У пошуку стабільності. Яким банкам довіряти підприємцям

З початку повномасштабного вторгнення окупаційних військ рф, тривога стала постійним супутником українців. І одне з ключових питань, яке турбує як громадян, так і бізнес, це як за такої непередбачуваності убезпечити власні кошти, аби не втратити їх. Одна з передумов для цього – мати надійний банк. 

Особливо це важливо для підприємців. Адже, якщо у випадку фізичних осіб є повна гарантована державою сума, яку вкладник отримає навіть у разі банкрутства банку, для бізнесу така "страховка" не передбачена. 

На щастя, сьогодні банківський бізнес є найпрозорішим в Україні: за правилами Національного банку та вітчизняного законодавства вони мають звітувати ледь не про кожну гривню. Частина цих даних викладається на сайтах банків та НБУ. З усього масиву цифр можна зрозуміти, що відбувається як на самому ринку, так і з окремо взятою фінустановою.

Отже, як не маючи фінансового бекграунду — зрозуміти, якому банку слід довіряти? Дізнавались про це у партнерському проекті разом з найбільшим приватним українським банком ПУМБ.

Абсолютна прозорість

Як ми вже зазначили, звітність банків з їх показниками діяльності учасники ринку дійсно вважають однією з найпрозоріших. Частота та об’єкти звітності перед регулятором, як наголошують в НБУ, дозволяють зробити висновки про реальний стан фінустанови.

"Свого часу Нацбанк пішов на безпрецедентний крок, зробивши доступною великий набір звітності банків. Раніше фінустанови були дуже таємничими. Пам’ятаєте, банкопад у 2014–2015 роках? На побутовому рівні було "у мене там знайомий є, я точно знаю, що з банком все гаразд". Зараз інакше", — розповів фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Сьогодні банки звітують про структуру активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат та баланс.

У ПУМБ зазначають, така прозорість необхідна через те, що банки працюють із залученими грошима вкладників. Аби мінімізувати потенційні втрати та підвищити стійкість банків і банківського сектору загалом, банківський бізнес вимагає високого ступеня зарегульованості і підзвітності регулятору та акціонерам. 

Індикатори надійності

Прозорість це добре. Але банки публікують дуже багато даних, в яких легко заплутатись.

Тож на що підприємцям звернути увагу, аби переконатись в його надійності?

У ПУМБ рекомендують у першу чергу аналізувати — операційний прибуток банку. Адже цей показник дозволяє фактично визначити, чи здатна фінустанова генерувати гроші. Він відображає його операційну ефективність. Важливо розуміти, що йдеться про прибуток до відрахування до резервів. Сьогодні такі резерви банки вимушені формувати під очікувані збитки внаслідок війни. У такий спосіб фінустанова забезпечує собі подальші умови фінансової діяльності, навіть у випадку списань через непогашені кредити. 

У ПУМБ пояснюють, оскільки відрахування до резервів у обліку вказуються як витрати, банк, навіть заробляючи гідний операційний прибуток може продемонструвати на виході збиток. Незважаючи на це, операційний прибуток до резервів – завжди буде тим маркером, який покаже, що банк "живий". 

Це той самий випадок, коли не можна використовувати лише один показник, наприклад чистий прибуток, для розуміння стану банку. Завжди потрібно дивитись на загальну картину і оцінювати вкупі з іншими показниками. 

"Так банк може тимчасово визнавати доходи, яких би не мав визнавати. Або ж навпаки банк збитковий, бо сформував багато резервів", — каже Дубогриз.

У НБУ погоджуються, що війна очікувано продовжує негативно впливати на прибутковість банків насамперед через реалізацію кредитного ризику. Разом з тим сектор продовжує генерувати високі операційні прибутки. Чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви зріс за рік на 75%. Зокрема, за підсумками ІV кварталу цей показник становив 41,9 млрд грн порівняно з 25 млрд грн у ІV кварталі 2021 року".

"Підтримання банківським сектором операційної прибутковості під час війни є свідченням того, що бізнес-моделі банків орієнтовані на отримання прибутку з урахуванням виваженого підходу до ризиків. Банки навчилися працювати ефективно, диверсифікуючи власні портфелі, зважаючи на процентні, ринкові, кредитні та операційні ризики",  –зазначає Голова Національного банку Андрій Пишний.

Те, як банки виконують нормативи відображається на сайті НБУ у розділі наглядової статистики, файл "Економічні нормативи та ліміти відкритої валютної позиції (у розрізі банків)". 

Тут потрібно дивитись на два показники – ліквідності і капіталу. "Ліквідність. Скільки в банків ліквідних активів — тобто, готівки, коштів в НБУ, депозитних сертифікатів, державних цінних паперів", — вказує Дубогриз. 

Зокрема LCR — норматив короткострокової ліквідності — показує, чи вистачить банку коштів, щоб без проблем повернути вклади клієнтам, які масово почнуть забирати кошти з рахунків впродовж 30 днів (як буває під час криз). Якщо банк виконує його на рівні 100% і більше — це хороший показник. 

Інший норматив ліквідності — NSFR. Він установлює мінімально необхідний рівень стабільного фінансування, достатній для забезпечення фінансування діяльності банку на горизонті один рік. Норматив існує для того, аби створити стимули для банків залучати депозити на довгострокові терміни та зменшити залежність від короткострокових вкладів. Це потрібно для того, щоб посилити їх здатність встояти у часи значного відтоку коштів, як це також буває під час криз. Виконання NSFR на рівні щонайменше 100% і свідчить по стабільну роботу банку. 

Показник регулятивного капіталу є одним з найважливіших показників діяльності банків. Його основне призначення — покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності фінустанов. 

Норматив адекватності регулятивного капіталу H2 — відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку, і менша частка ризику для вкладників банку. Саме тому він має складати не менше 10%. 

Норматив достатності основного капіталу Н3 установлюється також з метою обмеження ризиків для вкладників банку. Достатність основного капіталу, має складати не менше ніж 7%. Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки.  

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного позичальника Н7 регулюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими позичальниками своїх зобов'язань. Він має бути не більше 20% для системно-важливих банків, та не більше 25% для інших банків. 

В умовах війни регулятор може тимчасово не застосовувати заходи впливу до банків, які допустили невиконання нормативів, проте ключове слово — "тимчасово". Банки, які не можуть досягти того рівня, який вимагає регулятор, мають розробити план приведення нормативів у відповідність до встановлених значень. 

Так, наприклад, ліквідність і достатність капіталу ПУМБ значно вище нормативів Нацбанку. У банку переконані, що сприяє цьому попередньо сформований запас міцності: капіталу і ліквідності.

Погляд регулятора

Крім просто звітів і нескінченних сторінок статистики є також звіти регулятора — Національного банку. Зокрема, НБУ щороку проводить оцінку стійкості банків (для всіх банків) та стрес-тестування (для найбільших з них), визначаючи рівень стабільності фінустанов у спокійних умовах та умовах гіпотетичної кризи. Вони допомагають НБУ знаходити "слабкі місця" у гравців банківського ринку, які необхідно покращити. Наприкінці кожного року Національний банк у розділі "Діагностика банків" публікує результати оцінки стійкості та стрес-тестування щодо кожної з фінустанов. Через війну воно було скасовано у 2022 році, однак вже цього року його планують поновити. Це важливе джерело розуміння рівня надійності банків, про яке варто пам’ятати.

Варто також звернути увагу на наявність у банку статусу системно важливого. Приналежність до такої категорії для банку визначає сам НБУ на основі цілої низки критеріїв. Це фінустанови, діяльність яких впливає на стабільність всієї банківської системи, а тому знаходиться під пильною увагою регулятора. Критерії відповідності до них також застосовуються значно вищі, а тому і стресостійкість таких банків має бути на вищому рівні, ніж у інших. 

Коли видихнути

Незважаючи на надскладне випробування у вигляді війни, завдяки реформам, проведеним у минулі роки (очистці ринку та встановленні нових вимог до банків) — банківський сектор проходить це випробування гідно. 

За словами регулятора, довіра бізнесу до банків збереглася незважаючи на усі виклики: корпоративні клієнти після шоку перших тижнів агресії досить швидко відновили зростання депозитів. Що ж до кредитування, то за словами регулятора, навіть під час війни банки продовжують фінансувати бізнес. 

Цю тенденцію підтверджують і в ПУМБ. За минулий рік банк підтримав кредитуванням бізнес країни майже на суму у 16 млрд грн. 

Потрібно розуміти, що все ж криза, яку відчуває банківський сектор зараз та той шторм, який система проходила у 2014 році це дуже різні ситуації. 

Очевидно, що падіння економіки внаслідок повномасштабної війни призводить до більш глибокої та затяжної фінансової та економічної кризи. Проте і розвиток банківської системи останні дев’ять років не стояв на місці: вона стала більш стійкою та готовою навіть до таких викликів. 

Після минулої кризи банківську систему вибудували таким чином, щоб мінімізувати втрати та підвищити стійкість. Саме тому вона вимагає високого рівня регулювання та підзвітності.

Відновлення після подій 2014-2015 років почалося вже в 2016 році. За підсумками того року вдалося знизити інфляцію, стабілізувати курс на позначці 27,2 грн/дол та добитись зростання ВВП (+2,4% проти -9,8% падіння у 2015). Падіння ВВП у 2022 році було суттєвіше – мінус 35% та близько 0% очікується у поточному, все через порушення логістики (блокування портів) та зупинення значної частини промисловості. 

Нацбанк вважає, що негативний вплив війни розтягнеться у часі. Більш-менш точно оцінити її наслідки можна буде лише після перемоги України та стабілізації макроекономічних умов. Тим не менш, нормативи НБУ банками виконуються, у той чи іншій мірі, навіть незважаючи на значні втрати, які зазнала економіка, банківська сфера та її клієнти. 

Тому, якщо банки продовжуватимуть відображати вплив негативних подій на показники і реагувати на них, відновлення банківського сектору після перемоги, як вважають в НБУ, відбудеться швидко.

Експерт Євген Дубогриз із CASE Україна це підтверджує: "Немає такого показника, на який дивишся і кажеш — надійний банк. Якби все було просто в банкінгу, то не потрібен був би НБУ — його наглядовий блок, і різні експерти теж не були б потрібні. Тому дуже важливо не покладатись на один-два показники, а аналізувати усю доступну інформацію як про банк, так і про ринок в цілому".