Облігації, нерухомість, золото чи криптовалюта. Куди інвестувати під час війни

За останні три місяці головним інвестиційним інструментом для українців стали Збройні сили — населення як напряму донатить ЗСУ чи волонтерам, так і купує військові облігації, за допомогою яких уряд фінансує видатки на оборону.   

На кінець травня у військові облігації вклали гроші 76 000 фізичних осіб та компаній на суму, еквівалентну майже 11 млрд грн.  

Та чи залишились інші можливості для інвестування в умовах військової агресії? 

Ми запитали про це профільних аналітиків: засновника та президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, керівника департаменту управління активами Concorde Capital Артема Щербину, керуючого локальними активами групи ICU Григорія Овчаренка та інвестбанкіра з Dragon Capital Сергія Фурсу. 

Депозити, облігації та валюта 

Ставки за депозитами зараз нижче рівня інфляції та не задовольняють потреби клієнтів, вказує Григорій Овчаренко: "Це поступово перетворює їх, як і в усьому світі, більше на інструмент збереження заощаджень, ніж інвестування".  

Військові облігації стали кращою альтернативою депозитам, адже прибутковість за депозитами через війну знизилася, натомість облігації на 100% гарантовані державою, і з них не потрібно сплачувати податки (з депозиту треба платити ПДФО та військовий збір).  

Депозити та військові облігації — найкращий варіант для інвестування за нинішніх умов в Україні, і облігації виглядають привабливіше, вважає Сергій Фурса. Раніше ми детально розповідали, що таке військові облігації.  

Читайте також: Влада закликає купувати військові облігації — ми спробували. Розповідаємо, що це таке

Найбільшим "хітом" військового періоду в українців став долар, зокрема через різницю курсів, нагадує Григорій Овчаренко. Донедавна українці могли знімати за кордоном готівкову валюту за фіксованим курсом (максимум на 10% більший за офіційний), тоді як всередині країні в обмінниках валюта коштує дорожче.

Через це з’явились спекулянти, які заробляли "картковим туризмом": знімали валюту за кордоном і продавали в Україні за вигіднішим курсом. Нещодавно НБУ закрив цю лазівку, але з’явилися нові проблеми — ми розповідали про них. 

Читайте також: "Експропріація". Як курс гривні посварив айтівців з НБУ і чому держава не поступиться

Тарас Козак сумнівається, що валюта і валютні облігації (військові облігації є в гривнях, доларах та євро) зараз є дуже привабливими. 

"Сьогодні маємо курс 36 грн/$, він вже двічі доходив до 40 грн/$. На мою думку, він цілком може повернутися до 32-33 грн/$, якщо більша частина допомоги, яку обіцяє Захід, почне приходити в країну", — каже він. 

Річ у тім, що видатки уряду, як-от соцвиплати та витрати на оборону, — в гривнях, тож Кабмін продаватиме валюту. "Курс може повернутися до доволі низьких показників, тому сидіти у валюті може бути не оптимальним", — вважає Козак.

Земля та нерухомість 

"Нерухомість зараз — це ринок сміливих. Ціни справді впали, але ризики ще надвисокі. Також суттєво знизилися ставки з оренди", — зазначає Артем Щербина з Concorde Capital.  

На заході країни нерухомість може мати інвестиційну привабливість, однак аналітик радить фокусуватися на логістичній та офісній інфраструктурі, а не житловому фонді. 

Читайте також: Мертвий сезон. Ціни на квартири не обвалилися, попри війну. І не обваляться

Тарас Козак вказує, що зараз неможливо вгадати, коли буде нижня точка на ринку нерухомості, адже війна триває і ворог захоплює території.  

"Київ ніби в безпеці, але ж ми розуміємо — і в Київ прилітає. По-друге, ми не розуміємо, який буде попит на нерухомість, адже чим довше триває війна, тим менше людей повернуться в Україну, і ще питання: чи виросте після війни в ціні нерухомість і де виросте", — каже він. 

Крім цього, мільйони українців можуть залишитись за кордоном, і своє житло тут вони виставлять на продаж, що також може сильно вплинути на ринок, додає президент групи "Універ".  

Читайте також: Ринок оренди в Києві обвалився: що можна винайняти й за скільки

Сергій Фурса вважає нерухомість поганим варіантом, землю — кращим, однак вказує, що там поки фактично немає ринку. Тарас Козак погоджується з останнім і нагадує про ризик відкату реформи. 

"Земля — непоганий актив. З іншого боку — зараз в Конституційному суді розглядається питання конституційності цієї реформи. Тобто знов підвісили це все, і так може статися, що повернуть назад. Тому від землі я б теж утримався", — наголосив він. 

Акції закордонних компаній

Зараз в українців є можливість інвестувати лише в закордонні акції, а не у вітчизняні, і тільки в того, хто має гроші на іноземних рахунках. Річ у тім, що через війну Нацбанк обмежив можливості для виведення капіталу з України, тож варіант з акціями західних компаній можна розглядати, якщо у вас є гроші за кордоном. 

Але навіть за наявності таких коштів поза Україною треба бути обережним. Як зазначає Григорій Овчаренко, поведінка західних ринків наразі більше відлякує інвесторів.

"Усі провідні індекси, крім сировинних та індустрії охорони здоров’я (healthcare), зазнали значних втрат, і, на думку більшості експертів, ще далеко до зростання. Так, індекс провідних технологічних акцій NASDAQ втратив більш як 20% з початку року", — пояснює він. 

З такою думкою погоджується й Тарас Козак. За його словами, західний світ, можливо, стоїть на порозі рецесії. 

"Ми не можемо знати поведінку ринку в майбутньому — він може вирости чи впасти. Однак, коли рецесія, зазвичай акції падають. Тому, на мою думку, це не найоптимальніша точка входу", — каже він.

Віртуальні активи

У випадку з криптовалютою також є суттєве обмеження від НБУ. Від початку війни встановлені регулятором обмеження на виведення капіталу українці обходили, зокрема, завдяки так званим quasi cash — це поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів (здебільшого криптовалюти) тощо.  

У підсумку Нацбанк запровадив обмеження і на цьому треку. З 21 квітня фізичні особи можуть купувати активи для операцій з quasi cash лише за власну іноземну валюту з лімітом 100 000 грн на місяць (в еквіваленті).  

Жоден з аналітиків, з якими поговорила LIGA.net, не порадив інвестувати гроші в криптовалюту. Сергій Фурса та Тарас Козак навіть слово "інвестувати" у такому контексті вживати не хочуть, бо вважають крипту спекулятивним активом.  

"Звісно, є баланс попиту-пропозиції, але як тільки уряди великих країн запустять свої криптовалюти — державні гроші на блокчейні, то вони боротимуться з усім цим, заборонятимуть вивід коштів з крипти в нормальну валюту, і це все зникне. Тому в крипту я взагалі рекомендую ніяк не вкладатися", — пояснює Тарас Козак. 

Золото — для песимістів 

Захистом для заощаджень може стати золото, вважає Григорій Овчаренко з ICU, однак він уточнює: "золоті" депозити пропонують лише деякі українські банки. 

Сергій Фурса зазначає, що ціна на золото може як падати, так і зростати (тобто це неможливо спрогнозувати. — Ред.), і звичайним людям дуже важко розібратись у цьому інвестиційному інструменті.  

Тарас Козак називає золото інструментом для збереження заощаджень, такий собі вибір песимістів.  

"Золото у злитках, напевне, варто купляти як актив останньої надії — якщо війна переросте у третю світову, то золото буде в ціні, а все інше може знецінитися дуже суттєво", — каже він. 

Інші варіанти

В умовах обмеженого інструментарію виріс попит на нові автомобілі, розповідає Григорій Овчаренко.

Збільшення попиту на авто можна легко пояснити — з квітня в Україні скасували мита на ввезення машин з-за кордону для власного користування. Так, українціввезли без мита майже 100 000 автівок.  

Якщо вам цікава така інвестиція, треба поспішати, адже Рада планує скасувати можливість безмитного ввезення авто.  

Читайте також: Дев'ять днів на кордоні. Досвід журналістки, яка привезла безмитну "євробляху" з Європи 

Також інвестори можуть купляти нетрадиційні активи, як-от предмети мистецтва чи NFT, каже Тарас Козак: "Я це не розглядаю, тому що це не для широкого кола інвесторів, а для якихось любителів цієї справи". 

Резюмуючи, президент групи "Універ" дає такі поради: "Коли ми говоримо про інвестування, важлива диверсифікація: частина – в гривнях, частина — в іноземній валюті й, напевне, ще частина — в золоті. Активи у вигляді нерухомості, біткоїнів, землі чи картин я б не розглядав".

Головні інвестиції 

На додачу до всього ми запитали експертів про те, як дотримуватися балансу між традиційним інвестуванням, а також допомогою близьким і власній країні.

Артем Щербина виклав LIGA.net список з пріоритетними, на його думку, напрямками, куди українці із заощадженнями та високим доходом мають витрачати свої гроші під час війни:

1. Забезпечити фінансову подушку для родини щонайменше на шість місяців. 
2. Донатити волонтерам, ЗСУ та державі.
3. Фінансово допомагати колегам, які втратили житло чи опинилися у скрутній ситуації. 
4. Уже потім шукати можливості для інвестування. 

Тарас Козак також упевнений, що кожен патріот має віддати частину заощаджень на армію: "Кожен визначає, яка це частина, в якій формі [віддати]". 

Водночас він закликає не перестаратись, аби самому не довелося "ходити за безплатним супом".