НБУ хотят заставить включить печатный станок. Это единственный вариант?

Під час цієї кризи маємо цікаву економічну картинку. Немає банкрутств банків, паніка на валютному ринку швидко погашена, інфляція низька, а Національний банк знижує облікову ставку та надає банкам кошти для кредитування, а не власного спасіння. Все це дуже контрастує з досвідом 2008-2009 років та 2014-2015 років. 

Але є й альтернативна думка. Вона полягає в тому, що Національний банк недостатньо насичує економіку грошима, а звідси й всі інші проблеми. Цей аргумент вже набуває популярності серед окремих політиків. Йдеться про так званий показник монетизації економіки, тобто відношення кількості грошей до розміру економіки. На думку деяких експертів, на сьогодні він є занизьким і гальмує економічний розвиток. Чи дійсно це так?

Чому штучна монетизація економіки – це погано?

Показник монетизації зрідка, але все ще зустрічається в сучасному науковому дискурсі. Хоча він був дуже популярним на пострадянському просторі. Напевно найбільший його шанувальник – російській академік Глазьєв, який за допомогою цього показника "тролив" доволі сучасну та ортодоксальну (в економічному сенсі) політику центробанку РФ.

Якщо керуватися пострадянською економічною традицією, то саме монетизація свідчить про успіх/провал монетарної політики центрального банку. Все ніби очевидно: зростає цей показник – значить центральний банк забезпечує економіку грошима, а якщо знижується  – центральний банк "не додав країні вугілля", тобто грошей.

Насправді ж робити висновки і рекомендації щодо політики центрального банку на основі показника монетизації – це те саме, що на основі гороскопу або карт таро намагатися планувати своє життя.

Монетизація може свідчити про якість політики центрального банку, а може й не свідчити. Відповідь залежить від багатьох факторів і ґрунтується на глибокому розумінні реалій часу та конкретної економіки.

Наприклад, збільшення кількості грошей відносно ВВП може свідчити про збільшення попиту на них. Це ознака довіри до грошової одиниці. Мова йде саме про попит, адже ніщо в ринковій економіці не може змусити фірму чи громадянина тримати кошти в національній валюті чи зберігати їх у банку, якщо вони їм не довіряють.

Тому рекомендації "наситити економіку грошима за рахунок додаткової емісії" не мають практичної цінності в більш-менш тривалій перспективі. Штучно "додруковані" гроші в економіці довго не затримаються. Їх намагатимуться якнайшвидше позбутися, купуючи валюту або товари. Це знецінюватиме їх вартість швидше, ніж зростатиме економіка. А значить і монетизація знижуватиметься.

Тим більше не завжди зростання монетизації – позитивний процес. Наприклад, в Україні в 2012-2013 роках монетизація економіки різко підвищилася. На той час економіка перебувала у стані стагнації (не зростала), зокрема через закручування НБУ «монетарних гайок» для підтримання фіксованого обмінного курсу. Попри це, в банківській системі зростала кількість грошей. Арифметично маємо підвищення монетизації. 

Як виявилося згодом, це зростання було наслідком видачі банками кредитів ненадійним позичальникам. Внаслідок цього з’явилися "дірки" в балансах банків. Цей тягар проблемних активів банків досі гальмує кредитування економіки та зростання грошової маси. Під час процесу очищення банківської системи у 2015-2016 роках економіка почала відновлюватись, а ось депозити «зомбі-банків» вже не відображались у монетарній статистиці. Це теж одна з причин зниження монетизації. 

Графік 1. Монетизація ВВП, приріст грошової маси та номінального ВВП

Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ

Інший приклад неоднозначності цього показника пов'язаний із розвитком безготівкових платежів. Якщо обсяги безготівкових розрахунків зростають, відповідно кількість грошей, необхідна для обслуговування економіки, є меншою,  адже обертаються вони швидше. Тобто та сама кількість грошей може забезпечити більшу кількість транзакцій.

Графік 2. Безготівкові розрахунки та надходження готівки від торгівлі, % до кінцевих споживчих витрат домогосподарств

Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ

В Україні безготівкові розрахунки впевнено витісняють готівку зі сфери обігу. Якщо не стимулювати безготівкові розрахунки, то можна мати вищий рівень монетизації, але для цього треба повернутися в минуле та мати бажання шукати решту в гаманці, а не розраховуватися  платіжною карткою.

Чому різні країни мають різний рівень монетизації? 

Рівень монетизації в різних країнах відрізняється. На це є свої причини, але це не привід запускати друкарський верстат НБУ щоб "наздогнати і перегнати Америку". Є декілька об’єктивних факторів, які пояснюють відмінності в рівні монетизації.

Довіра до власної грошової одиниці / банківської системи. Як правило, вища монетизація спостерігається в країнах, де інфляція є низькою та стабільною тривалий час. Це дійсно залежить від політики центрального банку. Наприклад, у Грузії інфляційне таргетування та плаваючий обмінний курс було запроваджено ще у 2009 році. А ось НБУ приєднався до клубу інфляційних таргетерів у 2015 році. Зазвичай монетизація є вищою і в країнах ЄС, які не є членами зони євро, але все ж мають суттєву підтримку з боку Євросоюзу. Це пояснює, чому рівень монетизації в Албанії та Хорватії є вищим порівняно з Україною.

Кредитування.  Більшість сучасних грошей створюються банками в процесі кредитування. Вищі темпи кредитування – вища монетизація. На жаль, попри зусилля НБУ, кредитування все ще залишається млявим. Основна причина – ризики. Банки не будуть кредитувати, якщо не впевнені у поверненні своїх коштів. Щоб в країні зростало кредитування, необхідно забезпечити детінізацію економіки та завершити судову реформу, без якої будь-яке інше починання в країні буде кульгавим.

Рівень розвитку фінансового ринку. Гроші обслуговують не лише реальну економіку, а й фінансовий сектор. Вищий рівень його розвитку – більше грошей треба для його обслуговування. Тому не можна порівнювати монетизацію України з відповідними показниками Туреччини чи Росії, де фінансові ринки є набагато більш розвиненими.

Статус резервної валюти. Резервні валюти (долар США, євро, єна) обслуговують не лише власні економіки, а й інші. Наприклад, доларизація економіки України – фактор підвищеного попиту на долар США та євро. Натомість, гроші, які наші громадяни утримують в іноземній готівці, не враховуються у грошовій масі, відповідно їх заощадження не збільшують монетизацію  Тому не можна порівнювати монетизацію ВВП України з відповідним показником США, Японії або Єврозони.

Монетизація ВВП в окремих країнах, %

Джерело: база даних МВФ IFS, центральні банки, національні служби статистики, розрахунки НБУ

Тож наситити економіку грошима та збільшити рівень монетизацій – рішення, яке підкупає простотою. Але як показує досвід, все набагато складніше.

Успіх країні принесе не друкарський верстат, а посилення верховенства права, поліпшення бізнес-клімату, зміцнення довіри до гривні та розвиток фінансового ринку.