Слуги народу нарешті заговорили про накопичувальні пенсії. Що очікує на 8 млн українців?

1 листопада відбулося засідання фракції "Слуги народу". Окрім гарячих політичних питань, як-от звільнення деяких членів уряду, обговорення фракції також торкнулося і запровадження другого, обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи.

Яку ж модель завершення пенсійної реформи готують українцям та коли цей законопроєкт може ухвалити Верховна Рада? Деталі обговорюваних пропозицій LIGA.net розповіли голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та міністерка соціальної політики Марина Лазебна.

Схема відрахувань

У квітні парламент ухвалив важливе технічне рішення – завернув поданий ще у 2019 році законопроєкт про введення обов’язкового накопичувального рівня. Законопроєкт №2683, який не знайшов компромісу ні серед парламентарів, ні серед стейкхолдерів, повернули на повторне перше читання. Це відкрило шлях для нових пропозицій.

З того часу в уряді, а подекуди і в Офісі президента, як мантру повторюють тезу про запровадження обов’язкового накопичувального рівня. Мовляв, він закумулює величезний ресурс для запуску фондового ринку і стане кроком для розв’язання гострого соціального питання з майбутніми пенсіями українців. Але чіткого розуміння, чи існує погоджена з усіма зацікавленими сторонами модель, немає досі.

Світло на ситуацію пролив міністр фінансів Сергій Марченко, щоправда, тільки депутатам "Слуги народу". На засіданні парламентської фракції він презентував напрацювання, як може виглядати впровадження обов’язкових пенсійних накопичень.

За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, суть пропозицій Мінфіну полягає в наступній схемі.

З заробітної плати найманих працівників до 55 років, а також з доходів фізосіб-підприємців та самозайнятих осіб у перший рік реформи вираховуватиметься 1% ЄСВ. Водночас загальний розмір відрахувань не збільшиться і не перевищуватиме 22%, які на сьогодні сплачуються із заробітної плати як ЄСВ.

Держава в якості стимулювання накопичень нараховуватиме такій людині ще стільки ж, тобто 1%.

Ці 2% накопичуватимуться на особистих рахунках майбутніх пенсіонерів.

У другий рік реформи відраховуватиметься вже по 1,5%, а в третій і далі – по 2%, каже Гетманцев. У перші роки адмініструватиме ці накопичення спеціально створений державний фонд, а далі українці, якщо забажають, зможуть перевести гроші у недержавний пенсійний фонд.

За словами парламентаря, за такий формат введення обов’язкових пенсійних накопичень Верховна Рада може проголосувати у першому читанні до кінця цього року, а сам другий рівень, за оптимістичним сценарієм, може запрацювати у 2023 році, але не пізніше 2024 року.

За словами міністерки соціальної політики Марини Лазебної, розглядається також можливість до обов’язкових відрахувань дозволити ще додаткові – добровільні.

Тобто за кожен добровільний внесок держава зможе додавати стільки ж, але не більше за встановлений ліміт – до 5000 грн або в рамках певного відсотку від середньої заробітної плати.

Це означає, що людина, окрім автоматичного відрахування зі сплаченого ЄСВ 1% в перший рік реформи, може з власного бажання відраховувати зі своїх доходів додаткову суму. Держава, зі свого боку, додаватиме таку ж суму на її рахунок, щоби заохочувати українців накопичувати більше.

"Мінфін заявив нам, що готовий на більші відсотки, ніж 1+1% ЄСВ. Це не може не радувати", – каже Лазебна.

Ціна питання

Описана вище модель пенсійних накопичень не передбачає додаткового навантаження на компанії або їхніх працівників, які, як і раніше, сплачуватимуть 22% ЄСВ. Якщо, звісно, не погодяться відраховувати більше за власним бажанням.

Це означає, що доплачувати доведеться з державного бюджету. Попередня модель введення обов’язкових накопичень, за різними оцінками, потребувала з бюджету 40-50 млрд грн.

Оцінки додаткових видатків за умови введення описаної вище моделі Мінфін поки не озвучував. Проте у Міністерстві соцполітики кажуть, що компенсація 1% ЄСВ в якості стимулювання коштуватиме 22 млрд грн у проєкції на бюджет 2023 року.

А ще ж виникне потреба додатково дофінансовувати Пенсійний фонд, який отримає на 1% (а потім на 1,5% і 2%) менше ЄСВ.

За оцінками Мінсоцполітики, обговорювана нині модель може торкнутися восьми мільйонів українців.

Про потенційні компенсатори у Міністерстві фінансів поки що не кажуть, мовляв, остаточна версія ще шліфується і скоро буде представлена на широкий загал. Однак, за словами Лазебної, сподівання, в першу чергу, покладають на детінізацію ринку праці.

На чиєму полі м’яч?

У Мінсоцполітики ж наполягають: парламент може розглянути вже зареєстрований законопроєкт №2683-3 авторства народних депутатів від фракції "Слуга народу" Вадима Струневича та Галини Третякової.

"Законопроєкт №2683-3, який напрацьовувало Міністерство соцполітики і зареєстрований в Раді, є дуже компромісний. Він має підтримку прем’єр-міністра та Міністерства фінансів. Його підтримує регулятор, тобто Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Зараз є питання розміру внесків, але вони будуть прописані в іншому законопроєкті, з поправками в Податковий кодекс", – каже Лазебна.

Втім, комітет з питань соціальної політики, який очолює Третьякова, рекомендував парламенту цей законопроєкт відхилити.

За словами Данила Гетманцева, у Верховну Раду цього року мають подати новий законопроєкт, підготовлений з нуля. Це підтверджують і співрозмовники в Міністерстві фінансів. За словами одного зі них, наразі в Офісі президента та уряді досі шукають оптимальний варіант остаточної моделі.

Завершення пенсійної реформи в Україні відкладається роками. Політики з літа не раз заявляли, що очікують розгляду "пенсійного" законопроєкту до кінця року бодай у першому читанні. Якщо це дійсно відбудеться, одна з найважливіших реформ в країні нарешті матиме шанси на реалізацію.

Дарина Паламар

Матеріал опублікований у рамках спільного проєкту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.