Уряд скасував аукціони в Prozorro — удар по реформі чи необхідний крок

Електронна система публічних закупівель Prozorro є одним із символів успішних реформ в Україні, проте на початку нового 2023 року навколо неї виник справжній скандал — уряд скасував проведення аукціонів, за що наразився на критику навіть від фракції "Слуга народу". 

Система Prozorro працює з 2016 року, за 2022 рік тут провели тендерів на 120 млрд грн, економія для держави сягнула 6 млрд грн. У довоєнні часи цифри були ще більшими (2021 рік: тендери на 948 млрд грн, економія — майже 49 млрд грн). 

Саме тому після рішення влади виникли побоювання, що система держзакупівель повертається до закритих корупційних практик минулого.  

Міністерство економіки поспішило провести спеціальний брифінг, аби пояснити логіку в ухваленні цього рішення. 

Тож навіщо влада скасувала аукціони в Prozorro, чи нашкодить це державним закупівлям та чого від України вимагає європейське законодавство — в матеріалі LIGA.net. 

Що насправді змінилось 

Уряд з 30 грудня тимчасово (на пів року) скасував лише проведення триетапних аукціонів, коли учасники могли знижувати свої пропозиції, аби виграти тендер.  

Тобто самі тендери в Prozorro залишаються, як і раніше: оголошується процедура, далі оскарження умов тендеру, потім учасники вносять свої пропозиції, і ось саме наступний етап — аукціони — уряд скасував.  

Якщо раніше учасники за час аукціону могли декілька разів знизити ціну, то тепер перша пропозиція і буде остаточною.  

Наприклад, один учасник пропонує постачати хліб у школу по 18 грн, а інший — по 20. Раніше вони ще могли змінити свої заявки в ході аукціону, а тепер перша пропозиція буде остаточною, і переможе в тендері учасник з ціною 18 грн.  

Причина такого рішення, озвучена урядом, — постійні обстріли з боку РФ об’єктів енергетичної інфраструктури, у зв’язку з чим не всі учасники торгів могли брати участь в аукціонах. Річ у тім, що аукціони — короткий етап, який триває 10-15 хвилин, і якщо вимкнуть світло/зникне інтернет, другого шансу не буде. 

"Ми повернемо аукціони, щойно ситуація стабілізується", — пообіцяла міністерка економіки Юлія Свириденко. 

 

Брак комунікації 

Коли про постанову стало відомо, вона отримала порцію критики, зокрема і за те, що її ухвалили "під ялинку", як нерідко робила влада за всю історію України, аби "сховати" непопулярне рішення за новорічними святами. 

Через розголос на цю історію відреагувала й владна фракція "Слуга народу". У її заяві йдеться, що таке рішення "несе корупційні ризики".

"А також може викликати публічний резонанс та можливі спекуляції на вказаній темі, що може негативно вплинути на рівень довіри громадськості до системи Prozorro", — додали в СН.  

У зв’язку з цим нардепи попросили або змінити цю постанову, або надати детальні пояснення, чому вона все ж таки потрібна.  

Вже наступного дня Мінекономіки влаштувало спеціальний брифінг, на якому детальніше пояснило свою мотивацію.  

Основний аргумент відомства — у бізнесу чимдалі менше можливостей брати участь в аукціонах, про що свідчить статистика. 

"Ми перевірили: станом на кінець року 42% торгів завершилися неуспішно. В середньому 66% торгів мали лише одну пропозицію, і станом на кінець року ця цифра зросла до 88%", — розповіла заступниця міністра економіки Надія Бігун.  

Як зазначає Бігун, від перебоїв з електроенергією страждають насамперед малі компанії, що не можуть дозволити собі генератор та супутниковий інтернет: "Тому логічно зробити наголос на найпершій ставці, на підготовку до якої у компаній є 7 днів (а не 10-15 хвилин, як під час аукціону. — Ред.)". 

 

Як вплине скасування аукціонів 

Втрати від конкуренції. Головне запитання у цьому контексті: чи буде держава економити менше коштів через скасування аукціонів.  

Ексгендиректор Prozorro Василь Задворний каже в коментарі LIGA.net, що ситуація трохи погіршиться: "Думаю, йтиметься про сотні тисяч гривень, може, мільйони (які не зекономить держава. — Ред.). Не мільярди й навіть не десятки мільйонів". 

Але він не вважає постанову уряду явною зрадою, хоч і називає рішення неоднозначним. Головна його претензія — у браку комунікації з боку уряду.  

Також Задворний вважає, що альтернативним рішенням могло б бути запровадження опціональних аукціонів — коли сам замовник вирішує, проводити один чи три етапи. 

Колишній член Наглядової ради Prozorro Віктор Нестуля у розмові з LIGA.net припускає, що запровадження опціональних аукціонів потребує часу для технічної підготовки, тому цього не зробили.  

Сам Нестуля не очікує суттєвого впливу на економію державних коштів: "Середній відсоток зниження від очікуваної вартості залишиться плюс-мінус на тому ж рівні, що й за триетапного аукціону". 

Більш того, він навів приклад Молдови, де одноетапні аукціони часто дають більшу економію, ніж триетапні. 

Мінекономіки також очікує, що бізнес змінить стратегію поведінки, тому "уряд очікує на позитивні економічні наслідки". 

Проблема зниження конкуренції на тендерах не в блекаутах, а в постанові №1178 від жовтня 2022 року, яка дозволяє проводити торги, навіть якщо заявку подав лише один учасник, упевнений головред видання "Наші гроші" Юрій Ніколов, профіль якого — саме держзакупівлі. 

Він вважає, що після цього нововведення замовники не мають мотивації заохочувати конкуренцію, тож нова постанова уряду навряд чи це змінить. 

Корупційні ризики. Також неодноразово говорили, зокрема і сам Ніколов, про корупційні ризики в можливості підкупати власників торгових майданчиків Prozorro, щоби ті зливали учасникам заявки конкурентів. Водночас сам журналіст вважає це малоймовірним. 

Не вірить у це й Віктор Нестуля. По-перше, під час подання пропозицій деталі недоступні нікому, крім їхніх власників, навіть сама Prozorro їх не бачить, каже він у коментарі LIGA.net. 

Також учасник може в цей період змінювати суму своєї пропозиції.  

"Сьогодні я подав 100, а завтра, переживаючи, що хтось там дав менше, дам 80. Тож якщо в когось є манія, що можуть злити їхню пропозицію, їх можна коригувати скільки завгодно до кінцевої дати подання пропозиції", — зазначає Нестуля.  

Насамкінець він нагадав, що майданчиків Prozorro вісім, і не можна дізнатись, з якого майданчика хто подає заявки. Тож треба корумпувати всі майданчики: "Там, наприклад, є ПриватБанк, чи зможете ви його корумпувати? Я сумніваюсь, що це реальний ризик". 

 

Зміни невідворотні 

У рішенні уряду немає нічого страшного, бо, згідно з європейськими директивами, Україна рано чи пізно має перейти на опціональні аукціони, вказує LIGA.net Віктор Нестуля: "У 2023 році, відповідно плану гармонізації законодавства з європейським, це має бути зроблено". 

І Нестуля, і Задворний, а також раніше й міністерка економіки Юлія Свириденко нагадали, що опціональність аукціонів — вимога й Світового банку до України.  

"Якщо говорити про ідеальну картину, це — обов’язкові аукціони на висококонкурентні категорії товарів, наприклад, на пальне, і опціональні на решту. Три етапи ефективні там, де є висока конкуренція", — каже Нестуля.  

Поки ж опціональних аукціонів не буде, а залишаться лише одноетапні. Проте це може змінитися раніше, ніж за 6 місяців (як прописано в постанові). 

"Через 1-2 місяці подивимося на цифри, якщо підтвердиться, що в різних категоріях закупівель стратегія тендеру без аукціону може бути більш ефективною, повернемо аукціони як опціональний інструмент торгів для всіх закупівель", — заявила Юлія Свириденко.  

Вочевидь, Мінекономіки вдалось переконати у правильності такого шляху й владну фракцію "Слуга народу". Перший заступник голови фракції Андрій Мотовиловець взяв участь у брифінгу Мінекономіки, але на відміну від попередньої заяви фракції не вимагав переглянути постанову. 

Мотовиловець дорікнув Кабміну за брак комунікації, але заявив, що нардепи "розуміють проблему" і "не проти змін".  

Водночас він закликав продовжити дискусії та, можливо, все ж таки щось змінити, наприклад, повернути повну аукціонну систему для великих торгів, якщо йдеться про суми від 10, 50 чи 100 млн грн.