Золото дорожчає. Як вплине на Україну висока вартість дорогоцінного металу

Ціна злитків золота за унцію металу (31,1 грама) зросла з початку року на 13% до $2330 за унцію. Тільки за перший тиждень квітня вартість підвищилася на 4%. І зростає далі.

Як зазначає агентство Bloomberg, єдиної відповіді щодо причин дорожчання дорогоцінного металу немає.

LIGA.net аналізувала фактори, які призвели до підвищення вартості золота, і можливий вплив цього на Україну.

Причини подорожчання: що відомо?

Серед можливих причин – світова інфляція, майбутні вибори в США, стурбованість Центральних банків геополітикою, неминучість зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США (ФРС) або все разом.

"Ключовим рушієм ціни золота з початку року були очікування нижчих ставок центральних банків. Перш за все американської ФРС і Європейського центрального банку (ЄЦБ). Нижчі ставки центральних банків призводять до падіння доходності головних конкурентів золота у сегменті мало ризикових активів – державних облігацій у США і Європі. А отже, підвищують привабливість золота. Відтак попит на золото зростав не тільки серед інвесторів, але й у центральних банків країн, що розвиваються", – розповів LIGA.net голова голова департаменту корпоративного аналізу фінансової групи ICU Олександр Мартиненко.

Водночас інвестори влаштували "полювання" саме за фізичним металом – і не купували біржові фонди. Це так звані ETF-фонди – Exchange Traded Fund, основним активом яких є золото. Роками до цього це було одним із найпростіших способів заощаджувати та заробляти за допомогою золота.

"Особливо активними покупцями дорогоцінного металу залишаються Резервний банк Індії та Народний банк Китаю. Останній, схоже, також паралельно переслідує ціль знизити свою залежність від долара США", – констатує Мартиненко.

Березень став 17-м місяцем поспіль, коли Центральний банк Китаю купував золото для своїх резервів, чим підлив олії у вогнище купівельного буму.

На цьому тлі вже на початку року експорт золота з РФ до КНР оновлював максимуми постачань та продажів. 

Країна-окупант експортувала до Китаю золота на $5,5 млрд, що вп’ятеро більше, ніж за останні 11 років. Це також зробило Китай найбільшим покупцем золота у РФ – майже 80% загального російського експорту золота.

Однак дані, оприлюднені китайськими чиновниками, зовсім інші. Центральний банк Китаю заявив, що з січня до жовтня 2023 року Китай імпортував із Росії золота лише на $33 млн. Це явно не збігається з російськими даними. Тож деякі аналітики вважають, що Центральний банк Китаю може таємно збільшувати свої золоті резерви, щоб підготуватися до надзвичайних ситуацій на тлі невпевненості в економіці.

Ще у 2023 році стало вiдомо, що основними покупцями золота у РФ стали Туреччина, ОАЕ і китайський Гонконг. Десятки дрібних гравців у секторі золота – логістичні фірми та трейдери – після обмеження торгів через санкції захопили торгівлю російськими злитками. Це приносить окупантам валютні надходження та забезпечує можливості обходу обмежень.

Туреччина ще у січні 2024 року купила 23 тонни золота, що зробило її найбільшим покупцем дорогоцінного металу серед центральних банків у світі за цей період. Країна накопичила загалом 565 тонн золота, що є найвищим за всю історію показником згідно з даними Всесвітньої ради із золота.

Вранці 8 квітня ціни на золото сягнули максимуму в $2353,79 за тройську унцію (31,1 грама) проти приблизно $2000 за унцію в середині лютого.

Серед причин, як вказує Олександр Мартиненко, на перший план виходить такий підтримувальний для золота фактор, як геополітичні ризики. Золото вважають "тихою гаванню" для інвестицій. І якщо ринки вже тривалий час непокоять наслідки агресії РФ проти України, загроза вторгнення Китаю на Тайвань і воєнні дії в секторі Гази, то зараз також зростають страхи відкритого протистояння між Ізраїлем та Іраном. А ще – інвестори все більше побоюються політичної нестабільності, яку можуть спричинити президентські вибори в США.

"Золото – це традиційний інструмент диверсифікації глобальних ризиків, особливо коли є невизначеність стосовно доларових інструментів інвестування", – пояснює в коментарі для LIGA.net аналітик центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.

Зараз вплив американських виборів на загальну невизначеність буде тільки зростати, в той час коли інші геополітичні проблеми далекі від вирішення. Найбільш імовірно, що закуповувати золото азійські центробанки не припинять. Отже, можна припустити, що вартість золота найближчим часом залишиться близько поточних рівнів. Як мінімум – воно не буде дешевшати.

Як це може вплинути на Україну?

Попри ажіотаж на світових ринках, в Україні його вплив на фінансову систему мінімальний. Відлуння цих процесів можливе тільки коригуванням цін на ювелірних чи нумізматичних ринках.

Щодо фінансово-банківської сфери, то донедавна в українців була можливість відкриття рахунків у банках у золоті з нарахуванням відсотків у вигляді грамів та можливості забрати його або фізично, або в еквіваленті вартості. Та фінустанови, які намагалися працювати за "золотими депозитами", ще до початку повномасштабного вторгнення припинили просування таких продуктів для широкого кола клієнтів.

Нацбанк не купує золото на зовнішніх ринках. Хоча допускає купівлю цього металу всередині країни як брухту. Для чого щоденно формує ціну.

Ціни закупівлі Нацбанком менші, ніж у ломбардах, куди українцям найпростіше здати цей метал. Середня ціна на золото в ломбардах України становить 3100 грн/грам за золото 999 проби.

Тобто станом на 12 квітня в ломбардах золото найвищої проби (а саме із такого формують банківські зливки) у вигляді брухту коштувало на 215 грн дорожче закупівельних цін НБУ. 

Цікаво, що попри усталену практику виміряти запас міцності країн саме у золоті та валютах – так званих золото-валютний резервах, – НБУ у своїй звітності використовує інший термін: міжнародні резерви.

"Міжнародні резерви – високоліквідні активи Національного банку в іноземній валюті та золоті, які використовуються для проведення валютних інтервенцій та забезпечення платежів органів державної влади", – пояснюють банкіри.

Як свідчать офіційні дані, фізичний обсяг золота в резервах НБУ з 2021 року залишається на рівні 27,1 тонни. Це трохи більше ніж 4% загальних активів. 

Тож зараз свої запаси Україна формує переважно у валюті. Станом на 1 квітня 2024 року міжнародні резерви України, за попередніми даними Нацбанку, становили $43,76 млрд. У березні вони зросли на 18%.

"Стосовно того, як впливає на Україну підвищення вартості золота на світових ринках, то тут може бути тільки одне питання – чому НБУ його не купує в резерви? Адже центробанки інших країн заробляють на цьому, на зростанні його ціни. Наразі у запасах Нацбанку його близько 4%, а переважна частина – валюта", – зазначає Кущ.

Він звертає увагу на те, що у країнах ЄС центробанки можуть тримати до половини своїх резервів у золоті. Основні тримачі запасів цього металу у світі – Міжнародний валютний фонд та Федеральна резервна система США. Орієнтуються на золото для запасів і країни Азії.

Кущ вважає, що причинами цього може бути певна домовленість з міжнародними партнерами, які надають допомогу, про переважне інвестування в цінні папери США. Водночас дохідність за ними зараз нижче, ніж можливість заробітку на збільшенні ціни золотих зливків. 

"Якби НБУ проявив наполегливість у цьому питанні, думаю, він міг би переконати наших партнерів у доцільності цього, адже це потенційні ресурси", – зазначає експерт.