371 млрд дотацій та ціна ПриватБанку. 5 поганих висновків про держбанки зі звіту Case Ukraine

2 листопада організація Case Ukraine, яка досліджує державну політику, опублікувала аналітичний звіт "Державні банки: валіза без ручки".

Як вказано в цьому аналізі, з 2008 до 2020 року з державного бюджету на потреби держбанків було перераховано майже 371 млрд грн.

Найбільші витрати – на державні ПриватБанк, Ощадбанк і Укрексімбанк, які сумарно коштували платникам податків впродовж 12 років 243,8 млрд грн.  

LIGA.net уважно послухала презентацію цього дослідження і вибрала найцікавіші деталі.

Скільки бюджету коштують держбанки

Автори дослідження поділили витрати державного бюджету на утримання банків на три категорії – націоналізація, докапіталізація і витрати на обслуговування цінних паперів та ОВДП, які було надруковано, щоб врятувати банки від банкрутства чи покрити їхні збитки.

Загальний обсяг витрат склав 371 млрд грн, або $21,4 млрд.

Наприклад, у ПриватБанк із державного бюджету впродовж 2008-2020 років було перераховано близько 155 млрд грн.

Ощадбанк коштував платникам податків майже 46 млрд грн. Укрексімбанк – 42,6 млрд грн.

На них припадають найбільші статті витрат держави за 12 років. 

Найбільші витрати, згідно з дослідженням, припали на 2009 та 2016 роки, коли уряд націоналізував Укргазбанк, Родовід Банк, банк "Київ" і ПриватБанк.

Крім цього, у 2016-2017 роках із бюджету були також докапіталізовані державні Ощадбанк і Укрексімбанк через великий портфель непрацюючих кредитів.

Скільки грошей повернулося у держбюджет в якості дивідендів

Згідно з дослідженням, влиті у державні банки 371 млрд грн не окупилися. В якості дивідендів фінансові установи повернули назад до державного бюджету загалом 59,1 млрд грн. Це близько 16% від усіх витрат держави, разом із відсотками за ОВДП, зазначають автори.

Той самий ПриватБанк із 155,4 млрд грн "повернув" 55,4 млрд грн, а Укрексімбанк і Ощадбанк - від 1,6 млрд грн до 2,2 млрд грн відповідно. Серед тих, хто взагалі за 12 років не перерахував державі дивідендів, Case Ukraine називає державний Укргазбанк, який коштував платникам податків 13,1 млрд грн.

До того ж майже всі ці дивіденди (94% загальної суми, сплаченої держбанками впродовж 2008– 2021 років, або 55,4 млрд грн) – це дивіденди ПриватБанку, сплачені в 2019–2021 роках.

Водночас, як вказують автори дослідження, навіть якщо ПриватБанк збереже свою прибутковість, яку він демонструє останні три роки, повністю компенсувати витрати, пов’язані з його націоналізацією (з урахуванням відсотки за ОВДП), малоймовірно менш як за 14 років (з урахуванням зміни вартості грошей в часі через інфляцію).

Держбанки: найбільші та найменш ефективні

Як вказують автори, державні банки – менш ефективні у порівнянні з приватними. Хоча саме на них припадає більш ніж половина активів і майже 60% депозитів банківської системи. Виняток – ПриватБанк, який більш як п'ять років тому перейшов під контроль держави.

Загалом на державні банки припадає 52% чистих активів і 55% загальних активів банківської системи. Найбільші з них – ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.

Наприклад, активи Укргазбанку на 21% більші, аніж у п'ятого за цим показником банку на ринку Райффайзен Банку.

Така ситуація склалася після кризи 2014–2016 років, коли позиції держбанків на ринку дуже посилилися. За цей період наслідок банкрутств понад 80 банків держбанки суттєво збільшили ринкову частку – вкладники вважали державний сектор надійнішим за приватні фінустанови. Водночас це не робить їх більш ефективними.

Як вказують у Case Ukraine, держбанкам властиві великі обсяги кредитів, що не працюють, кредитування проєктів акціонера (уряду, наприклад програма з будівництва доріг), тому їхній дохід набагато менший від доходів приватного сектору. 

Передусім через значний обсяг кредитування уряду (ОВДП у портфелі банків). Простіше кажучи, приватні банки більше заробляють на кредитуванні, ніж державні.

Найбільшою ж проблемою державних банків у Case Ukraine називають високий ступінь ухвалення ризикованих рішень їхніми менеджерами, у порівнянні з приватним бізнесом. 

Умовно кажучи, "знаючи, що держава надасть банкам необхідні кошти в разі проблем з ліквідністю чи капіталом, керівники банків мають слабкі стимули підвищувати прибутковість і конкурувати з приватними банками ринковими методами".

Скільки коштують державні банки

У своєму дослідженні Case Ukraine також порахували приблизну вартість державних банків. Оцінку проводили базуючись на угоді між Міністерством фінансів та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), які в січні 2021 року домовились, що IFC може увійти в капітал державного Укргазбанку й отримати 20% акцій установи за 30 млн євро. 

Виходячи з цієї інформації автори підрахували: непряма оцінка вартості 100% акцій Укргазбанку має становити $182 млн, або 5,14 млрд грн. Це 50% від розміру капіталу банку.

Маючи співвідношення вартості угоди до розміру капіталу експерти Case Ukraine порахували за аналогічним підходом вартість інших великих держбанків країни.  

Наприклад, ПриватБанк, за приблизною оцінкою Case Ukraine, коштує $1,91 млрд, Ощадбанк – $781 млн, а Укрексімбанк – $355 млн. Це в сім разів менше, ніж витратила держава на підтримку цих банків з 2008-го до 2020 року разом з Укргазбанком.

Автори попереджають, що це попередні розрахунки і вони можуть відрізнятися від їхньої справжньої вартості.

Чому держава і далі витрачає гроші

В Case Ukraine відмічають: держава продовжить вливати значні кошти на підтримку банків з державним капіталом. Це зумовлено вимогами, встановленими до банків Національним банком України відповідно до Закону про банки. 

Згідно із цими вимогами банки мають виконувати так звані економічні нормативи, тобто мати достатньо капіталу (здебільшого, коштів акціонерів), щоб залишатися платоспроможними під час можливих криз.

А з цим у держбанків можуть бути певні проблеми.

Згідно з дослідженням державні банки – найбільш вразливі до потенційних криз, ніж приватні. Чому? Через їхню неефективність, політичну залежність від уряду та обмежені можливості НБУ впливати на державні банки, вважають автори.

На їх думку, санкції регулятора щодо держбанків не завжди працюють. Головна причина – соціальна роль фінансових установ в державі та можливий тиск з боку уряду як акціонера з вимогою дати цим банкам певні преференції через їхню функцію.

Щоб уникнути надалі збільшення витрат держави на банки в Case Ukraine пропонують уряду "переглянути до них ставлення й активніше долучатися до розв'язання проблем з непрацюючими боргами".

Пріоритетом для держбанків мають бути не виконання ними соціальних функцій, а прибутковість, вважають автори.