RU

Пишний анонсував пріоритети монетарної політики НБУ. Чому їх не досягти за нинішніх умов

Пишний анонсував пріоритети монетарної політики НБУ. Чому їх не досягти за нинішніх умов

керівник аналітичного відділу Concorde Capital
13.02.2023, 14:16

У планах Нацбанку – утримання облікової ставки на рівні 25%, збереження фіксованого курсу та підвищення нормативів обов'язкового резервування банками

Якщо вірити останній колонці Андрія Пишного – голови Національного банку України – для NV, то відомство у 2023 році планує одночасно: 

а) зберегти облікову ставку на рівні 25%;

б) стимулювати банки переводити гроші населення з поточних рахунків на строкові рахунки; 

в) стимулювати банки купувати ОВДП замість депозитних сертифікатів (ДС). 

Навряд чи Нацбанк зможе таке досягти за нинішніх умов. 

Нинішні умови – це: 

- 23% – ставка за депозитними сертифікатами (ДС)*, яку встановлює НБУ і яка прив’язана до облікової ставки НБУ.

- Норма резервування (R) поточних рахунків населення (тобто, відсоток поточних рахунків, який банк не може нікуди інвестувати). R становить 10% сьогодні й зросте до 20% із 11 березня.

- 18,5% ставка за річними ОВДП на первинних розміщеннях. 

Припустимо також, що**:

- Різниця між ставками строкового депозиту та поточного рахунку (D), яка могла б стимулювати людей покласти гроші на строковий депозит, дорівнює 10% (насправді, мабуть, ця різниця більша, але нехай буде так***).

- Кредитування відсутнє, тож банки вкладають вільні гроші або в ДС, або в ОВДП. 

- Нацбанк може керувати лише ставками з ДС та нормою резервування R (тобто якісь неринкові важелі впливу на банки ми відкидаємо). 

З огляду на такі умови і припущення**, виводимо на графіку 1 (дивись нижче) три зони, які визначають оптимальну поведінку банків, залежно від розміру тих параметрів, на які НБУ може впливати: ставки ДС та норми резервування R. 

Зелена точка "Ми тут" перебуває глибоко в зоні "Поточні рахунки/ДС" (тобто банкам вигідно тримати кошти населення на поточних/карткових рахунках та купувати ДС). Але ж НБУ хоче, щоб банки діяли так, як у зоні "Депозити/ОВДП" (тримали кошти населення на строкових депозитах та купували ОВДП). 

Зелена точка може потрапити у бажану для НБУ ліву верхню зону, якщо:

1. Магомет піде на гору. Тобто Нацбанк сам перемістить зелену точку в потрібну зону, лівіше зеленої кривої. Це, наприклад, можна досягти, зменшивши ставку за ДС до 10,6%, якщо норма R=20% (точка А), чи до 12,5%, якщо R=32% (точка Б), чи до 18,5%, якщо R=54% (точка В). 

Останній варіант має надто радикальний вигляд, але й перші два теж навряд чи можливі, бо вони сильно відхиляють НБУ від бажання тримати ключову ставку на сьогоднішньому рівні. 

Ба більше, як ми бачимо, НБУ рухається не у напрямку точок А, Б чи В у своїй політиці, а паралельно їм – до точки "11 березня" (на цю дату заплановано збільшення норми резервування R із 10% до 20%). Чи варто очікувати, що такий досить радикальний крок НБУ матиме якийсь ефект за нинішніх умов?

2. Гора йде до Магомета, тобто Нацбанк зачекає, щоб змінилися зовнішні умови. Щоб бажана зона "Депозити/ОВДП" на графіку 1 сама собою і настільки розширилася, що "поглинула" зелену точку (наприклад, точку "11 березня").

Це можливо, якщо:

- Збільшиться ставка за ОВДП. Це призвело б до зсуву зеленої кривої праворуч, ближче до зелених точок (наприклад, як на графіку 2).

- Зменшиться різниця (D) між ставками за строковими депозитами та поточними рахунками. Зменшення D призвело б до зсуву помаранчевої та зеленої кривих додолу, ближче до зелених точок.

Наприклад, зменшення премії за строкові депозити D з 10% до 5% та збільшення ставки ОВДП з 18,5% до 24% дає бажаний результат (точка "11 березня" опиняється у зоні "Депозити/ОВДП"). Та за нинішніх умов очікувати зменшення D було б наївно. Такий самий результат може принести збільшення ставок за ОВДП до 28,5%, без зміни D. Та ніщо не передбачає зростання ставок за ОВДП до таких висот.

3. Компроміс, тобто комбінація (1) та (2): одночасний рух зеленої кривої та зеленої точки на зустріч одна одній. Наприклад (графік 2), бажаний результат дає:  

- Збільшення ставки ОВДП до 22%, збільшення норми резервування R до 30%, та зменшення ставки за ДС до 17%*, або  

- збільшення ставки ОВДП до 22% та зменшення ставки за ДС до 15%*.

Та поки що (у найближчі кілька місяців), навіть така "компромісна" комбінація не виглядає реалістичною. 

Хай там що, виходить, що без зменшення ставки за ДС (або хоча б зменшення очікуваної ставки за ДС) діла не буде. Але ж ставка за ДС прив’язана до ключової ставки, яку НБУ не хоче знижувати…

- – – – – -

Примітки:

* Звісно, важливішою є не сама ставка за ДС, а очікувана середня ставка за ДС на певному горизонті. Оскільки у такому разі ми порівнюємо ДС з однорічними ОВДП, то під ставкою ДС маємо на увазі очікувану середню ставку за ДС протягом року. 

** Інші припущення для побудови графіка:

- Банки можуть пропонувати клієнтам перевести кошти з поточних (карткових) рахунків у строкові депозити. Тоді їм доведеться за такими депозитами платити премію D = 10% від суми вкладів. 

- Кредитування відсутнє, тож банки вкладають свої гроші або в ДС, або в ОВДП. 

- Кошти зі строкових депозитів банки можуть повністю вкласти в ДС або ОВДП.

- Банки можуть вкладати лише частину (1-R, що нині дорівнює 80%) від поточних рахунків у ДС або ОВДП. Інші кошти лежать без діла і не заробляють відсотків.

- Банки можуть вкладати в ОВДП лише ті кошти населення, які вони розмістили на строкових депозитах.

*** Андрій Пишний згадував цифру 20% у своїй колонці. Але то вже перебір, за таких цифр жодна політика не спрацює.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини