Чому виникли проблеми із продажем готівкового долара
Про те, що в обмінниках почали відмовляти в прийнятті деяких купюр (переважно доларів), в країні заговорили з кінця травня 2023 року. Тоді, окрім повідомлень медіа, на цю тему почались коментарі в соцмережах.
Ажіотажу додала відмова приймати готівкові долари та євро терміналами самообслуговування та банкоматами ПриватБанку.
Впродовж червня дійшло до того, що представники спеціальних структур заявили, що нагнітання чуток щодо обміну – то є спеціальна інформаційно-психологічна операція (ІПСО) ворога.
Зрештою на проблеми з обміном відреагував Нацбанк, який попередив, що готовий до перевірок та покарань. І навіть парламентарі запропонували змінити законодавство, аби штрафувати працівників банків чи обмінників за відмову приймати долари та євро.
Що відбувається на ринку готівкової валюти, розбирався LIGA.net.
Чому з'явились проблеми з обміном банкнот?
З кінця весни обмінники та банки країни почали усіляко уникати можливостей приймати не лише зношені, пошкоджені чи забруднені, а й умовно "старі" долари 1996-го та навіть 2001 років випуску. Про такі випадки повідомляли у всій країні.
"Бачать, що купюра стара – одразу шукають, до чого причепитися. Не хочуть ризикувати і відмовляють, або ж обмінюють дешевше від курсу на 30 відсотків", – повідомляло одне з луцьких видань Volyninfa із посиланням на досвід місцевих жителів.
Ситуація загострилась після того, як державний ПриватБанк доволі раптово припинив приймати готівкові долари та євро у свої термінали самообслуговування. Він був і є фактично єдиною фінустановою в країні, яка надавала клієнтам таку можливість.
Річ у тому, що до 2019 року обміном рваних, значно пошкоджених та зношених банкнот (або ж "втомлених", як їх жартома називають фінансисти) займався тільки Нацбанк.
Але потім був визначений перелік банків, яким надали таку можливість замість нього. Тоді ж Регулятор визначив критерії оцінки стану банкноти. Умовно – наявність значних і незначних пошкоджень. Нацбанк дозволив не зважати на незначні огріхи стану. А у разі значного зношення або пошкодження банкнот дав можливість приймати їх на умовах інкасо.
Ця операція означала, що банки забирали ці "втомлені" гроші іноземних держав для вилучення з обігу в Україні. Фактично вони брали на себе клопоти щодо вивезення та обміну цієї валюти. І, таким чином, мали змогу отримувати за це певні комісійні.
Це і логістика перевезень, і інкасація. На ринку кажуть, що з початком великої війни банкіри стали всіляко уникати інкасо валюти. Банкноти продовжували накопичуватись у межах країни.
До того ж весною населення почало забирати з рахунків шестимісячні валютні депозити, які впровадили восени. Ця послуга передбачала можливість купувати долари США за офіційним курсом. Це, серед іншого, додатково "вимивало" з ринку нові банкноти, яким традиційно надають перевагу українці.
А ще в травні цього року почали ширитись чутки про певні обмеження в обігу доларів випуску 1996 року. Вони спричинили додатковий психологічний тиск на ринок готівкової валюти США – окрім "втомлених" банкнот фінустанови перестали обмінювати й ті, що були випущені у 1996-му та навіть у 2001 роках.
"Ситуацію загострила ІПСО, нібито застарілі банкноти взагалі припинять приймати", – констатували щодо цього у Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді нацбезпеки та оборони (РНБО).
В ЦПД зазначили, що чутки безпідставні, бо в обігу залишаються і приймаються усі долари США, випущені після 1914 року.
Кому вигідний ажіотаж з обміном готівкової валюти?
Як констатують у тому ж ЦПД, окрім ворога, проблемами з обміном почали "користуватися зловмисники, які обмінювали такі купюри на 20-30% нижче курсу".
Надалі, після купівлі зі значною знижкою, заробляти можна було, здавши їх у сусідніх країнах за нормальним курсом. Наприклад, у будь-якому обміннику тієї ж Польщі без проблем можна обміняти долари, випущені в 1996 році.
Через специфіку організації роботи, більше можливостей скуповувати валюту за меншим курсом мали приватні міняйли при обмінниках небанківських фінустанов. Банкам, які приймають валюту в касах, це було зробити складніше. Нацбанк прямо забороняє встановлювати різні курси на одну валюту. Навіть з огляду на стан купюр.
Однак, щодо "втомлених" банкнот банкіри мають більше можливостей, і з початку великої війни поступово збільшували комісії за операції інкасо. Певно, можна було прогнозувати, що на тлі цього клієнти будуть ставити менше питань щодо того, чому ціни на ці послуги зростають.
Які думки щодо проблем з обміном валюти у Нацбанку?
Перед втручанням Нацбанку про проблеми з обміном заговорили політики. У неділю, 11 червня, свою стурбованість ситуацією висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"Велика кількість скарг [щодо відмов в обміні. – LIGA.] стосується і порушень із боку державних банків. Поряд із цим більша кількість скарг на нелегальні обмінники (увага МВС!). Обговорили [ситуацію. – LIGA.] з керівництвом Нацбанку. Державні банки та фінансові компанії днями отримують жорсткі попередження про неприпустимість такої поведінки. Для тих, хто не зрозуміє — за попередженнями підуть санкції", – написав він у своєму телеграм-каналі.
16 червня Нацбанк провів зустріч із банкірами, за результатами якої заявив, що готовий до перевірок та більш кардинальних рішень.
Після цього ПриватБанк повідомив, що поновлює послугу прийняття готівкової іноземної валюти з її зарахуванням на картку через мережу терміналів самообслуговування з 22 червня 2023 року та "співпрацює з регулятором у рамках встановлених норм і правил".
Та 19 червня Гетманцев констатував, що попри "перші результати у зміні поведінки банків" йому продовжують скаржитись на дії обмінників і "прийнятих Нацбанком заходів недостатньо".
Політик зазначив, що нарікання пов'язані з тим, що: "Абсолютно не вирішена проблема чорних обмінників, що працюють "під кришуванням" деяких правоохоронців".
На тлі цього 20 червня у Раді навіть було зареєстровано законопроєкт 9404, яким автори – кілька десятків депутатів – запропонували за відмову у проведенні операцій обміну валют штрафувати працівників обмінників на 8,5 -17 тис. грн.
В цей же день голова Нацбанку Андрій Пишний на своїй сторінці у Фейсбук розповів, що в країні відбувається "штучно створений ажіотаж, якому, на жаль, свідомо чи несвідомо "підіграли" деякі небанківські фінансові установи та банки".
Пишний каже, що Нацбанк ухвалив зміни до своєї нормативки – скасував визначення незначного зношення банкнот та "заборонив фінустановам відмовляти клієнтам в обміні валюти, якщо лічильник чи детектор на касі підтвердив справжність банкнот".
Він заявив, що Регулятор у разі порушення буде розцінювати такі дії як потенційну ознаку шахрайства. І готовий, залежно від рівня вчиненого правопорушення, накладати штрафи до 5% від розміру капіталу – для небанківських установ, для банків – на суму до 400 000 грн.
"Звертаюся до громадян: банкноти попередніх років випуску, які є законним платіжним засобом в іноземній державі, є ДІЙСНИМИ. Отже, ви можете обмінювати їх на гривні в будь-який час", – написав Пишний.
Головний банкір країни додав, що Регулятор тримає цю ситуацію на посиленому контролі та готовий розглядати обґрунтовані скарги громадян на банки чи небанківські фінансові установи.