Як погасити проблемний кредит. Варіанти реструктуризації для фізосіб
Найбільший обсяг непрацюючих кредитів (NPL) фізосіб зосереджений у Сенс Банку, ПриватБанку і ПУМБ.
Кредитні канікули, які на початку війни запровадили банки для фізичних осіб за всіма кредитними картками, дали стимул українцям активніше використовувати кредитні кошти. Активніше, аніж власні.
У цей період клієнти банків мали право не вносити обов'язковий мінімальний платіж, а банки не штрафували за прострочені платежі.
Подальше повернення зобов’язань щодо сплати за кредитами до передвоєнного стану із липня 2022 року для великої частини клієнтів банків стало ударом. Багато з них на той час знаходилися у навіть гіршому становищі, аніж на початку війни. Платити фінустановам реально були не в змозі. Наразі фінансове становище великої частини банківських позичальників продовжує залишатися складним.
Загалом із лютого 2022 року, як розповіли LIGA.net в Нацбанку, у непрацюючі мігрувало близько 20% роздрібних кредитів.
Кому скільки винні
Найбільший портфель кредитів фізосіб у своєму активі має державний ПриватБанк – 66,25 млрд грн. Проте за часткою NPL – 9,06 млрд грн – він далеко не в лідерах. Найскладнішою тут ситуація виглядає у Сенс Банку (до 1 грудня 2022 року – "Альфа-Банк") Михайла Фрідмана та Петра Авена, який держава планує націоналізувати. Кредитний портфель фізосіб банку – 26,64 млрд грн, більш ніж на половину – 14,72 млрд грн – складається з NPL.
Загалом портфель кредитів, виданих банками фізособам, становить 223,54 млрд грн. Із нього – 69,7 млрд грн (31,18%) NPL. Напередодні повномасштабного вторгнення РФ на територію України частка NPL кредитного портфеля фізосіб – 256,29 млрд грн – становила лише 16,86% (43,21 млрд грн).
Банківський оптимізм
Втім, на ситуацію із обслуговуванням боргів населенням і Регулятор ринку, і самі фінустанови дивляться з оптимізмом.
"В першому півріччі 2023 року роздрібний кредитний портфель у банківській системі припинив падіння та зафіксувався на майже стабільному рівні", – кажуть у НБУ.
Тенденцію стабілізації та повільного зростання Регулятор спостерігає у лідерів ринку з розвиненими онлайн-каналами продажу. А головним драйвером роздрібного кредитування називає кредитні картки.
Саму якість роздрібного портфеля кредитів НБУ також визначає як таку, що стабілізувалась: "банки визнали кредитні збитки та подальшого погіршення не відбувається".
Тенденція хоч і повільного, але зменшення частки NPL, спостерігається із квітня 2023 року. Тоді частка NPL у загальному банківському портфелі кредитів фізосіб (221,23 млрд грн) становила 32,4% (70,87 млрд грн). Фоном до неї регулятор називає пожвавлення кредитування та позитивний тренд працюючого портфеля.
"Після успішно проведених більшістю банків реструктуризацій у кризових ІІ та ІІІ кварталах 2022 року, роздрібні клієнти переважно якісно обслуговують заборгованість. У зв’язку з цим з кінця минулого року частка прострочених кредитів знижується. Паралельно із визнанням кредитних ризиків, банки підвищували вимоги якості за новими заявками, зокрема більше розглядали їх індивідуально, переглянули та підвищили рівні відсікання при застосуванні автоматизованих рішень, що також сприяло стабілізації якості кредитного портфеля", – кажуть в НБУ.
Сукупність таких факторів дає Регулятору підстави припускати, що загалом пік втрат унаслідок реалізації кредитного ризику, що відбувся наприкінці 2022 року, уже пройдено. Накопичений запас міцності банківської системи сприяє фінансовій стабільності та додає оптимізму щодо підготовки до подальшого повноцінного відновлення кредитування.
Водночас, щоб упередити накопичення прихованих ризиків та збитків на балансах банків, НБУ розпочав оцінку стійкості двадцяти найбільших банків для з’ясування реальної якості кредитного портфеля та визначення потреби в капіталі. За результатами оцінки деяким банкам, як очікується, доведеться відобразити додаткові втрати від кредитного ризику.
Реструктуризація як вихід
Наразі позиція НБУ – максимально стимулювати реструктуризації проблемних кредитів та захист найбільш вразливих категорій позичальників щонайменше до кінця дії воєнного стану.
"Робота над аналізом проблемних кредитних портфелів, визначення їх за категоріями та варіантами подальших сценаріїв щодо таких кредитів, триває. Готуються пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює питання фінансової реструктуризації боргів фізичних та юридичних осіб. В процесі підготовки Національний банк співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями та враховує положення Директив Європейського Союзу", – розповідають в НБУ.
Попри скасування банками "кредитних канікул" в Україні чинними залишаються обмеження щодо нарахуванням банками пені та штрафних санкцій за прострочення споживчих кредитів. Вони були законодавчо закріплені у березні 2022 року. А також обмеження для втраченого/знищеного майна для військовослужбовців.
2 липня 2023 року також вступив в силу закон щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг. Він спрямований на встановлення збалансованого механізму реструктуризації заборгованості за споживчими кредитами для певних соціально незахищених споживачів, які опинились у скрутному фінансовому становищі через війну РФ проти України.
Обов’язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника, згідно із цим законом, підлягають не всі споживчі кредити, а лише ті, що не забезпечені заставою, та за якими відсутнє чинне судове рішення про стягнення заборгованості. Водночас місцем постійного проживання споживача є територія, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована РФ територія України. А споживач станом на день набрання чинності Законом та на дату подання заяви про реструктуризацію відповідає низці критеріїв.
"Як свідчить досвід банківської системи України та світова практика, реструктуризація є одним із найефективніших інструментів врегулювання проблемних кредитів, а примусові дії та судове врегулювання, як правило, призводять до значних втрат кредиторів і позичальників", – зазначають у НБУ.
Про свою зацікавленість у реструктуризації проблемних боргів говорять LIGA.net і у самих банках.
"Наш банк зацікавлений у реструктуризації й отриманні працюючого кредиту та абсолютно не зацікавлений у доведенні справи до безнадійної заборгованості й втрати клієнта", – зазначає зокрема директор департаменту роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Дудник.
Банкір також зазначає, що самі клієнти банку також активно цікавляться можливістю реструктуризації кредитної заборгованості.
"Це нормальна практика, коли відповідальні клієнти, розуміючи свій фінансовий стан, свої плани на майбутнє та інші фактори, звертаються до банку із проханням реструктуризації. Особливо корисною ця можливість стає в період такої скрутної ситуації воєнного часу", – говорить він.
Програми від банків
В державному Ощадбанку є стандартизовані рішення щодо реструктуризації. Проте застосування певних опцій здійснюється з урахуванням параметрів кредиту клієнта і причин, що викликали фінансові труднощі.
"Залежно від ситуації ми пропонуємо лонгацію кредиту, відстрочення платежів за тілом кредиту, зниження відсоткової ставки на певний проміжок часу та зміну графіка платежів", – розповідає директорка департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Валерія Малахова.
З початку повномасштабного вторгнення РФ Ощадбанк таким чином оформив понад 1200 реструктуризацій.
Про індивідуальний підхід до кожного клієнта у питанні реструктуризації говорять і у ПриватБанку. Там зазначають: "Банк зацікавлений як у погашенні заборгованості, так і в продовжені співпраці з лояльними клієнтами, відтак ми підшукаємо різноманітні умови реструктуризації для клієнтів".
Програми реструктуризації ПУМБ включають у себе кредитні канікули (тимчасове зниження платежів за кредитом), а також рефінансування кредиту (надання кредиту для погашення заборгованості за чинним кредитом).
Вони передбачають зменшення щомісячного платежу для клієнта за рахунок таких чинників, як подовження терміну кредиту, зменшення щомісячної комісії за кредитом, зменшення частки тіла кредиту в щомісячному платежі за кредитною карткою тощо.
Окрім цього, ПУМБ надає можливість достроково погасити заборгованість за реструктуризованим кредитом без комісії.
Пріоритетним інструментом врегулювання проблемної заборгованості реструктуризацію називають і у Кредобанку. Для цього в банку розробили низку стандартизованих програм реструктуризації, які передбачають усі можливі заходи реструктуризації – надання пільгового періоду не лише щодо сплати основного боргу, а й нарахованих відсотків, збільшення терміну кредитування для зменшення щомісячних платежів, перенесення простроченої заборгованості на майбутні періоди в графіку.
"Одночасно банк практикує застосування інструменту рефінансування та на даний час працює над розробкою нового стандартизованого рішення для клієнтів із значним терміном прострочки, які готові повернутися до співпраці та мають намір погасити свою проблемну заборгованість у позасудовому процесі. Застосування такого інструменту передбачатиме сплату гарантійного платежу контрагентом на підтвердження своїх реструктуризаційних намірів та подальше рефінансування його проблемного кредиту в новий фінансовий інструмент", – розповідає директорка департаменту стягнення проблемної заборгованості АТ "Кредобанк" Оксана Гавриш.
Разом із тим, банкіри визнають, що застосування програми реструктуризації – це не гарантія того, що борг буде погашено. Є контрагенти, яким після застосування стандартних програм не вдавалося обслуговувати кредитну заборгованість вчасно. В такому випадку банки ще окремо розглядають індивідуальні потреби та пропозиції і намагаються разом із клієнтом вийти з боргу.
"Водночас бувають ситуації, коли платіжні можливості клієнта є дуже низькими, через що сплата тіла кредиту і відсотків могла б розтягнутися на більше років, ніж за первинним графіком. Сума відсотків за кредитом у таких ситуаціях може у кілька разів перевищувати розмір кредиту. Ми намагаємось уникати таких ситуацій, щоб не "загнати" клієнта у кредит, що неможливо виплатити. У таких випадках найрозсудливішим рішенням є співпраця з банком у реалізації забезпечення і покриття кредиту за рахунок такого продажу. Чим швидше це зробити, тим вигідніше для обох сторін, бо з часом застава втрачає вартість і все менше може покрити борг, тож чим швидше клієнт розпочне співпрацювати з банком, тим вигідніше це насамперед для клієнта", – каже Оксана Гавриш.
Процедура оформлення
Оформити реструктуризацію в банку можуть як клієнти, які вже мають прострочену заборгованість за кредитами, так і клієнти, що її не мають. В основному оформлення відбувається онлайн.
"Під час оформлення реструктуризації банк не вимагає жодних додаткових документів. Все можна зробити за декілька кліків у мобільному застосунку ПУМБ Online", – каже Дмитро Дудник.
У ПриватБанку радять клієнтам, які хочуть оформити реструктуризацію, звертатись на гарячу лінію банку чи до спеціалістів для отримання інформації щодо їхньої заборгованості.
"Клієнт має змогу звернутися до Кредобанку будь яким зручним для нього способом, після такої комунікації усі можливі способи подачі документів та підписання реструктуризаційних договорів обумовлюються індивідуально", – розповідає Оксана Гавриш.
У банку також розроблено дистанційний канал підписання додаткової угоди до кредитного договору у разі внесення змін в умови кредитування за бланковими кредитами.
Складнішою виглядає процедура оформлення реструктуризації в Ощадбанку.
"З метою реструктуризації клієнт може особисто звернутись до відділення, де оформлювався кредит. Якщо саме до цього відділення він/вона звернутись не може, то можна завітати до найближчого відділення. Якщо клієнт знаходиться за кордоном або не має можливості особисто звернутись до відділення Ощаду з інших причин, можна самостійно роздрукувати та заповнити заяву за зразком, що розміщений на офіційному сайті банку, і надіслати її. Після цього менеджер Ощадбанку зателефонує для уточнення параметрів реструктуризації заборгованості та узгодження подальших дій щодо її оформлення", – розповідає Валерія Малахова.
Разом із цим, представники банків і самі телефонують своїм клієнтам, що мають проблемну заборгованість, надсилають їм усіма можливими способами повідомлення для визначення їхнього фінансового стану і з пропозиціями щодо реструктуризації.