Прем'єр-міністр України Олексій Гончарукозвучив амбітну мету: протягом наступних п'яти років економіка країни повинна зрости на 40% (приблизно 7% на рік). Президент Володимир Зеленський поділяє оптимізм прем’єра: він вважає, що економіка знаходиться на межі прориву. Ми всі бажаємо українській економіці швидкого зростання, адже воно є запорукою успіху української держави. І всі ми погоджуємося, що українська економіка має потенціал до швидкого зростання. Але наскільки вірогідне таке стабільне пришвидшення економічного зростання?
Мета цієї статті — оцінити це питання через призму статистики.
Як ми рахували?
Щоб оцінити спектр історичних можливостей економічного зростання, ми використовуємо Penn World Tables, ключове джерело для економічних порівнянь у часі та за країнами. Це джерело містить показники валового внутрішнього продукту (ВВП), населення, людського капіталу та багато інших статистичних даних, важливих для аналізу економічного зростання. Перш ніж ми продовжимо, слід пояснити два технічні питання. По-перше, хоча суспільна дискусія зосереджена на темпах зростання ВВП, найбільш правильним показником економічного розвитку є темпи зростання ВВП на особу, оскільки саме цей показник означає більш високий добробут. Для України ця відмінність не має суттєвого значення, оскільки кількість населення скорочується, але в інших країнах чи в інші роки це не так. Отже, для правильного порівняння добробуту потрібно використовувати темпи зростання ВВП на особу. По-друге, темпи зростання акумулюються, тобто 7% зростання за п’ять років не дорівнює 5 × 7% = 35%, оскільки 7% у другому році "надбудовуються" на 7% зростання в першому році, 7% у третій рік "спираються" на 7% у перший та другий рік тощо. Через це для підрахунків зазвичай використовують логарифмічні темпи зростання, які можна додавати.
На рисунку 1 показано історичний розподіл п'ятирічних темпів зростання, тобто темпів приросту ВВП від визначеного року до п'яти років уперед (наприклад, між 1995-м та 2000-м).