Інвестори, приготуйтеся. НБУ планує підвищувати ставки і продавати облігації під 25%
Незабаром українці побачать на ринку держоблігації під 25% і, можливо, вищі ніж зараз ставки за депозитами — такий анонс дав Національний банк України. НБУ планує конкурувати з Міністерством фінансів, що пропонує інвесторам щонайбільше 16%.
Регулятор хоче зменшити зростання інфляції, щоб населення і бізнес менше витрачали й більше заощаджували. Однак перед НБУ стоїть питання: інвестори бояться вкладати навіть на один – два роки. То як продати їм 30-річні папери?
Про яке рішення НБУ йдеться, скільки можна буде заробити та як регулятор реалізує цей анонс — у матеріалі LIGA.net.
Дев’ять за, один відсутній
У червні Нацбанк підвищив облікову ставку з 10% до 25% задля сповільнення інфляції. На наступних засіданнях — у липні й вересні — залишав незмінною.
Водночас регулятор говорив про можливість застосування додаткових заходів для прискорення трансмісії. Щоб його 25% швидше переходили в реальні ставки на ринку — дохідності за облігаціями, депозити.
Нині регулятор офіційно перейшов до дій. 19 вересня були опубліковані підсумки дискусії комітету з монетарної політики. В них поміж пояснень своїх рішень, правління анонсувало три шляхи для стимулювання трансмісії:
продаж держоблігацій із запасів НБУ;
змусити банки більше відкладати у резерви;
продаж банкам довгострокових депозитних сертифікатів.
Перше — продаж ОВДП з портфеля НБУ, підтримали всі присутні дев'ять членів комітету: кілька з них висловилися за якнайскоріший старт, за потужний сигнал ринку.
"Йдеться про папери, що є в портфелі НБУ, дохідність яких відповідає сьогоднішнім умовам. Параметри ми обговорюємо", — розповіла LIGA.net Катерина Рожкова, перша заступниця голови Нацбанку.
Регулятор хоче "висушити" гривневу ліквідність, що є на ринку. Щоб зайві гроші в економіці пішли не на споживання, а на заощадження. Це має стримувати зростання цін — інфляцію, що розігналася майже до 24%.
Євген Дубогриз, фінансовий аналітик CASE Україна, згадує, що регулятор востаннє виходив на вторинний ринок ОВДП "десь у нульових, потім воно ж законом було заборонено, до війни".
Чиста дохідність до 25%
Фінансовий аналітик Василь Невмержицький розповів, що Нацбанк хоче продавати облігації клієнтам банків: населенню й бізнесу. "Банк формуватиме заявки від людей і юридичних осіб і подаватиме сукупну заявку до НБУ", — розповів він LIGA.net.
Щоб підвищити привабливість гривневих активів, регулятором було анонсовано високу дохідність — в діапазоні 20-25%.
Це одна з найвищих безризикових дохідностей серед гривневих фінансових інструментів, враховуючи відсутність податків на дохід від ОВДП. Наприклад, депозит з 20% дохідністю нині після податків дає реальних 16%.
Звідки регулятор узяв облігації під чисті 25%?
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків розповів LIGA.net, що Нацбанк може продавати два види облігацій: перші — які той купував у Мінфіну в березні (дохідності під 13%), другі — дохідність яких Мінфін спеціально для НБУ прив'язав до облікової ставки (дохідність близько 25%).
У першому випадку регулятору доведеться робити для покупця велику знижку на ціну облігації, щоб довести їх реальну дохідність до 25%. Йдеться про продаж собі у збиток. За словами Демківа, НБУ можуть потім "запитати" правоохоронці, тому цей варіант малоймовірний.
У другому випадку — облігації занадто "довгі". Повне погашення за ними з прив'язаною до облікової дохідністю відбуватиметься у 2033–2052 роках. Нині інвестори бояться навіть середньострокових інвестицій — на рік-два, не кажучи про 11–30 років. "Особливо якщо йдеться, як то кажуть у НБУ, про населення й бізнес", — підкреслив Дубогриз.
НБУ доведеться якось змусити інвесторів погодитися "зафіксувати" дохідність на такий довгий термін. Утім, у регулятора є можливість продати клієнтам банків "довгі" облігації, але не назавжди.
Облігації з правом повернення
"Щоб зацікавити інвестора, Нацбанк, наскільки мені відомо, планує підписувати опціон. Так НБУ зможе дозволити інвесторам купити ці "довгі" папери, а потім повернути їх назад", — пояснює Невмержицький.
Тобто НБУ зможе продавати навіть 30-річні облігації, підписавши контракт, за яким покупець цих облігацій матиме можливість (наприклад, через один-два роки) продати їх назад до НБУ. І, за умовами опціону, НБУ не матиме права відмовитися від викупу.
Демків вважає цей інструмент робочим, проте точне його оформлення ще попереду у Нацбанку. Попереду можливі угоди про зворотний викуп з банками. Ймовірно, не тільки великими, а навіть і з маленькими банками.
Можливість викупу НБУ матиме. Як зазначила Рожкова, регулятор планує не лише продаж, а й купівлю бондів також. Тобто як продавати, так і купувати облігації на вторинному ринку.
Коли це буде — відкрите питання. Кілька членів комісії в НБУ висловилися за якнайскоріший старт. Утім терміни залежать від шляху, яким піде регулятор для продажу.
Таким чином банки й інвестори незабаром зможуть побачити близьку до облікової ставки дохідність за ОВДП — чисту близько 25% річних. Така цифра створює конкуренцію для випусків облігацій на аукціонах Мінфіну (там дохідність не перевищує 16%).
Депозити вверх (або вниз)
Як було зазначено вище, у своєму арсеналі НБУ має ще два механізми, щоб вплинути на ринок.
Підвищення норми до обов'язкових резервів банків — таке нині практикують інші центральні банки країн із ринками, що розвиваються. Наприклад, центробанки Польщі, Угорщини, Молдови й Індонезії.
Це просто і дієво "сушить" банківську ліквідність, що перетікатиме в резерв. Як наслідок це змушуватиме банки збирати гроші на депозитах, зацікавлювати клієнтів підвищенням ставки.
Водночас це може призвести й до зворотного ефекту — банки можуть знижувати ставки, щоб компенсувати втрати в резервах. Тому в НБУ не поспішають із цим і будуть іти на такий другий крок лише коли виконають перший.
На сам кінець центробанк може продавати банкам нові — довгострокові депозитні сертифікати.
Наразі ним емітуються депсертифікати лише овернайт (на одну ніч). Збільшуючи термін сертифікатів, Нацбанку доведеться підіймати дохідність — банкам буде цікавіше класти гроші в НБУ надовше, позичаючи у своїх клієнтів через вищі ставки за депозитами.
Але залишається можливість, що банки просто відмовляться від депсертифікатів овернайт і перейдуть на довгострокові. Тому цю ідею в Нацбанку вважають "зайвим елементом".