Нацбанк без голови. Чому пішов Кирило Шевченко і хто його замінить
Трохи більше ніж два роки замість передбачених семи протримався на посаді Голови Нацбанку Кирило Шевченко. Увечері 4 жовтня він оголосив, що йде у відставку. Офіційно — за станом здоров’я.
Уже до кінця тижня парламент може її підтримати, про що LIGA.net розповіли два співрозмовники у владній фракції Слуга народу. Разом з новиною про відставку з'явилися і чутки про наступника — банкіра Андрія Пишного.
Раптова зміна голови НБУ під час гарячої фази війни, коли бюджет країни на 56% профінансовано міжнародними партнерами, — може стати поганим сигналом для них. Адже незалежність Нацбанку завжди була однією з ключових вимог до України в контексті реформ.
Чому Кирило Шевченко вирішив піти з посади й на що може вплинути зміна керівника НБУ — в матеріалі LIGA.net.
Чому Шевченко пішов?
"Через причини, пов'язані зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, ухвалив для себе складне рішення. Я залишаю посаду Голови Національного банку України", — так пояснив своє рішення Кирило Шевченко.
Водночас чутки про те, що Офіс Зеленського розглядає можливість відставки голови НБУ, ходили ще з літа 2021 року. Тоді президент начебто був незадоволений роботою Шевченка. Однак у підсумку голова НБУ не змінився.
Уже під час повномасштабної війни в НБУ виникла низка суперечностей, насамперед із Мінфіном.
Наприклад, Нацбанк не хоче друкувати гривню і закликає Мінфін підвищити ставки за ОВДП, аби збільшити ринкові запозичення. Також НБУ підвищив облікову ставку аж до 25%. Усе це — заради збереження вартості гривні й гальмування інфляції.
Натомість у Міністерстві фінансів відмовляються кардинально підвищувати ставки за ОВДП, аби не збільшувати держборг, і просять НБУ друкувати гривню, щоби було чим профінансувати шалені видатки на війну.
Нещодавно НБУ зробив новий крок у цьому протистоянні — оголосив, що продаватиме ОВДП зі свого портфеля, ставки можуть бути 20-25%, а то й більше. Для порівняння, Мінфін продає ОВДП з 12-16%.
Один з нардепів, пов’язаний із банківською та фінансовою сферами, заявив LIGA.net, що ОП, де вже давно думали про зміну очільника НБУ, "дотиснув" Шевченка.
Водночас один із керівників фракції Слуга народу розповів LIGA.net, що ОП і Шевченко ухвалили таке рішення обопільно.
Звісно, також не можна вважати вигадкою й заяву про стан здоров’я. Наприклад, як писала ще в березні ЕП, під час наради в Шевченка сталась гіпертонічна криза, й він тиждень не був на роботі.
Фінансовий аналітик Василь Невмержицький вказує в розмові з LIGA.net, що робота на посаді голови НБУ в умовах війни справді дуже стресова: "Він нормально пройшов кризу, але людський ресурс не нескінченний, і в нього він справді міг вичерпатися".
Занадто незалежні?
Очільником Нацбанку Шевченко став у липні 2020-го. Він змінив Якова Смолія, який пішов, голосно грюкнувши дверима — із заявами про "системний політичний тиск" через конфлікт з Офісом президента.
Перед відставкою він розповідав, що представники влади вимагали від нього "залити економіку грошима", — зменшити облікову ставку, послабити гривню й дозволити інфляції зрости до 11% (у липні 2020-го вона була 2,4%).
Від Шевченка очікували, що він може піти на це, однак новий глава НБУ продовжив курс свого попередника, не змінивши політику регулятора — плаваючий курс, цільова інфляція ±5% і жодного "заливання економіки грошима".
"Були побоювання стосовно незалежності, бо попередник Шевченка пішов через політичний тиск. Але по факту негативні очікування не справдилися — Нацбанк під його керівництвом забезпечив послідовну політику", — каже в коментарі LIGA.net фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Хоча й додає: звільнення багатьох професіоналів з НБУ й "дещо занадто лояльні обмеження" на виведення валюти з країни треба записати в мінуси.
Також попри суперечності з іншими відомствами, схвальні відгуки НБУ отримує й за роботу в умовах повномасштабної війни з Росією. Наприклад, від голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева.
"НБУ зробив фантастичну роботу. Банківська система, що працює під час війни, — це велике досягнення. Стабілізація валютного ринку, відсутність проблем банківської системи з ліквідністю, велика частка впевненості західних донорів в Україні як у партнері — це заслуга НБУ та його голови", — зазначає в коментарі LIGA.net заступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко.
Заступник голови фінансового комітету Ради, нардеп Ярослав Железняк також наголошує, що професіоналізм НБУ дозволив уникнути курсу гривні 70-100-200 за долар разом із гіперінфляцією. "Нацбанк довів, що він є однією з небагатьох інституцій з великої букви", — додав він.
Якими будуть наслідки звільнення?
Після звільнення чергового незалежного голови НБУ знову з’являються побоювання щодо політичного впливу на нового очільника. Якщо вони справдяться, це може створити проблеми у відносинах із партнерами, зокрема з МВФ (а Україна саме зараз просить у Фонду як екстрене фінансування, так і довгострокову програму).
Марія Репко з ЦЕС нагадує, що зараз Україна як ніколи залежить від західної допомоги, її наявність, як і постачання зброї, — "питання фізичного виживання країни".
"Тож будь-які спекуляції Україні настільки невигідні, що мені важко уявити усвідомлене рішення зі зменшення незалежності НБУ чи роздування персональних конфліктів", — наголосила вона в розмові з LIGA.net.
Михайло Демків також указує, що ця відставка створює невизначеність і побоювання, які наступнику Шевченка доведеться розвіювати: "Ми остерігатимемося, чи новий глава не буде ухвалювати політично мотивованих рішень, і йому/їй знадобиться якийсь час, щоб переконати громадськість, що це не так".
Проте через війну новий очільник НБУ в будь-якому разі працюватиме у важких умовах, йому часто доведеться обирати "між поганим і ще гіршим варіантом", додає Репко.
Хто наступник?
Хоч Шевченко тільки-но оголосив про відставку і формально ще не пішов, уже з’явився фаворит на його посаду. За словами двох співрозмовників LIGA.net у фракції Слуги народу, новим головою Нацбанку стане колишній очільник Ощадбанку Андрій Пишний.
Про цю кандидатуру заявив і нардеп Ярослав Железняк. Він уточнив, що парламент звільнить Шевченка вже цього тижня.
Банкір Андрій Пишний — радник голови правління державного Ощадбанку та член міжнародної групи з питань санкцій проти Росії "Єрмака-Макфолла". З керівником Офісу президента Андрій Пишний знайомий давно — вони у 2011 році заснували ГО "Відчуй", що опікується людьми з вадами слуху. Андрій Пишний частково втратив слух у 34 роки.
Гарні контакти у високих кабінетах зазвичай сприяють кар'єрному зростанню. Можна згадати, що Андрій Пишний понад шість років керував державним Ощадбанком, і таке призначення він отримав, коли у 2014 році його давній товариш Арсеній Яценюк став прем'єр-міністром.
Утім, справа, схоже, не лише у зв'язках. У 2020 році новий очільник Ощаду Сергій Наумов хвалив попередника — Андрія Пишного — і його команду за перетворення "застарілої ощадкаси на одного з лідерів банківського ринку України".
У разі призначення в НБУ Пишний отримає куди сучаснішу й ефективну інституцію, де нерідко секрет успіху полягає у принципі — не нашкодь.