Українські банки зараз надійні як ніколи. Однак банкрутства ще будуть

1. Система в цілому. Стійка. Ліквідна, тобто гроші є. На загал – капіталізована, тобто може працювати і надалі. Операційно прибуткова. Резистентна навіть до різких значних шоків, своїми словами, працюватиме навіть якщо станеться ядерний вибух.

2. Чи стабільна? Ні. Що значить нестабільна? Те, що її теперішній стан, той, який ми бачимо, – тимчасовий. One-time. Довго так тривати не може й не триватиме. Коли по системі більш як 40% активів – це державні цінні папери (ОВДП+ДС+трохи інших), і більш ніж половина процдоходів – це доходи від ОВДП+ДС, то так довго не триватиме. Не може банківська система ДОВГО настільки сильно залежати від держави і не буде.

3. Куди і як воно зміниться – це велике питання. Це може бути і soft landing, коли НБУ потихеньку понижуватиме ставку і стимулюватиме банки правильними регуляціями виправляти структуру балансу, так і pretty hard landing, коли НБУ понижуватиме ставку різкими кроками і лишить банки як є (за принципом "самі мали думати").

4. Концентрація великих банків зростає та зростатиме надалі. Було 73%, стало 79% по топ-10. Причому це суто ринкові речі, не пов’язані з масовими банкрутствами, банки грають на масштабі, великим простіше. Особливо враховуючи, що там чотири державні.

5. "Хвостосховище" – так колись назвав групу банків наприкінці списку, без якоїсь бізнес-моделі або взагалі де-факто не банки, а щось інше, ліцензія там – це legacy та недогляд регулятора – розширюється. Нарахували майже два десятки тих, хто або не знає, що робити, або не знатиме, що робити. Тобто банкрутства будуть. Ризику для системи в цілому – аніякого.

6. Ризик, чи то пак виклик – лише в тому, як повернути робочі та великі банки до "нормального банківського життя". Як це робити – окрема велика тема, і то вся, як то кажуть, імовірнісна, тобто може бути так, а може бути так.

7. Стрес-тести (разом із перевіркою якості активів) пройдуть зовсім безболісно для системи. Запасу має стати. Будуть проблеми в окремих держбанків, це секрет Полішинеля. Як одна розумна людина сформулювала: буде дірка в капіталі таких ось держбанків; перекриють дивідендами такого ось держбанку, ось і все. Та й взагалі стрес-тести цього року – саме про стрес-тести, не про AQR, річ дуже потрібна. Але жодних висновків та планів, не кажучи вже про дії регулятора, саме на стрес-тестах як таких будувати не варто. Чому – дивіться пункт 2: структура балансів та доходів банків тимчасова, а стрес-тест базується на статичному балансі, тобто на тому, що ситуація, яка була, триватиме певний час, декілька років.

8. Розвиток/відновлення кредитування – тільки за рахунок механізмів розподілу ризику. На цьому етапі інших варіантів немає. Весь ризик (я тут тільки про кредитний плюс операційний) повністю ніхто з банків не себе не братиме (якщо братиме у великих обсягах до активів – це скоріше привід для нагляду подивитися, що це за таке масове кредитування). Субсидіювання процентних ставок на чолі із 5-7-9, гарантії, страхування різних типів. Альтернативні типи "кредитування" – лізинг факторинг – швидко не буде, якщо буде взагалі. Тут регулятор поки не дуже допомагає, теж вичікує.

9. Комісійні – там поки що все safe. Але "війна інтерчейджу та еквайрингу" – це річ така, що може коли завгодно спалахнути.

10. Гемблінг, обмін валют, інші точкові речі – все це суто точково, й точковими заходами й гаситься. Іноді просто треба поговорити. Жодних системних ризиків немає.

11. Ставки за депозитами? Виглядає так, що липень, хоча думаю, що все ж таки серпень – то останній місяць бонанзи. Далі почнуть падати.

12. Чи можна в банки нести гроші? Можна, ніколи банківська система не була такою надійною для населення. Куди саме? Депозити та ОВДП; або, якщо хочеться якісь інструменти більш дохідні, то доведеться й трохи часу в то інвестувати, спочатку по 10-12 годин на день, потім – як повноцінний робочий день; це вже не пасивне інвестування буде.