Экономический национализм - опасный популизм от Слуг народа. Он никого не спасет

Уряд вирішив продати населенню свою програму, заснувавши ії на тезі про "український економічний націоналізм". Приправивши це сентенцією "так усі країни роблять".

Схоже, мама урядовців ніколи не казала їм в дитинстві "А якщо всі будуть стрибати з вікна, ти також будеш". Але, може вони всі були відмінниками-ботанами, не курили в дитячих садочках і не цупили яблука з сусіднього саду. Буває.

Що таке економічний націоналізм – це нова назва для старого звичайного протекціонізму. Українці його вдосталь вже бачили.

Наприклад, на ринку автомобілів. Коли допомагали вітчизняному виробнику. Здається, це нікому не подобалось, окрім цього виробника. Який, так и чи інакше, все одно сконав. То ж йому не допомогли. А лише продовжили його жалюгідне існування. Породивши після цього купу металобрухту на дорогах, як вітчизняного виробника, так і від євробляхерів.

Чому це погано?

Тому що це шкідливо для економіки. Так, тези можуть бути популярні. В кожній країні виборці залюбки аплодують політику, який за своїх і проти чужих. Це природньо. Але якщо теза популярна, це зовсім на означає, що вона корисна.

Протекціонізм завжди шкодить економіці. Завжди.

В США провели опитування. Зібрали 300 провідних економістів з провідних ВУЗів і запитали, що вони думають, про протекціонізм. Тим більше президент США Дональд Трамп активно просуває такі ідеї. І всі, абсолютно всі авторитетні економісти сказали, що це неправильно і це зашкодить економіці.

А от коли зібрали простий американський народ, то люди навпаки, більшістю проголосували, що то добре. І навіть коли дізналися, що економісти проти, не змінили своєї думки. Бо то ж якісь нудні економісти. Що вони можуть знати? Белькочуть щось собі під ніс, незрозумілі слова кажуть. Хай їм грець. Це як із футбольними вболівальниками - завжди краще знають.

Проте, це не змінює суті. Протекціонізм шкідливий. Як це діє? Дуже просто, насправді

По-перше, це призводить до зростання цін.

Бо ви обмежуєте певний імпорт, який був дешевше українського аналога. До чого це призводить? До того, що українці, чи бізнес, чи населення, стикається із зростанням цін. Бо дешевшого товару немає. А є дорожчий. Зростання цін призводить до загального зростання інфляції. А потім хтось каже, що в країні дорогі кредити.

А по-друге, кожна дія має протидію. Це як фізика. Яку також дуже часто не вчать в школі і потім стикаються з тим, що у світі повно див.

Так от, якщо Україна когось обмежує, то той другий також обмежує Україну. Українських експортерів. Це гра, де все програють. І в результаті вже зменшується можливість для експорту. Люди втрачають доходи чи роботу. І замість збільшення робочих місць ми отримаємо іх зменшення.

А результат завжди один і той самий. Економіка в цілому програє. Хоча деякі виграють. Як завжди в Україні.

Чому ж політики у всьому світі таке роблять?

По-перше, це популярно. А популізм зараз також в моді.

А по-друге, лобізм. Політики дуже часто чутливі до власних спонсорів. А спонсори - зазвичай якись великий бізнес. Що природньо не любить конкуренцію. І воліє її обмежити.

От вам приклад українського націоналізму в дії. Прямо зараз. Уряд хоче допомогти українським хімікам. Хоче обмежити імпорт. В результаті, добрива для українських аграріїв будуть значно дорожчі. І вони програють. А хто виграє? Правильно, олігархи, які виробляють добрива. Фірташ і Коломойський. От вам і мотивація. І на цьому ж фоні ті ж самі люди будуть розповідати вам про зубожіння українських фермерів, яких треба захистити від конкурентів із заходу.

Другий приклад українського економічного націоналізму від уряду – це постійні атаки на систему Прозорро і намагання щось там підкрутити. Лишень вигравали б не ті, хто дає нижчу ціну, а люди із довідками, що вони патріоти.

До чого це призведе?

Знову-таки, вдарить по малому і середньому бізнесу, який останні роки отримав доступ до державних тендерів.А по-друге, збільшить витрати платників податків.

Чи допоможе це українському виробнику?

Питання риторичне. А от українському рішалі допоможе.

То ж не треба ховатися за патріотизмом, коли робиш шкідливі речі. Не треба дискредитувати патріотизм. Цього і так вдосталь наробили вже українськи політики.