На початку 2021 року президент Володимир Зеленський здивував країну санкціями щодо кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука, а також пов'язаних із ним осіб та компаній. Санкції поклали край мовленню трьох телеканалів, власником яких був соратник Медведчука Тарас Козак, і які функціонували як рупори кремлівської пропаганди в Україні. 

Із того часу п’ятничні засідання РНБО щодо накладання санкцій на певних фізичних та юридичних осіб стали регулярними. Станом на 9 серпня  2021 року під санкціями РНБО опинилося 3982 фізичних та 1335 юридичних осіб. Серед них і олігархи, як-то Дмитро Фірташ і публічні діячі, і терористи з окупованих територій, і маловідомі особи, яких записали в контрабандисти.

Санкційна політика РНБО є строкатою та викликає дискусії щодо правового обґрунтування персональних санкцій, особливо щодо резидентів та громадян України. Водночас відкритим залишається питання, що відбувається з підсанкційними особами після рішення РНБО. А саме – як державні і недержавні установи мають виконувати санкції.

Законом України "Про санкції", яким керується РНБО, передбачено цілих 24 види обмежувальних заходів, водночас перелік не є вичерпним. 

В цьому аналізі ми зосередимося на тій категорії санкцій РНБО, які передбачають блокування рахунків або обмеження фінансових операцій підсанкційних осіб. До цієї категорії ми відносимо такі санкцій РНБО як "блокування активів", "зупинення фінансових операцій", "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань" та "запобігання виведенню капіталів за межі України". Щодо однієї особи може бути застосовано кілька видів санкцій одночасно. 

Джерело: СНБО, ЦПК, Data Ocean

Ці види санкцій є важливими для моніторингу всіма суб'єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ), зокрема, фінансовими установами – банками, платіжними системами чи страховими компаніями, адже на практиці блокування рахунків чи обмеження фінансових операцій підсанкційних осіб мають здійснювати саме вони. Водночас у фінансових установах часто виникають питання щодо практичного застосування таких санкцій РНБО. 

Нагадаю, що діяльність фінансових установ щодо фінансового моніторингу регулюється профільним законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…", в рамках якого вони зобов'язані ідентифікувати свого клієнта та визначати його ризик (ймовірності легалізації доходів, відмивання коштів, фінансування тероризму тощо). Щодо клієнтів, які становлять високий або неприйнятно високий ризик, фінансові установи можуть застосовувати такі обмеження як "замороження активів, пов’язаних із тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням" та "зупинення фінансової операції", а також можуть відмовити в обслуговуванні. 

Санкції РНБО є обмежувальними заходами лише дотичними до сфери фінансового моніторингу, оскільки застосовуються не для протидії відмиванню/легалізації брудних коштів, а з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. 

Проте, їхнє застосування є обов’язковим для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). 

Це передбачено статтею 5 Закону "Про санкції" – рішення РНБО (щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій) з моменту видання указу Президента України є обов’язковим до виконання.

На неухильності дотримання фінансовими установами рішення РНБО щодо введення персональних санкцій наголошує і Національний банк України. 

Варто окремо наголосити, що на відміну від необмежених у часі заходів фінансового моніторингу, санкції РНБО застосовуються лише на конкретний термін. 

Механізм реалізації банками України та небанківськими установами санкцій РНБО визначено постановою правління НБУ від 1 жовтня 2015-го №654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". У цій постанові наведено алгоритм дій для СПФМ у разі виявлення підсанкційної особи під час спроби проведення нею фінансової операції. 

Зокрема, наведено обов’язок СПФМ відмовити в здійсненні переказу коштів без відкриття рахунків за дорученням/на користь осіб, зазначених у санкційних списках, до яких застосовані санкції таких видів: "блокування активів", "зупинення фінансових операцій", "запобігання виведенню капіталів за межі України", "зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань" та/або "зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)".

Також СПФМ варто керуватися повідомленням НБУ від 18 червня 2018-го № 25-0007/33410 "Щодо фінансових операцій осіб, зазначених у санкційних списках", де зазначено про різну правову природу та механізми застосування обмежень, які накладаються Законом "Про запобігання та протидію легалізації…" і Законом "Про санкції".

А також повідомленням НБУ від 17 листопада 2017-го № 25-0007/78581 "Щодо фінансових операцій підсанкційних осіб", яким НБУ застерігає СПФМ від виявлених регулятором непоодиноких випадків проведення операцій за участю представників підсанкційних осіб в їхніх інтересах.

У разі, якщо підсанкційною особою є публічний діяч чи повязана з ним особа, то  фінансовим установам варто застосовувати одночасно і ризик-орієнтований підхід у зв’язку з наявністю у клієнта статусу національного публічного діяча, і механізм санкцій РНБО (на термін дії таких санкцій).

За даними компанії Data Ocean та Центру протидії корупції, станом на 9 серпня 2021 року було накладено санкції РНБО щодо 38 українських публічних діячів (включно з шістьма пов'язаними особами), які є бенефіціарами або власниками/контролерами 374 юридичних осіб. На частину з цих компаній, зокрема тих, які пов'язані з Віктором Медведчуком, Тарасом Козаком, Сергієм Курченком та Віктором Януковичем, також накладені санкції РНБО. Але понад триста компаній, власниками або бенефіціарами яких є підсанкційні ПЕПи, не є під санкціями РНБО. Саме тому відкритим лишається запитання, як діяти СПФМ, якщо клієнтом виявилася юридична особа, щодо якої не накладено санкції, але кінцевим бенефіціарним власником якої є підсанкційна особа.

Джерело: СНБО, ЦПК, Data Ocean

Наголошую, що СПФМ слід мати на увазі, що частиною п’ятою статті 7 Закону "Про запобігання та протидію легалізації…" передбачено їхній обов’язок, як мінімум, встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) щодо клієнтів, стосовно яких (кінцевих бенефіціарних власників яких) застосовані санкції РНБО.

Таким чином, персональні санкції РНБО фактично стають певним різновидом обов’язкового для СПФМ фінансового моніторингу, однак мають власне правове регулювання, свої особливості та окремий механізм застосування.