Банкрутства американських банків. Чого чекати далі і як це зачепить Україну
Другий тиждень березня ознаменувався несподіваною блискавичною кризою на банківському ринку США та Європи. За декілька днів збанкрутували три американські банки. Наростаюча паніка серед вкладників загрожувала ефектом доміно. Заспокоювати американців довелось навіть президентові США Джозефу Байдену.
Втім, досі немає чіткого розуміння, що саме призвело до кризи та чого чекати далі. Чи маємо справу з прецедентами хибних бізнес-моделей окремих гравців ринку, що призвели до банкрутства, чи ситуацію варто сприймати як ознаку можливої глобальної фінансової кризи та, як результат, світової економічної рецесії? На кшталт тієї, яка захопила світ у 2008-2009 роках після краху американського банківського гіганта Lehman Brothers.
Окреме питання – які наслідки це матиме для України.
Тиждень банкрутств
8 березня про своє закриття повідомив один з двох основних банків у США, які працюють з криптовалютними компаніями, – Silvergate Bank. На початку 2023 року активи банку становили $11 млрд, а одним з основних клієнтів банку раніше був криптообмінник FTX, що зазнав краху минулого року.
Після FTX збанкрутували ще кілька компаній, які також були клієнтами Silvergate. Це призвело до масштабного зняття депозитів з рахунків у Silvergate – вони зменшились з $11,9 млрд до $3,8 млрд. Банку довелося продати боргові цінні папери на $5,2 млрд, але це не допомогло.
Вже 10 березня стало відомо, що американський Silicon Valley Bank (SVB – 16-й у США за об'ємом активів), орієнтований на роботу з технологічними стартапами, визнано банкрутом. Це стало найбільшим банківським крахом з часів фінансової кризи 2008 року. Станом на 31 грудня загальний обсяг активів банку становив близько $209 млрд, а депозитів – $175,4 млрд.
SVB, як і Silvergate, зіткнувся з відтоком коштів клієнтів, значна частина яких — фірми, що підтримуються венчурним капіталом. Вони активізували виведення грошей після банкрутства криптобіржі FTX.
Щоб компенсувати відтік капіталу, банки продавали облігації, зокрема й низькодохідні, які значно подешевшали через агресивну політику ФРС щодо підвищення відсоткових ставок. Так SVB довелося продати облігацій на $21 млрд. Але це не допомогло – банк зафіксував збитки у $1,8 млрд.
Напередодні банкрутства вартість акцій SVB впала на 60%, що викликало ланцюгову реакцію. Чотири найбільші банки США – PacWest Bancorp, First Republic Bank, Charles Schwab, US Bancorp, JPMorgan Chase – втратили $52 млрд ринкової вартості.
12 березня американські регулятори закрили Signature Bank. Свого часу банк зробив ставку на криптобанкінг, але зіткнувся з кризою довіри після того, як з ринку вивели Silicon Valley Bank.
Міжнародне рейтингове агентство Moody's знизило свій прогноз для всієї банківської системи США зі стабільного до негативного. За даними Moody's, американські банки стикаються з різким надлишком депозитів через фіскальне стимулювання, яке виникло внаслідок пандемії COVID-19, а також низьких ставок.
Деякі банки вклали ці депозити у цінні папери з фіксованим доходом, які втратили ціну після підвищення ставок ФРС, що призвело до значних збитків.
Що відбулося в Банку Силіконової долини
За словами викладача Edinburgh Business School та засновника First Kyiv Investment Club Івана Компана, Silicon Valley Bank дотримувався досить консервативної стратегії управління ризиками. Зокрема, значну частину своїх активів він тримав у довгострокових казначейських облігаціях США. Ці папери мають невисоку дохідність, але вважаються безризиковими.
Проблема у тому, що будь-який банк отримує кошти від вкладників на відносно короткі строки, а вкладає гроші в довгострокові проєкти. Якщо клієнт хоче забрати свої кошти достроково, то банк може продати частину наявних в його активах цінних паперів і розрахуватися із вкладником.
За законами ринку, ціна продажу банком облігацій має бути такою, щоб покупець не мав жодної різниці, чи купивши облігації в банку (тобто на вторинному ринку), чи придбавши облігації на первинному ринку на строк, що лишився до погашення облігацій банку.
Це означає, що за умови стабільних ставок завжди можна продати цінні папери за ціною їх покупки. Але минулого року Федеральна резервна система США в рамках боротьби з інфляцією почала підвищувати відсоткові ставки. В результаті, ставки за новими випусками облігаціями поповзли вгору. А "старі" облігації впали в ціні.
На тлі "здорожчання грошей" відбулось падіння ринків акцій, а компаніям стало важче залучати кошти, особливо стартапам. В умовах нестачі грошей вони почали масово забирати свої вклади в банках. Silicon Valley Bank, який спеціалізувався на роботі зі стартапами, відчув це в першу чергу.
Для розрахунку з клієнтами банк вимушений був продавати свої активи, але дешевше, ніж купував, що призвело до дефіциту коштів. Паніка зробила свою справу – за добу з банку вивели понад 20% коштів. Врешті-решт банк був переданий під управління держави.
"Перші ластівки"
Аналітики в США упевнені, що вразлива структура банківського балансу, яка була у SVB та Signature Bank, є радше винятком і системна криза американському банківському сектору не загрожує. Що дійсно загрожує сектору і фінансовим ринкам загалом, то це криза довіри інвесторів, яка може набути ланцюгового характеру.
"Після новин про закриття декількох банків навіть в надійних великих банках під страхом невідомого може початися втеча депозитів. Тут вже будуть потрібні рішучі дії регуляторів і влади, які мають продемонструвати, що вкладенням нічого не загрожує", – каже голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.
І такі перші кроки вже зроблені, включно з заспокійливим виступом президента США Джозефа Байдена, а також його обіцянкою зробити все необхідне для захисту депозитів.
Ситуація з американськими банками навряд чи є провісником можливої глобальної фінансово-економічної кризи, аналогічної тій, яка вирувала в 2008-2009 роках, говорить заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса. На його думку, порівнювати нинішні банкрутства з крахом Lehman Brothers у 2008 році, який поклав початок глобальній економічній кризі, не коректно.
З одного боку, нинішні банкрутства американських банків є результатом помилкової стратегії їхнього керівництва. З іншого боку, нинішня ситуація є результатом тривалого підвищення ставок Федеральною резервною системою США, що спровокує ще не одну історію банкрутства. І не лише в банківському секторі, стверджує співрозмовник LIGA.net.
"Останніми роками світ звик жити в умовах, коли гроші нічого не варті, і їх є нескінченна кількість. З розрахунком на це будувались бізнес-моделі. Ця система дозволяла зберігати дуже багато неефективностей в організації бізнесів – просто тому, що гроші є завжди і завжди можна перекредитуватися", – констатує експерт.
Погоджується з ним голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. На її думку, американські банки певним чином стали жертвами багаторічної епохи дешевих грошей. Хронічно низька інфляція та м’яка монетарна політика, що характеризувалася низьким рівнем ключової процентної ставки і політикою "кількісного пом’якшення", тобто "заливання" ринку дешевими грошима задля стимулювання економічного зростання, – сприяли бурхливому розвитку технологічних стартапів та криптоіндустрії.
Що далі
На переконання головного менеджера з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергія Колодія, поточна криза навряд чи стане глобальною, оскільки центробанки знають, як на неї реагувати, та мають все для ухвалення швидких рішень. Але криза може вплинути на політику центробанків, яка може пом’якшитися.
Адже, по-перше, ризики фінансової кризи можуть мати більш негативні наслідки, ніж інфляція. По-друге, навіть швидко врегульована поточна криза призведе до сповільнення економічного зростання та падіння цін на ресурси, тобто тих ефектів, на які розраховували центробанки, підвищуючи ставки.
Навряд чи суттєво відчує падіння американських банків глобальний сектор технологічних стартапів. Але він відчує можливе підняття ставок, попереджає Сергій Фурса. Наразі галузь стартапів "купається в грошах". Власне саме сектор стартапів найбільше вигравав через політику дешевих грошей. Тепер же, найімовірніше, вся ця історія закінчиться, від чого страждатиме IT-сектор і галузь стартапів.
"Що стосується ринку криптоактивів, то так чи інакше у світі відбувається "закручування гайок". Цей процес продовжиться. Криптовалюта не від доброго життя займає велику частину економіки. І в принципі будь-яка криптовалюта – це є бульбашка, яка роздулася через величезні дешеві гроші", – стверджує співрозмовник LIGA.net.
Для економіки України нинішня ситуація в банківському секторі США та Європи нічим не загрожує. Щоправда, існують певні політичні ризики. Так, якщо нинішні події призведуть до економічної рецесії в США, то це може збільшити ймовірність перемоги на президентських виборах в США умовного "Трампа", заяви якого суперечать інтересам України. Це може коштувати Україні зменшенням підтримки з боку США в майбутньому.