Замість 5% на день не більше ніж 1%. Як новий закон змінить ринок мікрокредитування

Найближчим часом Верховна Рада може проголосувати за законопроєкт 9422, що вносить зміни у правила гри для мікрофінансових організацій (МФО) і дозволяє Нацбанку жорсткіше їх контролювати.

Зі 144 МФО, що працювали до початку війни на ринку, наразі залишилось 98.

Попри те, що кількість компаній, що видають мікропозики – сума до 25 тисяч грн, – зменшується, у 2023 році попит на "гроші до зарплати" збільшився.

Згідно з даними OpenDataBot, в середньому на місяць українці беруть 650 тисяч мікропозик. Це майже у 1,5 раза більше, ніж у 2022 році. За половину 2023 року видано 3,88 млн мікрокредитів на суму 18,4 млрд грн. За весь 2022 рік українці взяли в МФО мікропозик загалом на 23,9 млрд грн.

Водночас, якщо порівнювати сьогоднішні показники ринку із тими, що були до початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, то тут ми маємо суттєвий спад.

У 2022 році обсяг виданих мікрокредитів впав у 2,7 раза: з 65 млрд гривень у 2021 році до 23,9 млрд гривень.

"Для будь-якої галузі падіння на 73% – величезне випробування", – зазначає у коментарі LIGA.net аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак.

Основним драйвером відновлення споживчої активності українців цьогоріч Максим Орищак бачить зниження інфляції та стабілізацію макроекономічної ситуації. У першому кварталі 2023 року роздрібні продажі в Україні зростали на 35% рік до року.

"Тобто зміщення в моделі поведінки громадян від заощадження до споживання збільшує попит на гроші. Його, своєю чергою, задовольняє банківський сектор і МФО", – пояснює ситуацію аналітик.

Загальну суму заборгованості за мікрокредитами OpenDataBot визначає у 8,9 млрд грн. Це на 22% менше суми заборгованості на кінець І півріччя 2022 року – 11,4 млрд грн.

Водночас у коментарі LIGA.net юрист АБ "Сергія Пагера" Владислав Булай зазначає, що кількість судових спорів про стягнення заборгованості, що виникають між небанківськими фінансовими установами та позичальниками, сьогодні дуже невелика.

Частіше позивачами у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами все ж таки є банки. Зумовлено це тим, що сума заборгованості у більшості випадків – від 1 тисячі до 10 тисяч гривень. Тому компаніям-кредиторам раціональніше домовитися з позичальниками, списати нараховані проценти та щоб людина погасила заборгованість у позасудовому порядку.

"До суду звертаються, коли сума заборгованості є досить значною, орієнтир від 50-75 тисяч гривень. Іноді суми заборгованості є більшими. Частіше за все зверненню до суду передує той факт, що у кредитора не виходить домовитися з позичальником, аби останній добровільно виконав взяті на себе зобов’язання. У таких випадках спір вирішується судом", – каже Владислав Булай. 

Зменшення заборгованості пояснюється більш прискіпливим ставленням МФО до позичальників. Це зумовлено особливою пильністю до роботи самих мікрофінансових організацій зі сторони регулятора – НБУ.

"НБУ досить жорстко присікає порушення законодавства надавачами фінансових послуг", – зазначає Владислав Булай.

За "неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу" найбільший штраф від НБУ за останні пів року отримала CreditKasa (ТОВ "Укр Кредит Фінанс") Аміра Айсаутова. Сума – 2,5 млн грн.

"Кажучи простіше, цю компанію покарали щонайменше за неналежне вивчення  клієнтів", – уточнює Владислав Булай.

Порушення вимог законодавства, яке регулює діяльність учасників ринків фінпослуг, та законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, зокрема вимог щодо етичної поведінки, коштувало сервісу мікропозик CreditUP (ТОВ "Веллфін") ексвласника збанкрутілого банку "Велес" Костянтина Бондарєва (50%) і ексголови правління збанкрутілого банку "Надра" Валентини Жуковської (50%) тимчасового зупинення ліцензії (з 6 червня до 17 липня) і штрафу у 952 тисячі грн.

Штраф у розмірі 766,7 тисячі грн за схожі порушення  регулятор наклав на Moneyveo (ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога") Михайла Лизанця.

Штрафи, але вже менші за сумами – нижче ніж 500 тисяч грн, – були накладені регулятором іще на кілька МФО. 

"Відколи Національний банк став регулятором фінансових компаній, що надають споживчі кредити населенню, дуже часто звучало два питання – чому ці кредити такі дорогі, а поведінка кредиторів настільки нецивілізована? Питання етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості вже вирішено. Національний банк здійснює постійний нагляд за поведінкою кредиторів та колекторів. А от кредити під понад 1500% річних – вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з "борговим ярмом" та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам. Зокрема країн ЄС, до спільноти яких ми прагнемо приєднатися. Таку невідповідність потрібно прибирати – і бажано якнайшвидше. І ми це зробимо", – каже голова Нацбанку Андрій Пишний.

Зменшити відсоткову ставку за мікропозиками покликаний законопроєкт 9422, за який Верховна Рада може проголосувати вже у вересні. Він запроваджує такий показник, як "денна процентна ставка за споживчим кредитом" і встановлює її максимальний розмір на рівні 1% у день від загального розміру кредиту.

"Якщо ти отримуєш від людини 5% щодня, то маєш змогу за рахунок сумлінних позичальників "перекривати" несумлінних, які гроші не повертають. І ця бізнес-модель дає цим організаціям можливість видавати кредити будь-кому без перевірки за п’ять хвилин, здебільшого вночі", – зазначив у інтерв’ю "Главкому" голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Про те, що переважна більшість договорів на отримання швидких онлайн-позик укладаються саме вночі, кажуть і в Нацбанку. Гроші беруть, щоб зробити ставку в онлайн-казино. До таких висновків регулятор прийшов на основі аналізу звернень громадян та інформації, отриманої під час здійснення нагляду.

"Фінансові компанії, що займаються мікрокредитуванням, свідомо обирають бізнес-модель надання своїх послуг вразливим верствам населення, які часто не усвідомлюють наслідків своїх дій. По суті, фінансові компанії пропонують "миттєве рішення" фінансових проблем малозабезпеченим громадянам, особам без постійного прибутку, студентам тощо", – зазначають в НБУ.

Виправити цю ситуацію покликана прописана законопроєктом 9422 норма щодо більш ретельної перевірки позичальника разом із покладеним на кредитодавця зобов’язанням передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів незалежно від суми кредиту до Бюро кредитних історій (УБКІ).

"Слід зауважити, якщо людина раніше мала позитивний досвід співпраці з мікрофінансовими організаціями, у її житті нічого не зміниться і вона надалі зможе сміливо користуватися послугами МФО. Однак якщо позичальник не має змоги вчасно виконувати свої зобов’язання за договором позики, то будь-яке законодавче регулювання не убезпечить його від "боргової ями"", – каже Владислав Булай.

Водночас Максим Орищак вважає, що на другому етапі потрібно йти далі, обмежуючи максимальну суму самого мікрокредиту і відсотків за ним. Щоб громадяни, які опинилися в складній фінансовій ситуації і скористалися послугами МФО, були повністю захищені законом і не погіршували своє фінансове становище.

З позитивного Владислав Булай в законопроєкті виокремлює те, що позичальник не страждатиме через нарахування необґрунтовано великих сум відсотків за договором позики. Також не буде автоматичного – в односторонньому порядку зі сторони кредитора – продовження дії договору.

Вимога до кредитодавців посилити концентрацію своєї уваги на перевірці позичальників, на думку Владислава Булая, на практиці може призвести до зміни кредитних програм та обмеження частини потенційних клієнтів на отримання кредиту.

"З боку кредитодавців буде обмежена кількість кредитів, які може отримати особа, паралельно з цим буде зменшуватися строк кредитування та/або сума кредитування. Гадаю, будуть напрацьовані більш жорсткі кредитні стандарти з метою підвищення якості кредитного портфеля. Однак коли вони будуть запроваджені, точно сказати неможливо з огляду на волатильність ринку кредитування в умовах воєнного стану", – зазначає він.

Загалом же законопроєкт 9422, у разі його ухвалення парламентом, кардинально ринок мікрокредитування не змінить, вважає юрист.