На численні прохання підприємців, а також через бездіяльність виконавчої влади щодо вдосконалення системи автоматичної зупинки реєстрації ризикових податкових накладних та виправлення помилок, депутати розробили та зареєстрували законопроект №7115, який повертає систему в тестовий режим. Профільне міністерство одразу почало атаку на цей законопроект, розробивши свій варіант вирішення проблеми. До цього додалися листи від асоціацій, зустрічі з бізнесом та шантаж відшкодуванням ПДВ, нарешті лист від регіонального представництва МВФ.

Перед тим як щось підтримувати чи навпаки, треба розібратися в цьому. Давайте подивимось які проблеми вирішують чи не вирішують обидва законопроекти.

При запровадженні зупинки податкових накладних в законодавця було дві мети: побороти "скрутників" та "пересортників" – торговців схемним ПДВ, а також ввести для чесних платників норму про безспірність податкового кредиту, якщо відповідна податкова накладна зареєстрована.

Першої мети, на жаль, не досягнуто. ГПУ та СБУ і надалі звітують про припинення роботи конвертаційних центрів, які допомагали підприємствам реального сектору ухилятися від сплати ПДВ вже під час роботи СМКОР - схемний ПДВ і далі можна купити. Більше того, зорганізувався новий вид незаконного "бізнесу": як обдурити СМКОР і в обхід неї зареєструвати податкову накладну.

Читайте также - Глава OTP Group: Мы хотим контролировать минимум 5% каждого рынка

Критерії ризиковості операцій затверджуються наказом Мінфіну, який є регуляторним актом, підлягає погодженню з міністерствами та відомствами, тому внести в нього зміни – довгий процес, який триває місяцями. Якщо ділки знайшли, як обдурити систему і пробили в ній дірку (як було в липні-серпні цього року з реєстрацією ними податкових накладних по звільненим операціям), то швидко покласти цьому край та оперативно змінити критерії Мінфіну не вдається. Практика свідчить, що такі зміни в критерії вносяться місяцями. В цей час чесні платники потерпають через блокування їх ПДВ, від них відмовляються покупці, а від оборудок цих ділків страждає державний бюджет. Тому для оперативності реагування системи на хитрощі податкових злодіїв, затвердження критеріїв ризику варто передати на рівень наказу ДФС.

Більше того, при затвердженні критеріїв ризиковості операцій Мінфін спотворив зміст, який закладався законодавцем та дискримінував один бізнес відносно іншого і за обсягом сплачених податків, і за видом діяльності. Так, спочатку Мінфін вивів з-під моніторингу та відповідно з-під блокування накладних всіх великих платників у разі, якщо в минулому році підприємством сплачено більше 5 млн грн податків.

Потім, по суті, з-під моніторингу були виведені аграрії, зокрема ті, що були у реєстрі спецрежимників до 2017 року або ті, які були в реєстрі отримувачів бюджетних дотацій в 2017 році, та мають 200 га землі і не змінювали директора та власника. Так, їх технологічні картки враховуються в СМКОР автоматично. За залишковим принципом виявилось, що дія СМКОР поширюється на українських виробників, перевізників, будівельників, підприємств сфери послуг. Це – основа українського малого та середнього підприємництва.

Чтобы прочесть этот материал нужно оформить подписку. Перейдите к полной версии страницы.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net