Які правила гри очікують українців на крипторинку

Попри фактично відсутнє регулювання ринку віртуальних активів в Україні – ухвалений у вересні 2021 року закон "Про віртуальні активи" так і не запрацював – понад 250 детективів НАБУ розпочали дев’ятимісячне навчання з криптовалют для виявлення незаконних активів.

Ситуація на ринку

В умовах війни кількість українців, охочих убезпечити свої фінансові активи шляхом переведення їх у цифрові, зростає. Згідно з даними ЮНКТАД (координаційний центр з проблем розвитку та суміжних питань торгівлі, фінансів, технологій, інвестицій та сталого розвитку в системі ООН), у 2021 році власниками криптовалют було орієнтовно 5,5 млн наших громадян (12,7% всього населення країни). У 2022-му – 6,5 млн (15,7%).

За відсотком населення, яке володіє цифровими активами, Україна у 2021 році посіла перше місце у рейтингу країн світу. У 2022 році розташувалася на другому місці після США.

Попри це, відповідаючи на запит LIGA.net, в Нацбанку визнали, що "у зв’язку з тим, що закон "Про віртуальні активи" не набрав чинності, наразі фактично відсутнє регулювання ринку віртуальних активів в Україні".

У цьому контексті коментувати старт навчання детективів з криптовалют для виявлення незаконних активів регулятор відмовився. "Ця ініціатива не має відношення до НБУ, тож ми не можемо її коментувати", – заявили там.

Водночас НБУ у межах свого мандату обіцяє докладати зусиль, щоб регулювання та функціонування ринку віртуальних активів відповідало цілям із забезпечення цінової та фінансової стабільності в Україні, захисту прав споживачів фінансових послуг, бо це є запорукою сталого економічного зростання.

Нацбанк зазначає, що не може ігнорувати ризики використання віртуальних активів для обходу валютних обмежень. Зокрема:

• як каналу для непродуктивного відтоку капіталу з країни, який становить загрозу для макрофінансової стабільності;
• заміщення нацвалюти та виникнення паралельного грошового обігу;
• розширення можливостей для ухилення від сплати податків;
• створення каналу для відмивання грошей та фінансування тероризму.

Щоб запобігти непродуктивному відтоку капіталу з України в умовах воєнного стану, Нацбанк своєю постановою №18 від березня 2022 року запровадив низку обмежень щодо операцій з віртуальними активами. Так, встановлено ліміт у 100 тис. грн (в еквіваленті) на одного клієнта на місяць для здійснення транскордонних переказів з рахунків, відкритих в іноземній валюті: Р2Р-переказів та операцій quasi cash (до яких належать і купівля віртуальних активів). Заборонено здійснювати транскордонні операції quasi cash з рахунків, відкритих в національній валюті.

На практиці, як каже у коментарі LIGA.net партнер юридичної компанії EXPATPRO Тетяна Ященко, обмінні операції можуть маскуватися банками. А регулятор не одразу може це виявити та заблокувати їх. Тут уже дійсно мають працювати детективи НАБУ, яких почали до такої роботи готувати. Також немає ефективних механізмів відстеження, чи не пов’язаний віртуальний актив із фінансуванням тероризму чи із Росією, наприклад.

Водночас є приклади відкликання ліцензії Айбокс Банку Володимира Дробота та Альони Шевцової, непродовження ліцензії платіжній системі "Вей Фор Пей" Геннадія Васюкова і низці інших фінансових компаній. Однією із причин цього слугувало проведення платіжних операцій ними за іншим кодом МСС (Merchant Category Code) – так званий міскодинг. Це давало змогу обминути певні процедури фінансового моніторингу. Частина цих операцій припадала саме на криптовалютні операції.

Самі клієнти, які отримували кошти на свої картки, у разі обміну цифрового активу могли навіть не знати, за яким призначенням проводились операції. Зокрема, зараз проблема виникає із криптобіржею Binance саме через те, що біржа начебто має забезпечувати обмін віртуального активу на гроші між фізичними особами, чого насправді не відбувалось.

У квітні НБУ запросив у МВФ окремий блок технічної допомоги, пов’язаний із віртуальними активами та цифровими технологіями. Каже, що запит пов'язаний з необхідністю розробити базові принципи моніторингу активності операцій з криптоактивами та оцінкою ризиків у перехідний період.

Немає жодної відповідальності (кримінальної чи адміністративної) за діяльність, пов’язану з обігом віртуальних активів. Попри чітко не визначений статус криптовалюти, загалом декларувати та відображати прибутки фізичні особи можуть як дохід фізособи у рамках загальної декларації про майновий стан і доходи. Однак, це не працює для юридичних осіб: задекларувати збиток не вдасться, ставка податку висока.

Проблеми законодавства

Юридично, для того, аби дати старт роботі ринку віртуальних активів в Україні згідно з законом "Про віртуальні активи", потрібне тільки внесення правок у Податковий кодекс щодо оподаткування таких операцій. Фактично – ухвалений понад рік тому закон "Про віртуальні активи" застарів.

"З того моменту архітектура регулювання криптоактивів на рівні ЄС кардинально змінилася. Прийнято регламент МіСА. МіСА - Markets in Crypto assets, документ, який передбачає регулювання віртуальних активів у ЄС. Зараз на перший план виходить необхідність гармонізації національного закону з новоприйнятим регламентом ЄС", – каже LIGA.net юрист CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Іван Пшик.

Про те, що закон України "Про віртуальні активи", ухвалений минулого року, має структуру, концептуально відмінну від МіСА, відзначають і в НБУ.

"З огляду на це, а також на плани України щодо вступу до ЄС, дійсно може виникнути необхідність наближення українського законодавства щодо віртуальних активів до норм ЄС. В якій саме формі це може відбуватися – шляхом прийняття нового закону або внесенням змін до попереднього, – наразі однозначної відповіді ще немає", – кажуть там.

Між тим, з публічних повідомлень регулятора – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – зрозуміло, що робота над адаптацією українського закону до вимог MіCA вже ведеться і незабаром має бути представлена до публічного обговорення.

Питання того, чому за рік так і не були виписані зміни до Податкового кодексу, в НКЦПФР пояснюють тим, що в затвердженому законі "Про віртуальні активи" існують певні правові невизначеності. Вони зумовлені наявністю значної кількості загальних формулювань.

Основною причиною гальмування запуску легального ринку віртуальних активів в Україні Тетяна Ященко бачить в тому, що на практиці Україна не готова до цього інституційно.

"Державні органи вирішили, що простіше не допустити діяльність, яку вони не здатні повноцінно забезпечити, і захистити споживачів, аніж прийняти ризики і потім працювати із наслідками", – каже вона.

Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян каже LIGA.net, що коректній роботі законів про віртуальні активи заважає той факт, що лідерами із виведення грошей у криптосектор є представники влади, а не бізнесу.

"Корупція, з якою намагаються боротися зовнішні кредитори вже багато років, поки що непереможена, і цей фактор залишається тією найслабшою ланкою, через яку всі ідеї та ініціативи будуть добрими до моменту їх фактичної реалізації", – зазначає він.

Рятівне коло МіСА

Схвалене 16 травня міністрами фінансів ЄС в Брюсселі перше у світі всеосяжне зведення правил регулювання криптоактивів (MiCА) не лише стандартизує регулювання віртуальних активів на рівні всього ЄС, а й створює прозоре та передбачуване регуляторне середовище для розвитку технологій блокчейн в регіоні загалом.

МіСА охоплює ключові елементи, що визначають функціонування ринку криптоактивів, такі як:

Уніфікована класифікація криптоактивів: МіСА вводить чіткі категорії для різних видів криптоактивів, включно з токенами e-money, asset-referenced та utility. Це створює стандартизований підхід до того, як різні види криптоактивів підлягають регулюванню.

Регулювання послуг з криптоактивами: МіСА визначає вісім основних типів послуг, які пов'язані з криптоактивами, і регулює їх діяльність щодо їх надання (серед інших, зберігання, адміністрування, обмін, переказ віртуальних активів, консультування тощо).

Вимоги до надавачів послуг з криптоактивами: одним з основних положень МіСА є необхідність отримання ліцензії та реєстрація офісу в ЄС для всіх, хто надає послуги з криптоактивами.

Стандарти корпоративного управління та страхування: МіСА встановлює вимоги до мінімального статутного капіталу, корпоративного управління, страхування та розкриття інформації для надавачів криптопослуг.

Заборони та обмеження щодо зловживань і маніпуляцій: МіСА вводить обмеження на практики, які можуть призвести до зловживань на ринку, відповідно до стандартів, встановлених Регламентом ЄС.

"Закон України "Про віртуальні активи" хоч і оперує схожими поняттями, однак містить низку відмінностей, перш за все щодо класифікації віртуальних активів та операцій з ними, вимог до надавачів послуг та захисту прав користувачів", – каже Іван Пшик.

Експерти, опитані LIGA.net кажуть, що не варто розглядати МіСА як панацею для розв'язання всіх питань. Законодавчі практики та наявне  галузеве законодавство ЄС відрізняються від національних законодавств. Наприклад, щодо електронних грошей чи "фінансових" віртуальних активів, які регулюються окремими директивами ЄС. Тому "сліпе" копіювання положень регламенту МіСА в національне законодавство не дасть бажаних результатів.

Зазначимо, регулювання Європарламенту мають загальну дію для членів ЄС, обов’язкові до застосування у повному обсязі її членами. Мають набути чинності з 2024 року.