Чем вообще занимается НБУ? 10 стыдных вопросов и простых ответов

Як держава впливає на економіку?

Є два основні інструменти впливу: фіскальна політика - бюджетно-податкова в українській термінології, та монетарна політика - грошово-кредитна. Це зовсім різні типи політики.

Фіскальна пов’язана з бюджетом, це рішення, які приймає парламент про податки і витрати держави, субсидії, пенсії та інші види підтримки для соціально вразливих верств населення.

Монетарна політика - це про кількість грошей в економіці та відсоткові ставки. 

За допомогою цих політик держава стимулює економіку під час економічного спаду. 

Як стимулюють економіку? 

Історично більшість економічних криз були спричинені падінням попиту в економіках різних країн. Відповідно, для відновлення економічного зростання потрібно стимулювати сукупний попит. На це спрямована стимулююча фіскальна та монетарна політики.

Економічному зростанню також сприяє зростання сукупної пропозиції, і держава звичайно ж повинна створювати для цього відповідні умови. Але фіскальна і монетарна політики за своєю природою спрямовані більше на стимулювання сукупного попиту, ніж пропозиції. 

То що робить НБУ?

Національний банк впроваджує монетарну політику. А фіскальну політику - Міністерство фінансів.

Їх завданням є покращення загального добробуту, тобто ріст ВВП, низький рівень безробіття та низький рівень інфляції. 

Як працює монетарна політика? 

Основний механізм, через який вона впливає на попит, - це відсоткові ставки. Це ставки по кредитах та депозитах, і вони є ціною грошей.

Якщо в економіці з якоїсь причини впадуть відсоткові ставки по кредитах, тоді гроші стануть дешевшими, і це збільшить купівельну спроможність споживачів.

Так, якщо людина може взяти позику на купівлю холодильника під дуже низький відсоток, то попит на ці товари значно збільшиться. Таким чином зниження відсоткових ставок спричиняє зростання сукупного попиту в економіці і навпаки. 

Чим вищі ставки по депозитах - дохід на заощадження, тим більше люди заощаджують, і тим менше витрачають на поточне споживання. Якщо ж відсоткові ставки по депозитах падають, то люди краще витратять кошти на поточне споживання замість того, щоб покласти їх в банк під малий відсоток. Таким чином нижчі відсоткові ставки знову ж таки стимулюють споживання і сукупний попит в економіці.

А за рахунок збільшення сукупного попиту зростає рівень виробництва, і відповідно відбувається загальне стимулювання економіки.

НБУ має бути незалежним. Це як? 

Розглянемо, що відбулося в 90-х роках в Україні після розпаду Радянського Союзу. В Україні не було власних інституцій, і в уряду не було грошей. Натомість був величезний неефективний державний сектор, який був основним роботодавцем країни. Людям треба було платити зарплати, але грошей не було.

Як цю проблему вирішує уряд? Тисне на центральний банк, якому належить право друкувати гроші, щоб покрити дефіциту бюджету через грошову емісію. В результаті – гіперінфляція.

Якщо центральний банк не є незалежним від уряду, то уряд завжди намагатиметься фінансувати свої дефіцити саме через грошову емісію, бо це найпростіший спосіб отримання грошей. І це закінчується інфляцією або навіть гіперінфляцією. Тому і йде мова про незалежність центрального банку. 

Що повинен робити НБУ?

Утримувати стабільний рівень цін. Він намагається досягти певного конкретного рівня інфляції в країні. Цей рівень інфляції достатньо низький, зараз ця мета – 5%, наразі фактичний рівень набагато більший і Нацбанк намагається з часом вийти на встановлену мету.

Як НБУ впливає на інфляцію? 

Вплив дуже непрямий. Нацбанк не встановлює ціни і уряд не встановлює ціни - крім певного переліку соціально важливих товарів. Ціни встановлюються ринком, а Нацбанк може тільки давати якісь стимули, щоб вплинути на попит і пропозицію і таким чином змінити ціни.

Уявимо класичну модель попиту і пропозиції: якщо сукупний попит зросте, ціни – зростуть. І навпаки. Тобто, якщо нам треба стримати інфляцію, треба стримати зростання сукупного попиту. В сукупному попиті є чотири складові: попит домогосподарств, виробників, держави і зовнішнього сектору.

Як його знизити? За допомогою підняття відсоткових ставок, тоді споживання та інвестиційний попит впадуть.

Як НБУ втручається в ринок?

Через облікову ставку. Облікова ставка – це ставка, за якою комерційні банки можуть брати позики у Національного банку. Якщо ця ставка падає комерційні банки починають більше брати гроші у Нацбанку. І для того, щоб ці гроші "працювали", потім видають кредити своїм клієнтам під відповідно нижчі відсотки. Так само комерційні банки мають стимул пропонувати своїм вкладникам депозити під нижчі відсотки, оскільки в них тепер є альтернативне джерело коштів у вигляді дешевих кредитів від Нацбанку. Цей процес займає певний час.

Є ще інші інструменти - операції на відкритому ринку. Наприклад, коли НБУ робить закупівлі на міжбанківському ринку доларів чи євро, то він "забирає" у комерційних банків долари і натомість віддає їм гривню. У банків на руках опиняється багато гривні, тому з нею треба щось робити – давати кредити. І якщо гривень багато, то кредити видаються за меншою ставкою. Таким чином, кількість грошей в економіці збільшується, а їхня вартість – падає. 

Але потрібно пам’ятати, що є так звані лаги економічної політики - тобто між використанням інструментів та відповіддю на них з боку інфляції може пройти від 6 місяців до двох років. 

Загалом є дуже багато факторів, що впливають на економіку та ціни, які важко проконтролювати та спрогнозувати. Наприклад, стихійні лиха чи так звані "тваринні інстинкти" - оптимізм чи песимізм споживачів.

Як НБУ вирішує, скільки грошей надрукувати?

Важливим питанням є не те, скільки має бути грошей в економіці, а те, якими мають бути відсоткові ставки для досягнення бажаного рівня інфляції.

Як досягти бажаного рівня інфляції?

Треба дуже добре спрогнозувати, що станеться з попитом та пропозицією у майбутні рік чи два. Треба передбачити рух багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів, зокрема стан зовнішніх ринків, оскільки Україна багато експортує та імпортує. Спочатку робиться прогноз рівня інфляції у базовому сценарії  - без змін у монетарній політиці. Потім  отримана цифра, наприклад, 10 відсотків, порівнюється з бажаною – 5 відсотків.

Що у цьому випадку треба зробити? Зменшити сукупний попит шляхом підвищення відсоткових ставок, наприклад. На скільки її підвищити? Це - певною мірою мистецтво. Є певні правила, які допомагають сформувати розуміння напрямку руху, але точну цифру дуже важко вирахувати. Цим і займається Національний банк.

 

Автор - Олеся Верченко, академічний директор Київської школи економіки

Информационное партнерство LIGA.net и KSE происходит на безоплатной основе. Если у вас есть идеи о темах будущих эксплейнеров, пишите на D.Manucharian@liga.net мы обязательно передадим ваши пожелания нашим партнерам в KSE