Чому НБУ не дає банкам платити більші відсотки населенню за вкладами

На початку червня 2023 року Нацбанк фактично зобов’язав банки прирівняти строкові депозити з правом дострокового розірвання до поточних рахунків.

Медіа з посиланням на представника одного з банків вже роблять прогнози стосовно того, що наслідком рекомендацій НБУ стане або помітне зниження ставок за вкладами з правом дострокового розірвання – до 4-5% річних з нинішніх 14-15%, або й повне згортання таких програм.

Саме можливість забрати гроші в будь-який момент була досить привабливою для вкладників. Це дозволяло заробляти на ставці, наближеній до звичайних строкових депозитів – 14-15%. Водночас вкладники мали можливість швидко забрати гроші у разі якихось непередбачених обставин.

Та надалі обійти розпорядження Нацбанку банкіри не зможуть. Чому ж НБУ свідомо обмежує можливості громадян зберігати гроші?

Строковий так строковий

У НБУ вважають, що ті банки, які залишали виплати високих відсотків навіть за умови дострокового розірвання договору, певною мірою хитрували зі звітністю. Таким чином вони хотіли мати більше можливостей для власного заробітку.

У листі, яким Нацбанк рекомендував не робити більше цього (№P/31-0006/38262 від 1 червня), зазначено: "Якщо умовами договору вкладу (депозиту), розміщеного на визначений строк, передбачено … дострокове розірвання договору, то такі строкові вклади (депозити) мають відображатися у бухгалтерському обліку за відповідними балансовими рахунками з обліку коштів на вимогу".

Загалом в України цивільним законодавством визначено два види банківського вкладу:
– вклад на вимогу – коли договір укладається на умовах повернення вкладу за першою вимогою;
– строковий вклад – на умовах повернення вкладу після закінчення встановленого договором строку.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих відсотків на його вимогу до закінчення строку можливе, як виняток, на певних умовах. Зазвичай, дострокове повернення коштів супроводжується суттєвим зниженням відсотків.

Чому ж банкіри хитрували?

Річ у тім, що зі строкових вкладів у гривні банки фактично не несуть витрат на формування обов'язкових резервів. А от за вкладами до запитання або коротшими терміновими вкладами мають формувати резерви, які складають до 20% від вкладу в гривні, до 30% – у валюті.

До того ж гроші від строкових вкладів банки можуть пускати в обіг: або купувати у Нацбанку депозитні сертифікати, за якими НБУ дає 25% річних, або вкладати в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) Мінфіну, якими можна формувати резерви.

Певно, це й дозволяло банкам зберігати високий відсоток виплат навіть у разі дострокового розірвання договорів.

"Цим листом ми повідомили, що цю проблему бачимо, вивчаємо ситуацію і готові реагувати далі", – пояснили LIGA.net джерела в Нацбанку.

На думку представників Регулятора, існування такої можливості створювало додаткові ризики для банківської фінансової системи та стримувало розвиток саме довгострокових депозитних програм. Або, іншими словами, програм із залучення коштів населення на тривалі терміни.

"Ми принципово не проти продуктів на ринку з можливістю дострокового повернення. Як елемент банківських депозитних програм це цілком можливо. Однак населення має розуміти, що в разі цього воно втрачає значний відсоток і це надзвичайні обставини, потрібно тричі подумати про доцільність такого інструменту інвестицій", – зазначають джерела LIGA.net у Нацбанку.

Навіс ліквідності

Чому для Регулятора цей момент принциповий? Бо НБУ вже майже рік послідовно вимагає від банків залучати кошти населення на тривалі терміни та під вищі відсотки. Це, вважають у Нацбанку, робить ситуацію у фінансово-банківській сфері більш прогнозованою та керованою.

2022 року для забезпечення потреб державного бюджету НБУ надрукував понад 400 млрд грн, які значною мірою осіли саме на рахунках у банках.

Причому на тлі війни, обстрілів та безпекових загроз населення більше воліє тримати кошти саме на умовах можливості швидкого їх зняття. До 80% коштів на рахунках у банках зараз саме такі. І колективне раптове бажання їх забрати звідти може призвести до колапсу банківської та й взагалі фінансової системи країни.

"Українська економіка має колосальний профіцит ліквідності, спричинений фінансуванням бюджету війни. Лише за минулий рік НБУ надрукував для бюджету 400 млрд грн. І уся ця ліквідність наразі створює навіс, який загрожує курсовій стабільності. Життєво важливо зв’язати ці кошти й контролювати їх рух, запропонувавши вкладникам привабливу відсоткову ставку. Строкові депозити – один з таких інструментів. За відсутності адміністративних обмежень, через певний психологічний фактор люди можуть одразу захотіти зняти гроші, які опиняться на валютному ринку", – зазначав у одному зі своїх інтерв'ю напередодні весни голова НБУ Андрій Пишний.

Тому, вказував він, НБУ зацікавлений, щоб банки зробили адекватну пропозицію для розміщення депозитів.

"Бо якщо вам пропонують вклад у 10% річних, а інфляція 26%, ви думаєте: та навіщо мені цей депозит, мороки більше, ніж прибутку. Але коли роблять пропозицію на рівні 20% – замислитесь і залишите гроші в банку", – зазначав голова Нацбанку.

Найбільша частина цієї ліквідності зараз зосереджена в державних банках. І вони стали операторами цих коштів не внаслідок активної роботи з залучення грошей від населення – маркетингових програм. А внаслідок потоку ліквідності через війну і фінансування військових потреб.

Через те, що в них постійно є кошти на поточних рахунках, вони не мають стимулів збільшувати строкові депозити.

Натомість НБУ ця ситуація не влаштовує. Регулятор вже прямо вдавався до доволі оригінальних кроків, аби вплинути на ситуацію.

Зокрема, з 21 жовтня 2022 року за його участі запроваджено новий інструмент, за яким громадяни отримали можливість купувати долари США за офіційним курсом з подальшим їх розміщенням на строковий депозит у банку та обов’язковим зворотним продажем придбаної валюти після закінчення строку депозиту за офіційним курсом на день проведення зворотної операції.

Були й певні регуляторні рішення.

Хоча певна стабілізація економічної ситуації вже сама буде стимулювати українців зберігати кошти на депозитах у банках. Бо навіть ті відсотки які пропонують населенню зараз (14-15%), будуть співмірні з рівнем інфляції. Отже, такий вклад зможе забезпечити якщо не заробіток, то збереження коштів, бо дохідність депозитів у гривнях буде співставна з рівнем інфляції, що очікується.

Зараз у Нацбанку припускають, що за підсумками 2023 року вже не буде такої високої інфляції, як минулого року. Загалом за рік, за прогнозами НБУ, вона може скласти 15%.