Содержание:
  1. Пенсіонери-"фрилансери"
  2. Що змушує працювати українських пенсіонерів
  3. Комуналка, ліки та ціни, що ростуть. На що вистачає пенсії в Україні
  4. Що потрібно робити, щоб уникнути "пенсійної" бідності

Четверта частина – 2,7 млн з 11 млн українських пенсіонерів – продовжують працювати. Такі цифри не мають дивувати: на квітень 2021 року середня пенсія в Україні складала 3700 грн. Серія перерахунків пенсій цього року загалом не змінює картину. Вижити на таку суму можна лише у випадку наявності власного господарства або за умови допомоги з боку родичів. Втім у українців літнього віку є й третій варіант – працювати.  

Чому українські пенсіонери обирають роботу замість заслуженого відпочинку та як живуть ті, хто вже не має такого вибору?

Пенсіонери-"фрилансери"

Для Анатолія Дмитровича слово "шабашка" таке ж звичне, як для мілленіала "фріланс". Власне, обидва ці слова означають одне й те ж – вид зайнятості, коли не потрібно офіційно влаштовуватися на роботу і кожен самостійно вирішує, з ким співпрацювати та які послуги пропонувати замовникам.

Особливо актуальними "шабашки" для Анатолія Дмитровича стали після виходу на пенсію п’ять років тому. Адже прожити на 4500 грн виявилось непросто. Лише для того, щоб заправити машину потрібно щонайменше 1000 грн, ще 3500 грн потрібно віддати взимку за комунальні послуги. На продукти не залишається нічого.

"Коли я виходив на пенсію, не планував працювати. Хотілося переїхати на дачу і зайнятися вирощуванням овочів і фруктів. Ще планував провести каналізацію на дачу і серйозно зайнятися здоров’ям, – розповідає він. – Але лише щоб вирити колонку на дачі довелося заплатити 20 000 грн". Це були майже всі його заощадження. Довелося знову брати проєкти.

Иллюстративное фото: Antonio Bat/ЕРА

На пенсії Анатолій Дмитрович не працював лише рік – до жовтня 2017 року, коли скасували 15% податку на пенсії працюючих пенсіонерів.

Протягом цього року він отримував субсидію 2000 грн на місяць, ще активно брав "шабашки". Однак і цих коштів перестало вистачати після підвищення вартості газу для населення, ремонту потребував будинок, кожної весни доводилось витрачатись на посівний матеріал для городу.

З жовтня 2017 року Анатолій Дмитрович знову повернувся на роботу інженером-будівельником. За сумісництвом він працює на ще одній роботі, бере й "шабашки". Через таку завантаженність він мусив відмовитися від планів переїхати на дачу і повернувся в місто. Для дачі лишаються тільки вихідні.

У квітні 2021 року Анатолію Дмитровичу перерахували пенсію, вона зросла на 350 грн.

Також у квітні Пенсійний фонд перерахував пенсії ще понад 300 000 пенсіонерів, які працюють. Середній розмір підвищення склав 193,32 грн. В червні пенсії підвищили 313 000 працюючих пенсіонерів.

Після підвищення пенсія Анатолія Дмитровича складає 4800 грн, але цього все одно недостатньо. Тому роботу чоловік не планує покидати, принаймні найближчі п’ять років.

Що змушує працювати українських пенсіонерів

Чому пенсіонери в Україні продовжують працювати навіть після виходу на пенсію?

Фахівець у сферах пенсійного реформування та накопичувального пенсійного забезпечення Олександр Ткач виокремлює дві головні причини.

Перша з них є очевидною – дуже низька сума пенсійних виплат, якої не вистачає навіть на задоволення базових потреб.

Розв’язати цю проблему дуже складно, адже податки покривають лише частину потреб Пенсійного фонду, решту дає Державний бюджет України, відзначає Ткач. Всього в бюджеті на 2021 рік передбачено дотацію з державного бюджету Пенсійному фонду у 195,3 млрд грн, або 40% загального бюджету ПФУ.

"Український пенсіонер отримує низьку пенсію не тому, що він не платив податків, а тому що солідарна система виплати пенсій не може забезпечити гідну старість, – пояснює Ткач. – Це штовхає людей продовжувати працювати".

Важливо, що державні пенсійні виплати є низькими не лише в Україні, а й навіть у розвинених країнах, додає фахівець. Наприклад, в Ізраїлі пенсійні виплати складають 1500 шекелів ($463) на місяць. Це базова сума, яку отримують усі пенсіонери – і ті, хто працював і має страхові виплати, і ті, хто не має жодного стажу. Для порівняння, середня заробітна плата в Ізраїлі у 2021 році складає 12 000 шекелів, або понад $3000.

Друга важлива причина, чому українські пенсіонери продовжують працювати, – страх соціальної ізоляції, яка настає на пенсії.

Фото: LIGA.net

"Для багатьох пенсіонерів дуже важливо відчувати себе потрібними. Для цього вони готові прокидатися рано й поспішати на роботу, – відзначає Ткач. – На роботі вони спілкуються з колегами, клієнтами. Це багатьом дає не лише заробіток, а й задоволення від праці".

Він також говорить, що всупереч поширеним уявленням, пенсіонерам не складно отримати офіційну роботу, адже в них часто є досвід, якого бракує їхнім молодшим колегам.

"Якщо уважно подивитися, то працюючих пенсіонерів дуже багато серед службовців, топменеджменту багатьох державних та приватних підприємств. І це є нормальне явище, адже з настанням певного віку ці люди не втратили здатності думати і аналізувати, – підкреслює Ткач. – Звісно, є певні посади, куди пенсіонера вже не візьмуть. Наприклад, машиністом тепловоза, бо там потрібна реакція. Однак перекладати папери можна і в 45, і в 55 і навіть у 70 років".

Власне, вік не став перешкодою і для Анатолія Дмитровича. Зробивши перерву на рік, він повернувся на своє попереднє робоче місце у проєктній організації.

Комуналка, ліки та ціни, що ростуть. На що вистачає пенсії в Україні

Однак для 8 млн українців пенсія є основним, а інколи і єдиним, джерелом доходу.

Бабуся журналістки Марії Жартовської Євгенія має близько 50 років стажу і отримує пенсію 2800 грн. Вона – одна з понад 4,2 млн українських пенсіонерівякі отримують на місяць від 2000 до 3000 грн.

Крім пенсії, цьогоріч ще отримала 3000 грн субсидії, але на всі комунальні послуги не вистачило.

"Цьогоріч рахунки за комуналку були взагалі драконівські. У грудні був рахунок близько 8000 грн тільки за газ, – пояснює журналістка. – Ось за квітень – 6000 грн. І це за звичайний бабусин будинок, у якому дві спальні і кімната".

Пенсія жінці лишається здебільшого на продукти, однак сказати, що вона може купувати на них усе, що захоче, не можна. Тож інколи Марія відправляє бабусі щось смачненьке на кшталт чаю, кави, шоколаду. Щомісяця онука витрачає 1700 грн на ліки для бабусі.

"Їй незручно через таку залежність, говорить, що сидить у мене на шиї, – розповідає Жартовська. – Але я не розумію, як вона має виживати на такі копійки".

Що потрібно робити, щоб уникнути "пенсійної" бідності

Виходом із ситуації, що склалася довкола пенсій в Україні, може бути введення накопичувальної системи, що доповнюватиме солідарну, вважає Олександр Ткач.

Про запровадження такої системи формування і виплат пенсій в Україні говорять з 2004 року, однак жодних вагомих кроків в цьому напрямку так і не було зроблено. В Україні досі немає культури накопичувати на безбідну старість.

За даними Мінсоцполітики, накопичення в недержавних пенсійних фондах має близько мільйона українців.

"Людей необхідно вчити відкладати кошти на пенсію. Дослідження показали, що лише 5-7% працівників усвідомлюють важливість заощаджень і відкладають самостійно, – пояснює Ткач. – Відтак, має бути обов’язкове державне пенсійне страхування, щоб "підштовхувати" громадян відкладати кошти".

Поточний рівень пенсії покриває лише 28,7% суми, яку пенсіонер отримував до досягнення пенсійного віку. До 2050 року ця цифра знизиться до 18%, зазначала міністерка соціальної політики Марина Лазебна.

Марина Лазебная (Фото: пресс-служба Кабмина)

Водночас, накопичувальна система пенсій у поєднанні з солідарною, як показує досвід країн Євросоюзу, дозволить зберегти 50-60% допенсійного доходу, вважає Олександр Ткач.

"Зараз в Україні діє кілька десятків недержавних пенсійних фондів. З них справді потужними є близько 10-15. Вони були ефективними навіть у дуже складні для економіки України кризові роки (2009 та 2015-2016), – каже експерт. – На інтервалі понад 10 років дохідність цих фондів перевищила офіційний показник інфляції, жоден з цих фондів не зник".

Як мотивувати українців накопичувати на пенсії? Один з варіантів – накопичувальні пенсійні фонди, що у інших країнах створювалися потужними профспілками (галузеві фонди) або роботодавцями (корпоративні фонди) як інструмент компенсаційного пакету працівників, вважає Ткач.

Однак зараз Україна досі далека від того, щоб розширити ідею пенсійних накопичень на усіх громадян. Шанс був, однак законопроєкт про загальнообов'язкові накопичення нещодавно провалився вже на рівні комітету Верховної ради з соціальної політики. 

Матеріал опублікований в рамках спільного проєкту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.

Наталія Міняйло для LIGA.net