Які кредити будуть доступні у 2024 році

НБУ заявляє, що одним із пріоритетів на 2024 рік є відновлення кредитування.

"Ми одним із пріоритетів на наступний рік вбачаємо відновлення кредитування", – зазначив голова НБУ Андрій Пишний у відповідь на питання LIGA.net під час останнього пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики у грудні 2023 року.

Що це означає для населення та бізнесу? LIGA.net поцікавилась у банкірів. 

Чому банкіри заговорили про кредитування?

"У меморандумі з МВФ питання розробки Стратегії відновлення кредитування є комплексним документом і одним із наших зобов'язань, на якому ми плануємо сконцентрувати нашу увагу вже найближчим часом", – сказав Пишний щодо перспектив кредитування у 2024 році.

За його словами, стан банківської системи є досить добрим і дозволяє розраховувати  на зростання кредитних портфелів.

"Правильно, що про це (відновлення кредитування. – Ред.) говорять у НБУ, від якого дуже багато залежить, як від регулятора. Сьогодні в банківській системі є великий обсяг ресурсу, коштів. І ця ліквідність не повною мірою працює на економіку країни. Бо банки цю вільну ліквідність розміщують на депсертифікатах НБУ, чи купуючи облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Та кредитування дозволяє створювати нові робочі місця, нові податки. Воно має набагато більший мультиплікаційний ефект для економіки. Я не кажу, що розміщення на депсертифікатах чи ОВДП – це погано. Але для економіки країни розвиток кредитування більш пріоритетний", – каже LIGA.net президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

За даними НБУ, збільшення рівня кредитування банками в Україні фіксувалося вже у 2023 році.

"Ми вже бачимо впродовж останніх 5 місяців – хочу сподіватись, що це стійкий тренд – відновлення кредитування в усіх сегментах: роздрібному, іпотечному і навіть корпоративному. Тішить і те, що зростають темпи кредитування не лише в межах держпрограм, а й загалом зростають кредитні апетити та попит, який покривається наразі банками за межами програм державної підтримки", – каже Андрій Пишний.

Як розповідає директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова, впродовж 2023 року та зараз банки активніше кредитують сегменти й галузі, які мають кращі фінансові показники та зрозуміліші перспективи. Зокрема, торгівлю. Продовжують кредитувати агросектор, стан якого погіршився. Водночас потреба в обігових коштах залишається актуальною.

За словами Пишного, опитування кредитних менеджерів і керівників банківської установи свідчить про те, що вони у 2024 році сподіваються на зростання кредитних портфелів щонайменше на 10%.

Що буде з відсотками за кредитами у 2024 році

У НБУ вважають, що зниження рівня відсоткової ставки, яку Нацбанк проводив упродовж 2023 року, знизивши її з 25% до 15%, стимулюватиме банки зменшувати рівень відсотків за кредитами. Щоправда, не в усіх сегментах.

"Чи будуть банки знижувати ставки і що має спонукати їх це робити? Все просто: через зниження ключової ставки відбулося зниження дохідності депозитних сертифікатів. Вони, як джерело доходів, починають відігравати для банків меншу роль. Отже, їм необхідно відновлювати кредитування, яке здатне принести додаткові супутні доходи. На сьогодні це (ставки за кредитами) десь 18,5%. Тож я думаю, точно є простір аби виходити на довоєнні рівні", – зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова під час презентації Звіту про фінансову стабільність наприкінці року у відповідь на питання LIGA.net.

За її словами, ще мають простір для зниження ставки для бізнесу. До того ж у випадку з кредитуванням великого бізнесу, завжди мають місце індивідуальні рішення. І, певно, банки вже можуть пропонувати менші ставки. Зокрема, завдяки великим обсягам запозичень.

А от щодо ставок для споживачів чи фізичних осіб багато чого залежатиме від рівня попиту.

"Ставка за споживчими кредитами сьогодні знаходиться на довоєнному рівні – близько 30%. Я думаю, що на цих рівнях вона і буде зберігатись. Якщо ж говорити про інші напрями кредитування населення, то в них я теж поки не очікую суттєвого зниження ставок. Але щодо них і великого ринкового попиту поза межами державних програм немає. Можливо, коли банки його побачать, дійде черга й до ставок", – каже Катерина Рожкова.

За даними першої заступниці голови правління Глобус банку Олени Дмітрієвої, у 2024 році, на тлі зниження облікової, зниження ставок залежно від виду кредиту, терміну його сплати та початкового внеску по банках може становити від 2% до 4%. 

У коментарі LIGA.net вона зазначає, що, починаючи з другого півріччя 2023 року, середнє зниження ставок за банківськими кредитами залежно від терміну погашення та розміру першого внеску вже становить 4%. Зокрема ставки за іпотечними кредитами впали в середньому на 3% (головним чином йдеться про кредити за партнерськими програмами девелоперів та банків на первинному ринку житла). Ставки за автокредитами на нові автомобілі знизилися на 3-5%. А ставки за споживчими кредитами на придбання товарів широкого вжитку скоротилися в середньому на 4%.

"Запит громадян на той чи інший вид кредиту за прийнятними умовами є майже невичерпним. У 2024 році будь-які позитивні зміни в кредитних умовах будуть зумовлені виключно економічними чинниками", – наголосила Дмітрієва. 

Держпрограма "5-7-9" – основний драйвер на ринку кредитування

У 2024 році запит малого та середнього бізнесу на кредити за пільговою програмою "5-7-9" може бути більшим ніж 100-150 млрд грн, вважає директор департаменту малого та середнього бізнесу Глобус банку Оксана Шульга.

За її даними, залежно від відсоткової ставки, суми позики у 2024 році потенційна кількість виданих кредитів може бути на рівні 60 тисяч. 

Фахівчиня звернула увагу на те, що впродовж 2023 року було зростання попиту на всі види кредитів для бізнесу. Як на поповнення обігового капіталу, так і на придбання основних засобів для ведення бізнесу (наприклад, медичне обладнання, сільгосптехніка, спеціалізований транспорт тощо).

Щодо структури кредитів за галузями економіки, то понад 40% від усього обсягу виданих кредитів від початку дії програми "5-7-9" припадає на сільське господарство (більш як 29,7 тис. кредитів), 32% складають позики у сфері торгівлі (понад 24 тис. кредитів), 12% стосуються сфери послуг (майже 9,3 тис. кредитів), 11% – це промисловість (8,2 тис. кредитів), 2% – будівництво (1,5 тис. кредитів), 2% – інші галузі (понад 1,4 тис. кредитів). 

Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Київ, Львівська, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська області. Оксана Шульга наголошує, що майже всі комерційні банки, що беруть участь у програмі, обрали для себе певні стратегічні напрями кредитування.

Водночас учасники програми все більше звертають увагу на інвестиційне цільове кредитування. Наприклад, кредити на придбання дорожньої та будівельної техніки, сільгосптехніки, комерційного транспорту, енергоефективне та енергоощадне виробниче обладнання, медичне обладнання, частково об’єкти комерційної нерухомості тощо. У 2024 році частка таких інвестиційних цільових кредитів може становити понад 70% від загального обсягу нових позик. 

Шульга також вважає, що у поточному році для успішної реалізації програми дуже важливим стане обсяг фінансування програми та розвиток цільових регіональних програм, які повністю або частково покривають відсотки за наданими кредитами. 

Упродовж року, на її думку, в межах "5-7-9" розвиватимуться програми з енергомодернізації будинків "Енергодім", пільгової іпотеки єОселя. А також триватиме розробка спеціальних компенсаторних програм з органами місцевої влади з відшкодування частини кредиту чи відсотків за ним.

Стосовно самої держпрограми, то фахівці вказують на необхідність її змін для більшої підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ).

"Програма "5-7-9" продовжує відігравати ключову роль у пожвавленні кредитування, але в умовах обмежених бюджетних ресурсів у 2024 році вона має бути модифікована. Насамперед з метою більш таргетованої підтримки МСБ та вразливих до безпекових ризиків підприємств. Уряд має підготувати концепцію трансформації програми до кінця першого кварталу 2024 року у рамках оновленого меморандуму з МВФ", – констатує голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. 

Схожу думку озвучує й Андрій Дубас.

"У 2024 році програму потрібно трансформувати так, аби вона більше враховувала інтереси малого та середнього бізнесу. І в урядових кабінетах, схоже, про це вже думають", – каже він.

Перспективи кредитування малого та середнього бізнесу

За словами Олени Дмітрієвої, у 2024 році важливою складовою розвитку кредитування залишатиметься участь комерційних банків у реалізації низки державних кредитних програм. Таких, як кредитування малих та середніх підприємств "5-7-9" та "Доступний факторинг" – беззаставне фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу з відтермінуванням платежу за компенсаційною ставкою 13% річних терміном до 360 днів.

Зокрема, збільшити свій портфель в цьому сегменті на чверть впродовж 2024 року планують в державному Ощадбанку.

"Що стосується напряму ММСБ, то Ощад продовжує активно кредитувати. Ми плануємо збільшення відповідного кредитного портфеля щонайменше на 25%. Приріст у 2023 році становив 30%, обсяг кредитного портфеля 22 млрд гривень. У поточному році акцентуватимемо увагу на продуктах для відкриття та розвитку ветеранського бізнесу. У грудні 2023 року Ощад підписав меморандум з КМДА щодо компенсації відсотків за кредитами та надання грантів для ветеранів у рамках бюджету міста. Одночасно ми уклали угоду з асоціацією роботодавців у галузі франчайзингу щодо надання консультаційної допомоги ветеранам для розвитку франчайзингових проєктів. Плануємо, що ця програма буде активно розвиватися не лише в столиці, а й в інших містах України", – розповіла LIGA.net членкиня правління державного Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес Наталя Буткова-Вітвіцька.

У рамках співпраці з Мінекономіки та Мінагрополітики в частині надання грантів для сегмента ММСБ (мікрогранти, переробка, АПК, ветерани) як додаткового інструмента фінансування бізнесу, Ощад забезпечив надання більше 10 тисяч грантів на суму 5,5 млрд грн.

Також для розширення доступу підприємців до кредитних ресурсів в Ощаді активно співпрацюють з муніципалітетами. Зокрема, банк ініціював уже вісім подібних програм на обласному рівні – в Закарпатській, Чернівецькій, Львівській, Одеській, Івано-Франківській, Київській, Миколаївській та Рівненській областях. А також чотири на рівні міст – у Дніпрі, Івано-Франківську, Покровську та Києві. Завдяки такій співпраці більше ніж 500 бізнес-клієнтів вже отримали компенсації по відсотках на суму понад 3 млн грн.

"Розраховуємо на збільшення ресурсу гарантійного механізму від Кабміну за державними гарантіями при фінансуванні ММСБ. Станом на кінець минулого року банк використовує портфель близько 10 млрд грн таких гарантій та планує збільшити цю суму за рахунок додаткового ресурсу від уряду. Ці гарантії буде спрямовано на фінансування АПК та переробної галузі, підтримку експортерів та прифронтових регіонів", – вказують в банку.
Банк вже є учасником "Доступні кредити 5-7-9%" і єРобота, а також партнерських програм із виробниками техніки, обладнання, мінеральних добрив, насіння, засобів захисту рослин тощо. Кредитний портфель банку в межах цієї співпраці, за даними банкірів, перевищує 3,2 млрд грн та цьогоріч лише зростатиме.

У рамках розвитку продуктів для малого і середнього бізнесу в аграрній сфері нещодавно Ощад презентував кредитний продукт "Посівна без мін". Він дає можливість отримати фінансування на розмінування власних земель для відновлення ведення господарської діяльності.

Також, упродовж 2024 року Ощад хоче надавати кредити на релокацію бізнесу, та за програмою страхування Експортно-кредитного агентства (ЕКА). За підсумками 2023 року банк профінансував експортерів більш ніж на 215 млн грн та підтримав експорт з України на суму понад 4 млрд грн, що є найбільшим показником серед усіх банків-партнерів ЕКА.

Перспективи іпотечного кредитування

Андрій Дубас вважає, що у межах "5-7-9" значні перспективи впродовж 2024 року матиме сегмент іпотечного кредитування.

"Якщо говорити про 2024 рік, то я думаю, що розвиватиметься іпотека, тому що в ній є потреба. Зокрема, також з боку внутрішньо переміщених осіб. Водночас іпотека – це дуже цікавий сегмент, бо вона стимулює будівництво. А будматеріали – цегла, пісок, бетон тощо – виготовляються в Україні. З цього сплачуються податки. Тобто це має позитивний мультиплікаційний ефект для економіки. За різними оцінками, одна гривня такого кредиту дає ефекту 10-11 гривень на виході", – зазначає він.

Його думку поділяють колеги з Ощадбанку, який на сьогодні є одним з лідерів цього сегменту в рамках "5-7-9".

"З моменту старту програми єОселя, станом на 28 грудня 2023 року профінансовано 2734 пільгових кредитів на загальну суму 4,1 млрд грн. Наша частка ринку – майже 44%", – повідомили LIGA.net.net в Ощадбанку.

У 2024 році у роздрібному бізнесі Ощадбанк буде збільшувати темпи та обсяги іпотечного кредитування на первинному ринку.

"Найближчим часом плануємо акредитувати ще більше забудовників для активного кредитування за єОселею на первинному ринку нерухомості для масової категорії клієнтів під 7%. З нововведень – вже в січні українці зможуть придбати в рамках програми не лише квартири, а й приватні будинки, дуплекси й таунхауси. Важливо, що єОселя стимулює придбання житла на первинному ринку нерухомості, що дає поштовх для розвитку і будівельної, і суміжних галузей, а також стимулює надходження коштів в економіку країни. Активізація будівництва згодом дасть змогу працевлаштувати людей, які повернуться з війни", – зазначили в Ощаді.

Перспективи споживчого кредитування

Зниження облікової ставки НБУ спонукатиме комерційні банки до перегляду умов надання споживчих кредитів на придбання товарів, вважає директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус банку Дмитро Замотаєв.

Він зазначив, що впродовж 2023 року порівняно з 2022 роком кількість споживчих кредитів збільшилася майже на 50%. А у 2024 році кількість виданих кредитів порівняно з 2023 роком може зрости щонайменше у 1,5-2 рази та досягне довоєнних значень.

"Низький рівень інфляції може стати запобіжником зростання цін на товари, а відтак суми кредитів суттєво не зміняться. Натомість можна очікувати, що за умов економічного розвитку у 2024 році обсяги нових споживчих кредитів наблизяться до довоєнних показників", – вважає фінансист. 

За його словами, найбільш поширеними споживчими кредитами є позики на придбання товарів та користування кредитними банківськими картками. Так, у 2023 році нові карткові кредити зросли до 24%, а строкові кредити – до 33,5% від рівня вересня 2021 року. Крім того, впродовж року середні суми карткових кредитів зросли на 16%, а строкових кредитів – на 25%.

Щодо кредитних карток, то, на думку Замотаєва, до кінця року та на початку 2024 суттєвих змін очікувати не варто. Банки в переважній більшості працюватимуть із постійними клієнтами, яким підвищуватимуть ліміти та покращать умови кредитування, аби стати для них "банком першого вибору". Водночас кредитування нових клієнтів здійснюватиметься максимально обережно через високі супутні ризики. 

Експерт також констатує, що понад 80% всіх кредитів на придбання товарів видається на суму від 10 тис. грн до 50 тис. грн на виплат від 3 до 12 місяців. Водночас у 90% випадків розмір позики користувачів кредитними картками варіюється від 5 тис. грн до 20 тис. грн. 

Показово, що найбільше користоються попитом кредити за спільними програмами між банками та продавцями товарів. За його словами, у структурі кредитів на придбання товарів понад 70% становить придбання побутової техніки (від хатнього начиння до гаджетів), 20% – придбання меблів і близько 10% – це інші товари (професійне приладдя для сантехнічних, електротехнічних, сільськогосподарських та інших робіт).

"Розмір відсотків за кредитами на придбання товарів напряму залежить від початкового внеску та терміну погашення. Але найбільш вигідним для позичальника може бути початковий внесок від 10% до 30% з терміном погашення до 6-12 місяців, придбаного за спільною програмою банку та продавця", – резюмував банкір.

Перспективи корпоративного кредитування

Банкіри впевнені, що і в цьому сегменті буде пожвавлення.

"Вартість кредитування у гривні протягом цього року безумовно буде залежати від багатьох чинників, що впливатимуть на нашу фінансову систему, – безпекової ситуації та фінансової підтримки від наших партнерів. У той самий час монетарна політика, яку зважено провадить НБУ, вже спричинила зниження вартості гривневого кредитування до 16-18%. Це є дуже сприятливим для залучення великим бізнесом банківського кредитування порівняно з двома минулими роками. Особливо це стосується підприємств переробної галузі, орієнтованих, у тому числі, на експорт через потенційно високу маржинальність таких проєктів у найближчій перспективі", – розповів LIGA.net Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес.

За його словами, Ощад продовжить пропонувати корпоративним клієнтам фінансовий лізинг (форма позичення, при якій одержувач користується об'єктом, переданим власником, протягом певного часу за плату) для придбання сучасного вартісного обладнання та основних засобів, а також планує у другій половині року запровадити послугу факторингу (комплекс фінансових послуг для виробників та постачальників, які ведуть торгову діяльність на умовах відстрочення платежу).

Про аналогічні наміри повідомляють також інші учасники ринку.

Важливими чинниками ставки у цьому сегменті будуть безпекові ризики та ритмічність надходжень міжнародної допомоги.

В Ощадбанку зазначають, що зараз ставки кредитування у валюті у них навіть нижчі, ніж у випадку залучення такого фінансування від міжнародних фінансових інституцій та іноземних банків, які включатимуть у вартість кредиту воєнні ризики. Вартість фінансування по великих інвестиційних проєктах коливається залежно від рівня оцінки ризику кожного конкретного проєкту і позичальника, але можна розраховувати на середні ставки в межах 7% у доларах США і 6% в євро станом на січень 2024 року.

І хоча з 2024 великі агробізнеси не зможуть розраховувати на компенсацію в рамках "5-7-9", банкіри вважають, що суттєво це не вплине на ситуацію на ринку.

"У 2024 році для великого корпоративного бізнесу закрилось те невелике вікно можливості державної підтримки за програмою "Доступні кредити 5-7-9%", яке з 2022 року передбачало компенсацію відсотків підприємствам аграрної галузі та тим, хто забезпечував продовольчу безпеку держави. Але, зважаючи на невелику частку таких пільгових кредитів у загальному обсягу кредитування і стабілізацію чинників, через які було запроваджено таку підтримку, це рішення не матиме серйозного впливу на темпи кредитування корпоративного бізнесу", – каже Юрій Каціон.

Пожвавлення в корпоративному сегменті кредитування в Україні почалось з другої половини 2023 року. Станом на листопаді обсяг корпоративного кредитного портфелю українських банків збільшився на 11 млрд грн – до 751,2 млрд грн, хоча це все ще було менше довоєнних років.

Зокрема, великі компанії мали попит на так зване овердрафтове кредитування, що використовується для покриття тимчасових касових розривів. Також фіксувалось відновлення лізингу, особливо серед аграріїв та транспортників.