Бізнес-тиждень: перспективи менших відключень, БЕБ та 15,2 млрд євро ЄС для України

Ситуація з постачанням електроенергії в Україні залишатиметься складною, а пом'якшення графіків знеструмлень очікується не раніше ніж у серпні. Єврокомісія розробляє бюджет ЄС на 2025 рік із 15,2 млрд євро для України. Рада ухвалила закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень – у матеріалі LIGA.net.

Полегшення у серпні. У Держенергонагляді спрогнозували ситуацію з відключеннями світла

Найближчі півтора місяця ситуація з постачанням електроенергії залишатиметься складною. Пом'якшення графіків знеструмлень в Україні очікується у серпні. Про це повідомила Державна інспекція з енергетичного нагляду.

"Полегшення очікуємо у серпні, з огляду на завершення ремонтних робіт на деяких атомних енергоблоках та зменшення кількості об’єктів з гарантованим електропостачанням", – сказав голова Держенергонагляду Руслан Слободян.

Атомна генерація, за його словами, є базисом, що забезпечує понад 50% потреб споживачів навіть після окупації Запорізької АЕС. Зараз тривають ремонтні роботи та розвиток децентралізованої генерації, щоб додати потужності в енергосистему та покрити дефіцит.

Слободян розповів, що до 1 липня завершиться процес оновлення переліку об'єктів критично важливої інфраструктури з гарантованим електропостачанням. 

Перелік об'єктів критичної інфраструктури з гарантованим електропостачанням пропонується розділити за сезонами – на літній та зимовий.

Крім того, там, де не можна заживити об'єкти на різні лінії електропередачі, розглядається можливість ручного перемикання у випадку застосування графіків відключень.

У ДТЕК не бачать сценаріїв без дефіциту електроенергії взимку

Україні не вдасться відновити знищену внаслідок російських ударів генерацію і позбутися дефіциту електроенергії до зими, вважає генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко.

"Бездефіцитної зими я не бачу, немає сценаріїв, за яких у нас не буде дефіциту. Хіба що буде +15, середня температура упродовж всієї зими, тому споживання просто не виросте. Але якщо ми кажемо про реальну, середню зиму, то бездефіцитного сценарію немає", – сказав Коваленко в інтерв'ю The Page.

Коваленко наголосив, що відновлення ТЕЦ, які пошкоджені, це, найімовірніше, будівництво, а "будувати за такий короткий проміжок часу неможливо".

Обстріли та дефіцит е/е сповільнили зростання економіки України до 3,7% у травні — Мінекономіки

ВВП України зріс на 3,7% (±1%) у травні 2024 року, порівнюючи з травнем минулого року. Оцінку Міністерства економіки опубліковано на урядовому порталі.

Зростання української економіки сповільнюється другий місяць поспіль. У квітні показник був на рівні 4,3%, у березні – 4,6%, у лютому – 3,9%, у січні – 3,5%.

"Збільшення інтенсивності бойових дій, обстріли інфраструктурних об'єктів та дефіцит електроенергії — все це, на жаль, стримувало зростання економіки у травні цього року", – прокоментувала міністерка економіки Юлія Свириденко.

З її слів, зростання ВВП продовжилося завдяки високим темпам експорту в умовах стабільної роботи "Українського морського коридору", а також високому попиту на будівельні послуги, який підтримується фінансуванням відновлення інфраструктури.

У травні промислові підприємства продовжували відновлювати економічну активність як завдяки експортоорієнтованим виробництвам, так і збільшенню попиту на інвестиційну продукцію у галузях машинобудування (ВПК) і на будівельні матеріали.

Металургійна галузь досягла найбільших характеристик виробництва за період з початку повномасштабної війни.

Також зростало виробництво соняшникової олії.

Усе це сформувало попит на продукцію суміжних видів діяльності.

Ключовими нерозв'язаними проблемами є високі ризики безпеки, а також руйнування енергетичної інфраструктури. Відновлення енергетики вимагатиме часу та ресурсів, що, за прогнозами, може стримувати темпи відновлення виробничої активності.

Також негативними факторами для економіки залишаються логістичні проблеми та складна ситуація на ринку праці через високу міграцію.

Антимонопольний комітет надав дозвіл на передання Укрнафті заправок Татнєфті

Антимонопольний комітет дав дозвіл Укрнафті на отримання в управління часток у статутному капіталі трьох акціонерних товариств, які належали російському холдингу "Татнєфть". Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко.

Йдеться про компанії Полтава-Капітал, Харків-Капітал та Татнєфть-АЗС-Україна, які володіють автозаправними станціями, а також іншим нерухомим та рухомим майном.

У квітні 2022 року ці компанії були заарештовані в межах кримінального провадження, а в липні того ж року – судовим рішенням передані в управління АРМА. На частину майна було накладено арешт ще у листопаді 2020 року, а в управління АРМА його передали у березні 2023 року.

Загалом, окрім рухомого та нерухомого майна (земельні ділянки тощо), йдеться про понад сто автозаправних станцій, до десятка нафтобаз, а також ГНС, ГАЗС та АГЗП.

Рішення про передання Укрнафті активів Татнєфті підтримав уряд ще у серпні минулого року.

Мінагрополітики розробляє механізми визначення мінімальних експортних цін на сільгосппродукцію

Механізм мінімальних цін на зерно, який запровадила Верховна Рада для боротьби із чорним експортом, почне працювати на практиці не раніше серпня. Такий прогноз на зустрічі з учасниками ринку оприлюднив представник Міністерства аграрної політики та продовольства Михайло Соколов.

"Я не очікую, що це станеться раніше серпня", – цитує Соколова агентство Reuters.

Новий механізм передбачає заборону на експорт за договорами на постачання пшениці, кукурудзи, соняшникової олії, сої, ріпаку та деяких інших сільськогосподарських товарів, у яких контрактні ціни нижчі мінімально допустимих.

За словами Соколова, мінімальні ціни розраховуватмуть від офіційних митних даних за попередній місяць.

"Ми беремо 5% від усіх контрактів, які були укладені за найнижчими цінами, і з них рахуємо середню ціну. І отриманий результат ще додатково дисконтується на 10%. Таким чином, ця мінімальна розрахована ціна буде нижчою за середньозважену ціну", – цитує Соколова ASAP Agri.

Соколов запевнив, що кількість угод, укладених за цінами, нижчими за розраховану мінімальну ціну, дуже невелика.

"Такі угоди – це або дійсно окремий випадок, або саме якесь зловживання", – сказав він.

Українські аграрії виступають категорично проти запропонованого механізму.

Євросоюз продовжив транспортний безвіз для України ще на рік. Але з оновленнями

Україна і Європейський Союз у четвер, 20 червня, домовилися продовжити термін дії угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом з Україною ("транспортний безвіз") на рік — до 30 червня 2025 року з можливістю автоматичної пролонгації до кінця 2025-го. Про це повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.

Підписаний у червні 2022 року документ скасовує необхідність отримання українськими перевізниками дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень у держави ЄС. Так само без дозволів до України зможуть завозити товари перевізники держав – членів ЄС.

Завдяки угоді імпорт з боку ЄС до України зріс на понад 45%, порівнюючи з довоєнним 2021 роком. На стільки ж виріс автомобільний експорт українських товарів.

Угода продовжується з певними оновленнями:

→ вантажівки, що виконують перевезення відповідно до угоди, отримають маркування;

→ всі водії повинні мати ліцензію на перевезення чи інші підтверджувальні документи під час виконання рейсів;

→ перевізники, що слідують порожніми за товарами, повинні мати підтверджувальні документи на ці товари.

Також оновлена угода передбачає створення спеціальної робочої групи з представників України та ЄС для моніторингу її виконання.

Рада ухвалила закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки

Верховна Рада на пленарному засіданні в четвер, 20 червня, підтримала у цілому законопроєкт №10439 про перезапуск Бюро економічної безпеки, повідомив нардеп Ярослав Железняк із Голосу. Законопроєкт підтримали 239 депутатів.

Ухвалення закону – один із "маяків" Міжнародного валютного фонду (МВФ). Його треба виконати до кінця червня 2024 року.

Фінальний текст закону був затверджений лише у ніч перед голосуванням.

Одна з головних новацій полягає у зміні порядку призначення та звільнення директора БЕБ. Якщо за чинною редакцією закону конкурсну комісію формують РНБО і Верховна Рада, то після ухвалення змін це право перейде до Кабінету міністрів, причому половину складу комісії призначатимуть на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, реформи органів правопорядку.

Ці члени комісії матимуть переважне право голосу під час ухвалення рішень. Для призначення директора БЕБ потрібно чотири голоси, зокрема не менш ніж два – від "міжнародників".

Конкурсна комісія подає на розгляд прем’єр-міністру України не більше двох відібраних з-поміж учасників конкурсу кандидатур, після чого у Кабінету міністрів є десять днів на призначення директора БЕБ.

Через рік і через три роки після призначення директора БЕБ має відбутися зовнішня незалежна оцінка ефективності діяльності Бюро спеціальною комісією, яку призначить Кабмін на підставі пропозицій міжнародних організацій. Негативний висновок аудиту буде підставою для звільнення директора.

Закон набере чинності одразу після ухвалення і публікації.

Єврокомісія готується повернути ввізні мита на українські яйця. Цукор – "під прицілом"

Імпорт яєць з України досяг квоти на постачання до Європейського Союзу. Це означає, що Єврокомісія поверне ввізні мита на цю українську продукцію протягом наступних двох тижнів, повідомив Euronews з посиланням на представника ЄС.

За словами поінформованих співрозмовників видання, "імпорт цукру також знаходиться під прицілом виконавчої влади ЄС", адже Україна теж вичерпала квоти на його експорт.

"Ми не можемо спекулювати на темпах майбутнього імпорту", – сказав інший представник Єврокомісії, додавши, що відомство продовжує стежити за ситуацією з імпортом з України.

Люк Верне з аналітичного центру FarmEurope раніше повідомив Euronews, що частина українського цукру, що надходить до ЄС, може мати статус внутрішньої переробки, тобто імпортуватись для реекспорту, що може вплинути на оцінку комісії.

Якщо квоти буде досягнуто і щодо цукру, вони будуть повторно активовані максимум протягом 14 днів.

Водночас асоціація ЄС, що представляє європейських споживачів цукру з харчової промисловості (CIUS), занепокоєна обмеженням обсягів імпорту цього товару. Вона вказує на те, що в найближчі роки обсяги цукру будуть недостатніми, щоб задовольнити попит на ринку ЄС.

Європейський Союз із 19 червня повернув мита на український овес через перевищення квот. Чинний регламент безмитної торгівлі для України передбачає механізм "екстреного гальмування" для окремих продуктів.

Зокрема, передбачено квоти для низки "чутливих" продуктів: м’яса птиці, яєць, вівса, крупи, кукурудзи й меду, – якщо імпорт перевищить середні обсяги імпорту у другій половині 2021-го та у 2022-2023 роках. У такому разі тарифи мають бути відновлені.

Єврокомісія подала проєкт бюджету ЄС на 2025 рік із 15,2 млрд євро для України

Європейська комісія подала на затвердження проєкт бюджету Євросоюзу на 2025 рік на 199,7 млрд євро. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.

Бюджет буде доповнено 72 млрд євро у межах програми економічної трансформації Євросоюзу NextGenerationEU.

Для України у проєкті бюджету передбачено 4,3 млрд євро грантів у межах Ukraine Facility та 10,9 млрд євро кредитів.

27 лютого Європейський парламент схвалив надання 50 млрд євро допомоги Україні на період 2024-2027 років. 18 березня Кабінет міністрів ухвалив план для Ukraine Facility. 15 квітня його затвердила Єврокомісія.

В Україну заходить американський оборонний гігант Northrop Grumman та французька група Thales

Американська компанія Northrop Grumman планує виробляти боєприпаси середнього калібру в Україні. Про це повідомив один із топменеджерів Northrop Дейв Бартелл під час виставки Eurosatory 2024 у Парижі, пише Breaking Defense.

"Ми працюємо в Україні над виробництвом боєприпасів середнього [калібру]. Це наш перший проєкт, який оплачується "українськими доларами". Ми прагнемо розширити його на боєприпаси калібру 155 мм та інші боєприпаси, коли знайдемо інноваційні процеси", – сказав він.

Бартелл не деталізував план спільного виробництва, але вказав на нову програму Державного департаменту США з розвитку оборонних підприємств в Україні, яка інвестує $2 млрд в оборонно-промислову базу України й може відкрити двері для американсько-українського спільного військового виробництва.

Northrop Grumman — третя у світі оборонна компанія за доходом. Більше лише у RTX та Lockheed Martin.

Також французька промислова група Thales, яка спеціалізується на авіаційному оборонному устаткуванні, підписала три угоди з Україною. Це повідомляється на сайті компанії.

Дві угоди стосуються співпраці з одним із підприємств "Української оборонної промисловості".

В окремій, третій угоді, підписаній з українським виробником дронів FRDM, Thales має намір спільно розробити та виготовити безпілотну авіаційну систему, здатну нести та запускати боєприпаси.