Наприкінці 2024 року Державна податкова служба (ДПС) значно збільшила перевірки приватних непідприємницьких рахунків та пробує стягувати податки з доходів, які отримані на карткові рахунки громадян. Хто може опинитись у полі зору фіскалів і чим це їм може загрожувати?

Пояснення щодо цих питань надає адвокат Богдан Янків. LIGA.net, із дозволу автора, публікує конспект із його YouTube-каналу.

Скільки податків має сплачувати фізична особа зі своїх доходів?

Є стаття 162.1.1 Податкового кодексу, яка говорить, що платниками податків є фізичні особи – резиденти, що отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Якщо вам зараховують якісь кошти чи в Україні, чи на іноземні рахунки, вони майже завжди підпадають під оподаткування.

По суті можна виділити три типи доходів фізичних осіб:

  • Виплати, що можна оподаткувати, як бізнес, наприклад, ФОП чи ТОВ, і платити підприємницькі податки.

  • Виплати, що не підлягають оподаткуванню, передбачені в статті 165 Податкового кодексу – доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Якщо у вас тип доходу, який перелічений у цій статті, ви його можете отримувати і не платити податок.

  • Ваш дохід як фізичної особи, якщо він не підпадає під перші два пункти.

Фізичні особи сплачують податок на доходи фізосіб (ПДФО) – 18% та військовий збір, який поки що становить 1,5%. З якого числа ставка військового збору зросте, поки незрозуміло. Президент ще не підписав Закон про підвищення податків, який передбачає підвищення цієї ставки до 5%.

Нацкешбек і Податкова

Ключовим захистом, який давав можливість не платити податок на звичайні перекази між рахунками та картками для більшості людей, була банківська таємниця.

Стаття 60 Закону про банки та банківську діяльність фіксує, що ДПС не має інформації про доходи громадян і може отримати такі дані або на податковій перевірці, або за рішенням суду.

Тобто фактично інспектор із Податкової не може зайти на рахунок ні фізичної особи, ні юридичної особи, ні ФОПа і не може знати, скільки ж вони заробляють до того моменту, поки не проведе обґрунтовану перевірку.

Але вже є спроби протестувати, як може відбуватися відкриття банківської таємниці без цього. Наприклад, у разі запровадження програми "Національний кешбек".

Зокрема, згідно з постановою Кабміну №952, якою впроваджується Нацкешбек, всі, хто відкриває картку для отримання кешбеку в банку, погоджуються, що до неї буде мати доступ ДПС і щодо неї не буде діяти норма Закону про банківську таємницю. Щоправда, тут йдеться виключно про картку, яка використовується в програмі "Національний кешбек" без поширення на інші рахунки та картки.

Дані щодо іноземних доходів фізосіб

На іноземні доходи норма українського Закону про банківську таємницю взагалі не діє. А у ДПС є автоматичний обмін податковою інформацією з іншими країнами. Це передбачено міждержавною угодою щодо багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові банківські рахунки – CRS (Common Reporting Standard).

Тож, наприклад, Британія може передати інформацію за міжнародною угодою Україні, і завдяки цьому українська Податкова отримає доступ до інформації щодо доходів за кордоном і цілком може нарахувати на них податки. Власне саме так ДПС дізналася про всі виплати, які робить OnlyFans українським резидентам. І на основі цього українська податкова вже розіслала листи з пропозиціями сплатити податки.

Податкова активно шукає продавців, зокрема на OLX

ДПС збирає дані про доходи, які надходять на карткові рахунки не тільки через запити, а й аналізуючи дані про p2p (з англ. – "персона-персоні") платежі. Наприклад, ДПС може прослідкувати їх через контрольні закупки на інтернет-платформах, зокрема й на ОЛХ.

Податкові інспектори мають напрацьовану схему щодо цього процесу. Як це виглядає?

По-перше, як клієнти вони звертаються в інтернет-магазини зі спробою купити товар. Якщо на купівлю товару дають дані ФОПа на оплату – далі перевірки не йдуть. Якщо ж дають дані приватної картки – оплачують товар. А вже далі, після того, як сплатили за цей товар, подають до суду з проханням розкрити банківську таємницю, бо мають підозри, що знайдуть ще більше обороту. І в цьому випадку суди активно дозволяють податківцям розкрити банківську таємницю для стягнення податків.

Яка відповідальність фізосіб в Україні за несплату податків?

Може бути адміністративна відповідальність. Тобто сплата податку і штрафу. А може бути навіть кримінальна відповідальність. Але для цього треба мати немалий дохід.

По-перше, якщо Податкова виявила, що ви не сплатили податок – вона донарахує цей податок. По-друге, стаття 120.1 Податкового кодексу передбачає штраф 340 грн за несвоєчасне подавання декларації.

По-третє, згідно зі статтею 125.1.1 того ж Кодексу, штраф за невчасну сплату податків становить 25% від суми несплаченого податку. Тут зверніть увагу, що цей штраф 25% рахується не від коштів, які ви отримали, а від суми податку, який не сплатили.

Крім того, є стаття 212 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 85 000 до 170 000 грн, а також наявність судимості. Проте, щоб була саме кримінальна справа, треба ухилитися від сплати податку на суму від 24 млн грн.

Варто пам'ятати, що податкове законодавство на сьогодні не дає фізичним особам можливість платити податок із чистого доходу. Оподатковуються саме оборотні кошти, що зайшли на рахунок чи картку.

Також треба знати, що Податкова має строк позовної давності три роки. Тож, якщо ви отримали дохід сьогодні – найближчі три роки ДПС може поставити питання щодо цього доходу та його оподаткування.