Курс гривні впевнено тримається на позначці 40. Чи надовго це і що буде наступного року
Останній місяць року гривня зустрічає стабільними позиціями у межах 40 грн/$, а офіційний курс не змінюється з липня (36,6 грн/$).
Наступного року перед національною валютою буде два запитання — чи повертатись до плаваючого курсу та коли все ж таки пробивати офіційну стелю у 36,6 грн/$ і чи треба взагалі це робити.
Про причини стійкості гривні та її перспективи у 2023 році — в матеріалі LIGA.net.
Валютна стабільність
Із середини жовтня готівковий курс гривні залишався напрочуд стабільним — на рівні трохи більше за 40 грн/$, а іноді й трохи менше. А офіційний курс не змінюється з липня.
Під час презентації макропрогнозу Dragon Capital директорка аналітичного департаменту компанії Олена Білан зазначила, що в порівнянні з літом дефіцит іноземної валюти на міжбанку зменшився з $4 млрд у червні до $1,6 млрд — у листопаді.
"Причин дві: скорочення зовнішньоторговельного дефіциту завдяки відкриттю портів для експорту зерна та іншої агропродукції, а також скорочення відтоку капіталу з приватного сектору", — зазначила економістка.
Ще одна з позитивних новин для гривні — стабільне надходження фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів. Наслідком цього стало зростання золотовалютних резервів на рівень вище, ніж був до війни. Так, у лютому 2022-го було $27,55 млрд, а в листопаді — $27,95 млрд.
Покращення ситуації підтверджує зменшення обсягів інтервенцій НБУ. У вересні Нацбанк витратив на підтримку гривні $2,75 млрд, у жовтні — $2,03 млрд, у листопаді — $1,57 млрд. А якщо згадати червень, було майже $4 млрд.
"Порівнюючи з літніми місяцями, зараз ситуація на валютному ринку є суттєво кращою. Ми це бачимо за співвідношенням попиту і пропозиції на валютному ринку", — констатував заступник голови НБУ Юрій Гелетій на монетарному брифінгу 8 грудня.
Прогнози на 2023 рік
Під час згаданого брифінгу представники НБУ отримали низку запитань щодо курсу гривні в майбутньому, але відповіді були традиційно небагатослівними: в НБУ реагуватимуть на поточний стан ринку і діятимуть відповідно до ситуації.
Основних сценаріїв у регулятора небагато — відмова від фіксованого курсу та повернення до плаваючого або ж зміна офіційного курсу. Ще один варіант, принаймні на першу половину 2023-го, — не змінювати нічого.
Dragon Capital. НБУ триматиме офіційний курс 36,6 грн/$ до закінчення гарячої фази війни (до кінця третього кварталу 2023 року), каже Олена Білан.
Водночас економістка вважає, що ситуація на валютному ринку може погіршитись через обстріли інфраструктури, внаслідок чого відбудеться ще одна хвиля міграції й, відповідно, збільшиться відтік капіталу.
Також погіршиться зовнішньоторговельний баланс через те, що на початку року доведеться імпортувати газ, щоб підтримати виробництво електроенергії, додає Білан.
"За моїми консервативними оцінками, потенційно ми знову можемо мати дефіцит валюти на міжбанку до $4 млрд на місяць. Але я підкреслюю — це консервативна оцінка, зараз ситуація має кращий вигляд", — каже економістка.
Компенсуватиме все надходження міжнародної допомоги. Тому Білан і вважає, що хоч НБУ, ймовірно, і доведеться більше витрачати валюти з резервів, офіційний курс залишиться на нинішньому рівні, й загалом гривня серйозно не просяде.
"Зараз ситуація інша (в порівнянні з початком війни. — Ред.) — у партнерів є політична воля нас підтримувати. Не завжди вона реалізується швидко, однак, наступного року ми можемо отримати близько $40 млрд допомоги", — зазначила Білан.
Мінекономіки. Перший заступник міністра економіки Денис Кудін на згаданій презентації заявив, що очікує на корекцію офіційного курсу раніше, ніж Dragon Capital. У прогнозі Мінекономіки завершення війни також очікується влітку 2023-го.
Кудін назвав кілька причин менш оптимістичного прогнозу, насамперед це пов'язано з міжнародною допомогою. Її в Мінекономіки також очікують наступного року багато, але не стільки, скільки в Dragon Capital або групі ICU (про її прогноз далі).
"У звіті [Dragon Capital] вказано, що ви очікуєте до $42 млрд. Ми консервативніші — $20 млрд. Чому? Бо упродовж року ми бачили обіцянки й вміємо читати цифри фактичних надходжень. Іноді існує великий лаг по часу між публічною обіцянкою і фактичним наданням коштів", — заявив заступник міністра.
Також у своєму виступі він вказав на можливі проблеми в агросекторі, а це — найважливіша стаття експорту: "Площі озимих зернових у порівнянні з минулим роком менші майже на 40%. І не факт, що успішна кампанія по ярих культурах зможе компенсувати таке падіння".
Якщо брати макропрогноз Мінекономіки (а він закладений у бюджет на 2023 рік), середньорічний курс становитиме 42,2 грн/$.
Група ICU. У попередніх прогнозах ICU вважала найімовірнішим сценарієм зміну офіційного курсу до 40 грн/$, але осіннє покращення на валютному ринку (про яке йшлось вище) змусило експертів групи переглянути свій прогноз.
У розмові з LIGA.net фінансовий аналітик ICU Михайло Демків розглянув кілька варіантів розвитку подій, які насамперед залежать від обсягів міжнародної допомоги.
Але перед цим він упевнено заявив, що перехід до плаваючого курсу поки неможливий: "Тому що на міжбанку дорога з одностороннім рухом — НБУ майже виключно продає валюту з резервів".
Тож перший сценарій передбачає стабільне надходження допомоги від Заходу. За прогнозом групи, це може бути понад $35 млрд. У такому випадку НБУ під силу не підвищувати офіційний курс, каже Демків.
Якщо ж допомога затримуватиметься, то аналітик допускає підвищення офіційного курсу на 10-15% (40,2-42,1 грн/$). Водночас до прогнозу Дениса Кудіна у лише $20 млрд допомоги від партнерів він ставиться скептично: "Я сумніваюсь, що нам вдасться пройти рік з $20 млрд".
Зокрема, Демків нагадав, що Україна врешті-решт має отримати програму МВФ, що збільшить обсяг міжнародної допомоги: "Якщо ні, то наступного року ми більше погашатимемо кредитів МВФ, ніж отримуватимемо. Це буде несолідно для такої організації, як МВФ, щоб країна, яка воює, більше погашала".
Другий чинник, що може суттєво вплинути на курс, — закінчення гарячої фази війни. Він може бути як негативним, так і позитивним. Перший випадок, якщо тривалість буде більшою за очікувану (прогноз уряду — літо 2023-го), другий — якщо вона швидко закінчиться.
"Але ми на це (на швидке завершення війни. — Ред.) даємо досить небагато ймовірності", — каже аналітик.
Щодо інших чинників, Демків також вважає, що нова хвиля еміграції може збільшити тиск на резерви, але, з іншого боку, це зменшить споживання імпорту в Україні. Також багато мігрантів працюють за кордоном чи отримують допомогу там, і в них немає доходів в Україні, які можна конвертувати у валюту і вивести з України.
"Тому це не так страшно з точки зору платіжного балансу, як з точки зору, що Україна втрачає людей", — зазначає Демків.
А зменшення посівних, на його думку, не вплине на можливості експорту, адже в Україні багато вже зібраного зерна: "Зменшення посівів негативно для ВВП країни, але навряд чи воно зменшиться настільки, щоб не було черг на експорт. Навряд чи експорт постраждає".
Головне для експорту — продовження роботи зернового коридору.
Нацбанк. Регулятор, який і визначає офіційний курс гривні, ніколи не дає прогнозів. Однак заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук вказав, що зараз курсова стійкість набагато більша, ніж була влітку.
"Тому на сьогодні я оцінюю необхідність такої корекції, як була влітку (з 29,25 грн/$ до 36,6) як дуже низьку. Водночас, на нашу думку, ми все ще не готові до повернення плаваючого курсу", — заявив він.
А загалом, як вже згадувалось, Нацбанк вкотре пообіцяв "реагувати на поточний стан ринку і діяти відповідно ситуації".
Тож резюмуючи: гривня має міцні позиції й Нацбанк наразі не має необхідності переглядати офіційний курс, а готівковий курс за нинішніх умов залишатиметься стабільним.
Головні чинники, що впливають на валютний ринок — надходження допомоги від партнерів, збереження чи збільшення рівня експорту (читай збереження зернового коридору) та тривалість гарячої фази війни.
Щодо другого експерти та уряд мають оптимістичні прогнози про завершення війни влітку, але якщо цього не станеться, дисбаланси в економіці наростатимуть, і тиск на гривню посилюватиметься.