розвиток нашої команди.
Ми розширюватимемо наші відносини з міжнародними партнерами та ефективно співпрацюватимемо з вітчизнятими стейкхолдерами, продовжимо вибудовувати проактивний діалог з полісімейкерами та учасниками ринку.
Ми зосередимося на підвищенні операційної ефективності та цифровій трансформації, зробимо Національний банк "зеленою" організацією – автоматизованою та вільною від паперових процесів.
Останніми роками робота фінансового сектора вже зазнала суттєвих "безпаперових" змін. Банки успішно переводять в електронний формат, наприклад, касове обслуговування клієнтів, документарні операції, формування кредитних справ в електронному вигляді. Зі свого боку клієнти також активно долучаються до цифрових рішень та готові переходити на безпаперове спілкування з фінансовими установами.
У самому Національному банку "паперові" процеси теж зазнали суттєвих змін: дві третини усіх документів уже обробляються в електронному вигляді – частка всього електронного документообігу у Національному банку зросла із 25% у 2015 році до близько 65% за підсумками 2020 року. Водночас майже 90% внутрішнього документообігу в центральному банку здійснюється у електронному форматі.
У наших планах – перевести у безпаперовий формат усю взаємодію між Національним банком, банками, іншими фінансовими установами та їхніми клієнтами. Наступним кроком стане відмова від паперового документообігу між центральним банком та іншими державними органами. Це зробить наші сервіси ще зручнішими для клієнтів.
Досягаючи поставлених стратегічних цілей, ми втілюватимемо у життя візію та реалізовуватимемо місію Національного банку – забезпечення цінової та фінансової стабільності задля сприяння сталому економічному розвитку України.
Це не просто красиві слова. Ми рухаємося до досягнення наших стратегічних цілей та робимо Національний банк і фінансову систему країни ще кращими, результативнішими та ефективнішими заради добробуту громадян України.