Офшоры и Ко. Почему закон 1210 важен для всех, кто платит налоги
Позиції експертів щодо ухваленого Верховною Радою 16 січня 2020 року законопроєкту 1210 розділилися. Дехто вважає, що він націлений на впровадження глобального плану BEPS, інші ж ці зміни вже встигли охрестити податковим терором.
Дійсно революційні та багато у чому болючі зміни чекають на юросіб, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність, співпрацюють з нерезидентами та на дочірні підприємства міжнародних компаній, що ведуть бізнес в Україні. Зокрема, мова йде про оподаткування КІК (контрольовані іноземні компанії), зміни у правилах ТЦУ (трансфертного ціноутворення) та застосування пільг щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, критеріїв «розумної економічної причини (ділової мети), трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній тощо.
Але не деофшоризацією єдиною. Насправді ж, часи змін настають для усіх платників податків. При цьому, слід зазначити, що до публікації остаточного тексту законопроєкту робити висновки трохи передчасно, але ось, на що особисто я звернула увагу при вивченні порівняльної таблиці проєкту закону до другого читання.
Що нового
Збільшення лімітів для ФОП
Обсяги річних доходів ФОП збільшені:
I група – з 300 000 грн до 1 млн грн;
II група – з 1,5 млн грн до 5 млн грн;
III група – з 5 млн грн до 7 млн грн.
Таким чином, ФОПи зможуть зберегти знижені податкові ставки у межах підвищених річних лімітів. Попередні норми діяли понад п’ять років. За цей час національна валюта девальвувала, мінімальна зарплата та податки збільшилися. Зрозуміло, що підвищення лімітів назріло вже давно.
Зміни в оскарженні
Так, відтепер в Україні впроваджується інститут поновлення строку на подання скарги в адміністративному порядку. До внесення змін до Податкового кодексу України, стаття 56 ПК передбачала 10-денний строк на подання скарги.
Цей строк наступав за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Після ухвалених змін, статтею 56 ПК України платнику податків надається можливість протягом шести місяців з дати спливу цього строку подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку. Контролюючий орган поновить платнику податків строк на подання скарги, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Проте, які саме причини пропуску встановленого строку визнаються поважними, конкретно не вказано. Тому, платнику податків, напевно, необхідно буде користуватись загальними принципами визначення причин пропуску строку, встановленого законом, що застосовуються при оскарженні судових рішень.
Перевірки за рішенням суду нарешті скасовано
Нарешті отримання судового рішення (слідчого судді) не буде підставою для проведення податкової перевірки.
Також введено норми, які встановлюють, що акт податкової перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Строки давності
Податковий кодекс України передбачав, що контролюючий орган, може провести перевірку платника податків та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції).
З ухваленням змін строк у 2555 дня розповсюджуються тепер і на перевірки податкових зобов'язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв'язку з трудовими відносинами.
Штрафні санкції
Ухвалені зміни також зачіпають і розміри штрафних санкцій з приводу несвоєчасності реєстрації податкових накладних, порушення порядку взяття на облік платників податків, строків зберігання документів та інше.
Наприклад, за порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах, до внесення змін штрафи були встановлені у таких розмірах: 170 гривень - для самозайнятих осіб, 510 грн - для юридичних осіб. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи, за таке порушення, для самозайнятих осіб – 340 грн, для юридичних осіб – 1020 гривень. Відповідно до ухваленого закону, розміри штрафних санкцій збільшені удвічі – відповідно: 340 грн, 1020 грн, 680 грн та 2040 грн.
Також збільшився і розмір за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів. Відповідно до закону, тепер платнику податків загрожує штраф у розмірі до 2040 грн.
«Податок на розкіш» для житлової нерухомості
Відтепер власники квартири, що перевищує площу у 300 кв.м. чи будинку площею понад 500 кв.м. мають сплачувати по 25 000 грн на рік за кожний такий об’єкт нерухомості.
P.S. Усе вищенаведене – лише частина змін податкового законодавства. І з 16 січня (моменту ухвалення законопроєкту) чи не щодня по декілька дійсно шанованих експертів надають свій аналіз нововведенням.
Проте, як можна помітити, дані у т.ч. і щодо нових штрафних санкцій, строків та ін. у деяких з них розходяться.
А отже наймудріше рішення, на мій погляд, - дочекатися публікації остаточної версії закону. І вже після цього розпочинати дискусію – чи це податковий терор, чи це справжня революція.