Чому Нацбанк не знизив облікову ставку

Національний банк (НБУ) на своєму засіданні 15 червня ухвалив рішення не знижувати облікову ставку. Залишив її на рівні 25%.

З точки зору регулятора, це сприятиме підтримці привабливості гривневих інструментів, збереженню стійкості валютного ринку та зниженню інфляції. В комплексі це має формувати передумови для подальшого поступового пом’якшення валютних обмежень.

Облікова ставка – це ключовий показник вартості грошей в країні, від якого залежать відсоткові ставки для кредитів та депозитів.

Чого досягли підвищенням ставки

Облікова ставка залишалась незмінною на рівні 25% річних з 2 червня 2022 року.

Метою "рішучого кроку" НБУ підняти облікову ставку з 10%  аж до 25% рік тому називався захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку. І як результат – посилення спроможності НБУ забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни.

Очікування НБУ, що уряд та банки відреагують на зміну облікової ставки підвищенням ставок за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) та депозитами, почали проявляти себе уже у перший місяць.

Одразу після підвищення облікової ставки 7 червня 2022 року Кабміном було ухвалено  постанову №659, яка скасовувала фіксовану ставку за військовими облігаціями державної позики на рівні 11%. Натомість встановлювала плаваючу ставку, наближену до облікової.

Середні процентні ставки банків за новими депозитами в гривні для населення, порівнюючи з травнем, у червні 2022 року зросли на 0,9 відсоткового пункту і склали 6,6% річних.

Суттєвішим виглядало зростання процентних ставок за гривневими депозитами для підприємств. За результатами червня 2022 року вони зросли з 4,5% до 7,3% річних.

Утім, у червні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 21,5% із 18% у травні. У місячному вимірі ціни зросли на 3,1%. Тому привабливими ставки за депозитами та цінними паперами все одно не були.

Наразі середня вартість 12-місячних депозитів фізичних осіб у гривні становить 13,9% річних, тримісячних – 12,4% річних. Процентні ставки за гривневими депозитами для підприємств складають 13,2% річних.

Сам НБУ звітує про зростання обсягів строкових вкладів у гривні. Зокрема, за останній квартал 2023 року зростання строкових коштів населення у гривні прискорилося – до 9,6%.

Для регулятора важливим було домогтися від банків хоча б часткового переведення наявних на рахунках українців коштів "на вимогу" у розряд "строкові депозити". Інакше в разі форс-мажору система стикнулась би із різким відтоком коштів.

Для цього НБУ підвищив з початку 2023 року нормативи обов’язкового резервування банками за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках на 5%.

Загалом, сума банківських вкладів українців, згідно з даними НБУ, перевищує 1 трлн грн.

Рівень річної інфляції, що є важливим фактором для визначення рівня облікової ставки НБУ, згідно з даними Держстату, у травні 2023 року знизився до 15,3%. У квітні був 17,9%.

Тоді ж, у квітні, НБУ поліпшив прогноз інфляції на цей рік з 18,7% до 14,8%. За підсумками другого кварталу півріччя регулятор очікував її зниження до 14,5%. Це дало підстави говорити про зниження облікової ставки уже у 2023 році.

Також, за даними Держслужби статистики, реальний ВВП у I кварталі 2023 року збільшився, порівнюючи з IV кварталом 2022 року, на 2,4%, що виглядає як сприятлива тенденція. 

Чи варто було понижувати

Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Анна Дерев’янко розповіла LIGA.net, що під час нещодавньої зустрічі з керівництвом НБУ бізнес отримав запевнення, що з боку регулятора не буде зволікань стосовно послаблення впроваджених обмежень, щойно будуть мати місце необхідні передумови. Зокрема, зниження облікової ставки, за її словами, очікується в IV кварталі 2023 року до рівня 21%.

"Бізнес, звісно, вітатиме підвищення економічної активності та зростання можливостей кредитування у зв’язку з цим, а також послаблення відповідних валютних обмежень. Водночас ми з розумінням ставимося до термінів та поступовості впровадження такої лібералізації, адже має бути забезпечена тривала макроекономічна стабільність", – каже Анна Дерев’янко.

Зазначимо, ставки за кредитами фізичним особам упродовж останнього кварталу 2023 року коливалися близько 30% річних, за кредитами бізнесу – близько 20% річних.

"Якщо розглядати зниження ставки, як чинник підтримки банків, щоб вони могли видавати кредити й знову заробляти, – навряд чи це допоможе. Платоспроможність населення і бізнесу поки що зростати не може через війну, що триває. Високий рівень заборгованості за минулі роки також нікуди не подінеться. Доки війна не закінчиться, кроки фінансового регулятора можуть бути лише формальністю. Фактичного ефекту та стимулювання ринку не відбудеться", – зазначає у коментарі LIGA.net аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.

Згідно з даними НБУ, в І кварталі 2023 року частка непрацюючих кредитів зросла на 0,7 відсоткового пункту — до 38,8%. Обсяг чистих гривневих кредитів суб’єктам господарювання знизився на 4,8%. Зниження чистих гривневих кредитів фізичним особам уповільнилося до 1,9%.

Платоспроможність та можливість банків видавати нові кредити, з точки зору Максима Орищака, обмежені загальними економічними умовами, включно з воєнним конфліктом. У цій ситуації зниження облікової ставки НБУ, хоча і могло бути розглянуте як інструмент підтримки банків, вирішити всі фінансові проблеми не в силі.

Підрив росіянами Каховського водосховища і пов’язані з цим ризики, на думку аналітиків, також стали стримувальним фактором для регулятора.

"НБУ, ймовірно, продовжить спостерігати за розвитком подій та вживати необхідних заходів для забезпечення стабільності та стійкості фінансової системи України", – прогнозує Максим Орищак.

Новини про потенціал подальшого зниження ставки, на його думку, можуть бути лише інформаційними тригерами заспокоєння населення, що ми перебуваємо на шляху фінансової стабільності.

Водночас ставка у 25% несе за собою дуже високі витрати за депозитними сертифікатами. Надлишкову ліквідність банків за ставкою 23% річних через депозитні сертифікати НБУ почав винагороджувати з 3 червня 2022 року. До кінця 2022 року, за підрахунками аналітиків, відсоткові витрати НБУ склали понад 37 млрд грн. Очевидно, що цьогоріч вони значно вищі.

Також в уряді заговорили про розширення державної програми кредитування малого і середнього бізнесу 5-7-9%. Є план надавати кредити за такими ставками й великим підприємствам. Передбачається, що відсотки будуть компенсовані для кредитів із сумарним обсягом до 700 млрд грн. Покривати різницю у ставках також мають гроші із державного бюджету. Зменшення облікової ставки НБУ могло б зменшити банківські ставки за кредитами. Отже – зекономити бюджетні кошти.

За даними Мінфіну, за час дії воєнного стану в Україні у межах програми 5-7-9% укладено 28 581 кредитний договір на загальну суму 115,5 млрд грн.

Також ефектом від зниження облікової ставки НБУ, вочевидь, могло стати зниження ставок дохідності ОВДП. Бюджетні витрати на сплату відсотків стали б меншими.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що регулятор готовий розпочати цикл зниження облікової ставки раніше, ніж передбачав квітневий макропрогноз, якщо зростання реальної дохідності гривневих інструментів і зниження ризиків для курсової стійкості й надалі відбуватимуться швидше, ніж очікувалося. "Цьому може посприяти стрімкіше за прогноз сповільнення споживчої та базової інфляції та зростання міжнародних резервів, а також краща результативність заходів із забезпечення привабливості гривневих інструментів", – зазначив він.

Перепоною для швидшого переходу до циклу зниження облікової ставки, з точки зору НБУ, можуть бути нові виклики для курсової стійкості та сталого зниження інфляції внаслідок російського вторгнення.

Загалом же, реальне стимулювання ринку та підвищення платоспроможності вимагають широкомасштабних заходів та рішень, які входять не тільки в межі діяльності фінансового регулятора.