Де Україна візьме гроші на повоєнну відбудову і на що їх витратить
Понад рік Україна зазнає масштабних руйнувань внаслідок російської агресії. З початку війни економіка країни скоротилася майже на третину. Наразі власних коштів вистачає переважно на фінансування воєнних витрат, тоді як соціальні виплати значною мірою забезпечуються коштом фінансових надходжень від міжнародних партнерів.
Попри це на часі необхідність формування максимально чіткої візії та, спираючись на неї, міцної й прогнозованої фінансової основи майбутньої повоєнної відбудови України. І вже не зарано.
Українські урядовці, бізнес, науковці та громадський сектор разом з нашими міжнародними партнерами активно працюють над розробкою бачення пріоритетів майбутньої відбудови та формуванням відповідної інфраструктури.
Як виглядатиме інфраструктура відбудови України та про які суми йдеться — читайте в матеріалі LIGA.net.
Пріоритети в умовах війни
Про пріоритети української влади у повоєнній відбудові країни нещодавно розповідав в інтерв’ю для LIGA.net заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який курує на Банковій економічний блок.
За його словами, структура потреб держави Україна виглядає так: "Базова потреба — щоби наша держава продовжила функціонувати. Це не відбудова, це щоби виплачувались пенсії, зарплати. Друге — швидка відбудова. Третє — масштабна відбудова".
Отже, зараз найголовніше — виживання держави, що ніяк не пов’язано з відновленням. Наступний етап — так званий Fast Recovery Plan (План швидкого відновлення), у випадку з яким є більш-менш чітке розуміння, що треба відновлювати і хто за це відповідатиме.
Швидке відновлення
Цей етап відбудови пов’язаний насамперед із задоволенням потреб населення. Ідеться про:
- відновлення житла;
- відбудову критичної інфраструктури (електро-, тепло-, водопостачання, мобільний зв’язок тощо);
- гуманітарну сферу (школи, лікарні, дитсадки);
- транспортну інфраструктуру (дороги, мости).
Для цієї роботи уряд створив спеціальний орган — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Воно стало результатом об’єднання Укравтодору та Держагентства інфраструктурних проєктів.
Сфера відповідальності Агентства відновлення виходить за межі транспортної інфраструктури й охоплює також будівництво і реконструкцію житлових об’єктів, об’єктів соціальної сфери і громадського призначення, ЖКГ, енергетичної інфраструктури, захисних споруд тощо.
Як зазначив голова Агентства Мустафа Найєм, пріоритетними будуть проєкти у найбільш постраждалих регіонах — Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській, Житомирській та Київській областях.
Нещодавно президент підписав закон, який запроваджує механізм компенсації українцям за знищене або пошкоджене житло. Джерела фінансування цих компенсацій – Фонд відновлення, державний і місцевий бюджети, кошти МФО, інвесторів, міжнародних партнерів, а також репарації та конфісковані активи РФ.
Детальніше, хто саме може розраховувати на компенсацію за знищене чи пошкоджене житло, можна ознайомитися за лінком.
Внутрішні джерела фінансування
Президент Володимир Зеленський заявляв про потребу в $17 млрд лише на Fast Recovery Plan.
Це було ще в жовтні, до масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури, нагадує в коментарі для LIGA.net нардеп Данило Гетманцев. Він є секретарем Національної ради з відновлення — дорадчого органу при президентові. З кожним наступним ворожим обстрілом сума збитків України через війну збільшується.
Державний бюджет може запропонувати значно менші суми. Так, в бюджеті на 2023 рік передбачено 52,5 млрд грн на Фонд ліквідації наслідків агресії РФ. Це трохи менше як $1,4 млрд.
В лютому уряд затвердив порядок використання цих коштів. Насамперед гроші підуть на будівництво та ремонт громадських будівель, житло для постраждалих від війни, закупівлю шкільних автобусів і спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств.
Крім згаданих 52,5 млрд грн, каже Гетманцев, держава різними шляхами планує виділяти додаткові кошти на відновлення. Зокрема, передбачено 5,3 млрд грн субвенцій місцевим бюджетам, 2 млрд грн з Держфонду регіонального розвитку, та ще деякі менші суми. Але це далеко не $17 млрд.
Міжнародна допомога
Отримати решту Україна воліє від країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій. Каналів фінансування – багато.
Наприкінці січня Євросоюз дав старт донорській координаційній платформі для відновлення України. Сам ЄС готовий виділити на проєкти швидкого відновлення 1 млрд євро.
Акумулювання коштів для відновлення України відбувається також через фонд при Світовому банку та міжнародний спецфонд для відновлення енергетики.
Окремі країни також організовують свої фонди, як от Данія, яка виділяє для потреб України $1 млрд, з яких $0,4 млрд підуть на повоєнне відновлення. Щоправда, не прямо, а через фінансування данських компаній.
Міжнародна допомога для України надходить і через офіційну фандрейзингову платформу United24.
Розраховує Україна й на ще одне джерело фінансування — репарації від РФ та конфісковані російські активи. Але ця перспектива віддалена у часі, й розраховувати на неї принаймні цього року не має сенсу.
Що маємо зараз і подальші пріоритети
За даними Міністерства фінансів України, наданими LIGA.net, в 2022 році Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив 1,05 млрд євро в рамках реалізації спільних інвестиційних проєктів на фінансування заходів з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства до опалювального сезону.
Крім того, гроші пішли на відновлення та модернізацію постраждалих внаслідок бойових дій дорожніх об’єктів, зокрема штучних споруд та залізничної інфраструктури, електропостачання, теплопостачання і водопостачання, об’єктів житлово-комунальної інфраструктури, забезпечення енергоефективності та енергозбереження.
Протягом вересня та жовтня 2022 року кошти ЄІБ у розмірі 1 млрд євро надійшли до спеціального фонду держбюджету. Водночас 50 млн євро з виділених ЄІБ кредитних коштів було спрямовано державному підприємству "Укренерго" для фінансування допоміжних послуг, балансування виробництва та споживання електричної енергії.
В рамках фінансування вищезазначених заходів 400 млн євро було спрямовано Державному агентству автомобільних доріг України для забезпечення заходів з підтримки функціонування дорожнього господарства та транспортної інфраструктури в умовах воєнного стану.
Зараз, за даними Мінфіну, готується рішення щодо спрямування в 2023 році 600 млн євро на проєктування, відновлення, будівництво, модернізацію, облаштування та ремонт об’єктів будівництва. Йдеться насамперед про об’єкти громадського призначення, соціальної сфери, культурної спадщини, житлово-комунального господарства.
Серед пріоритетів — інженерно-транспортна (автомобільні дороги загального користування державного значення), залізнична, енергетична інфраструктури, пункти пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, інші об’єкти, що мають вплив на життєдіяльність населення, а також інфраструктура авіаційного, морського та річкового транспорту.
Наприкінці минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що сума заявленої партнерами допомоги лише енергосектору України досягла майже $1,5 млрд.
Хто отримає гроші
Заявки на отримання коштів з Фонду відновлення зможуть подавати представники обласних та Київської міської держадміністрацій до Мінінфраструктури, Міненерго, МОЗ та МОН. Єдиного розпорядника коштів на відновлення в Україні не буде.
Є інституційна рамка, на чолі якої стоїть віцепрем'єр-міністр (наразі це Олександр Кубраков), підпорядковане йому міністерство та спеціальне агентство з відновлення, зазначає у коментарі LIGA.net Данило Гетманцев.
"Але єдиного розпорядника немає, оскільки каналів отримання фінансування багато. Частина з міжнародного фінансування, що йде через бюджет, — там напряму в угодах визначено міністерство, відповідальне за ті чи інші проєкти з відновлення", — додає він.
Проблемою може стати той факт, що на кошти з Фонду відновлення можуть претендувати лише голови областей. А мери міст та громад стають залежними від них, зазначає виконавча директорка Інституту законодавчих ідей Мартина Богуславець.
Попри створення спеціальних робочих груп, які вивчатимуть заявки на отримання коштів, фінальне рішення ухвалюватимуть міністерства й уряд. Тож процес розподілу коштів буде централізованим і функціонуватиме в "ручному режимі", тобто непрозоро і непублічно, вважає Богуславець.
Масштабна відбудова
Щодо фінансування етапу масштабного повоєнного відновлення — конкретики ще менше.
Згідно з державним Планом відновлення, представленим українською урядовою делегацією в липні 2022 року в швейцарському Лугано, "план Маршалла" для повоєнної України розрахований на 10 років та оцінюється в $750 млрд.
Як уточнював в інтерв’ю LIGA.net Ростислав Шурма, джерела отримання цих коштів можуть бути різними. Це і міжнародні урядові кошти, і репарації та конфісковані російські активи, і концесійний капітал. Але головне потенційне джерело — приватний капітал.
На думку заступника голови ОП, саме від об’ємів приватного капіталу залежатиме успішність масштабного відновлення, бо 80% з тих $750 млрд — це саме приватний капітал.
Українські урядовці добре розуміють, що залучення коштів приватних інвесторів неможливе без структурних реформ, насамперед у частині верховенства права та антикорупційних здобутків.
Крім того, Мінекономіки створило платформу Advantage Ukraine, на базі якої відбувається комунікація з потенційними інвесторами. За даними міністерства Україна отримала вже понад 500 інвестиційних запитів.
В рамках роботи зі стимулювання міжнародних інвестицій Мінекономіки активно намагається впровадити в Україні, зокрема, страхування військових ризиків бізнесу. Перемога на цьому фронті стане переломним моментом на шляху до суттєвого збільшення потоку іноземних приватних інвестицій в розвиток української економіки. Певні успіхи вже є.