"Без МВФ уже некомфортно". Глава Минфина Марченко о карантине, индексации пенсий и бюджете

Карантин, складна ситуація з медициною, відсутність прогресу з МВФ та необхідність протягувати через Верховну Раду серйозні політичні рішення на кшталт так званого "антиколомойського закону" – саме за таких умов у березні 2020 року новим міністром фінансів України став Сергій Марченко.

Рік по тому набір викликів перед урядом не став простішим: вакцинація та нова хвиля захворюваності на COVID-19, невизначеність з МВФ, антикорупційна криза та ризики популістичних рішень керівництва країни.

Чи є у держави гроші, щоб вирішувати усі нагальні проблеми? Про це LIGA.net напряму запитала у голови Мінфіну.

 "Держава не повинна кредитувати економіку"

– Україна знову опиняється у хвилі локдаунів. Уряд враховував таку можливість у своїх фінансових сценаріях?

– Країна пішла шляхом локальних карантинів, що, як на мене, більш адекватно. Масово закривати всі міста, обмежувати рух транспорту, як було у березні-квітні 2020, навряд чи хтось буде.

– Тобто нових "8000 від президента" від початку не очікувалося?

– Важливо боротися з пандемією через вакцинацію та локальні локдауни. Звісно, ми можемо локально підтримувати бізнес, який постраждав, але знову ж таки, для цього потрібен ресурс. Нещодавно було прийнято рішення виділити додатковий ресурс для підтримки бізнесу в умовах локдауну (30 березня ВРУ підтримала законопроєкт, що передбачає виплату компенсацій підприємцям з територій, що потрапили до червоних зон та відповідно перебувають на карантині. – Ред.).

– Ви рахували збитки, які карантин завдає саме держбюджету?

– Можливі втрати місцевих бюджетів, оскільки страждає малий бізнес, який сплачує єдиний податок. Також є ймовірність додаткових виплат з безробіття, але ми готові профінансувати їх. Я не схильний думати, що будуть масові звільнення.

По-перше, давайте відверто: частина підприємців проігнорують обмеження, оскільки вони працюють у тіні. По-друге, бізнес загалом уже призвичаївся до періодичних локдаунів та розуміє план дій на випадок нових обмежень. Навіть нинішнє рішення про локдаун у Києві (розмова відбулася 18 березня за кілька годин після рішення КМДА про впровадження жорстких обмежень у Києві. – Ред.), хоч і було загалом неочікуваним, але всі, хто відслідковує статистику захворюваності, розуміли, що карантин можливий.

– А податки на імпорт? Під час карантину імпортний ритейл зазвичай зупиняється.

– Я менш за все хвилююся за імпорт. Як показала практика минулого року, певні зупинки під час карантину дуже швидко надолужуються за рахунок відкладеного попиту. З іншого боку, у цьому є позитив з погляду платіжного балансу та відповідно тиску на курс гривні.

"Пріоритетом у видатках має стати вакцинація"

– У вас уже є точна відповідь, чому минулорічний ковідний фонд був витрачений, м’яко кажучи, не зовсім на боротьбу з ковідом?

– Верховна Рада ухвалила рішення, що кошти можуть бути спрямовані також на інші цілі, пов’язані з відновленням економіки.

– Тут ідеться про те, чому МОЗ не зміг розпорядитися цим ресурсом?

– Справді, як міністрові фінансів, мені часто не вистачало прогнозованості від МОЗ стосовно видатків. Формат "пожежного" виконання видатків з боку МОЗу не робив нам доброї справи. У цьому, на мій погляд, причина не зовсім ефективного використання ковідного фінансування минулого року.

– Скільки коштів передбачено на боротьбу з ковідом у бюджеті-2021?

– На початок 2021 року утворився залишок 6,1 млрд грн. Цю частину можна вважати такою собі швидкою ліквідністю, за рахунок якої ми можемо фінансувати видатки, пов’язані з ковідом, наприклад, на додаткові виплати допомоги з безробіття.

Частина цього залишку відповідно до рішень уряду у 2021 році вже спрямована для закупівлі вакцин проти COVID-19 та оплату послуги з вакцинації, завершення надання одноразової матеріальної допомоги підприємцям, які можуть втратити доходи під час карантину, матеріальне забезпечення у звʼязку з тимчасовою втратою працездатності та виплати допомоги з безробіття.

Враховуючи зазначене, загальний обсяг коштів на закупівлю вакцин – 4 млрд грн, також є 17,3 млрд фінансування Нацслужби здоров’я – це повний спектр видатків, необхідних на боротьбу з пандемією.

– Тобто десятків мільярдів, як було минулого року, вже не потрібно?

– Питання не в ресурсах, питання у напрямках. Якщо нам необхідне фінансування на певні особливі "ковідні" видатки – сформуйте запит, кошти ми знайдемо. Минулого року ми завжди знаходили можливість, наприклад, перерозподілити видатки з інших статей бюджету. Але важливо, щоб ми розуміли, на які цілі нам потрібні ці кошти.

– У МОЗ з’явилася спроможність своєчасно формувати такі запити – Україна готова до пандемії у 2021 році?

– Готова. Коштів, які ми заклали на фінансування НСЗУ, достатньо для вирішення всіх необхідних питань. Ми не сформували особливого emergency-пакету, але таким пакетом є видатки на вакцинацію. Це має стати нашим пріоритетом: можна виділяти кошти на лікування, але, я вважаю, що краще діяти на випередження.

"Рефінансування старих боргів у 5-7-9 потрібно переглядати"

– Програма 5-7-9 після постковідного переформатування передбачала підтримку бізнесу, який постраждав від пандемії. Але зараз одну з опцій програми – поповнення оборотних коштів під 3% річних, ‒ наскільки нам відомо, досить активно використовують аграрії для фінансування посівної кампанії. Чи є адекватним таке використання антикризової допомоги Уряду?

– Під час першої хвилі пандемії уряд прагнув максимально швидко запровадити заходи з державної підтримки усіх малих і середніх підприємств, незалежно від виду діяльності. Сьогодні за результатами року ми чітко розуміємо, якою мірою постраждали ті чи інші сфери, і в залежності від цього будемо робити відповідні зміни у програмі, щоб забезпечити пропорційність держдопомоги отриманим збиткам.

На мою думку, антикризова версія 5-7-9 проходить звичайний шлях будь-якого тимчасового інструменту. Тепер відбувається його певне викривлення. Те, про що ви кажете, загалом порушує перед Мінфіном питання доцільності такого інструменту, адже його мета – надати малому-середньому бізнесу подушку ліквідності. Тому програмі знову необхідне переформатування.

Ми не можемо встановити обмеження, щоб кредити не видавалися певній галузі, це неправильно, до того ж багато аграріїв минулого року постраждали від посухи, їх також важливо підтримувати. На мій погляд, необхідно зібрати інформацію та удосконалити вимоги до учасників. Думаю, найближчим часом ми будемо до цього готові.

– Про яке саме удосконалення йдеться? Повернення до обмежень за сумою та обсягами виручки підприємств?

– Від початку метою програми була підтримка інвестиційних проєктів бізнесу. Рефінансування старих боргів та "оборотка" мали дати можливість компаніям перевести подих на час кризи. Думаю, зараз варто повертатися до пріоритетних завдань: розвитку бізнесу, створення нових робочих місць. У бізнесу був рік часу: хто не зміг скористатися цією допомогою – що ж, держава не повинна кредитувати економіку, це не наше завдання.

У нас на порозі новий локдаун. Я гадаю, антикризові програми не треба чіпати. А ось рефінансування старих боргів потрібно переглядати. До речі, динаміка останніх місяців показує, що рефінансування вже наситило ринок.

"Плануємо реформу податку на прибуток та ПДВ"

– Аграрії скаржаться, що у звʼязку з конфліктом навколо АТ "Мотор Січ", їхній доступ на китайський ринок може ускладнитися. Чи розглядає держава варіанти компенсацій тим, хто насамперед постраждає від цього?

– Агросектор в Україні – це високомаржинальний бізнес. Якщо ми врахуємо високі ціни на товари українського експорту у світі, візьмемо до уваги всю держпідтримку, плюс – компенсацію ПДВ та порівняємо це з податками, які в Україні платять великі промислові групи, то держава цілком може поставити питання: а де прибутки? Це стосується не лише аграріїв, а й, наприклад, інших фінансово-промислових груп.

– Тобто податок на прибуток у порівнянні з компенсацією ПДВ становить мізерну суму?

– Якщо у відсотковому співвідношенні, то ця цифра близька до нуля.

– У вас є розуміння, що з цим робити?

– Потрібен діалог із бізнесом. Водночас зараз ми готуємо комплекс змін до Податкового кодексу, які руйнують існуючі прогалини у законодавстві, що дозволяють різним бізнесам ухилятися від сплати податків.

Йдеться передусім про податок на прибуток, ПДВ та екологічний податок. Але я б не хотів вдаватися до деталей, адже зараз відбувається узгодження моделі. Однак політична підтримка цих змін є.

Я розумію, що це рішення буде важко провести через парламент, адже багатьом це не сподобається, але й надалі толерувати ухиляння від сплати податків – не той шлях, що нас влаштовує.

– Ви не вважаєте, що останнім часом податкова система в Україні має все менше спільного зі справедливістю? Йдеться про зменшення ПДВ до 14% для агропереробки, відверто пільгову систему податку на працю для IT-компаній, які використовують працю ФОПів, проєкт стимулювання IT-бізнесу Дія.City.

– Я розумію, про що ви кажете, але не в усьому згоден. Наприклад, Дія.City – це проєкт, який надає додаткові умови на вже існуючому полі, тобто він не звужує податкову базу, а навпаки допоможе нам залучити нових платників податків.

Щодо 14% для агро – згідно з розрахунками це дає нам певну економію на відшкодуванні ПДВ й дозволяє більш ефективно боротися з податковими скрутками. Хоча є питання щодо категорій товарів аграрної продукції, які отримали зниження ПДВ.

– Тобто ви як міністр фінансів за Дія.City?

– Ми не були флагманом цього проєкту, але на певному етапі долучилися, щоб допомогти. Тож загалом так, ми підтримали цю ідею.

"Можемо надати держгарантії для Укрбуду та Аркади"

– Минулого року Мінфін надав державних гарантій за кредитами на 48,5 млрд гривень. Кого держава готова підтримувати так надалі?

 – Традиційно гарантії мають обмежене коло потенційних отримувачів, їх перелік визначається в законах про державний бюджет на відповідний рік. Серед пріоритетних сфер кредитування під державні гарантії – самоокупні інвестпроєкти та оборонна сфера. У попередні роки використовували можливість їх отримання здебільшого підприємства оборонної галузі. Минулого року гарантії також отримали Укренерго та Укравтодор. Крім цього, Мінфін запустив абсолютно новий інструмент – державні гарантії на портфельній основі для підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу.

– Чи дійсно зараз Мінфін готовий надати держгарантії компаніям, які будуть добудовувати об’єкти Укрбуду та Аркади?

– Скажімо так, можливість є. Але для того, щоб приватна компанія отримала державну гарантію, їй доведеться докласти зусиль, щоб переконати нас, що це не призведе до втрат державного бюджету у майбутньому.

– Якою буде гарантія для Автодору цього року?

– Поки йдеться про 10 млрд грн, але від них є запит на більшу суму гарантії. Побачимо. Загалом у нас є законодавче обмеження на цей рік: не більше 40 млрд грн гарантій. Ця сума з’явилася під час перемовин з МВФ. Якщо ми захочемо дати гарантії на більшу суму, потрібно буде окремо обговорювати це з Фондом.

"Програму з МВФ буде продовжено"

– Яким наразі є статус перемовин України з МВФ? З боку виглядає, що ми взагалі ні про що не домовилися.

– Ця історія не про "домовилися чи ні", а про відповідальність та спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання. Україна підписує програму з певними позиціями. Після цього не може стояти питання, щоб якусь з них зняти чи не виконати – це наші зобов’язання.

Ми змогли домовитись, що після зміни програми минулого року, яку запропонував сам Фонд з огляду на коронакризу, з порядку денного пішло близько шести позицій, тобто ми зменшили кількість структурних маяків. Але таке буває вкрай рідко. Більш того, у нас виникає відкат із зобов’язаннями, виконаними у рамках попередніх програм, тож у МВФ резонно поставили питання про це.

– Вам було б простіше вести перемовини, якби місія відбувалася офлайн, а не онлайн?

– Думаю, шансів досягти конструктиву було б більше. Коли ми сидимо за одним столом, донести позицію легше та швидше, ніж через відеозвʼязок. Під час останньої місії ми кілька днів обмінювались певною статистичною інформацією, зокрема, щодо фіскальної частини. Але це –  нюанси. МВФ треба розуміти, що ми рухаємося достатніми темпами до виконання взятих зобов’язань. За умов офлайн-місії нам було би простіше показати прогрес і готовність виконувати зобов’язання.

– Що потрібно зробити Україні, щоб досягти прогресу з МВФ?

– На порядку денному є енергетичні питання: ринки газу та електрики, далі – антикорупційна політика, судова реформа. У частині компетенції Мінфіну є дискусії стосовно бюджетного балансу на 2022-23 роки: МВФ бачить необхідність зниження дефіциту до 3,5% ВВП, ми хотіли б пом’якшити цей рух, адже кожного року скорочувати дефіцит бюджету на 2% – це політично складне завдання для будь-якого міністра фінансів.

– До якого часу Україна більш-менш комфортно почуватиметься без грошей МВФ?

– Нам уже некомфортно. І так було ще минулого року. Кінець 2020-го був дуже складним, але нам вдалося погодити параметри бюджету-2021 та отримати макрофін від ЄС. Для цього у листопаді ми два тижні щодня обговорювали бюджет з нашими партнерами.

– Тобто вже зараз критично отримати кошти Фонду?

– Вони передбачені бюджетом, у нас немає можливості отримати доходи з іншого джерела. Програма МВФ – наш базовий сценарій.

– Ви могли б вийти на зовнішні ринки запозичень без МВФ?

– Так, але яка ціна питання? Ніхто нам не забороняє цього робити, але інвестори також запитують у нас як Міністерства фінансів: що у вас з МВФ? Що нам відповідати на це?

– Коли Україна матиме наступний шанс отримати позитивне рішення від Фонду?

– Коли ми зможемо вирішити поточні питання, які я зазначив вище.

– Скільки на це є часу та коли планується наступна місія?

– Зараз такого немає. Ми спілкуємося з МВФ тричі на тиждень, тож вони у реальному часі прекрасно розуміють наш прогрес.

– Поточна програма Stand-by має завершитися цього року, але Україна вже зовсім не вписується у ці строки. Можливо, є сенс розпочинати перемовини про нову програму?

– Наше головне завдання – виконувати поточну програму. Щодо нових перемовин ‒ питання поки не стоїть на порядку денному.

– Чи буде подовжена поточна Stand-by?

– Так, вона може бути подовжена щонайменше на пів року.

– МВФ якось відреагував на висловлювання радника президента Тимофія Милованова (в коментарях на facebook Милованов нецензурно звинуватив МВФ у безрезультатному завершенні останньої місії. – Ред.)?

– Пан Тимофій Милованов, звісно, є спікером певною мірою, але він не веде безпосередньо перемовини. Якби це прозвучало з моїх вуст, то, звісно, таке було б неприйнятно з нашого боку. А в цьому випадку – це лише певні заяви окремих осіб.

– Іноземні інвестори, які вкладаються у гривневі ОВДП, нещодавно призупинили входження до українських активів. Це – реакція на відсутність прогресу з МВФ?

– Нерезиденти вже повернулися, вони присутні на нашому ринку. Поки що немає свідчень, що у них є певні негативні очікування стосовно нас.

– Як ви ставитеся до ідеї іншого радника президента Олега Устенка щодо обміну ВВП-варантів на звичайні єврооблігації.

– З позиції Мінфіну такі заяви дуже небажані.

– Ви плануєте викуп варантів цього року?

– Я не можу це коментувати. Але загалом, зважаючи на їх ринкову вартість, я б не хотів бути міністром фінансів, який переплачує за варанти.

"Індексація пенсій – це проблема"

– Як МВФ ставиться до проєктів нульової декларації, які нещодавно з’явилися у Раді? Є інформація, що Фонд наразі категорично проти цього – чи це так? Що про ці проєкти думає Мінфін?

– Мінфін долучався до роботи над законопроєктами про добровільне (нульове) декларування. Зараз ми дискутуємо це питання з МВФ.

– Чи обговорювалася з МВФ тема запуску обов’язкових пенсійних накопичень? Якою є позиція Мінфіну: чи погоджуєтеся ви з моделлю, за якої на фінансування пенсійних внесків буде спрямовано частину ЄСВ та ПДФО?

– Так, з МВФ питання запровадження другого рівня пенсійної системи обговорювалися. Представники МВФ готові долучитися до роботи стосовно визначення оптимальної моделі другого рівня пенсійної системи, що забезпечить збалансованість системи публічних фінансів та мінімізує можливі ризики запровадження другого рівня. Щодо моделі сплати та розміру внеску до накопичувальної пенсійної системи – на даний час це питання ми детально вивчаємо.

– Індексація пенсій, яку Уряд провів у березні, не підриває наші домовленості з МВФ?

– Загалом це – проблема, адже кошти були передбачені на дещо інші строки індексації. Це створює певний дефіцит Пенсійного фонду, а отже, нам доведеться шукати для цього рішення. Ціна питання – до 6 млрд гривень. Звісно, з погляду соціальної справедливості – все правильно. Але для міністра фінансів це – складне питання.

– Як на це реагує МВФ?

– Вони не проти індексації, але нам потрібно показати компенсатори. Зараз ми змогли їх переконати, що таке політичне рішення буде для нас хоч і болісним, але некритичним: частково ми зможемо компенсувати його за рахунок перевиконання плану за податковими надходженнями за перший квартал.

"Для нас небажані будь-які коливання курсу"

– За рахунок чого буде перевиконання за податками?

– Більший аніж планувалося податок на прибуток: обсяги мінімізації податку зменшилися за рахунок боротьби зі скрутками. Продовжується чистка фіктивного ПДВ. Там також буде перевиконання.

– Ви постійно кажете, що боротьба зі скрутками триває. Скільки за рахунок цього отримав додатково бюджет за рік, що ви перебуваєте на посаді?

– 50 млрд грн за платежами ДПС по загальному фонду.

– Павло Рябікін справляється з завданнями на чолі Митниці?

– Скажу так: Митниця поки виконує план.

– Цього року реальний курс гривні, схоже, знову буде нижчим за показник, на якому сконструйований держбюджет. Нам очікувати на девальвацію під кінець року?

– Навіщо?

– Щоб у Мінфіну не було проблем з податковими надходженнями, як минулого року.

– Минулого року проблема була не у надходженнях, а у джерелах фінансування дефіциту. Нас цікавить прогнозований курс, а отже, будь-які різкі коливання для Мінфіну небажані. Як профінансувати дефіцит – ми знайдемо джерела.