Пишний анонсував пріоритети монетарної політики НБУ. Чому їх не досягти за нинішніх умов

Якщо вірити останній колонці Андрія Пишного – голови Національного банку України – для NV, то відомство у 2023 році планує одночасно: 

а) зберегти облікову ставку на рівні 25%;

б) стимулювати банки переводити гроші населення з поточних рахунків на строкові рахунки; 

в) стимулювати банки купувати ОВДП замість депозитних сертифікатів (ДС). 

Навряд чи Нацбанк зможе таке досягти за нинішніх умов. 

Нинішні умови – це: 

- 23% – ставка за депозитними сертифікатами (ДС)*, яку встановлює НБУ і яка прив’язана до облікової ставки НБУ.

- Норма резервування (R) поточних рахунків населення (тобто, відсоток поточних рахунків, який банк не може нікуди інвестувати). R становить 10% сьогодні й зросте до 20% із 11 березня.

- 18,5% ставка за річними ОВДП на первинних розміщеннях. 

Припустимо також, що**:

- Різниця між ставками строкового депозиту та поточного рахунку (D), яка могла б стимулювати людей покласти гроші на строковий депозит, дорівнює 10% (насправді, мабуть, ця різниця більша, але нехай буде так***).

- Кредитування відсутнє, тож банки вкладають вільні гроші або в ДС, або в ОВДП. 

- Нацбанк може керувати лише ставками з ДС та нормою резервування R (тобто якісь неринкові важелі впливу на банки ми відкидаємо). 

З огляду на такі умови і припущення**, виводимо на графіку 1 (дивись нижче) три зони, які визначають оптимальну поведінку банків, залежно від розміру тих параметрів, на які НБУ може впливати: ставки ДС та норми резервування R. 

Зелена точка "Ми тут" перебуває глибоко в зоні "Поточні рахунки/ДС" (тобто банкам вигідно тримати кошти населення на поточних/карткових рахунках та купувати ДС). Але ж НБУ хоче, щоб банки діяли так, як у зоні "Депозити/ОВДП" (тримали кошти населення на строкових депозитах та купували ОВДП). 

Зелена точка може потрапити у бажану для НБУ ліву верхню зону, якщо:

1. Магомет піде на гору. Тобто Нацбанк сам перемістить зелену точку в потрібну зону, лівіше зеленої кривої. Це, наприклад, можна досягти, зменшивши ставку за ДС до 10,6%, якщо норма R=20% (точка А), чи до 12,5%, якщо R=32% (точка Б), чи до 18,5%, якщо R=54% (точка В). 

Останній варіант має надто радикальний вигляд, але й перші два теж навряд чи можливі, бо вони сильно відхиляють НБУ від бажання тримати ключову ставку на сьогоднішньому рівні. 

Ба більше, як ми бачимо, НБУ рухається не у напрямку точок А, Б чи В у своїй політиці, а паралельно їм – до точки "11 березня" (на цю дату заплановано збільшення норми резервування R із 10% до 20%). Чи варто очікувати, що такий досить радикальний крок НБУ матиме якийсь ефект за нинішніх умов?

2. Гора йде до Магомета, тобто Нацбанк зачекає, щоб змінилися зовнішні умови. Щоб бажана зона "Депозити/ОВДП" на графіку 1 сама собою і настільки розширилася, що "поглинула" зелену точку (наприклад, точку "11 березня").

Це можливо, якщо:

- Збільшиться ставка за ОВДП. Це призвело б до зсуву зеленої кривої праворуч, ближче до зелених точок (наприклад, як на графіку 2).

- Зменшиться різниця (D) між ставками за строковими депозитами та поточними рахунками. Зменшення D призвело б до зсуву помаранчевої та зеленої кривих додолу, ближче до зелених точок.

Наприклад, зменшення премії за строкові депозити D з 10% до 5% та збільшення ставки ОВДП з 18,5% до 24% дає бажаний результат (точка "11 березня" опиняється у зоні "Депозити/ОВДП"). Та за нинішніх умов очікувати зменшення D було б наївно. Такий самий результат може принести збільшення ставок за ОВДП до 28,5%, без зміни D. Та ніщо не передбачає зростання ставок за ОВДП до таких висот.

3. Компроміс, тобто комбінація (1) та (2): одночасний рух зеленої кривої та зеленої точки на зустріч одна одній. Наприклад (графік 2), бажаний результат дає:  

- Збільшення ставки ОВДП до 22%, збільшення норми резервування R до 30%, та зменшення ставки за ДС до 17%*, або  

- збільшення ставки ОВДП до 22% та зменшення ставки за ДС до 15%*.

Та поки що (у найближчі кілька місяців), навіть така "компромісна" комбінація не виглядає реалістичною. 

Хай там що, виходить, що без зменшення ставки за ДС (або хоча б зменшення очікуваної ставки за ДС) діла не буде. Але ж ставка за ДС прив’язана до ключової ставки, яку НБУ не хоче знижувати…

- – – – – -

Примітки:

* Звісно, важливішою є не сама ставка за ДС, а очікувана середня ставка за ДС на певному горизонті. Оскільки у такому разі ми порівнюємо ДС з однорічними ОВДП, то під ставкою ДС маємо на увазі очікувану середню ставку за ДС протягом року. 

** Інші припущення для побудови графіка:

- Банки можуть пропонувати клієнтам перевести кошти з поточних (карткових) рахунків у строкові депозити. Тоді їм доведеться за такими депозитами платити премію D = 10% від суми вкладів. 

- Кредитування відсутнє, тож банки вкладають свої гроші або в ДС, або в ОВДП. 

- Кошти зі строкових депозитів банки можуть повністю вкласти в ДС або ОВДП.

- Банки можуть вкладати лише частину (1-R, що нині дорівнює 80%) від поточних рахунків у ДС або ОВДП. Інші кошти лежать без діла і не заробляють відсотків.

- Банки можуть вкладати в ОВДП лише ті кошти населення, які вони розмістили на строкових депозитах.

*** Андрій Пишний згадував цифру 20% у своїй колонці. Але то вже перебір, за таких цифр жодна політика не спрацює.