Что не так с блокировкой налоговых накладных

На численні прохання підприємців, а також через бездіяльність виконавчої влади щодо вдосконалення системи автоматичної зупинки реєстрації ризикових податкових накладних та виправлення помилок, депутати розробили та зареєстрували законопроект №7115, який повертає систему в тестовий режим. Профільне міністерство одразу почало атаку на цей законопроект, розробивши свій варіант вирішення проблеми. До цього додалися листи від асоціацій, зустрічі з бізнесом та шантаж відшкодуванням ПДВ, нарешті лист від регіонального представництва МВФ.

Перед тим як щось підтримувати чи навпаки, треба розібратися в цьому. Давайте подивимось які проблеми вирішують чи не вирішують обидва законопроекти.

При запровадженні зупинки податкових накладних в законодавця було дві мети: побороти "скрутників" та "пересортників" – торговців схемним ПДВ, а також ввести для чесних платників норму про безспірність податкового кредиту, якщо відповідна податкова накладна зареєстрована.

Першої мети, на жаль, не досягнуто. ГПУ та СБУ і надалі звітують про припинення роботи конвертаційних центрів, які допомагали підприємствам реального сектору ухилятися від сплати ПДВ вже під час роботи СМКОР - схемний ПДВ і далі можна купити. Більше того, зорганізувався новий вид незаконного "бізнесу": як обдурити СМКОР і в обхід неї зареєструвати податкову накладну.

Читайте также - Глава OTP Group: Мы хотим контролировать минимум 5% каждого рынка

Критерії ризиковості операцій затверджуються наказом Мінфіну, який є регуляторним актом, підлягає погодженню з міністерствами та відомствами, тому внести в нього зміни – довгий процес, який триває місяцями. Якщо ділки знайшли, як обдурити систему і пробили в ній дірку (як було в липні-серпні цього року з реєстрацією ними податкових накладних по звільненим операціям), то швидко покласти цьому край та оперативно змінити критерії Мінфіну не вдається. Практика свідчить, що такі зміни в критерії вносяться місяцями. В цей час чесні платники потерпають через блокування їх ПДВ, від них відмовляються покупці, а від оборудок цих ділків страждає державний бюджет. Тому для оперативності реагування системи на хитрощі податкових злодіїв, затвердження критеріїв ризику варто передати на рівень наказу ДФС.

Більше того, при затвердженні критеріїв ризиковості операцій Мінфін спотворив зміст, який закладався законодавцем та дискримінував один бізнес відносно іншого і за обсягом сплачених податків, і за видом діяльності. Так, спочатку Мінфін вивів з-під моніторингу та відповідно з-під блокування накладних всіх великих платників у разі, якщо в минулому році підприємством сплачено більше 5 млн грн податків.

Потім, по суті, з-під моніторингу були виведені аграрії, зокрема ті, що були у реєстрі спецрежимників до 2017 року або ті, які були в реєстрі отримувачів бюджетних дотацій в 2017 році, та мають 200 га землі і не змінювали директора та власника. Так, їх технологічні картки враховуються в СМКОР автоматично. За залишковим принципом виявилось, що дія СМКОР поширюється на українських виробників, перевізників, будівельників, підприємств сфери послуг. Це – основа українського малого та середнього підприємництва.

Читайте также - Капитал, заемщик, деньги. Что мешает кредитовать бизнес в Украине

Отже, СМКОР не чіпає великих, він стане поблажливим до аграріїв, "чорні сили" знають, як його пробити програмно і зареєструвати накладні, однак він прицільно б'є по основі нашого бізнесу. Тому виникла потреба припинити це знущання над нашими звичайними підприємствами та змінити філософію роботи системи: реєструються всі податкові накладні, а якщо загораються ризики та ДФС бачить, що це скрутка чи безтоварна операція, начальник ДФС має право прийняти рішення про зупинку реєстрації. Конкретна людина, яка несе за своє рішення юридичну відповідальність, як суб'єкт владних повноважень. Це і передбачено в депутатському законопроекті 7115, який повертає роботу систему в тестовий режим і дає виконавчій владі відстрочку для виправлення критеріїв, усунення дискримінації за обсягом сплачених податків, підготовки людських та технічних ресурсів, налаштування нормальної роботи кабінету платника та відповідного ПЗ, врешті-решт навіть розробки нормального повідомлення для платника з інформацією, який саме документ йому потрібно надати на розгляд Комісії в ДФС. Це те "домашнє завдання" Мінфіну та ДФС, яке вони не виконали за перше півріччя цього року, коли мав відбуватися, але не відбувався тестовий режим роботи СМКОР.

Звісно, окремим діячам важко визнати незадовільність власної роботи, тому Мінфін почав проводити зустрічі з бізнесом та говорити на них, що припинення блокування накладних призведе до неможливості відшкодування ПДВ. Хочу всіх заспокоїти: це не пов'язані речі. Прозоре відшкодування ПДВ згідно хронологічного реєстру – незворотній процес, який почався згідно проголосованого Парламентом закону номер 1797 в квітні 2017 року, коли до блокування накладних залишалось ще 3 місяці. Стверджувати залежність відшкодування від реєстрації податкових накладних є відвертими спекуляціями та намаганням розділити бізнес-спільноту на великих і малих, білих і нечесних за принципом: "розділяй і володарюй!".

Деякі підприємства та великі асоціації навіть листи підтримки написали, що система блокування накладних є хорошою (адже їх вона прямо не чіпає), її треба лишити і лише трохи доопрацювати. Начебто адресуючи їх вимоги, Мінфін розробив свій законопроект, який говорить, що у разі не ухвалення Комісією ДФС рішення щодо розблокування чи нерозблокування накладної протягом 5 днів, така накладна реєструється автоматично. Однак, такі бізнес-асоціації не врахували того, що законопроект Мінфіну не вирішує проблему тих підприємств, які на сьогодні стоять в процедурі адміністративних оскарження рішень комісії по блокуванню. Натомість, законопроект 7115 їх накладні розблоковує.

Читайте также - Представитель МВФ: Сейчас критический момент для Украины

Окрім того, треба враховувати, що навіть якщо накладні вашого підприємства за ознакою обсягу сплачених податків не блокуються, то можуть блокуватися накладні ваших постачальників, і ви втрачатимете право на податковий кредит. Наприклад, аграрії будуть, по суті, виведені з-під удару СМКОР, однак вони закуповують в постачальників аграрну хімію та паливно-мастильні матеріали, і накладні з вхідним кредитом по цих операціях можуть бути заблоковані. Цю проблему вирішує тільки законопроект 7115.

Ще одне нововведення законопроекту: з метою встановлення контролю за податківцями законопроектом впроваджено щотижневе оприлюднення на сайті ДФС загальної кількості податкових накладних, поданих на реєстрацію в ЄРПН, їх кількості, що стали об'єктом автоматизованого моніторингу відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, кількості, по яким прийнято рішення про зупинення, по яким подані письмові пояснення та копії документів тощо.

Крім того, вже сьогодні в ст.56 ПКУ є норма про 5 днів по адміноскарженню рішення комісії. Вона не працює. Більше того, те, що пропонує Мінфін може стати фактором корупції: домовляєшся з ДФС, що 5 днів подане повідомлення з документами не розглядатимуться, ДФС просто "не встигає" і на 6 день реєстрація накладної поновлюється. Чим не механізм для схемників? Які, до речі, в такому разі отримають безспірний кредит, який не може бути перевірений згідно з ПКУ, а для кримінального переслідування нема підстав – податкова міліція без повноважень, фінансова поліції не створена. Тому, законопроект Мінфіну лише створює фактори для корупції та не вирішує проблему українських платників – малих та середніх виробників, перевізників, торговців, будівельників по суті.

Тетяна Острікова,
Член комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики