Ціна війни та контрибуції Росії. Головне з інтерв’ю міністра фінансів Марченка для LB.ua

28 березня видання LB.ua опублікувало інтерв'ю з міністром фінансів Сергієм Марченком, в якому він розповів про наслідки для української економіки від вторгнення військ Росії. 

LIGA.net зібрала з тексту найголовніше і відредагувала для легшого сприйняття.

Як війна вплинула на українську економіку

За попередніми підрахунками Міністерства фінансів, унаслідок війни українська економіка втратила 30-50% доходів від сплати податків.

Тільки митні платежі впали до 15% – 20% від плану. За прогнозом Сергія Марченка, до кінця місяця від митниці має надійти близько 7 млрд грн. 

"Пояснення просте: у нас не працюють усі східні та північні митниці, Київська та Одеська митниці теж, заблоковані порти й немає розмитнення товарів. Зараз працює лише західний кордон", – пояснює Марченко.

Водночас він переконує: українська економіка продовжує бути стійкою. Насамперед це заслуга Нацбанку – його рішення у перші дні війни дозволили стабілізувати фінансову систему, попри деякі спекулятивні настрої, каже міністр. 

"Зараз бачимо: ситуація стабілізувалася, і ми фактично вийшли на довоєнний рівень курсу і вартості гривні. Досягти цього під час воєнного стану, скажімо так, коштує дуже дорого", – додає він.

На податках держава зібрала 70 млрд грн. Це вище запланованого, що стало можливим завдяки авансовим платежам великих корпорацій. 

Як уряд допомагає бізнесу?

Бізнес отримає допомогу від держави двома способами.

Перший – кредитна програма "5-7-9%". Зараз кошти цієї програми сфокусовані на підтримці посівної.

"Тепер аграрії беруть кредити під 0%. Максимальна сума за цією програмою збільшена до 60 млн грн", – каже очільник Міністерства фінансів.

Також Мінфін має програму портфельних гарантій, "які покривають ризики банків в частині аграрних кредитів". Зараз міністерство збільшує розмір цієї програми, насамперед щоб підтримати ліквідність аграрних холдингів. 

На рівні уряду підтримкою бізнесу опікується перша віцепрем'єр-міністерка економіки Юлія Свириденко. Також до цього залучені Мінінфраструктури й Укрзалізниця.

"Відпрацьовуємо питання, щоб експортувати (продукцію металургії. – Ред.) через західний кордон. Але це вимагає часу, так кардинально міняти логістику складно", – уточнює Марченко.

Про фінансову допомогу від міжнародних партнерів на 6 млрд євро

Сьогодні уряд веде перемовини щодо підтримки на загальну суму до 6 млрд євро, розповів Марченко. Більше третини цих коштів уже пішли в держбюджет. "Це і кредитна підтримка, і грантова підтримка", – уточнює він.

Що вже отримали: $1,4 млрд від МВФ, 600 млн євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу та 312 млн євро від Світового банку.

"Ведемо консультації з Європейською комісією щодо наступних програм та траншів", – Марченко уточнює, що загальний розмір програми Євросоюзу – 1,2 млрд євро.

Про трастовий фонд допомоги для України

Щоб підтримати нашу державу, шість європейських країн і Світовий банк створюють трастовий фонд допомоги для України. До ініціативи вже долучилися Швеція, Нідерланди та Австрія. "Швеція, зокрема, на $50 млн готова надати гарантії, Нідерланди – $89 млн, Австрія – $10 млн. Ведемо перемовини з урядом Японії. Початкова сума кредитів – $100 млн", – розповідає Марченко.

Крім цього, Україна вже отримала від Європейського інвестиційного банку 400 млн євро (із 668 млн євро, які банк виділив, щоб підтримати Україну), а також веде перемовини про кредитні програми з Німеччиною, Францією, Канадою та Великою Британією.

Наприклад, Німеччина, за словами міністра фінансів, може виділити Україні $150 млн, Франція – 300 млн євро, Велика Британія – $500 млн, а Канада – 500 млн канадських доларів.

"Активно співпрацюємо зі США. Ще до війни була анонсована можливість надання гарантій на $1 млрд. Ми зараз працюємо над їхнім отриманням і за можливості – збільшенням", – додає він.

Серед країн-грантодавців Марченко виділив Італію, яка у перші дні війни надала українському уряду 10 млн євро. Очікується, що аналогічна допомога Україні може надійти від Великої Британії, Данії, Латвії, Литви, Ісландії та ЄС.

"Загальна сума грантів, яку бачимо, – близько 360 млн євро", – каже Марченко.

Про військові облігації та реструктуризацію боргів

За даними Марченка, Мінфін уже провів чотири аукціони з продажу військових облігацій і залучив 26 млрд грн. Наразі міністерство може залучати кошти лише у вітчизняних інвесторів і нерезидентів, але в планах Мінфіну – додати до переліку покупців іноземних фізичних осіб.

Міністр уточнює: Україна хоче бути відповідальною і не планує реструктурувати свої борги."Оскільки ми й надалі маємо потребу в залученні коштів, то для нас надзвичайно важливе своєчасне обслуговування. Цим ми демонструємо, що є надійними партнерами за будь-яких умов", – каже Марченко.

Він переконаний, що цього року Мінфін без проблем продовжить обслуговувати свої борги, попри війну. "Для прикладу можу сказати, що виплати за ним у березні склали $15-16 млн. На квітень планується $84 млн. Ці суми є посильними для нас", – додає міністр.

Про збитки від російського вторгнення та План Маршалла

Щоб допомогти Україні після війни, багато країн задекларували необхідність розробки Плану Маршалла – аналога однойменної програми допомоги Європі після Другої світової війни. У пул цих країн увійшли Німеччина, Польща, Велика Британія, США, Канада.

Марченко не став уточнювати масштаби завданої шкоди для України від російської агресії. За його оцінкою, обсяг збитків сягає сотень мільярдів доларів – в цю цифру входить державне та приватне майно, зокрема – громадян."Це все фіксується. Фіксуються злочини проти людяності, масові вбивства. Це також є однією з частин доказової бази", – додає він.

До цього процесу залучені "різні команди юристів, які мають міжнародний досвід приватних і бізнесових позовів". Зокрема, юристи, які вели справу про $3 млрд, отримані владною командою експрезидента Віктора Януковича у борг від РФ.

Як Україна збирається стягувати з Росії всі збитки

"Поки що не можу сказати, як ці кошти збиратимуться, перемовини тривають", – уточнив міністр. Питання не лише юридичне, а й політичне. За його словами, єдиного суду, у якому держава може позиватися до держави, на жаль, поки що немає.

"Тому для початку – процес збору інформації. Потім контакти з тими країнами, де виявлено майно держави-агресора", – міністр зазначив, що виплата контрибуції – не просте питання, останній раз цю практику використовували давно.  

"Якщо, наприклад, у США є усталені практики та процедури, то у країнах ЄС ми шукаємо способи забезпечити це, а також інституції, які для цього потрібно залучати", – пояснив Марченко.

Головним драйвером цього процесу він назвав президента Володимира Зеленського. Глава держави, а також міністр закордонних справ Дмитро Кулеба постійно підіймають це питання на політичному рівні, додає міністр фінансів.

До процесу залучені всі дотичні державні відомства: Мінфін, Мін'юст, Офіс генпрокурора, АРМА та інші.