Как выводят банки Жеваго, Кауфмана, Полищука. Рассказ ликвидатора
Досі уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які займались ліквідацією неплатоспроможних банків, практично не давали інтерв’ю українським ЗМІ. У Фонді пояснювали це небажанням афішувати діяльність ліквідаторів та тимчасових адміністраторів через численні погрози з боку колишніх власників та менеджменту банків-банкротів.
Юрій Ірклієнко – один з найвідоміших уповноважених Фонду. Він працював з найбільш резонансними банкрутствами: приймав Терра Банк Руслана Циплакова, наближеного до "сім’ї Януковича", був першим, хто побачив наслідки махінацій у банку Михайлівський Віктора Поліщука, розбирався з "перехресними" заставами у Платинум Банку Григорія Гуртового/Бориса Кауфмана.
Зараз Ірклієнко ліквідує відразу кілька фінустанов. Серед них ще один крупний "пацієнт" – банк Фінанси та Кредит Костянтина Жеваго.
У розмові з LIGA.net Ірклієнко розповів про особливости роботі ліквідатора та розкрив деталі діяльності своїх "підопічних", що стали відомі лише після їхнього банкрутства.
ПРО РОБОТУ ЛІКВІДАТОРА
- У скількох неплатоспроможних банках ви зараз призначені ліквідатором?
- У чотирьох: Фінанси та Кредит, Терра Банк, Фінбанк та Платинум Банк. Донедавна був у Банку Стандарт, Профінбанку та Михайлівському.
- Так часто буває, що одна людина одночасно виводить з ринку відразу чотири фінустанови?
- Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку вже відпрацьована, особливих складнощів не виникає, до того ж алгоритм дій усіх підлеглих чітко визначений нормативними актами Фонду. Це полегшує виконання завдань, незважаючи на кількість банків. Крім того, я, наприклад, практикую скорочення витрат на ліквідацію банку через суміщення посад – одна і та ж людина може бути задіяна в роботі з декількома банками, щоб значно скоротити витрати на оплату праці.
- Оплата відповідає навантаженню? Від чого вона залежить?
- В нас є фіксована ставка, іноді бувають премії. Зважаючи на те, що ми все-таки постійно знаходимося на своєрідній "лінії фронту", погрози та психологічний тиск, постійний контакт з вкладниками та іншими невдоволеними кредиторами, не кажучи про власне обсяг роботи, – ця робота могла б бути більш високооплачуваною.
- Тобто уповноважені є хорошими мішенями для додаткової мотивації з боку колишніх власників банку-банкроту або його вкладників, так?
- У моїй практиці таких пропозицій не було. Зате були погрози.
- Як це виглядало? Можете розкрити деталі?
- Наприклад, з Терра Банком: як тільки ми мали успіхи у кримінальних або господарських судових справах, починався публічний тиск: у пресі з’являлись статті негативного характеру щодо мене і т.п. Коли працював з Михайлівським – звучали словесні погрози щодо мого життя та здоров’я. Прямим текстом.
- Фонд щось може зробити у таких ситуаціях?
- Були подані заяви в поліцію про загрозу життю. Але результату досі немає.
- Ви якось слідкуєте за своєю командою на предмет "корупційної активності"?
- Я довіряю своїм людям і знаю, що вони ніколи мене не підведуть. Крім цього, у нас налагоджено механізм внутрішнього контролю як всередині банків, так і у Фонді.
- А рядові співробітники банків, які залишаються працювати після введення тимчасової адміністрації - їм також довіряєте?
- У них обмежена сфера впливу. Система вибудована так, що усі принципові рішення приймаються колегіально, у Фонді. І ніхто одноосібно просто не може на щось вплинути.
- Скільки людей зараз з вами працює, хто вони?
- У кожному банку різна кількість працівників. Окрім менеджерського складу, що залишився від банку-бнкроту, зі мною постійно працює команда людей, яких я залучаю до роботи у різних фінустановах. Ця команда формувалася поступово – у кожному з неплатоспроможних банків, де я виконував функції уповноваженої особи, намагався відібрати найбільш кваліфіковані кадри. Дехто працює зі мною вже не один рік.
ПРО БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ
- Раніше Фонд та ліквідаторів багато критикували за низьку ефективність управління неплатоспроможними банками. Чому?
- У перші роки було дуже важко. Часом у нас навіть не було нормативної бази – її доводилося розробляти в процесі роботи. Як на мене, зараз ефективність виведення банків з ринку підвищилась – всі процедури прописані, вони чіткі та зрозумілі.
- Як вас та ваших людей сприймає менеджмент неплатоспроможних банків у перші години після введення ТА?
- По-різному. У Терра Банку все було спокійно, спілкування вдалось налагодити доволі швидко – вони розуміли, що рано чи пізно з банком це відбудеться. У Фінбанку та Платинумі теж було нормально. А от у Банку Михайлівський мене зустріли з супротивом, відмовлялись йти на контакт.
- Кажуть, що у Фонді готуються до входження у черговий банк вже за декілька днів до моменту визнання банку неплатоспроможним - це правда?
- Ні. Я, приміром, дізнався, що мене призначено уповноваженою особою у Платинум банк увечері після визнання банку неплатоспроможним, тобто безпосередньо перед введенням ТА. Наступного ранку ми з командою вже були у банку.
- Тобто про ситуацію з банком Михайлівський, яка розвивалась напередодні введення ТА у Фонді теж не знали?
- Коли ми прийшли туди у понеділок – це був шок. Баланс банку, за даними НБУ, станом на ранок п’ятниці був зовсім іншим. Банк вичистили за вихідні дні, напередодні прийняття рішення про визнання його неплатоспроможним. Я досі пам’ятаю ті цифри: по одній угоді вивели з банку 561 млн грн, по другій – 870 млн, по третій – 180 млн грн. Проведено "фіктивне" погашення шляхом перекредитування кредитного портфелю, пов’язаних з Поліщуком (екс-акціонер банку Михайлівський Віктор Поліщук. - Ред.) компаній на 1,2 млрд, виведено кредитний портфель фізичних осіб на 683 млн грн. У касі нічого не було, коррахунок майже порожній. Більше того, зачистили базу даних клієнтів, поставили блоки на важливе програмне забезпечення. Нам доводилося усе це відновлювати.
- Ви встигли поспілкуватися з менеджментом банку, який міг бути пов'язаний з цими операціями?
- Вони на контакт не йшли і, як правило, звільнялися у перші тижні після ТА.
- З екс-головою правління Ігорем Дорошенком зустрічалися?
- Ні, жодного разу.
- Він намагається довести у суді, що не причетний до махінацій в банку.
- Так, намагається, але докази свідчать проти нього. Сподіваюсь, уникнути відповідальності йому не вдасться.
- Ви кажете, що IT-служба Михайлівського свідомо блокувала програмне забезпечення. Рядовим працівникам, які могли брати у цьому участь, щось загрожує з точки зору правової відповідальності?
- Це питання до правоохоронних органів. Наскільки мені відомо, зараз справи про виведення активів з банку Михайлівський в рамках кримінального провадження знаходяться на стадії передачі до суду. У них фігурують члени правління та топ-менеджменту. В притягненні винних до відповідальності важливо виявити ідеологів злочину, а не звичайних виконавців.
- Наразі виглядає, що Фонд гарантування програє спір з компанією Фагор, що була пов'язана з банком. Дійшло вже навіть до Верховного суду. Якщо мова йде про відверте шахрайство, чому цього не вдалося довести у судах?
- Не зовсім так. Суди про які ви говорите – це лише частина процесів, які пройшли в судах адміністративної юрисдикції. Ці процеси якраз є дуже яскравим прикладом поверхневого розгляду нікчемності правочинів суддями, коли рішення виносять фактично без доказів і з грубими порушення процесу. Чому? – питання, мабуть, риторичне. На даний момент Верховний суд зупинив дію рішень усіх попередніх інстанцій, розгляд триває.
- Тобто рішення ВС ще немає? Як далі розгортатиметься ця справа?
- Так, Верховний суд ще не виніс рішення. Наразі очікуємо на нього і сподіваємось, що оновлений суд касаційної інстанції зверне належну увагу на чисельні порушення, допущені судами попередніх інстанцій, та прийме сторону Фонду. Наскільки мені відомо, вже сформована правова позиція Верхньої палати Верховного суду, і вона на користь Фонду.
- Наскільки Фагору допомогла його медіа-активність у перші місяці після введення адміністрації до Михайлівського? Вони усіляко закликали боржників банку погашати кредити на користь Фагору, а не Фонду гарантування.
- Частина клієнтів дійсно сплачувала борг на користь Фагору. Але при цьому клієнти скаржились, що їм навіть погрожували, тому можна уявити, як на них тиснули.
- У пресі був скандал у зв’язку з тим, що ви визнавали нікчемними ряд операцій Михайлівського, однак потім були змушені доводити цю позицію у суді. Тобто, критерії нікчемності іноді могли бути необґрунтованими. Наскільки часто ви програвали подібні справи?
- Слід розуміти, що договір є нікчемним, якщо він укладений або виконаний не у відповідності до діючих законодавчих норм. Якщо контрагент з цим незгодний у нього є право довести справжність правочину у суді. У Терра Банку та Михайлівському було виграно більшість судів, у тому числі щодо операцій сумнозвісних компаній ІРЦ та КІЦ на 1,6 млрд грн, а також стягнення заборгованості з Ельдорадо. Ряд процесів досі перебувають на розгляді.
- Які шанси банку на повернення хоча б якогось майна після тривалих судових спорів?
- Так, позичальники часто використовують недосконалості судової системи для затягування процесу стягнення заставного майна для виведення його з-під застави. Ми оскаржуємо такі рішення та повертаємо активи в судовому порядку або в межах кримінальних проваджень, якщо порушення мають ознаки злочину. Здебільшого проблема в таких ситуаціях полягає й у тому, що державні виконавці часто підходять до питання стягнення майна позичальників формально.
ПРО ПЛАТИНУМ ТА ЗВИНУВАЧЕННЯ У КОРУПЦІЇ
- У перші роки кризи ліквідаторів часто критикували за непрозорість при продажу найбільш цінного майна банків-банкротів. Розкажіть, як це відбувалося?
- Я приписую подібні закиди в пресі на рахунок власників банків, які намагалися усіляко гальмувати процес ліквідації, з метою відволікання уваги від власних зловживань.
- Конкретно про вас у ЗМІ також були публікації щодо "дроблення" вкладів у Терра Банку - також "закиди"?
- Так, були, але зверніть увагу, що поява таких публікацій у пресі співпадає з активізацією розслідування кримінальної справи Генпрокуратурою на підставі поданої мною додаткової інформації щодо дій топ-менеджменту банку. В такий спосіб певні зацікавлені особи намагались дискредитувати мене, учинити тиск.
- Тобто менеджмент Терра Банку все ж мав стосунок до виведення коштів?
- У даній ситуації є вигодонабувачі – акціонери банку, а є менеджмент (підписанти), який діяв за вказівкою власників. Особи, причетні до доведення банку до неплатоспроможності, в тому числі деякі члени наглядової ради, зараз переховуються від правоохоронних органів. Менеджмент, здебільшого, проходить у справі у якості свідків.
- У Платинум та Фінбанк Вас призначали свідомо, враховуючи їхню спорідненість?
- Так, у цих банків спільні власники, і між ними проводилось дуже багато операцій. У таких випадках ліквідацією простіше займатися одній уповноваженій особі. Це також полегшує проведення позовної діяльності.
- У НБУ казали, що велика частина кредитного портфелю Платинуму - це кредити повя'заним особам.
- Майже весь кредитний портфель, який залишився у Платинум банку, - це портфель, отриманий від Фінбанку ще задовго до визнання банку неплатоспроможним. Деякі кредити навіть мають забезпечення. Але у цьому масиві є один цікавий прецедент – великий пул кредитів майже на 2 млрд грн, виданий під забезпечення майнового комплексу Рокитнянського гранкар’єру. Коли ми почали розбиратися, виявилося, що на момент укладення кредитної угоди цей об’єкт вже частково знаходився у заставі за кредитами банку Надра.
- Тобто одна і та ж застава була оформлена у двох різних банках?
- Так, зараз щодо цієї справи проводиться кримінальне провадження, її передано в суд. Саме через це оціночна вартість загального кредитного портфелю значно нижча балансової.
- З боку власників банку Платинум є хоч найменше бажання гасити заборгованість за кредитами, виданими пов’язаним особам? Ви вважаєте бенефіціаром Бориса Кауфмана?
- За офіційними даними власниками істотної участі Банку є компанія Платинум Паблік Лімітед і Григорій Гуртовий, який зараз знаходиться у Ізраїлі. Особливого руху у бік погашення зобов’язань власники не демонструють. Кредити Платинум банку вже декілька разів виставлялися на торги, але їх ніхто не купив. Думаю, власники банку мали б бути зацікавлені у цьому, тому що по ним є ряд кримінальних проваджень.
- Ви говорили, що банк не готувався до тимчасової адміністрації. Виходить, Кауфман реально збирався докапіталізувати банк?
- На момент, коли тимчасова адміністрація зайшла у банк, там дійсно було надходження 120 млн грн живих грошей, які раніше вносив Кауфман. Голова правління розповідав, що вони розраховували і на подальшу докапіталізацію. Також, головна ознака того, що банк не готувався до виведення з ринку – це відсутність дроблення вкладів. У Платинум банку був лише один такий випадок – у Запоріжжі роздробили 1,2 млн грн на шістьох осіб. Але більшість великих вкладників банку "позависали" з великими сумами.
ПРО БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ТА БОРГИ ЖЕВАГО
- У Фонді нещодавно відмічали конструктивну позицію власника банку Фінанси та Кредит, який ви наразі ліквідуєте. Як це співставно з тим, що компанії Костянтина Жеваго активно судяться з Фондом щодо майнового забезпечення та намагаються оскаржити договори поруки?
- Можу сказати, що по ряду кредитів, виданих пов’язаним з Жеваго компаніям, дійсно проходить поступове погашення заборгованості, при тому великими сумами.
Щодо оскарження поруки – це теж правда, але тут є нюанс: свого часу менеджментом банку допускались системні та грубі порушення при оформленні/переоформленні угод. В таких випадках у нас шансів виграти справу практично немає.
- Тим не менш складається враження, що Жеваго свідомо затягує час у судах, враховуючи ту кількість судових процесів.
- Таку позицію займаэ дуже велика кількість позичальників, які розуміють, що борги треба гасити, однак намагаються дотягти до "кращих часів", щоб спокійно розрахуватись та залишити майно за собою. У Жеваго, вочевидь, на даний момент є проблеми з вільними коштами, тому ми бачимо чисто технічне затягування судових процесів, коли окремі позичальники свідомо йдуть у процедуру банкрутства. Однак він дійсно декларує, що готовий розрахуватись зі своїми боргами протягом певного часу. Серед усіх банків, де я призначений уповноваженою особою, це єдиний екс-власник з такою позицією.
- Маємо свіжий приклад заводу Росава, який будуть банкротувати з метою реструктуризації бізнесу. Фонд коментуючи цю ситуацію, допускав, що таким чином Росава просто хоче уникнути зобов’язань перед банком Фінанси та Кредит на 2 млрд гривень. У який бік зараз рухається ця історія?
- Поки, що є оголошення про припинення юрособи, проходить збір кредиторських вимог. Ситуація може піти у різних напрямках і ми звичайно намагаємось підготуватись до будь-якого розвитку подій.
- У інших судах позичальники – також з групи Жеваго – оскаржують не сам борг, а конкретні умови договору, наприклад, розмір процентної ставки. Чому Фонд зі свого боку судиться з такими компаніями? Якщо вони не проти платити, чому б не домовитися?
- Це один із способів захисту і спроб призупинити процеси по стягненню заборгованості. Такий спосіб не є новим, кожен банк, в незалежності від того, діючий він чи виводиться з ринку, стикається з таким ситуаціями та має захищатись.
- Але домовитися з вами можна?
- Ні. Нам за законом заборонено робити прощення, списання і т.п.
- У вас виникали проблеми з виконавчою службою стосовно майна ФіКу. Що там відбувається, чим незадоволений банк?
- Згідно з законом з моменту початку ліквідації банку повинні припинитися усі арешти на майно банку. Коли я зайшов у ФіК, на майно банку було накладено понад 20 арештів – на сьогодні зняті майже всі, окрім одного. Поступово ситуації нормалізується, є вже відповідні рішення суду. У нас були підозри щодо "корупційного" інтересу з боку держвиконвців, але будемо сподіватися що вони все-таки зрозуміють, що норми закону потрібно дотримуватися.
- Чим це загрожує Фондові, якщо справа не владнається?
- Юридичних ризиків тут немає, є ускладнення процесу укладення договорів та є ризики певних маніпуляцій інформацією у публічній площині.
- ФіК кредитував не лише компанії Жеваго, у банку був пул кредитів структурам власника банку Михайлівський Віктора Поліщука. Що з цими активами зараз? Не обслуговуються?
- Загальна заборгованість по семи юрособам, які пов’язані з Поліщуком – близько 6 млрд грн. Всі сім – це класичний приклад пустих компаній: один директор, формально сформовані значні оборудки, кредити оформлені без належного забезпечення, або із забезпеченням цінність якого завищена в декілька разів. Природньо, компанії позику повернути не в змозі. Велика частина з названих компаній знаходяться в самоліквідації. За даними схемами шахрайства порушено кримінальне провадження.
- Подібні речі не могли пройти без відома топ-менеджменту?
- Так.
ПРО ПРАВА КРЕДИТОРІВ
- Нещодавно прийнятий парламентом закон щодо прав кредиторів якось полегшить життя банків-банкротів?
- Ми на це особливо не розраховуємо. Діємо у рамках вже підписаних договорів та законодавства, яке регулює діяльність самого Фонду. Багато що залежить і від самих позичальників – наприклад, нас довго просили зробити реструктуризацію по іпотеці фізосіб. Фонд це зробив, але реальних запитів досі мало.
- Користуєтеся послугами колекторських компаній?
- У Фонду є акредитовані компанії, усю прострочену заборгованість більше 90 днів сортують за певними ознаками. Нас інформують, що певним пулом кредитів фізосіб буде займатися колекшн. Все, що менше 90 днів – прерогатива самих банків. Наприклад. У Платинума залишився свій колекшн-підрозділ – сім чоловік, робота яких досить ефективна. В день у Платинума від 500 000 до мільйона гривень повернень. На старті, коли тільки починалася ліквідація було до 2 млн в день.
- Куди йдуть ці кошти? Банк може ними розпоряджатися?
- Під час ліквідації кожному банку відкривається накопичувальний рахунок у НБУ.
На накопичувальний рахунок зараховуються кошти такого банку і усі надходження на його користь. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат на здійснення процедури ліквідації. Пріоритетом залишається задоволення вимог кредиторів.
- Ліквідатори банків раніше ніколи не були надто публічними людьми. Що змінилося, що ви нарешті погодилися на інтерв’ю?
- У нас дуже специфічна робота. У найгарячіші часи масового виведення банків з ринку нам було не до публічності.
Сергій Шевчук