Із 22 липня в Україні на ще один державний банк стало більше. До Приватбанку, Ощадбанку, Укргазбанку і Укрексімбанку додався Сенс Банк.

Про націоналізацію Сенс Банку (до грудня 2022 року – "Альфа Банк Україна") підсанкційного російського олігарха Михайла Фрідмана почали говорити ще у жовтні 2022 року.

Саме тоді, коли Нацбанк очолив Андрій Пишний. Втім, рішення про виведення Сенс Банку із ринку правління Нацбанку спромоглося прийняти лише 20 липня 2023 року. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) ввів туди тимчасову адміністрацію. А вже наступного дня – 22 липня – продав 100% акцій банку Мінфіну.

Таким чином, доля держбанків у загальній банківській системі України склала 56%.

Ця частка може стати ще більшою, якщо очільнику Укрпошти Ігорю Смілянському вдасться втілити в життя свою давнішню ідею мати банк. Ще до війни Укрпошта через Мінінфраструктури, у сферу управління якого входить, намагалася купити Альпарі Банк. Потім намагалася отримати у своє розпорядження банк Січ, який НБУ вивів з ринку 9 серпня 2022 року. А вже 31 березня можливість передачі акцій Першого інвестиційного банку (PINbank) Євгенія Гінера у статутний капітал Укрпошти розглядала експертна група при міжвідомчій робочій групі з питань санкційної політики.

Росіянин Гінер разом здепутатом Держдуми РФ Олександром Бабаковим та українцем Михайлом Воєводіним були засновниками групи компаній VS Energy, на яку в травні Рада нацбезпеки та оборони (РНБО) наклала санкції. Крім банку, групі належать частки акцій в декількох обленерго та металургійних заводах.

Поки що наміри Смілянського саботує Нацбанк. Там проти збільшення частки та концентрації держави в банківській системі в особі Укрпошти.

"Створення ще одного державного банку не відповідає нашій стратегії реформування державного банківського сектору та нашим зобов’язанням перед МВФ, а також містить в собі додаткове потенційне навантаження на бюджет", – зазначає Регулятор.

Нагадаємо, затверджені у вересні 2020 року Принципи стратегічного реформування державного банківського сектору передбачають зниження частки держави в банківському секторі до 2025 року до 25%. З точки зору МВФ, збільшення частки держави у банківській системі заважає приватному банківському бізнесу розвиватися і конкурувати. Прийнятною у цивілізованому світі вважається доля держбанків нижче 20%.

Втім, націоналізацію Сенс Банку в НБУ виправдовують тим, що це системно важливий банк. А це означає, що його діяльність впливає на стабільність усієї банківської системи. У цьому плані – "питання фінансової стабільності важливіше".

Те, які банки є системно важливими, Нацбанк окремо визначає кожного року. Потім здійснює за ними посилений нагляд. Наразі до системно важливих банків віднесені 15 установ: А-Банк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк, ОТП Банк, Ощадбанк, Південний, ПриватБанк, ПУМБ, Райффайзен Банк, Сенс Банк, Таскомбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Укрсиббанк, Універсал Банк.

PINbank не є системно важливим, тому у Нацбанку бачать за краще його ліквідувати. Ніяких негативних наслідків для економіки України регулятор у цьому випадку не бачить.

"Майно банку можна продати, а кошти зарахувати на користь держави. Це оптимальний шлях", – зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю ЕП.

В той же час, ситуація навколо PINbank залишається незрозумілою. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ще 27 лютого стягнув в дохід держави 88,89% акцій банку підсанкційного Гінера. Однак, серед активів, якими управляє державне агентство АРМА, їх немає.

За твердженням НБУ, саме цьому агентству PINbank переданий в управління. В структурі власності PINbank вказано, що право голосу за акціями Гінера тимчасово (рішенням від 6 лютого) передано довіреній особі НБУ Геннадію Михайленку.

Про те, що Сенс Банк, за його відчуттями, це не останній банк, який може бути націоналізований, говорить заступник міністра економіки Сергій Соболєв.

Якщо відкинути усі банки, які наразі не є системно важливими, то під затверджений парламентом закон щодо націоналізації системно важливих банків теоретично можуть потрапити ОТП Банк і Райффайзен Банк. Вони є у списку міжнародних спонсорів тероризму Національного агентстсва з питань запобігання корупції (НАЗК).

Реалії і перспективи

 

Наразі точаться дискусії, що робити із націоналізованими банками після війни, коли міжнародні організації поставлять питання зменшення частки держави у банківській системі, як умову подальшого фінансування. За словами Рожкової, оновлення стратегії подальшого розвитку державних банків є наразі ключовою темою у дискусіях Нацбанку із Міністерством фінансів. Саме Мінфін має виступити розробником цієї стратегії як власник державних банків.

"Це треба зробити для того, щоб ми вже розуміли, якою буде роль державних банків після перемоги, як вони братимуть участь у відновленні країни і як далі здійснюватиметься підготовка до їхньої приватизації", – зазначає заступниця голови НБУ.

Затверджена у серпні 2020 році урядом стратегія реформування державного банківського сектору була розпланована до 2025 року. Вона передбачала досягнення певних показників рентабельності власного капіталу (ROE), прибутковості держбанків шляхом вдосконалення їх бізнес-моделей. А уже із підвищенням їх ринкової привабливості, держава планувала десь часткову, а десь повну приватизацію.

Війна внесла свої корективи і нове бачення стратегії. У травні 2022 року Кабмін своїм розпорядженням схвалив нові стратегічні напрями діяльності банків державного сектору на період воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки.

Головними пріоритетами діяльності банків державного сектору визначено: фінансування підприємств, що постраждали від збройної агресії РФ, що задовольняють потреби військових, підприємств критичної інфраструктури, тих, що спрямовані на продовольче забезпечення населення, аграрного сектору, фінансування інфраструктурних та транспортно-логістичних проєктів, виробничих потужностей для імпортозаміщення продукції з РФ і Білорусі.

Важливість ролі, яку відіграли держбанки з початком війни, сьогодні визнають навіть ті, хто до війни вважав частку держави у банківській системі надмірною.

"Як це не парадоксально звучить, але під час війни це зіграло на користь. Банківську систему утримувало, можна сказати, ядро державних банків. Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк – виконали роль стабілізатора банківської системи під час війни. Якщо б у нас не було такого потужного державного банківського ядра, а більшість банків складали б приватні банки середнього формату, то міг би повторитися банкопад. Населення більше довіряло саме державним банкам, які контролювали більше 50% активів і пасивів банківської системи. І державі було легше стабілізовувати систему саме через оці найбільші системні банки", – каже LIGA.net фінансовий аналітик Олексій Кущ.

На те, що під час війни материнські структури іноземних банків ухвалили рішення зупинити кредитні ліній у напрямку розвитку української економіки, а державні Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк і Укрексімбанк цього не зробили, звертає увагу і президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

"Якщо б у нас в Україні не було державних банків, банків з українським капіталом, я не знаю, де могла б опинитися наша економіка в питанні кредитування, стимулювання в умовах воєнного часу", – каже він.

Водночас, частка непрацюючих кредитів (NPL) у держбанках уже викликає занепокоєння. Згідно з даними НБУ (без Сенс Банку) на червень вона складала 53% від загального кредитного портфеля. Окремо у Сенс Банку -  38,6% (25,2 млрд грн). Для порівняння – у недержавних банках NPL 22%.

Проблемою у післявоєнний період для держави може стати докапіталізація держбанків. Іще за 12 останніх довоєннних років, за підрахунками CASE Ukraine, держава витратила на докапіталізацію держбанків близько $7,7 млрд. Скільки може знадобитися коштів з державного бюджету на це, поки не рахують. Окремо на Сенс Банк, на думку Куща, витрати можуть сягати декілька десятків млрд грн. В НБУ тут конкретну суму не називають, бо "ще проводить оцінку якості активів". Зробити її планують до кінця 2023 року.

Загалом, після війни, на думку Куща, банківський ринок буде змінюватися. "Там будуть боротися дві тенденції. З одного боку, для структурних реформ нам необхідно буде все ж таки визначити серед державних банків так званий Державний банк розвитку. Створювати з нуля нову структуру, думаю, не варто. Другий – Державний банк з підтримки експорту. При цьому нас будуть підштовхувати до прискореної приватизації державних банків. Такі структури, як Світовий банк, ЄБР, МВФ, вони будуть включати ці вимоги у умови кредитування України", – каже аналітик.

Доцільним Олексій Кущ бачить і об’єднання Укрпошти з Ощадбанком у Ощадний поштовий банк. Цей банк міг би поєднувати такі функції як залучення коштів фізичних осіб, кредитування фізичних осіб, передусім, іпотека, поштові функції (поштові відправлення) і страхування фізичних осіб (страхування життя, непрацездатності, автомобільних ризиків тощо).

Зазначимо, що на ринку ширяться чутки про можливе об’єднання Приватбанку і Ощадбанку. Проте, у самих державних банках LIGA.net кажуть, що це все тільки чутки.

В той же час, чутки про поглинання державного Укрексімбанку Сіті Банком, який належить американській Citigroup, з точки зору Куща, фактично нівелюють усі перспективи самого Укрексімбанку щодо кредитування експортних операцій українських підприємств.

"Банк міг би виступати державним інститутом з стимулювання експорту товарів. Видавати кредити і гарантії українським експортерам і, можливо, на стадії досить високого розвитку – кредитувати іноземних покупців українських товарів. Це довгострокове кредитування, з високим рівнем доданої вартості. І не потрібно було створювати ще додаткову державну структуру Експортно-кредитне агентство (ЕКА), яке має надавати гарантії українським експортерам", – каже фінансовий аналітик.

За інформацією НБУ, Укрексімбанк наразі порушує нормативи адекватності капіталу.

"Ми закінчимо діагностику і подивимося, що з ним може бути. Наше завдання, зважаючи на фінансові результати банківської системи, обійтися без докапіталізації. Ми будемо готові на це піти, якщо розумітимемо, що стійкість банку висока і він спроможний відновити капітал самостійно. Якщо ні, то жодних послаблень не робитимемо, аби це не загрожувало фінансовій стабільності", – заявила Рожкова.

Державі потрібно якомога швидше визначити і опублікувати процедуру майбутньої приватизації держбанків, говорить LIGA.net аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак.

"Інакше, націоналізоване підприємство може втратити культуру конкурентної боротьби і перетворитися на хронічного аутсайдера, нездатного жити без допомоги держави. Виходить досить суперечлива ситуація, коли власник банку (держава), повинен сам себе обмежувати в прибутковості підприємства для збереження фінансової стабільності. На практиці такий підхід не працює", – говорить він.

У зоні ризику, з точки зору аналітиків, сьогодні знаходяться 9 банків. Є інформація, що вони могли брати участь в діяльності з ухилення від податків грального бізнесу. Що це за банки наразі регулятором не уточнюється – "це могло би підірвати до них довіру". За чутками, у їх числі один великий банк, решта – малі.

Наразі, на думку Орищака, з 65 нині діючих в Україні банківських організацій, як мінімум для семи вже немає місця. Він аргументує це скороченням чисельності населення країни, для якої нинішня кількість банків надмірна.

"Скажімо до 2022 року при чисельності населення в 43,7 млн.в Україні діяло 70 банків. Це приблизно 1,5 банку на мільйон осіб і середній показник для економік перехідного типу. Тепер же, чисельність населення України згідно з різними оцінками варіюється від 29 млн. до 37 млн. осіб, що при коефіцієнті в 1,5 банку на мільйон громадян в кращому випадку визначає потребу економіки країни не більше ніж в 58 банках. І це без урахування об'єктивного погіршення її економічного стану. Якщо ж війна затягнеться до кінця 2024 року, то швидше за все кількісний баланс банківського сектора України виявиться ще нижче, близько 50-54 банків", – говорить Орищак.

Під ударом після війни можуть опинитися і найменші учасники ринку, які виживають зараз багато в чому лише завдяки регуляторним послабленням НБУ і участі в різного роду податкових схемах.

Втім, за словами Орищака, навряд чи зараз можливо будувати прогнози по банківському ринку України більше, ніж на 1-2 квартали. Занадто висока роль політики, яка традиційно є найбільш непередбачуваним фактором.

В нинішніх умовах розумно виходити з інерційного сценарію, де військові дії продовжаться до кінця 2023 року. У цьому випадку, на думку аналітика, в найближчі півроку банківський сектор України буде і далі консолідуватися. Відбуватиметься зміщення акценту з класичних кредитно-депозитних операцій на інвестиційні. Це купівля ОВДП і розміщення коштів банку на депозитних сертифікатах в НБУ.

"Природно, що при такому кардинальному скороченні взаємодії з клієнтами, особливо роздрібними, банкам буде треба все менше відділень. Замість них, будуть встановлюватися банкомати, а також впроваджуватися більш активне використання онлайн-банкінгу", – зазначає він.

На цей час випробовування війною вже не пройшли, не включаючи Сенс Банк, 5 банків. На другий день вторгнення РФ на територію України НБУ відкликав банківську ліцензію у повністю підконтрольного державі-агресору АТ "МР Банк" (колишній Сбербанк). Пізніше неплатоспроможними були визнані Мегабанк, Форвард, Січ, Айбокс банк. Вони – на стадії ліквідації.