Чому виник скандал із ліцензіями фінансових компаній

З початку травня понад три десятки небанківських фінансових установ України не змогли своєчасно оновити свої ліцензії. В результаті вони фактично втратили можливість надавати послуги з приймання платежів.

Тепер деякі з них, так чи інакше, звинувачують Регулятора (Нацбанк) в упередженості та необ’єктивному проведенні процедури ліцензування. НБУ заперечує вибірковість і стверджує, що діє виключно в рамках закону. Тим часом клієнти установ, які зараз без ліцензій, поступово перетікають до конкурентів.

Чому виникла потреба у переліцензуванні

Закон "Про платіжні послуги", який передбачає необхідність отримати оновлену ліцензію для надання платіжних послуг небанківських фінансових установ, набув чинності ще 1 серпня 2022 року.

Ініціатори пояснювали потребу в ньому інтеграцією українського платіжного ринку у європейський. За Законом надавачі послуг із переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, мають розкрити інформацію про кінцевих бенефіціарів, структуру власності, мати бездоганну ділову репутацію, достатню матеріально-технічну базу для здійснення приймання платежів та кваліфікований персонал.

Критерії для отримання ліцензії визначені Положенням про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг від 7 жовтня 2022 року. Перелік документів для отримання авторизації є на сайті НБУ.

30 квітня 2023 року, відповідно до вимог Закону, закінчився термін, коли компанії, що діяли на ринку, повинні були пройти процедуру переліцензування аби продовжувати свою діяльність.

Станом на 1 травня частина учасників ринку змогли отримати оновлені ліцензії та продовжили свою діяльність. Це понад 20 небанківських фінансових установ, серед яких Укрпошта (АТ "Укрпошта"), NovaPay (ТОВ "НоваПей"), EasyPay (ФК "Контрактовий Дім"), City 24 (ТОВ "СВІФТ ГАРАНТ"), Portmone (ТОВ "ПОРТМОНЕ"), ТОВ "ФК ЮАПЕЙ", iPay (ООО "Універсальний Дата Центр") та інші. Згодом до них додались ще дві.

 Чому "оновитись" змогли не всі

Не змогли це зробити з першого разу кілька десятків компаній – для понад 30-ти з них перевірка на відповідність вимогам чинного законодавства досі триває. Причини різні.

У Нацбанку кажуть, що перелік основних зауважень, через які можуть не видати ліцензію, повернути документи для її отримання або продовжити термін розгляду документів заявника, цілком конкретний:

• неправдивість поданих відомостей;
• невідповідність уповноваженої особи з боку заявника за проведення фінансового моніторингу;
• невідповідність поданих заявником документів вимогам Положення, яке регулює процедуру переліцензування;
• невідповідність поданих заявником документів вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону про платіжні послуги.

Причому, згідно з умовами ліцензування, Регулятор за необхідності має право продовжити термін ухвалення рішення щодо включення до Реєстру компанії та її ліцензування ще на 30 робочих днів. До того ж, у разі повернення документів фінансова компанія має пройти процедуру ліцензування знову.

Компанії різні, та серед тих, хто поки без ліцензій, помітна частка сервісів, які активно використовували для своїх платежів представники малого та середнього бізнесу.

Зокрема, за даними директора асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександра Карпова, якого цитує Forbes.ua, ліцензію досі не оновили платіжні сервіси, які охоплюють 20% ринку інтернет-еквайрингу (технологія, яка дозволяє приймати до оплати банківські картки через інтернет).

Серед них Wayforpay, PayTech, FinPay, Фінансова компанія №1, Actinia, "Абекор", PayRun, Kosht, Paycell. На переліцензування чекають і лідери небанківського валютообміну "Магнат", "Альфа-Інвест Груп" та "Октава Фінанс".

Природно, що це викликає занепокоєння та певне невдоволення з боку тих, чиї справи поставили на паузу.

Вже навіть почалася маленька інформаційна війна, в рамках якої так чи інакше лунають звинувачення в упередженому характері дій Нацбанку.

Звучать різні версії того, чому так відбувається. Серед іншого, як розповідають медіа,  затримку пояснюють тим, що одними із можливих вигодонабувачів цієї ситуації є держбанки та фінкомпанії, які працюють із гральним бізнесом.

Бо вони, мовляв, отримують можливість переманювати клієнтів компаній, які чекають на переліцензування. Буцімто "білі" клієнти з інших сфер допомагають покращувати статистику платіжних операцій тим, хто продовжує обслуговувати "ігорку".

Представники Регулятора категорично відкидають подібні звинувачення. Вони навпаки усіляко дають зрозуміти, що саме ті компанії, які були дотичні до схем ухилення від сплати податків та грального бізнесу – в зоні ризику в першу чергу.

Водночас у Нацбанку зазначають, що усі учасники ринку мали достатньо часу підготуватись до змін. Однак хтось встиг своєчасно подати необхідний пакет документів, а хтось із цим затягнув, і тепер, мовляв, розвиває надмірну медіаактивність із метою створення додаткового тиску на НБУ.

Щодо можливих затримок із боку регулятора є й інші причини. Наприклад у Wayforpay (засновник Геннадій Васюков), стверджують, що у них немає проблем зі сплатою податків і вони не працюють з ігорними бізнесами. Вони, мовляв, активно й успішно працювали, однак їм поки не вдалось продовжити ліцензію.

У Нацбанку кажуть, що зауваження до пакету документів компанії стосуються, зокрема, структури власності та кримінальної справи щодо легалізації коштів, а ще – щодо можливих зв’язків із РФ.

Поки дискусії щодо цього продовжуються, ті її учасники, які ще не отримали ліцензії, не можуть проводити платежі. Через простої в роботі вони втрачають клієнтів.

"Якби НБУ відмовив у ліцензії, ми могли б звернутися до суду і просити відновлення дозволу. А через затримку з ліцензуванням Wayforpay опинилися поза ринком", – нарікає власник сервісу Васюков.

За його словами, тільки за перші два дні простою вони втратили кількох великих клієнтів, зокрема сервіси таксі. Компанія взагалі змушена призупинити свою діяльність.

У НБУ визнають, що переліцензування впливає на ринок і може навіть призвести до зникнення частини його учасників. Однак нагадують, що ці зміни обумовлені необхідністю адаптації українського законодавства до норм ЄС. Тож ті компанії, які не зможуть надати даних щодо прозорої структури власності, щодо кінцевих бенефіціарів, не зможуть працювати на ньому надалі.

До травня 2023 року, за рейтингами профільних видань, до списку п'яти найпопулярніших українських платіжних систем входили: