Мінцифри не погодилося з НБУ: віртуальні активи можуть бути засобами платежу

Міністерство цифрової трансформації не погодилося із Національним банком щодо криптовалюти. Заступник міністра Олександр Борняков відреагував на заяву першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової про те, що легалізація крипти може загрожувати фінансовій стабільності України.

"Пропоную оперувати фактами", – написав Борняков у Facebook.

Він зазначив, що зараз у парламенті зареєстровано два законопроєкти щодо врегулювання обороту віртуальних активів: №10225 від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та альтернативний №10225-1 від Мінцифри.

Обидва законопроєкти містять положення про те, що функцію засобу платежу може виконувати тільки окремий вид віртуальних активів – токени електронних грошей.

Читайте також: Голова НКЦПФР Магомедов: "Зараз ринкових інструментів, окрім ОВДП, майже немає" 

Борняков пояснив відмінність між документами:

→ законопроєкт від НКЦПФР під токеном електронних грошей розуміє різновид віртуального активу, що має на меті підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості виключно однієї офіційної валюти. Для використання на території України емітенти токенів електронних грошей мають право здійснювати випуск токенів електронних грошей, номінованих виключно у гривні;
→ законопроєкт від Мінцифри класифікує як токени електронних грошей віртуальні активи, вартість яких пов’язана з вартістю української гривні. Саме токени електронних грошей є законним засобом здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги на всій території України, а емітентами та оферентами токенів електронних грошей в Україні можуть бути виключно банки та небанківські фінансові установи, які є резидентами України.

Обидва проєкти закону встановлюють, що ринок віртуальних активів у частині емісії та обігу токенів електронних грошей, які можуть використовуватись як засіб платежу, регулюється Нацбанком "тому, що це його зона відповідальності".

Читайте також: Які правила гри очікують українців на крипторинку

Борняков наголосив, що правовий режим номінованих у гривні токенів електронних грошей відповідатиме тому, що застосовується до звичайних електронних грошей, які вже використовувалися в державі без впливу на макроекономічну стабільність.

"Ці токени мають бути повністю забезпечені готівковою або безготівковою гривнею, що буде 100% запобіжником від можливих випадків зміни загального розміру грошової маси. Впевнений, що колеги з НБУ не допустять упровадження будь-яких занадто ризикових моделей", – зазначив Борняков.

• У лютому 2022 року в Україні ухвалили закон №2074-IX "Про віртуальні активи", який набере чинності тільки після того, як буде ще один закон – про оподаткування операцій з ними.
• Міністерство фінансів розраховує протягом 2024 року проаналізувати різні варіанти оподаткування віртуальних активів, можливих в українському контексті, і сформувати керівні принципи, які стануть основою для розробки проєкту закону про оподаткування операцій з віртуальними активами.