Чому стрибки біткоїна стають небезпечними
Глобальна бітокоїнізація та інтеграція до класичних фінансових ринків — це вже не майбутнє, а поточна реальність. Не лише через зростання курсу BTC, який швидко підскочив до 35 тис. дол. (максимум із травня 2022 року). Але й через активний розвиток ринку.
Влітку та на початку осені для подорожчання формувалися всі умови — я маю на увазі короткі позиції, які росли, як гриби після дощу. Йшла гра на зниження ціни (ринок шортили): гравці продавали биток, сподіваючись відкупити його на падінні ціни — продавали не свої монети, а взяті в борг у біржі. Але на поточних новинах, які є позитивними для крипторинку, майданчики почали примусово закривати ці маржинальні позиції гравцям, які не змогли додати забезпечення за своїми ордерами. Ніхто не хотів ризикувати під час подорожчання монети.
Підставою для таких дій і ще одним поштовхом для подорожчання битка стали новини про схвалення заявок для біржових фондів (exchange traded fund, ETF) для біткоїна за двома великими гравцями — Grayscale і BlackRock. Суму криптоактивів у трасті Grayscale – Grayscale Bitcoin Trust (GBTC) – оцінюють у 19 млрд дол., а під управлінням BlackRock перебуває активів на $9 трлн дол.
Це біржові біткоїн-фонди, акції яких почнуть обертатися на відкритому ринку. Їхній базовий актив — криптовалюта, і очікується, що вона теж почне торгуватися (пряма купівля з постачанням монети) та впливати на ціну монети. Тому вважається, що їхній вихід на ринок дасть серйозний імпульс подорожчанню біткоїна.
Багатьом інвесторам втішно бачити таке курсове зростання, але важливо не тільки це, і не тільки зростання ліквідності за біткоїном, коли добовий обсяг торгів битком на одному майданчику може перевищувати еквівалент 10 млрд дол. Але й активний розвиток інфраструктури по всьому світу, формування адекватної нормативної бази та нові проєкти з майнінгу.
Але тут є і проблеми. Наприклад, зараз багато хто активно обговорює зациклювання ринку на ціні. Приємно бачити, коли ціна BTC зростає. Втім багато хто забув про ключову функцію біткоїна, яку відзначали його анонімні творці. Маю на увазі свободу розрахунків і право людей на анонімність, з якою можуть виникати проблеми у разі тотальної біткоїнізації та формування нормативної бази щодо неї.
Поставивши на чільне місце одну ціну криптовалюти і заробіток на ній, можна втратити права на вільні та анонімні розрахунки. У разі стеження з боку влади різних країн, яка зрозуміла, що не може перемогти крипту і вирішила очолити її розвиток.
Одним із ризиків може стати той самий вищезгаданий ETF-біткоїн, на який, з одного боку, покладають великі надії, а з іншого — в ньому бачать приборкання децентралізованого інструменту. Хоча поки що про це говорять як про тенденцію, що зароджується, а не про факт, що відбувся.
Галузь змушена погоджуватися на розумне регулювання для активного розвитку та розширення кола ентузіастів, що її підтримують. Водночас не варто переходити межу, яка суттєво обмежуватиме свободу крипторинку. Балансувати в таких рамках буде непросто, але, гадаю, учасники ринку постараються. Бо не готові відмовлятися від подальшої інтеграції у світову економіку.
Водночас, гадаю, що курс біткоїна залишиться вгорі. Хоча на цей момент найчастіше обговорюють два сценарії до кінця 2023 року: або ми побачимо невелику корекцію курсу до 33-34 тис. дол. і стабілізацію в цьому діапазоні, або ринок дійде до 36-38 тис. дол. Багато залежатиме від рішень влади щодо ETF-біткоїн та від новин із запусків цих біржових фондів.
Наразі трійка країн, у яких найбільше цікавляться криптою, складається з Великої Британії (44,58% інтересу), Нідерландів (7,3%) та Польщі (6,08%). Однак і Україна також не стоїть осторонь і входить до десятки країн за популярністю з показниками 2,4%, попри війну та інші перешкоди. Впевнений, що тренд лише посилюватиметься.