Дилема АРМА. Хто керуватиме російськими активами в Україні
доповненоУкраїна арештовує російські та білоруські активи на десятки мільярдів гривень, однак часто вони потраплять до "темної зони" під назвою АРМА. Це — Агентство з розшуку та менеджменту активів, одержаних корупційним чи іншим незаконним шляхом.
Відомство має або знаходити гарних управителів для цього майна, або продавати з вигодою для державного бюджету. І з обома завданнями, схоже, є великі проблеми.
Розіграш арештованих активів "між своїми", продаж майна за заниженими цінами та банальне розкрадання такої власності — головні претензії до АРМА.
Тож влада анонсувала ліквідацію цього органу. А потім передумала і вирішила його переформатувати. Поки не до кінця зрозуміло, як це буде, але принаймні частину функцій АРМА має отримати Фонд держмайна. Там упевнено кажуть — з новими повноваженнями впораємось.
Про перипетії навколо маловідомого, але вкрай важливого агентства — в матеріалі LIGA.net.
Ласий шматок пирога
Серед відомих претензій правоохоронців до керівництва АРМА — справа про зловживання під час продажу добрив з Одеського припортового заводу, а також справа про заволодіння піском на майже 0,5 млрд грн. Підозрювані — співробітники АРМА та правоохоронці.
Торік у липні НАБУ завершило розслідування щодо заволодіння $400 000, які передали в управління АРМА. Серед підозрюваних — тодішній голова відомства Антон Янчук.
З початком повномасштабної війни українська влада масово арештовує російські та білоруські активи. І йдеться не про сотні тисяч доларів. Один з найяскравіших прикладів — арештована яхта Віктора Медведчука вартістю близько $200 млн. АРМА досі не знайшла для неї управителя.
Серед нещодавніх прикладів — арешт у Києві активів одного з найбільших виробників бетоноконструкцій на понад 2 млрд грн. Бенефіціарами компанії були особи з оточення президента Росії Володимира Путіна.
Арештувала держава також активи російського олігарха Михайла Фрідмана в Альфа-банку на 12,4 млрд грн.
Отже, йдеться про мільярди гривень. Та оцінити загальну вартість активів у розпорядженні АРМА неможливо, адже агентство відмовляється розкривати ці дані, посилаючись на воєнний стан. Навіть провадження омбудсмена не допомогло.
ТСК проти АРМА
Через численні претензії до роботи АРМА агентство стало об’єктом розслідування Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки. LIGA.net звернулась до голови ТСК Ярослава Железняка, аби дізнатись про головні претензії до агентства.
За інформацією депутата, скарги на роботу агентства стосуються, зокрема, трьох кейсів.
Перший — продаж арештованого російського аміаку з Одеського припортового заводу. У справі є два важливих питання. Перше — за якою ціною продавали, адже є підозра, що ціна була заниженою.
"Друге питання — як продавали. А продавали все через одну біржу ("Придніпров’є-2021"), де якщо ти не знаєш усі налаштування або заходиш не з того браузера, то ти деякі лоти просто не бачиш. Тобто треба знати цілу специфіку налаштувань, щоби взяти участь в торгах. Ми на ТСК вивчаємо, чи не зробили це навмисно, аби обмежити коло учасників і, відповідно, продати тим, кому треба", — розповідає нардеп.
За словами Железняка, з ринку надходить інформація, що "цей продаж має певну складову, пов’язану з неправомірною матеріальною вигодою".
Як пише у колонці для LIGA.net голова громадської ради при АРМА Юлія Трестер, продавали аміак приблизно на $250-300 за тонну дешевше за ринкові ціни. А продали понад 30 000 тонн.
"Другий кейс — продаж білоруського калію. Ціна продажу також, м’яко кажучи, викликає подив. І, знову ж таки, є питання прозорості продажу", — продовжує Железняк.
За даними StateWatch, держава недоотримала 2,5 млрд грн на продажу калію за цінами, нижчими від ринкових.
В ТСК звертають увагу також на проблеми з обранням управителів для арештованих активів. Йдеться про непрозорість та неефективність обрання управителів, а на деяких об’єктах їх взагалі не обирають.
Про цю проблему загалом та конкретно про кейс обрання управителя для "Моршинської" розповідав CEO інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала.
"Ось ці питання ми вивчатимемо на ТСК, дай бог, наступного вівторка (4 квітня)", — підсумував Железняк.
Те, що АРМА не виконує ефективно свої функції з розшуку, управління та реалізації активів, очевидно і для влади, і для громадянського суспільства, каже в коментарі для LIGA.net заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.
Як наслідок — страждає український бізнес, додає вона. Зокрема, крім вже згаданих кейсів, ЦПК отримує багато скарг на арешт активів українського бізнесу, де "за вуха притягнуто" нібито зв’язки з РФ. Робиться це "у спайці з правоохоронними органами", каже Олена Щербан.
То що ж робити з АРМА?
Радикальне рішення
При кратному збільшенні об’єму активів в управлінні АРМА неефективність агентства, схоже, стає дедалі більш очевидною і не влаштовує владу. Так, наприкінці лютого глава парламентської фракції Слуга Народу Давид Арахамія заявив про необхідність ліквідувати агентство.
"АРМА створювалося як одна з умов лібералізації візового режиму з ЄС, а врешті-решт перетворилося на закритий міжсобойчик, де багато заарештованих активів і все непрозоро", — заявив він.
На початку березня в інтерв’ю LIGA.net голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від Слуги Народу Данило Гетманцев також заявив, що є багато проблем з АРМА. Тож відомство хочуть ліквідувати.
За його словами, це консенсусне рішення влади, а функції АРМА мають перейти до Фонду державного майна. Реалізацію арештованих активів планують проводити через Прозорро.Продажі.
Олена Щербан у розмові з LIGA.net каже, що, за даними ЦПК, у парламенті поки тривають дискусії щодо майбутнього АРМА, і є три можливі сценарії:
ліквідувати агентство, передавши всі його функції Фонду держмайна;
залишити АРМА, зберігши за ним функцію пошуку активів, а також міжнародного співробітництва. Водночас найбільш "ризикові" функції — управління й реалізації активів — передати ФДМУ;
залишити АРМА, зберігши за ним функції пошуку та управління активів, а функцію реалізації передати ФДМУ.
Позиція ЦПК — зміни точно потрібні. Але важливо, щоб усі функції, якими зараз наділено АРМА, реалізовувались і надалі.
Варто також прорахувати, скільки потребуватиме ресурсів ліквідація АРМА і передання функцій іншому органу, каже Щербан. І вже на підставі розрахунків провадити зміни.
"Моє припущення на цьому етапі, коли ще немає розрахунків, — менш логічним буде половинчасте рішення, коли забрати якісь функції, а саме агентство залишити. Бо виникає запитання, чи є доцільним цілу інституцію залишати заради тільки пошуку активів", — підсумувала вона.
"Половинчасте" рішення
А ось виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик виступає проти ліквідації АРМА.
За його словами, Україна зобов’язалась перед ЄС створити власний офіс з розшуку та управління активами. Ліквідація АРМА означатиме неспроможність України відповідати європейським стандартам, наголошує Боровик.
Також він вважає перевагою, що за нинішнім законом голова АРМА має незалежність від влади, і є вичерпний перелік для його звільнення. Натомість передача функцій до голови ФДМУ збільшить можливості для тиску з боку влади (будь-якої, не обов’язково нинішньої).
Саме голова АРМА несе персональну відповідальність за прозорість роботи відомства.
"І ця теза нині звучить вкрай іронічно, адже вже понад 3 роки Агентство залишається без повноправного очільника, а уряд, попри всі заяви й обіцянки, за цей час так і не спромігся провести конкурс", — додає Боровик.
Реформувати, а не ліквідувати, пропонує й голова громадської ради при АРМА Юлія Трестер.
У згаданому інтерв’ю Данило Гетманцев зазначив, що законопроєкт щодо АРМА розробляють економічний та антикорупційний комітети парламенту. Редакція LIGA.net звернулась до голови антикорупційного комітету Анастасії Радіної.
За її словами, концепція змін тільки напрацьовується, тому зарано говорити про якийсь конкретний законопроєкт.
"Наразі робочий варіант — не ліквідація АРМА, а передача з АРМА до Фонду держмайна функції з управління і продажу арештованих та конфіскованих активів", — наголошує народна депутатка.
Як зазначає Радіна, головне — зробити управління активами прозорим та ефективним. Зокрема, перенести продаж майна на майданчики Прозорро.Продажі. Пошук управителів також треба зробити прозорим, наприклад, через аукціони на підвищення у тому ж таки Прозорро.Продажі.
"По-третє, нарешті має відбутись запуск відкритого реєстру арештованих і конфіскованих активів", — додала депутатка.
Вона пояснила, що хоча б часткове відкриття реєстрів дозволить зацікавленому бізнесу "бачити" майно, а це збільшить конкуренцію. Поки ж така можливість є лише у тих, хто володіє "інсайдерською інформацією".
"Однак за АРМА має залишитися функція розшуку активів, як і передбачено у наших євроінтеграційних зобов’язаннях", — зауважила Радіна.
Насамкінець вона наголосила, що ця реформа "не може очікувати довго", адже кількість активів в АРМА постійно збільшується. Однак про строки ухвалення відповідного закону говорити зарано, бо законопроєкт ще навіть не зареєстрований.
Фонд держмайна: стрибнути вище голови
Андрій Боровик з Transparency International висловив побоювання щодо спроможності Фонду держмайна взяти на себе функції АРМА, оскільки Рахункова палата у грудні 2022-го дійшла висновку, що система управління й контролю за використанням і розпорядженням держмайном у ФДМУ була неефективною.
Тож з новими функціями штат ФДМУ "може просто не витримати навантаження", вважає він.
Натомість, на думку Анастасії Радіної, керівник Фонду державного майна "готовий оперативно забезпечити запровадження більш ефективних та прозорих процедур управління арештованим майном".
Редакція LIGA.net звернулась до глави ФДМУ Рустема Умєрова, аби дізнатись, чи готовий він взяти на себе нові функції.
За його словами, тривають консультації з представниками антикорупційного та економічного комітетів парламенту, Міністерствами економіки та юстиції, колегами з Офісу президента, АРМА, а також з експертним та антикорупційним середовищем стосовно передачі функцій управління арештованим майном ФДМУ.
Щодо готовності розширити свої функції Умєров переконаний: "Наша команда впевнена в спроможності забезпечити ефективне управління арештованих, конфіскованих, санкційних та інших активів".
Проте він уточнив, що наразі ФДМУ фокусується лише на питанні передання функцій управління арештованим майном. І в цьому контексті вже бачить низку завдань:
вивчити Реєстр заарештованих активів — проаналізувати, з яким майном, активами та ресурсами ФДМУ матиме справу, та зробити тріаж (аналітику) за типом і класом цих активів і ресурсів;
визначитись, як прозоро управляти цим майном;
працювати над законодавчими змінами, які дадуть можливість Фонду частину арештованих активів передавати в ринок з чітко визначеними КРІ для нових управителів.
"Крім цього, потрібно закласти підвалини для прозорого управління або продажу арештованого майна через прозорі аукціони", — додав Умєров.
ФДМУ також бере участь у розробці згаданого законопроєкту, але не може спрогнозувати, коли його ухвалять. Тож поки закону немає, залишається незрозумілою подальша доля АРМА, а також доля мільярдних активів Росії та Білорусі в Україні.
Позиція АРМА
Редакція LIGA.net звернулась із запитом в АРМА — що вони думають про ідею власної ліквідації або переформатування.
В Агентстві відповіли, що "послідовно виступають за інституційну реформу та посилення реальних можливостей", насамперед у сфері управління арештованими активами. Саме це, вважають в АРМА, є ключем до підвищення ефективності менеджменту.
"Ліквідація органу чи позбавлення його частини профільних функцій не вирішить тих проблем, з якими постійно зіштовхується Агентство і які мають вирішуватися на законодавчому рівні", – аргументують в АРМА.
В Агентстві говорять про 1,5 млрд грн, які надійшли в державний бюджет від діяльності АРМА з початку повномасштабної війни, та нагадують, що вже понад три роки працюють без постійного керівника, який мав би гарантії незалежності та ніс відповідальність за стратегію розвитку органу.
"Наразі триває конкурс і незабаром Агентство отримає голову, що додає нелогічності процесу урізання ключових функцій", – апелюють в АРМА.
Там вважають, що найбільш доцільним шляхом є реформування Агентства, вдосконалення його функцій та підвищення інституційної спроможності.
Незрозуміло лише, що раніше заважало АРМА бути ефективним в рамках існуючих повноважень, не даючи громадськості та керівництву держави приводів сумніватися в своїй професійності.